Рішення

від 06.06.2024 по справі 510/1900/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1900/23

Провадження № 2/510/788/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.24 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження відповідача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 09.08.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день її смерті; копія свідоцтва №782 від 22.11.1993р. про право власності на житло (3 співвласників); копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія звіту від 28.09.2023р. про проведення незалежної оцінки вартості 1/3 частки квартири; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія заповіту ОСОБА_5 від 03.10.2001р., оформленого на ім`я ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 10.09.2019р. про склад сім`ї ОСОБА_5 на день її смерті; копія державного акту серії ЯА №153951 від 01.12.2004р. про право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 2,96 га із кадастровим номером 5121482400:01:002:0052, розташовану на території Голицької сільської ради Болградського району Одеської області , виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія акту від 13.11.2013р. про встановлення в натурі меж земельної ділянки; копія Витягу №НВ-9928886392023 від 28.09.2023р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; копія висновку ЛКК при Ренійському ЦПМСД від 10.09.2019р.; копія листа завідувачки Ренійської районної держнотконтори від 14.11.2019р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.10.2023р.; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 10.05.2024р. (спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась); копія супровідного листа Київської державної нотаріальної контори у м.Одеса від 29.10.2019р.; копія заяви ОСОБА_4 від 13.09.2019р. про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.09.2019р. щодо спадкодавця ОСОБА_5 (у спадковому реєстрі інформація відсутня); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 25.09.2019р.; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25.09.2019р. після смерті ОСОБА_5 (дата заведення спадкової справи 25.09.2019р.); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 07.05.2024р. (із даними про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 ); Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 07.05.2024р. (спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є вдівцем після смерті ОСОБА_4 , відповідач являється їхнім сином. За життя ОСОБА_4 належала:

1/3 частка квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва № НОМЕР_1 від 22.11.1993р. про право власності на житло (3 співвласників).

Також ОСОБА_4 належала і земельна ділянка площею 2,96 га із кадастровим номером 5121482400:01:002:0052, розташована на території Голицької сільської ради Болградського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно копії державного акту серії ЯА №153951 від 01.12.2004р. про право власності на земельну ділянку, яку вона прийняла у спадок за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як виходить з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_5 у передбачений законом строк ОСОБА_4 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, отже прийняла її за ч. 1 ст. 1269 ЦК України. За життя ОСОБА_4 не звернулась за оформленням прийнятої після смерті матері спадщини, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_4 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її чоловік (позивач у справі) та син ОСОБА_2 .

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в нього були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Протягом сімейного життя та останніх років перед смертю ОСОБА_4 позивач мешкав разом із нею, доглядав за дружиною, як чоловік. Відповідач будь-яких дій, які б свідчили про його бажання прийняти спадщину після смерті матері, не вчиняв.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру та земельну ділянку, про що 03.10.2023р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Надати такі документи позивач не може, оскільки за життя його дружина не оформила належним чином право власності на земельну ділянку (не переоформила її на своє ім`я), не зареєструвала право на нерухоме майно (1/3 частку квартири) у Державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на 1/3 частку квартири та земельну ділянку, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої дружини і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті дружини у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові 1/3 частку квартири та земельну ділянку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на квартиру та земельну ділянку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на1/3 частку квартири та земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1259, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

1/3 частку квартири АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 2,96 га із кадастровим номером 5121482400:01:002:0052, розташовану на території Голицької сільської ради Болградського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( державний акт серії ЯА №153951 від 01.12.2004р. про право власності на земельну ділянку, оформлений на ім`я ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

що належали ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник