Рішення

від 11.06.2024 по справі 523/8959/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8959/23

Провадження №2/523/2086/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Славинського А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законної представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця,

ВСТАНОВИВ

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогам в яких зазначив, що він за договором про відступлення права вимоги від 06.03.2018р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_1 набув право вимоги за кредитним договором № 206/07ф від 10.07.2007р., який був укладений між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 . На час переуступки права вимоги розмір заборгованості за вказаним кредитом у ОСОБА_5 склав 507258,45грн.

В травні 2023р. позивачу стало відомо, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями майна померлого є його діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які прийняли спадщину та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , частку садового будинку АДРЕСА_2 в садівничому товаристві садового масиву «Широка Нива» Калинівській сільській раді Лиманського району Одеської області, частку земельної ділянки площею 0,0600га., кадастровий номер: 5122781700:01:006:0130, частки в статутному капіталі товариства МП ТОВ «Королева Вікторія».

На думку позивача, оскільки на час смерті ОСОБА_5 у нього існувала заборгованість перед ним за кредитним договором № 206/07ф від 10.07.2007р. у розмірі 507258,45грн., спадкоємці померлого, після прийняття спадщини, з ним не розрахувались, він, в силу статті 1282 ЦК України, набув право на стягнення боргу з спадкоємців боржника.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просить стягнути на свою користь в рівних частках з ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_2 , а також з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 206/07ф від 10.07.2007р., у розмірі 507258,45грн., тобто по 253629,22грн. з кожного спадкоємця.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Законний представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 направила до суду відзив на позовні вимоги в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_1 знав про смерть ОСОБА_5 , так як він є чоловіком сестри померлого ОСОБА_6 та безпосередньо займався питаннями з поховання померлого. Свідоцтва про право на спадщину були отримані спадкоємцями ОСОБА_5 07.07.2022р., але позивач не звертався до спадкоємців з вимогами у строки передбачені ст.1281 ЦК України. Також, вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення боргу за кредитним договором.

ОСОБА_1 надав відповідь на відзив у якій зазначив, що він не пропустив строк позовної давності, так як такий з 02.04.2020р. був продовжений до закінчення карантину, на підставі Закону України від 30.03.2020р. № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірсуної хвороби».

Від відповідача ОСОБА_4 до суду не надходило відзиву та/або пояснень на позовні вимоги.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Кузьміної О.І. від 26.07.2023р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Внаслідок закінчення відрядження судді Кузьміної О.І., справу було повторно розподіллено 10.10.2023р. За наслідком розподілу справи було визначено головуючого у справі суддю Малиновського О.М.

Ухвалою судді Малиновського О.М. справу було прийнято до провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

За клопотанням відповідача судом була витребувана копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 20.03.2024р. було закрито підготовче провадження у справі з призначенням розгляду справи по суті.

ІІІ. Позиції сторін.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Направив заяву про підтримання позовних вимог та розгляду справи за його відсутності.

Відповідачі в призначене судове засідання не з`явилися без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. В матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_3 та представника ОСОБА_2 адвоката Обертовича Д.М. про розгляд справи за їх відсутності.

За таких підстав, суд вважає, що розгляд справи слід проводити на підставі наявних у справі доказів, за відсутності належним чином повідомлених сторін по справі.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 10.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №260/07ф, а також Додаткова угода №01 від 10.07.2007р., за умовами яких Банк надав, а ОСОБА_5 отримав кредитні грошові кошти в розмірі 45000,00дол. США, зі сплатою 14% річних за їх користування, з терміном повернення кредиту до 07.07.2017р. згідно з графіком, наведеним в Додатку №1 (а.с.12-22).

Згідно Додаткової угоди №02 від 28.11.2008р. до кредитного договору №260/07ф від 10.07.2007р., сторони договору змінили: розмір процентів за користування кредитом 17% річних; домовились забезпечити внесення змін до Іпотечного договору; забезпечити наявність та дійсність Договорів страхування (а.с.23).

За договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2018р. ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило ОСОБА_1 права вимоги за кредитним договором № 206/07ф від 10.07.2007р. (а.с.24-30).

На час переуступки права вимоги заборгованість ОСОБА_5 за вказаним вище кредитним договором була визначена на загальну суму в гривневому еквіваленті 507258,45грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту та відстоками - 17601,22 дол. США, що в гривневому еквіваленті 466116,92грн. з яких: заборгованість за основним боргом 11656,42 дол. США, заборгованість по процентам 5944,80 дол. США, заборгованість за комісією 0,24 грн., штраф за несвоєчасно сплачене тіло, відсотки, комісію 27317,12 грн.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.40).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло належне йому на праві власності майно.

За заявами спадкоємців: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , яка виступала як законний представник від імені малолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Орзіх В.М., 29.07.2021р. була заведена спадкова справа № 12/2021.

Отже, після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцями за законом, які у встановлений законом шестимісячний строк звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, є його діти: повнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались та таких не встановлено судом під час розгляду справи.

07.07.2022р. приватним нотаріусом Орзіх В.М. на ім`я ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, та посвідчено його право на спадщину в розмірі частини у спадковому майні, а саме:

на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою одеською державною нотаріальною конторою 19.05.2009р., за реєстровим номером 7-1705;

на частини садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та складається в цілому з однієї будівлі, позначеною в технічному паспорті під літ. «А» з прибудовою під літ. «а» та напівпідвалом під літ. «пд», літньою та надвірних господарчих господарських будівельі споруд: літ. «Б» - літня кухня, літ. «пг» - погреб, літ. «В» - вбиральня, №1-2 огорожа, І- цистерна, розташованого на земельній ділянці, площею 0,072га., кадастровий номер 5122781700:01:006:0125, цільове призначення для ведення садівництва , що належав ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Чос О.П., за реєстровим номером 1911;

на земельну ділянку, кадастровий номер 5122781700:01:006:0125, площею 0,0720га., з цільовим призначенням ділянки - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

на земельну ділянку, кадастровий номер 5122781700:01:006:0130, площею 0,0600га., з цільовим призначенням ділянки - для індивідуального садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

на часток в статутному капіталі Малого підприємства у вигляді Товариства з обмежено відповідальністю «Королева Вікторія» (ЄДРПОУ: 19217067) в розмірі 75% статутного капіталу Товариства, розташованого за юридичною адресою: АДРЕСА_4 .

Крім того, 27.02.2023р. приватним нотаріусом Орзіх В.М. на ім`я малолітньої ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, та посвідчено її право на спадщину в розмірі частини на квартиру АДРЕСА_1 .

На інше спадкове майно, на яке були видані свідоцтва про право спадщини за законом на ім`я ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_5 , свідоцтва на ім`я малолітньої ОСОБА_2 до теперішнього часу не видавались.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Тлумачення статті 526 ЦК України свідчить про те, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому за правилами частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Правилами Глави 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування» передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом вважається таким, що прийняв спадщину за умови:

якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч.3 ст.1268 ЦК);

якщо спадкоємець є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.4 ст.1268 ЦК);

якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подав нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК).

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Так, відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняттяспадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналіз вказаної норми дає підстави виснувати, що законодавець визначає два можливі варіанти обчислення строків для звернення кредитора до спадкоємців із вимогами:

-на протязі шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, як загальне правило (ч.2 ст.1281 ЦК);

-протягом шести місяців з дня, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст.1281 ЦК).

При цьому за частиною третьою статті 1281 ЦК України на кредитора, який не звернувся у строки визначені частиною другою статті 1281 ЦК України, покладається тягар доведення, що він не знав і не міг знати не тільки про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, а і про незнання про прийняття спадщини спадкоємцями боржника.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Ураховуючи предмет спору у даній справі, до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання ним строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує вимоги кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Отже, положення статті 1282 ЦК України, якою передбачений обов`язок спадкоємця задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині шляхом одноразового платежу, а у разі відмови від такого платежу за позовом кредитора суд звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, підлягають застосуванню у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Таким чином тлумачення статті 1281 ЦК України свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Як встановлено судом свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 було отримано його сином спадкоємцем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, за приписами частини другої статті 1281 ЦК України, ОСОБА_1 , як кредитору, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором по зобов`язанням спадкодавця ОСОБА_5 , слід було звернутися з вимогою або до спадкоємця (ів) або через нотаріуса в строк до 07.01.2023р.

Водночас, як слідує з матеріалів даної цивільної справи та матеріалів спадкової справи № 12/2021 до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виконання вимог частин другої статті 1281 ЦК України, ОСОБА_1 , із вимогою-претензією до спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_2 або через нотаріуса не звертався.

Звертаючись 22.05.2023р. до суду з позовними вимогами до спадкоємців, ОСОБА_1 у позовній заяві послався на те, що він дізнався про смерть ОСОБА_5 лише у травні 2023р. та звернувся до суду з даним позовом.

Разом з тим, під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_1 визнав той факт, що він був обізнаний про смерть ОСОБА_5 , так як був присутній на його похованні. В силу ч.1 ст.82 ЦПК України дана обставина не потребує доказуванню. Крім того, визнання даної обставини позивачем під час підготовчого судового засідання стало підставою для відкликання законним представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 свого клопотання про допит свідків.

В той же час у відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначив, що він у травні 2023р. дізнався про видачу свідоцтв про право на спадщину та в цьому ж місяці звернувся до суду з позовною заявою, тим самим мотивуючи своє право на пред`явлення позовних вимог до спадкоємців протягом шести місяців з дня коли він дізнався про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Суд відхиляє такі посилання, вважає їх хибними та такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Як встановлено судом та зазначено вище у даному рішенні, ОСОБА_1 , ані після видачі свідоцтва про право на частину спадщини від 07.07.2022р., ані після того, як він вказує, про те що дізнався про видачу свідоцтва у травні 2023р. та до теперішнього часу, не звертався, як кредитор, у строки передбачені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, із вимогою-претензією або до спадкоємців або через нотаріуса.

Безпосереднє звернення до суду з позовною заявою про стягнення боргу з спадкоємців, без пред`явлення вимоги до спадкоємців, не може бути прийнято судом як виконання вимог за частинами другою або третьою статті 1281 ЦК України, так як зверненню до суду з такими вимогами повинна передувати вимога кредитора до спадкоємців і лише за відсутності її задоволення спадкоємцями одноразовим платежем, кредитор набуває право на звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (абзац 2 ч.2 ст.1282 ЦК України).

Крім того, суд приймає до уваги посилання відповідачки ОСОБА_3 , як законного представника малолітньої ОСОБА_2 , що не було спростовано позивачем, про те, що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_6 , яка в свою чергу є рідною сестрою померлого ОСОБА_5 . Відтак, позивач повинен був знати про те, що після смерті ОСОБА_5 залишалась його дочка, ОСОБА_2 , яка в силу свого малолітнього віку на підставі частини четвертої статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину з часу її відкриття, тобто з часу смерті ОСОБА_5 .

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу з спадкоємців за зобов`язаннями померлого ОСОБА_5 слід відмовити, внаслідок пропуску строку пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців у строки, передбачені частиною другою, третьою статті 1281 ЦК України.

Щодо застосування наслідків пропуску строків позовної давності заявлених ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву, то слід зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зазначено, що поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність».

Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками.

Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Разом з тим, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених.

Таким чином, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав втрати права вимоги до спадкоємців, судом не досліджується та не застосовуються наслідки можливого пропуску строку позовної давності.

VІ. Судові витрати.

Згідно ст.141 ЦПК України в зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі судові витрати покладаються на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,76,141,259,263-265,268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законної представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця відмовити у повному обсязі.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ;

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_6 , проживає: АДРЕСА_7 . Законний представник малолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційний суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Рішення суду складено 11 червня 2024р.

Суддя