Рішення

від 10.06.2024 по справі 212/4656/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4656/24

2/212/2407/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-

встановив:

У травні 2024 року адвокат Заборський О.В., що діє в інтересах позивача звернувся до суду із вказаним позовом до Приватного акціонерного товариства Суха Балка (далі ПрАТ Суха Балка), в обґрунтування якого вказав, що позивач протягом тривалого часу у продовж більше десяти років працював на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів. На підставі медичного висновку лікарсько-експертної комісії Державної установи Український науково-дослідний інститут промислової медицини позивачу було встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дій локальної та загальної вібрації: синдром церебрально-периферічної ангінодистонії, синдромом полірадикулоневропатіїї з вираженим статико-динамічним порушенням на шийному та поперековому рівнях, з стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів. Висновком МСЕК від 30 квітня 2024 року позивачу первинно було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності. Внаслідок отриманих професійних захворювань позивач не має змоги вести звичнежиття,тому щозмушений постійноперебувати наобліку уЛПЗ,приймати ліки,бо безних йогостан погіршується,відчуває постійнийбіль таобмеження рухівв шийномуі попереково-крижовомувідділі хребта,з ірадіацієюв лівуруку таногу,біль вліктьових іколінних суглоба,обмеження рухівта хрускітв них.Тривалий процеслікування,позбавляє позивачаможливості вестиповноцінний спосібжиття.З моментуотримання хронічногопрофесійного захворювання,позивач постійновідчуває фізичністраждання табіль,обґрунтовані важкістюсамопочуття таособливостями лікування.Окрім того,внаслідок отриманняхронічних професійнихзахворювань,що супроводжуєтьсязначною втратоюпрацездатності увідносно молодомувіці,систематичною необхідністюотримання медичноїдопомоги,позивач постійновідчуває психологічнийдискомфорт,порушення душевноїрівноваги,вираженої упочуттях розпачу,тривоги,дратівливості,у почуттяхстраху,поганому сніна фонісильних больовихвідчуттів.Все цепостійно інегативно позначалосяі позначаєтьсясьогодні найого душевномута фізичномустані,в томучислі вінне маєможливості приділятиналежної увагисвоїй родині. Позивач вважає, що професійне захворювання виникли внаслідок порушень норм охорони праці на підприємстві, де він працював. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 480 000 грн., яку просив стягнути з відповідача, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 10 травня 2024 року судом відкрито провадження у справі та призначене розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача адвокат Заклецький В.В. скористався правом надання відзиву в якому позовні вимоги не визнав, вказав, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами. При укладенні з ПрАТ Суха Балка трудового договору, позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, при цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці збільшує ризик професійного захворювання, і це залежить від самого працівника, оскільки лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Також ПрАТ Суха Балка надавало позивачу встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. На ПрАТ СухаБалка відповіднодо вимог законодавства,повсякчас застосовуютьсязаходи щодополегшення іоздоровлення умовпраці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки. Крім того, згідно окремої думки членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача, ПрАТ Суха Балка, як роботодавець, не винне у виникненні професійного захворювання у останнього, оскільки шкідливі умови в яких працював останній підприємством не створювались, а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом. Ймовірною причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі, при цьому, жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв`язку з небезпекою для здоров`я, або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв`язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від позивача не надходило. Крім того, за відомостями, що містяться у трудовій книжці позивача, останній до трудових відносин з відповідачем працював у несприятливих та шкідливих умовах на інших підприємствах, що також могло позначитись на стані його здоров`я та вплинути на ступінь втрати професійної працездатності. Надана позивачем довідка МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, котра надана при первинному огляді, не містить відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань. Посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджуються жодними належними доказами, наприклад, висновком експерта в галузі психології. Крім того, моральна шкода у зазначеній позивачем сумі у 480 000 грн. не доведена та є необгрунтованою, жодних належних та допустимих доказів в її обгрунтування не надано. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача: з 24 березня 2004 року по 27 грудня 2004 року на посаді машиніста електровозу у підземних умовах ВАТ Суха Балка; з 27 листопада 2006 року по 30 березня 2010 року на посаді підземного машиніста електровозу ВАТ Суха Балка; з 21 листопада 2018 року по 19 лютого 2021 року на посаді прохідника у підземних умовах ПрАТ Суха Балка. 19 лютого 2021 року звільнений за станом здоров`я, що перешкоджає роботі на підставі п.2 с.40 КЗпП, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.26-27).

Медичним висновком ЛЕК спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я Державної установи Український науково-дослідний інститут промислової медицини № 129 від 25 січня 2024 року позивачу встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дій локальної та загальної вібрації: синдром церебрально-периферічної ангінодистонії, синдромом полірадикулоневропатіїї з вираженим статико-динамічним порушенням на шийному та поперековому рівнях, з стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів (а.с.6-7).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 23 лютого 2024 року (за формою П-4), проведеного на ПрАТ Суха Балка, встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача, а саме: працюючи в шахтобудівельномупідземним прохідникомз 21.11.2018року по19.02.2021року ОСОБА_1 виконував веськомплекс робітз проходкигоризонтальних,похилих тавертикальних гірничихвиробок.Внаслідок недосконалостітехнології підземноговидобутку руди,мавших місцепорушень системвентиляції,пилоподавлення тарежимів експлуатаціїгірничого обладнанняпідпадав підвплив підвищенихпоказників загальноївібрації.Згідно змедичним висновкомлікарсько-екпертноїкомісії ДУУкраїнський науково-досліднийінститут промисловоїмедицини від25.01.2024року №129підставою длявстановлення професійнихзахворювань такожпрослужив профмаршрут:з 24.03.2004року по27.12.2004року,з 27.11.2006року по30.03.2010року підземний машиністелектровозу шахтобудівельногоуправління ПрАТСуха Балка;з 06.04.2010року по01.07.2010року підземний машиністелектровозу ТОВКриворіжшахтобуд;з 01.07.2010року по22.08.2014року підземний прохідникТОВ Криворіжшахтобуд (а.с.22-24).

З пункту 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 23 лютого 2024 року (за формою П-4), вбачається, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання є вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості на 2,0-5,0 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації та складав 78,0-81,0 дБ при ГДР 76 дБ при роботі прохідником підземним. Вібрація загальна: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості на 1 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації та складав 108 дБ при ГДР 107 дБ при роботі підземним машиністом електровозу.

Згідно Окремої думки членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , ПрАТ Суха Балка, як роботодавець не винне у виникненні професійного захворювання у ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що умови праці, у яких працював робітник не створювались керівництвом шахтиЮвілейна ПрАТ Суха Балка, а є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземних способом. Крім того, законодавчо допускається робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів виробничого середовища за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. Тому ймовірно причиною професійного захворювання працівника є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів індивідуального та колективного захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв`язку з небезпекою для життя або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв`язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило (а.с.24 зворот).

Згідно довідки МСЕК від 30 квітня 2024 року позивачу первинно встановлено 60 % втрати працездатності по вібраційній хворобі та ІІІ групу інвалідності з 01 квітня 2024 року по 01 квітня 2026 року з наступним переоглядом 10 березня 2026 року. Позивачу противопоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза та переохолодження в умовах вібрації (а.с.11 зворот, 12-13).

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач неодноразово звертався до закладів медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти стаціонарного хворого та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (а.с.10-11, 14-16).

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно частин 1, 3 ст.3Закону України Про охоронупраці, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавецьнесе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно ст.173КЗпПУкраїни шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2 ст.153КЗпПУкраїни забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 2371 КЗпПУкраїни передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з наведених вимог закону, позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини. При цьому, професійні захворювання отримані позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбаченіст.2371 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.2371КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок ушкодженням його здоров`я через виникнення у нього професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.2371КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно дост.23Цивільного кодексуУкраїни особамає правона відшкодуванняморальної шкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникли у позивача у зв`язку з його тривалою протягом 10 років роботою на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Судом встановлено, що через тривалу працю, у шкідливих умовах на підприємстві відповідача позивачу встановлено хронічне професійне захворювання, які призвели до втрати працездатності у розмірі 60 % та ІІІ групу інвалідності, внаслідок чого у позивача порушено звичний спосіб життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних,душевних,психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Cуд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача протягом більше 10 років, характер отриманих професійних захворювань у їх сукупності, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров`я, тяжкість та невідворотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним, розумним та достатнім визначити розмір компенсації в сумі 210 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 480 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правничої допомоги та на представництво інтересів від 30 квітня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Заборським О.В.; розрахунок витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Суха Балка за договором про надання правничої допомоги та на представництво інтересів від 07 травня 2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг з яких вбачається, що адвокатом Заборським О.В. надано наступні послуги: консультації (шляхом зустрічей та у телефонному режимі) щодо складання та подачі позовної заяви, судової практики та перспектив 2 год. 2000 грн., попереднє опрацювання матеріалів та законодавчої бази, що регламентує спірні відносини 3 год. 3000 грн., підготовка правової позиції, збір доказів, перевірка та підготовка документів 3 год. 3000 грн., складання позовної заяви з урахуванням останніх позицій Верховного суду 5 год. 5000 грн., судове представництво (подання позову до суду, контроль розгляду справи, подання процесуальних заяв тощо) 2 год. 2000 грн.; прибутковий касовий ордер № б/н від 07 травня 2024 року про сплату ОСОБА_1 грошових коштів адвокату Заборському О.В. у розмірі 15000 грн. за надання правової допомоги (а.с.17-21).

Проте суд не може погодитись із наведеним актом в повному обсязі, оскільки вказана справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а отже відшкодування витрат, пов`язаних з судовим представництвом

є необґрунтованими.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, які були фактично понесені в сумі 13000 грн.

Відповідно до ст.141ЦПКУкраїни з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 2100 грн., оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.153,2371 КЗпП України,Законом України Про охорону праці, ст.ст.3,12,81,141,263,265 ЦПК України,суд, -

У ХВ АЛ И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Суха Балка на користь ОСОБА_1 моральну шкодув розмірі210000(двістідесять тисяч)гривень безутримання податкуз доходуфізичних осіб,атакож витрати на правову допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Суха Балка на користь держави судовий збір в розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Суха Балка, код ЄДРПОУ 00191329, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2024 року.

Суддя: М.Д. Власенко