Рішення

від 23.05.2024 по справі 752/14908/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14908/23

Провадження № 2/752/1507/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.05.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді - Мазур Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року позивач Керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про скасування рішення про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у власності територіальної громади міста Києва перебуває земельна ділянка площею 0,1000 га (кадастровий номер 8000000000:90:125:0069), яка належить до земель комунальної форми власності. Разом з цим, на даний час право власності територіальної громади міста Києва на земельну ділянку порушено через незаконну державну реєстрацію спірної ділянки та незаконну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок загальною площею 42 кв.м на цій ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, позивач просить скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24.11.2021, індексний номер 61818449, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 42 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 , припинивши вказане право ОСОБА_1 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2515064780000); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 ; стягнути судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2023 відкрито провадження у справі за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено в установленому законом порядку. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримують та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни від 24.11.2021 №61818449 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 42 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2515064780000, номер відомостей про речове право: 45247437).

Підставою для проведення державної реєстрації вказаного нерухомого майна стала довідка від 26.05.2021 № 97-21-01 про технічні показники об`єкта та підтвердження поштової адреси, видана ФОП ОСОБА_3 .

У подальшому, на замовлення ОСОБА_1 інженером - землевпорядником ПП «Фірма «Інженер» ОСОБА_4 22.12.2021 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі вказаної технічної документації із землеустрою 31.12.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Снятинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській Андріящуком Іваном Івановичем за заявою ПП «Фірма «Інженер» від 23.12.2021 №3В-9720192622021 внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069.

Відповідно до сформованого державним кадастровим реєстратором витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.12.2021 № НВ-2612789882021 земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. У випадку, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо майна і одночасно створює перешкоди для реалізації своїх прав законному власнику - державі (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідно передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Отже, державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт (у цьому випадку на житловий будинок по АДРЕСА_1 ) за особою, яка не має на нього жодних прав, є перешкодою в реалізації усіх правомочностей власника щодо спірної земельної ділянки.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Указані положення узгоджуються з п.9 ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема з приписами про те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 цього Закону розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

Також, необхідно зазначити, що навіть у випадку, якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема для державної реєстрації подані всі необхідні документи відповідно до закону та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову.

Така позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 та Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №915/572/17.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі - Порядок №1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.

Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

У пункті 77 Порядку №1127 зазначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Згідно з абзацом третім пункту 78 Порядку №1127 документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення його адреси (абз. 3 п.79 Порядку №1127).

З матеріалів реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна №2515064780000 вбачається, що приватним нотаріусом КМНО Меженською К.С. до справи додано: довідку про технічні показники об`єкта та підтвердження поштової адреси від 26.05.2021 №97-21-01, виданої ФОП ОСОБА_3 , інформаційну довідку КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 18.11.2021 №ПБ-2021 №2175 та отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Водночас інших документів, які вимагається Порядком №1127 у реєстраційній справі немає.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. всупереч зазначеній інформації та положенням ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав від 24.11.2021 не враховано відсутність даних про виникнення у ОСОБА_1 чи будь-яких інших осіб речових прав на житловий будинок по АДРЕСА_1 до 01.01.2013.

Так, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) листом №055-928 від 15.02.2023 повідомлено, що в Реєстрі адрес, який розроблений відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням КМР №337/9394 від 22.05.2013, відсутні відомості про документи щодо присвоєння поштової адреси будь-яким об`єктам по АДРЕСА_1 , а також відсутні відомості щодо реєстрації в містобудівному кадастрі схем генерального плану на об`єкти будівництва за цією адресою; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва за цією адресою не надавались.

Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 09.05.2023 № 073-1211 надано інформацію про те, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:125:0069) у Голосіївському районі міста Києва.

Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 0570202/1-479 від 16.01.2023 повідомлено Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва про те, що земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:90:125:0069 у Міському земельному кадастрі не зареєстрована та не обліковується.

Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація листом №100-5032 від 09.05.2023 повідомила, що райдержадміністрацією жодного питання щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості на АДРЕСА_1 , не опрацьовувалось, жодних звернень не надходило.

Департамент державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом №073-1211 від 09.05.2023 поінформував, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», що за адресою: АДРЕСА_1 нерухоме майно на праві власності не зареєстровано (лист від 20.06.2023 № 062/14-8231 (И-2023)).

Окрім того, відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 0570202/1-479 від 16.01.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 у Міському земельному кадастрі не зареєстрована та не обліковується.

Згідно інформації Державного земельного кадастру право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.

Таким чином, незважаючи на вищевказані вимоги законодавства, в реєстраційній справі щодо спірного об`єкта нерухомого майна відсутні документи, які дають змогу встановити, що житловий будинок було побудовано до 05.08.1992; відсутні відомості з ЄДССБ про присвоєння поштової адреси та відомості про земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відповідно до Довідки № 97-21-01 про технічні показники об`єкта та підтвердження поштової адреси, поданої для проведення державної реєстрації прав, житловий будинок літ. «А» загальною площею 42 кв.м, побудований зі слів замовника господарчим способом у 1991 році, відповідає Державним будівельним нормам, готовий до експлуатації, не належить до категорії самочинного будівництва та не потребує прийняття в експлуатацію.

Проте, довідка, що складена на підставі проведеної технічної інвентаризації, не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості.

Водночас, згідно з Інформацією з ЄДЕССБ відсутні відомості про рік побудови цього будинку.

Також 26.05.2021 ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № ТІ01:9964-9629-1843-4663).

У свою чергу, технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість).

Таким чином, подані документи не дають змоги однозначно встановити, що житловий будинок по АДРЕСА_1 було побудовано до 05.08.1992.

Також, приватним нотаріусом Меженською К.С. перед проведенням реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 не було отримано відомості з ЄДЕССБ про присвоєння адреси житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Крім того, в Державному реєстрі прав відсутня інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій нібито збудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Ураховуючи вкладене, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Окрім того, у рамках кримінального провадження проведено огляд місця події - спірної земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що остання не огороджена, без фундаменту, вільна від будь-яких будівель, споруд, житлових та нежитлових приміщень, на ній розташовані дерева, кущі, наявні насипи глини. Будь-яких речей чи матеріалів, які б свідчили про те, що на ній були розміщені житлові будинки, не виявлено, про що складено протокол огляду від 26.12.2022.

Наведена інформація підтверджується з доступних джерел, таких як Google maps, а саме на території, на якій запроектована земельна ділянка, будь-які будівлі відсутні.

Більше того, у відповідності до вироку Дарницького районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 753/14565/22 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України за фактом того, що ОСОБА_3 в квітні-травні 2021 року діючи з єдиним прямим умислом, на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи, в порушення вимог Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення - технічні паспорти, за результатами проведення технічної інвентаризації, яка фактично не проводилась, на фактично неіснуючі об`єкти нерухомого майна, а саме: технічний паспорт будинку садибного типу (реєстраційний номер № ТІ01:9964-9629-1843-4663) за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням замовника - ОСОБА_1 .

Отже, вказані технічні документи ФОП ОСОБА_3 складено та видано із завідомо неправдивими відомостями про наявність фактично неіснуючого будинку, та в Реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння поштової адреси по АДРЕСА_1 .

Окрім того, документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною адресою також відсутні.

Київська міська рада рішень про передачу земельних ділянок з указаним кадастровим номером юридичним або фізичним особам у власність чи користування (оренду), зміну цільового призначення, а також про затвердження технічних документів із землеустрою не приймала.

Речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не реєструвались.

Таким чином, державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «А» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 проведено в порушення вимог ст.ст. 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 40, 77 Порядку №1127, оскільки державну реєстрацію прав проведено за відсутності документів, які дають змогу встановити, що житловий будинок було побудовано до 05.08.1992, без отримання відомостей з ЄДССБ про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси та за відсутності відомостей про земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на праві власності, на якій нібито збудований житловий будинок.

Крім того, Міністерством юстиції України проведено камеральну перевірку державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С., якою прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.11.2021 №61818449, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №2515064780000 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер запису 45247437, заява ОСОБА_1 №448973155 від 09.11.2021), про що складено акт від 14.04.2023 №2261/19.1.1/23.

За результатами перевірки, Міністерством юстиції України видано наказ від 14.04.2023 № 1349/5, яким анульовано державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській К.С. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Міністерством юстиції України встановлено, що приватним нотаріусом Меженською К.С. під час проведення реєстрації прав та їх обтяжень від 24.11.2021 №61818449, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ №2515064780000 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , порушено вимоги п.п. 12, 40 Порядку № 1127 та ст.ст. 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не міг у законний спосіб набути право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 42 кв.м. по АДРЕСА_1 , який відсутній на земельній ділянці комунальної власності (не збудований, не введений в експлуатацію), а отже право власності у відповідача на це майно не виникло та не могло виникнути.

З урахуванням викладеного, набуття особою у власність майна в обхід закону та надання державі документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на відсутній на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна, порушує публічний порядок та посягає на суспільні та економічні основи держави, спрямоване на подальше незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, а відтак є підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права на це майно.

Сама собою державна реєстрація речового права за певною особою без наявності чинного правовстановлюючого документа на підтвердження такого права не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи відповідного речового права.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 916/675/15 та від 08.04.2020 у справі № 910/10353/19, у постанові від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.

Таким чином, державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 42 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 проведено на підставі рішення державного реєстратора, яке не відповідає вимогам законодавства, а тому відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявні підстави для його скасування.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що державний земельний кадастр базується на таких основних принципах як об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно вимог Закону.

Чинним законодавством України встановлений порядок виготовлення документації із землеустрою (в тому числі і технічної документації), вимоги до її складу.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні.

Статтею 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок у випадках, визначених ст. 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації.

У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.

За змістом ст. 22 Закону України «Про державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 10 цієї ж статті Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Пунктом 114 Порядку передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є подання заявником документів, передбачених ч. 4 цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як вже зазначалось, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Разом з тим, Київською міською радою рішень про передачу даної земельної ділянки юридичним або фізичним особам у власність або користування (оренду), зміну цільового призначення, а також про затвердження технічної документації із землеустрою, не приймала (лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 16.01.2023 № 0570202/1-479).

Слід зазначити, що згідно із ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою; інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою.

Вимогами ст. 29 Закону України «Про землеустрій» передбачені загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.

Так, документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою); основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою; використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою; використані розробником норми і правила у сфері землеустрою; використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель; використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року; використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду; використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації; опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання); опис та обґрунтування проектного рішення; інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень; виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення; умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення); інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою; інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок.

Положеннями статті 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: завдання на складання технічної документації із землеустрою; пояснювальну записку; матеріали топографо-геодезичних робіт; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки; відомості про встановлені межові знаки.

Водночас подана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідала вимогам Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про землеустрій» в частині дотримання загальних вимог до змісту документації із землеустрою (ст. 29 Закону України «Про землеустрій»); забезпечення подання документів про погодження зміни цільового призначення земельної ділянки (ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр»); використання у складі технічної документації із землеустрою завідомо недостовірних документів, які посвідчують право власності на неіснуючий житловий будинок.

Отже, інженером-землевпорядником ПП «Фірма «Інженер» ОСОБА_4 під час розроблення документації із землеустрою відносно спірної земельної ділянки порушено вимоги ст. ст. 20, 198 ЗК України, ст.ст. 29, 55 Закону України «Про землеустрій», а також ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не перевірено факт наявності чи відсутності в натурі (на місцевості) будівель та споруд на проектованій земельній ділянці, в результаті чого до Державного земельного кадастру були внесені недостовірні відомості про земельну ділянку, що як наслідок призвело до порушення прав та/або законних інтересів територіальної громади м. Києва.

Ураховуючи, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під експлуатацію неіснуючого житлового будинку, право власності на який набуто з порушенням законодавства України про державну реєстрацію, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала, є необхідність у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не міг набути у законний спосіб право власності на житловий будинок загальною площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично відсутній на земельній ділянці (не збудований, не введений в експлуатацію), а отже право власності у відповідача на це майно не виникало та не могло виникнути.

В свою чергу, подальше вчинення відповідачем дій щодо формування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням їй кадастрового номеру, порушує визначений законодавством порядок державної реєстрації земельних ділянок та право територіальної громади в особі Київської міської ради щодо володіння, розпорядження вказаною ділянкою.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, беручи до уваги всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог належними, допустимими доказами, а обраний ним спосіб захисту порушеного права відповідає приписам чинного законодавства України, зокрема. ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь платника Київської міської прокуратури підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5368 грн., оскільки позовні вимоги були задоволені.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24.11.2021, індексний номер 61818449, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на житловий будинок загальною площею 42 кв.м. літ. «А» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2515064780000).

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:125:0069 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 в Державному земельному кадастрі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Дніпровська окружна прокуратура м. Києва (вул. Юрія Поправки, буд. 14-А, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 02910019) в інтересах держави в особі: Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур