Ухвала

від 06.06.2024 по справі 607/1286/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1286/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження №11-кп/817/253/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.3 ст.189, ч.3 ст.355 КК України

У Х В А Л А

06 червня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В :

Цим вироком:

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років із конфіскацією майна.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189 КК України, та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців із конфіскацією майна.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 282 487 (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, та грошові кошти у сумі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Вирішено питання щодо судових витрат, речових доказів та арешту майна.

На вказаний вирок до Тернопільського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , які не відповідають вимогам закону.

Так, відповідно до ч.1 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені вимоги особи, яка її подає, та їх обґрунтування із зазначенням того в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Потерпілий у своїй апеляційній скарзі вважає призначене обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання занадто м`яким та просять змінити вирок і призначити їм більш суворе покарання.

Разом з тим, відповідно до змісту ст.ст.408,414,420 КПК України апеляційний суд змінює вирок суду першої інстанції лише у випадку пом`якшення призначеного покарання, а у випадку призначення більш суворого покарання скасовує вирок суду першої інстанції повністю чи частково та постановляє свій вирок.

Таким чином, наведені у цій апеляційній сказі обґрунтування необхідності призначення більш суворого покарання суперечать заявленим у ній же вимогам про зміну вироку в частині призначення покарання.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у своїх апеляційних скаргах стверджують про відсутність доказів їх вини за ч.3 ст.189 КК України, і просять вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року скасувати, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнати невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.189 КК України та виправдати на підставі ч.1 ст.373 КПК України.

Однак, згідно ч.1 ст.407 КПК України суд апеляційної інстанції не має таких повноважень.

Відповідно до ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок та закриває кримінальне провадження.

Захисники обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у своїх апеляційних скаргах стверджують про відсутність доказів вини ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за ч.3 ст.355 КК України, і просять вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року скасувати, та ухвалити новий вирок, яким кваліфікувати дії ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за ч.2 ст.355 КК України.

Разом з тим, відповідно до ст.408 КПК України апеляційний суд у випадку зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення має повноваження лише змінити, а не скасувати вирок суду першої інстанції. Також, згідно ст.420 КПК наведені обставини не є підставою для винесення апеляційним судом нового вироку.

В апеляційній скарзі прокурора стверджується про необхідність скасування вироку внаслідок м`якості призначеного покарання та одночасно заявлено вимогу ухвалити новий вирок, призначивши: ОСОБА_6 основне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років та додаткове у виді позбавлення спеціального звання; ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років; ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна; ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з конфіскацією майна.

Із прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що прокурор просить призначити ОСОБА_5 за ч.3 ст.189 КК України лише основне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. При цьому, в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин, з яких прокурор, стверджуючи про необхідність призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання, вважає недоцільним призначення йому додаткового покарання.

Враховуючи наведені суперечності між заявленими апеляційними вимогами та їх обґрунтуванням, вважаю, що апеляційні скарги не відповідають вимогам ст.396 КПК України, а тому їх необхідно залишити без руху і встановити строк, достатній для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків.

Крім того, зі змісту вироку та матеріалів провадження видно, що в ньому є 11 учасників судового провадження, однак в порушення вимог ч.6 ст.396 КПК до апеляційних скарг не було додано їх копії в кількості, необхідній для їх вручення усім учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2024 року - залишити без руху і для усунення їх недоліків встановити десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно надіслати особам, які подали апеляційну скаргу.

Суддя