Рішення

від 11.06.2024 по справі 203/1596/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1596/24

Провадження № 2/0203/948/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

встановив:

29 березня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся Маріупольський міськийцентр зайнятості з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з особистою заявою про надання статусу безробітного, на підставі якої йому було надано статус безробітного, та згідно з якою відповідача було ознайомлено під особистий підпис з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, визначеними Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Відповідач перебував на обліку в Центрі зайнятості у період з 25.12.2019 по 30.07.2020. З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду, фахівцями Центру зайнятості було проведено звірку даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення. За результатами звірки з даними ПФУ було виявлено, що в період перебування на обліку, а саме з 08 червня 2020 року відповідач отримував пенсію за вислугу років, про що фахівцями Центру зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 648 від 30 липня 2020 року. На запит Маріупольського міського центру зайнятості від Головного управління ПФУ в Донецькій області надійшов лист із підтвердженням факту отримання пенсії з 08 червня 2020 року. Відповідно до висновків акту розслідування страхових випадків ОСОБА_1 отримував пенсію з 08 червня 2020 року та не повідомив про цей факт під час перебування на обліку у Центрі зайнятості. Наказом Центру зайнятості № 280 від 31 липня 2022 року було прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у сумі 10246,11 грн. У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10 246 грн. 11 коп., а також понесені судові витрати по справі. (а.с.1-3)

Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача-фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.34), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с.37)

Позивач у судові засідання не з`явився, в матеріалах справи від представника позивача наявні клопотання про розгляд справи за його відсутності, в яких він просить позовну заяву задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує. (а.с.а.с.41,49,55)

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ст.ст.128, 129 ЦПК України (а.с.а.с.39, 46, 54), а також шляхом направлення на його адресу судових повісток. (а.с.а.с.38,45,53) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив.

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 18 грудня 2019 року по 30 липня 2020 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості.

18 грудня 2019 року наказом № НТ191218 Шмітову А.М. на підставі ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, про що зазначено у Додатку 2 до Персональної картки ОСОБА_1 № 053319121700014 «Рішення щодо зареєстрованого безробітного, прийняті установою Державної служби зайнятості». (а.с.7)

Наказом № НТ191226 від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю на строк по 18 грудня 2020 року, про що зазначено у Додатку 2 до Персональної картки ОСОБА_1 № 053319121700014 «Рішення щодо зареєстрованого безробітного, прийняті установою Державної служби зайнятості», а також вбачається з Витягу з наказів Маріупольського міського центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 ПК № 053319121700014. (а.с.а.с.7, 11)

ОСОБА_1 допомогу по безробіттю отримував, а також періодично відвідував Маріупольський міський центр зайнятості, що підтверджується Додатком № 1 до Персональної картки ОСОБА_1 № 053319121700014 «Відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення». (а.с.4-6)

На підставі наказу № НТ200730 від 30 липня 2020 року ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку із припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст.45 ЗУ «Про зайнятість населення» пп.1,2,3 п.30 Порядку від 19 вересня 2018 року №792 у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення відповідно до пп.8 п.1 ст.45 ЗУ «Про зайнятість населення», пп.8 п.1 ст.31 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та пп.2 п.1 частини V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, з 30 липня 2020 року, що вбачається з Витягу з наказів Маріупольського міського центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 ПК № 053319121700014. (а.с.11)

З Акта № 648 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 30 липня 2020 року, складеного Маріупольським міським центром зайнятості, вбачається, що з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття Маріупольським міським центром зайнятості було проведено звірку (перевірку) достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення. Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 отримував пенсію за віком з 08 червня 2020 року , а саме: встановлено факт отримання пенсії особи під час перебування на обліку в центрі зайнятості. (а.с.13)

Наказом № 280 від 31 липня 2020 року визначено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч.3 ст.36 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума коштів 10246,11 грн. (а.с.10)

Маріупольським міським центром зайнятості ОСОБА_1 було направлено лист з вимогою повернути отриману допомогу по безробіттю у розмірі 10246,11 грн. (а.с.12)

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 10246,11 грн. так і не повернув.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI статусу зареєстрованого безробітного може набути досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Згідно абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно абз.1 ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки на час розгляду справи сума незаконно отриманоїдопомоги побезробіттю у розмірі 10246,11 грн. відповідачем не повернута, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає за доцільне стягнути зі ОСОБА_1 на користь Маріупольського міського центру зайнятості суму незаконно отриманоїдопомоги побезробіттю у розмірі 10246,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-4, 10-13, 76-89, 141, 209, 247, 258, 259, 263-265, 274, 280-283 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Маріупольського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 24815706; адреса: 87539, м. Маріуполь, пр.Металургів, буд.84-Б, р/р: UA928201720355409000001706176 у ДКСУ м.Київ, МФО 820172) суму незаконно отриманої допомоги у розмірі 10 246 грн. 11 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн., а разом: 13274 (тринадцять тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 11 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Єдаменко