Ухвала

від 12.06.2024 по справі 185/4671/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 185/4671/24

1-кп/185/794/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м.Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Павлоград кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024041370000575 від 12.04.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, Дніпропетровській області, громадянина України, маючого середню технічну освіту, не одруженого, пенсіонера, працюючого в СФГ «Ельдорадо» трактористом, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог статті 14 Конституції України земля є національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини 2 статті 54 Земельного кодексу України, навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам?яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам?яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 3 статті 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до пункту «г» частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об?єктів, об?єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об?єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов?язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об?єкти (об?єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об?єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Окрім того, вищевказаною нормою законодавства визначено, що нерухомий об?єкт культурної спадщини - об?єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Положеннями частини 2 статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що археологічні об?єкти культурної спадщини - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об?єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов?язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об?єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам?яток України за категоріями національного та місцевого значення пам?ятки. Порядок визначення категорій пам?яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, с обов?язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов?язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об?єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об?єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Відповідно до стаття 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об?єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об?єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Згідно ст.53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам?ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДІ N?082435 від 26.12.2005, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223587200:01:001:0050, що перебуває поблизу села Малоолександрівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, на території Троїцької сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області, є ОСОБА_5 . Вказаний Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за N? 010502201883. Земельна ділянка з кадастровим номером 1223587200:01:001:0050 площею 4,0530 га передана в оренду ТОВ «АФ «Привовчанська» (код ЄДРПОУ 34340675) на підставі договору о енди від 25.03.2007 N?69.

Відповідно до інформації Дніпропетровського обласного центру з охорони культурних цінностей встановлено, що на вказаній земельній діляний знаходиться пам?ятка археології місцевого значення, курган, якому відповідно до наказу N? 1437 Міністерства культури України від 22.12.2017 року, присвоено охоронний N?6982-Ди та який повинен перебувати у державній власності і охороняються законом, а саме курган N? 6982-Дп - розташований за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Троїцька територіальна громада, село Малоолександрівка, 4,75 км., на південний захід від центру села, 0,2 км, на північний захід від дороги Павлоград-Синельниково; координати якого -X=362093,500=320545,100.

Зазначений курган відносяться до археологічних об?єктів культурної спадщини, знаходяться в охоронній зоні та не підлягає розорюванню.

В середині квітня 2024 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено), директор ТОВ «Агрофірма «Привовчанська» ОСОБА_6 на підставі усного цивільно-правового договору надав вказівку щодо обробітку поля, яке знаходиться поблизу с. Малоолександрівка, Павлоградського району Дніпропетровської області, суцільним масивом, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 1223587200:01:001:0050 площею 4,0530 га, трактористу ОСОБА_3 та попередив останнього про наявність на вказаній земельній ділянці пам?ятки археології та про заборону її розорювання.

У подальшому ОСОБА_3 в квітні 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 11.04.2024, у вечірній час доби, використовуючи сільськогосподарську техніку та власне оснащення до техніки, здійснював обробіток, а саме: дискування земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в користуванні на умовах оренди у ТОВ «Агрофірма «Привовчанська», у тому числі обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 1223587200:01:001:0050, та не зважаючи на попередження ОСОБА_6 умисно, протиправно, в порушення вимог ст.ст. 23, 32, 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини», самовільно зайняв земельну ділянку, здійснив її обробіток, з метою вирощування сільськогосподарських культур, шляхом розорювання по всьому периметру її площі, та подрібнення поверхневого суцільного шару ґрунту, на якій розташований об?єкт археології - курган N? 6982 Дп - радіус якого разом із охоронною зоною складає 20 метрів (координати центра Х=362093,500 Y=320545,100), площею 0,1236 га, в результаті чого частково пошкодив та зруйнував вказаний об?єкт культурної спадщини разом із охоронною зоною.

У судовому засіданні голова СФГ «Ельдорадо» ОСОБА_6 подав клопотання механізованого загону про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу СФГ « ОСОБА_7 » ,де обвинувачений працює на посаді тракториста-машиніста та просив закрити кримінальне провадження.

Обвинувачений у судовому засіданні вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, пояснив, що дійсно за вказаних у обвинувальному акті обставинах, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Просив задовольнити клопотання трудового колективу.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Суд роз`яснив обвинуваченому право заперечувати проти закриття кримінального провадження та наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку. Обвинувачений заявив, що підтримує подане клопотання та наполягає на його розгляді, розуміючи той факт, що передання особи на поруки є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

Вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 285 ч.1 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ст. 47 КК України особу, який вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, та щиро розкаявся, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилитиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 №12, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки, яке має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.

Судом встановлено, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вперше вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, щиро розкаявся у вчиненому, протокол зборів трудового колективу оформлено відповідно до вимог, які пред`являються до такого роду документів: наявні відомості щодо точної кількості учасників зборів, наявна інформація про точну кількість бажаючих заявити клопотання про взяття ОСОБА_3 на поруки.

Таким чином, заявлене колективом СФГ «Ельдорадо» клопотання відповідає вимогам ст. 47 КК України, а тому, суд вважає за можливе, відповідно до ст. 47 КК України, звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу СФГ «Ельдорадо», місцезнаходження: АДРЕСА_2 , якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилитиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, а кримінальне провадження по даній справі закрити з цих підстав.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Речові докази відсутні .

Керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 370, 374 КПК України, на підставі ст.47 КК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_6 про передачу на поруки трудового колективу селянсько-фермерського господарства «Ельдорадо» - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальноївідповідальності завчинення кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.197-1КК України, передавши останнього на поруки трудовому колективу селянсько-фермерського господарства «Ельдорадо» , ідентифікаційний код32182767, АДРЕСА_2 , за умови, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилитиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження № 12024041370000575 від 12.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1