Постанова

від 22.11.2007 по справі 3446-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3446-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.11.2007Справа №2-30/3446-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.

Секретаря судового засідання Золотарьової А.В.

З участю представників сторін:

Від позивача – Лисенко, за дов. від 29.01.2007 р.

Від відповідача – Ласков, за дов. від 11.08.2006 р. № 141/9/10-0 у справі.

розглянувши адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Сервіс – 21», м. Білогірськ, вул. Індустріальна, буд. 18.

до відповідача Державної податкової інспекції в Білогірському р-ні, м. Білогірськ, вул. Мира, буд. 1.

Про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2006 р. № 0000152309/0, від 20.09.2006 р. № 0000142309/0, від 17.11.2006 р. № 0000152309/1 та від 17.11.2006 р. № 0000142309/1.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ДП «Сервіс – 21» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання нечинними рішень ДПІ в Білогірському р-ні про застосування штрафних фінансових санкцій від 20.09.2006 р. № 0000152309/0 на суму 3436,0 грн., від 20.09.2006 р. № 0000142309/0 на суму 1700,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000152309/1 на суму 3436,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000142309/1 на суму 1700,0 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесені рішення ДПІ в Білогірському р-ні є незаконними, перевірка, яка була проведена відповідачем, неправомірна, а санкції, які застосовані до позивача суперечать нормам матеріального права. Зокрема, позивач посилається на те, що перевірка була проведена після закінчення роботи магазину в 20,21 год., Х – звіт був зроблений після виведення на друк Z – звіту, яке відбулося в 20.08 год. Ніякий товар працівниками ДПІ не придбавався, вказаний в акті перевірки факт продажу сигарет поштучно та вина на розлив не відповідає дійсності, оскільки акт був скерований позивачу поштою, а дані факти є допискою, крім того, акт відмови від підпису матеріалів перевірки не складався.

На підставі викладених даних, позивач просить визнати рішення нечинними.

Відповідач у відзиві від 12.03.2007 р. № 300/9/10 – 0 (а.с. 53 – 54) проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що рішення обґрунтоване, законне, прийнято на підставі норм законодавства. Також, відповідач посилається на те, що порушення, які встановлені під час проведення перевірки підтверджені актом перевірки та відповідними доказами, а тому вважає, що позов безпідставний.

В судові засідання були викликані свідки: директор Веісов, продавець Аджигафарова та державний ревізор – інспектор ДПІ Коровянко. Після попередження про кримінальну відповідальність передбачену ст. 384 та 385 КК України за завідому неправдиві показання та відмову від давання показання та також після приведення до присяги свідки надали показання, які суттєво суперечили один одному.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2007 р. провадження у справі було зупинено, а матеріали справи скеровані в прокуратуру АР Крим для встановлення факту законності проведення перевірки на підставі ст. 97 КПК України.

15.08.2007 р. матеріали справи повернулися до суду без проведення перевірки.

З приводу викладеного, суд, відповідно до ст. 86 КАС України, вирішує справу на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.09.2006 р. ДПА в АРК була проведена перевірка магазину «Продукти», якій розташований в м. Сімферополь, вул. Родіонова, буд. 5, який належить ДП «Сервіс – 21».

За результатами перевірки був складений акт № 000603 (а.с. 17 – 18) в якому зафіксовано порушення п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг» №1776-ІІІ від 01.06.2000р. (далі - Закон), а саме: не проведення розрахункової операції через РРО, не видача відповідного розрахункового документу на місці проведення розрахунку в сумі 16 грн.; незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 671,2 грн.

Порушені ст. 15, 15 – 1 та 15 - 2 Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ДКМУ «Про акцизний збір», а саме: встановлена реалізація тютюнових виробів поштучно (сигарети «Мальборо» за ціною – 0,25 грн. за 1 шт.), реалізація алкогольних напоїв на розлив в пластиковому стакані – 200 грам вина «Портвейн» за ціною 2,0 грн.          

Перевірка проводилася в присутності директора Веісова И.М., який від підпису в акті перевірки відмовився, на підтвердження чого ДПІ представлений акт відмови від підпису матеріалів перевірки (а.с. 56).

За результатами перевірки ДПІ були винесені рішення про застосування фінансових санкцій від 20.09.2006 р. № 0000142309 на суму 1700,0 грн. (а.с. 19) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.09.2006 р. № 0000152309 на суму 3436,0 грн. (а.с. 20).

Позивач не погодився з вказаними рішеннями і оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішеннями ДПІ в Білогірському р-ні  від 20.10.2006 р. № 924/10/31-0 (а.с. 24 – 25), ДПА в АРК від 13.11.2006 р. № 2540/10/25-007 (а.с. 26 – 33) та ДПА України від 26.12.2006 р. № 14558/6/25-0415 (а.с. 36 – 41) рішення про застосування фінансових санкцій залишені без змін, позивачу було скеровано нові рішення від 17.11.2006 р. № 0000152309/1 на суму 3436,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000142309/1 на суму 1700,0 грн.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. № 925/11205  затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. (далі – Порядок).

Цей порядок був розроблений відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з пунктом 1.3. Порядку акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. (п. 1.6 Порядку).

Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу. (п. 4.3. Порядку).

Як вбачається з матеріалів перевірки та слідує з пояснень представників сторін, директор Веісов відмовився від підпису акту перевірки, про що також зазначено в самому акті.

Відповідно до п. 4.7. Порядку у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

Проте, в порушення даної норми, акт відмови від підпису матеріалів перевірки № 001010803/2310 підписаний лише двома працівниками ДПІ Коровянко та Бугасовим. Відмітка про те, що керівник суб'єкта господарювання був ознайомлений зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків відсутня.

Акт відмови від підпису в день його складання реєструється у єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби. При відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними документами робиться відповідний запис на останній сторінці обох примирників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення. (п. 4.8. Порядку).

Як слідує з рішення ДПА в АРК від 13.11.2006 р. № 2540/10/25-007 (а.с. 26), акт перевірки був одержаний ДП «Сервіс – 21» лише 26.09.2006 р. (а.с. 28).

Будь-яких відміток про те, що директор Веісов І.М. відмовився від отримання одного примірника акту на сторінках акту не вбачається.

Відповідно до частина 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З приведених підстав, суд вважає, що акт перевірки № 01.09.2006 р. № 000603 не може бути доказом в розумінні ст. 69, 70 КАС України, якій підтверджує факт виявлення у позивача певних порушень, а тому, суд вважає, що відповідач не довів законність та обґрунтованість застосування до позивача – ДП «Сервіс – 21» штрафних (фінансових) санкцій.

Частина 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, слід зазначити наступне.

В акті перевірки зафіксовано встановлення невідповідності суми наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному РРО, в розмірі 671,2 грн., що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з п. 4.5. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".

Як вбачається з акту, перевірка почалася в 20.21 год. В матеріали справи представником позивача представлений фіскальний чек про службову видачу, яка відбулася 01.09.2006 р. в 20.08 на суму 603,25 грн. та Z – звіт від 01.09.2006 р. який роздрукований в 20.09.

Для підтвердження факту невідповідності наявних грошових коштів денному звіту РРО відповідач представив Х – звіт (а.с. 120) в якому проставлені нулі. В опису наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків (а.с. 57) який представлений в матеріали справи представниками ДПІ зафіксована суму 687,20 грн.

Як була розрахована невідповідність наявних грошових коштів в сумі 671,20 грн. відповідач не роз'яснив, незабезпечення відповідності наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків не довів.

В ході проведення перевірки був встановлений факт реалізації товару, а саме: 1 пляшки горілки «Благов» 0,25 літ. на суму 6,50 грн., 1 пачки сигарет «Парламент» - 7,0 грн., 2 шт. сигарет – 0,25 грн. за 1 шт., 1 стакан вина «Портвейн» - 2,0 грн., усього на суму 16,0 грн.

Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-          проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

-          видавати особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідач вважає, що оскільки факт не проведення покупки товару через РРО та продаж тютюнових виробів та алкоголю на розлив встановлені в акті, відповідальність за вказані порушення застосована правомірно, однак суд не може погодитися з такими виводами відповідача, оскільки як було вказано вище, акт перевірки взагалі не може розглядатися як належний доказ, в якому зафіксовані порушення, допущені позивачем.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з частиною 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приведених підстав, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення ДПІ в Білогірському р-ні про застосування штрафних фінансових санкцій від 20.09.2006 р. № 0000152309/0 на суму 3436,0 грн., від 20.09.2006 р. № 0000142309/0 на суму 1700,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000152309/1 на суму 3436,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000142309/1 на суму 1700,0 грн. визнанню нечинними.

Доводи відповідача, викладені у відзиві не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.  

Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 22 листопада 2007 р., постанова складена та підписана суддею 03 грудня 2007 р.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 – 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов Дочірнього підприємства «Сервіс – 21», м. Білогірськ, вул. Індустріальна, буд. 18 задовольнити.

2.          Визнати нечинними рішення ДПІ в Білогірському р-ні про застосування штрафних фінансових санкцій від 20.09.2006 р. № 0000152309/0 на суму 3436,0 грн., від 20.09.2006 р. № 0000142309/0 на суму 1700,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000152309/1 на суму 3436,0 грн., від 17.11.2006 р. № 0000142309/1 на суму 1700,0 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026)  на користь Дочірнього підприємства «Сервіс – 21», м. Білогірськ, вул. Індустріальна, буд. 18 (ЄДРПОУ 31181935) 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.