Постанова

від 11.06.2024 по справі 203/2504/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5883/24 Справа № 203/2504/23 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

Судді-доповідача: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у письмовому провадженнібез викликусторін в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилався на те, що 01 вересня 2022 року на пр. Олександра Поля у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу пасажирського автобусу «БАЗ», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що належить на праві власності ТОВ ВКФ «ІГРЕК» (забезпечений полісом ОСЦПВ 209225214, який виданий ТзДВ «СК «КРЕДО») та транспортного засобу автомобілю «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (забезпечений полісом ОСЦПВ 208311193, який виданий ПрАТ «СК «ВУСО»). В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Позивач зметою компенсаціїспричинених збитківзвернувся доТзДВ «СК«КРЕДО».Згідно висновкуексперта №76/22Авід 30вересня 2022року розмірматеріального збиткузаподіяного власникутранспортного засобу«VolkswagenTiguan»,д.н.з. НОМЕР_2 ,складає 187233,40грн.ТзДВ «СК«КРЕДО» виконалопокладений нанього законодавствомобов`язокта здійснилона рахунокпозивача виплатустрахового відшкодуванняу розмірі127216грн.39коп.З оглядуна те,що загальнийрозмір матеріальнихзбитків,які булиспричинені позивачув результатінастання ДТП,перевищує лімітвідповідальності страховоїкомпанії зашкоду спричиненумайну,відповідно дополісу ОСЦПВ209225214,то відповідачТОВ ВКФ«ІГРЕК»,як власникджерела підвищеноїнебезпеки,та відповідач ОСОБА_2 ,як заподіювачшкоди,повинні,на думкупозивача,солідарно відшкодуватиматеріальну шкодуу розмірі60017грн.01коп.,що складаєтьсяз різниціміж фактичнозаподіяним матеріальнимзбитком,згідно висновкуексперта №76/22Авід 30вересня 2022року,та сумоюстрахової виплати.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 60 017 грн. 01 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн., а разом: 61090,61 гривень.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з товариства матеріальної шкоди та в позові відмовити. Вважає,що судом першої інстанції необґрунтовано прийнято до уваги як доказ в підтвердження розміру матеріальної шкоди висновок експерта. Висновок експерта складено лише для страхової компанії, а не для подання до суду. Представник апелянта в судовому засіданні заперечувала проти долученя до матеріалів справи повного висновку експерта, висновок було подано після подання позивачем позовної заяви. Документів,які б підтверджували страхову виплату в сумі 127216,39 грн. матеріали справи не містять. Сам висновок проведено з порушенням методики товарознавчої експертизи,зацікавлені особи на технічний огляд не запрошувалися. Судом не встановлено на якій правовій основі ОСОБА_1 має право на відшкодування збитків.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. У заяві просить стягнути з ТОВ Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 15000 грн.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 60 017,01грн. тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно доположень ч.1,3ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 вересня 2022 року сталася ДТП, за обставинами якої ОСОБА_2 01.09.2022 року о 12 год. 00 хв. у м. Дніпро на перехресті пр. Олександра Поля та вул. Володимира Антоновича, керуючи транспортним засобом «БАЗ А079-24», д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, не був уважний, в результаті чого допустив розрив шини правого переднього колеса та здійснив наїзд на дорожню огорожу, дорожній знак 5.43 та припаркований водієм ОСОБА_3 автомобіль «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 . Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п.2.3А, 2.3Б Правил дорожнього руху України, спричинивши механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам, пошкодження дорожньої огорожі та дорожнього знаку 5.43.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Транспортний засіб «БАЗ А079-24», д.н.з. НОМЕР_1 , належить підприємству ТОВ ВКФ «ІГРЕК» та станом на момент настання ДТП, а саме 01вересня 2022 року, відповідач ОСОБА_2 був працівником вказаного підприємства і правомірно керував транспортним засобом, який належить цьому підприємству.

Цивільно-правовавідповідальність автомобіля«VolkswagenTiguan»,д.н.з. НОМЕР_2 ,який належить ОСОБА_1 ,на моментнастання ДТПбув застрахований вПрАТ «СК«ВУСО».

Транспортний засіб «БАЗА079-24»,д.н.з. НОМЕР_1 ,який належитьТОВ ВКФ«ІГРЕК»,на моментнастання ДТПбув забезпеченийполісом ОСЦПВ№ 209225214,який виданоТзДВ «СК«КРЕДО».

З метоюкомпенсації спричиненихвнаслідок настанняДТП збитків,позивач звернувсядо ТзДВ«СК «КРЕДО»із заявоюна виплатустрахового відшкодування,на підставіякої страховакомпанія здійснилана рахунокпозивача виплатустрахового відшкодуванняу розмірі127216,39грн.,що підтверджуєтьсякопіями банківськихвиписок.

Згідно висновкуексперта №76/22Авід 30вересня 2022року розмірматеріального збитку,заподіяного власникутранспортного засобу«VolkswagenTiguan»,д.н.з. НОМЕР_2 в результатійого пошкодженняпри ДТПскладає 187233грн.40коп.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальних збитків підлягають задоволенню шляхом стягнення суми матеріальних збитків у розмірі 60017,01 грн. тільки з відповідача ТОВ ВКФ «ІГРЕК».

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом першоїінстанції встановлено,що 01вересня 2022року сталасяДТП звини водія ОСОБА_2 під час керування ним транспортним засобом «БАЗ А079-24», д.н.з. НОМЕР_1 при виконанні ним трудових обов`язків. Транспортний засіб належить підприємству ТОВ ВКФ «ІГРЕК» та відповідач ОСОБА_2 був працівником вказаного підприємства і правомірно керував транспортним засобом, який належить цьому підприємству.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За висновком експерта № 76/22А від 30 вересня 2022 року розмір матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 ,як власнику транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП склала 187233,40 грн.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «БАЗ А079-24», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ ВКФ «ІГРЕК», на момент настання ДТП була застрахована ТзДВ «СК «КРЕДО».

ТзДВ «СК «КРЕДО» здійснило на рахунок позивача виплату страхового відшкодування у розмірі 127 216, 39 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

За таких обставин суд першої інстанції правильно виходив із того, що страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої позивачеві шкоди, а тому відповідач зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

ОСОБА_2 керував транспортним засобом «БАЗ А079-24», д.н.з. НОМЕР_1 при виконанні трудових обов`язків. Транспортний засіб належить підприємству ТОВ ВКФ «ІГРЕК» та відповідач ОСОБА_2 був працівником вказаного підприємства.

Таким чиномсуд першоїінстанції дійшовобгрунтованого висновкупро те,що саме ТОВ ВКФ «ІГРЕК» зобов`язано сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Такий висновок узгоджується з положеннями ст..1172 ЦК України.

Доводи проте,що судомпершої інстанціїнеобґрунтовано прийнятодо увагияк доказв підтвердженнярозміру матеріальноїшкоди висновокексперта,так яквін складений лишедля страховоїкомпанії,а недля поданнядо суду,не можутьбути прийнятимидо уваги. Експерт ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив результати проведеної ним експертизи, які викладені у висновку експерта № 76/22А від 30 вересня 2022 року. Підтвердив, що він особисто проводив огляд та ідентифікацію пошкодженого транспортного засобу, складав протокол огляду пошкодженого КТЗ, ремонтну калькуляцію та здійснював усі інші розрахунки під час складання висновку.

Суд першої інстанції правильно визнав зазначений доказ як належний та допустимий,який не викликає сумніву у суду.

Не погоджуючись із зазначеним висновком,відповідач своїх доказів, які б спростовували висновок експерта не надав.

Посиланняна те,що документів,які бпідтверджували страховувиплату в сумі127216,39грн.матеріали справине містятьє безпідставним. Виплата страховою компанією позивачу страхового відшкодування у розмірі 127216, 39 грн підтверджується копіями банківських виписок,які містяться у матеріалах справи.

Вказівкапро те,що судомне встановленона якійправовій основі ОСОБА_1 має правона відшкодуваннязбитків спростовуєтьсявстановленими обставинами. ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і нічим не спростовується.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, повно і правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

До апеляційної інстанції до винесення судового рішення надійшла заява представника ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ ВКФ «ІГРЕК» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків наданняправничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року усправі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Косовською А.О. 27.05.2024 року укладено договір про надання правничої допомоги у Дніпровському апеляційному суді.

Згідно розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу від 27.05.2024 року підлягає сплаті 15000 грн. за надані послуги,які виразилися в зустрічі з клієнтом,консультації клієнта щодо порядку розгляду справ Дніпровським апеляційним судом. Надання консультації з питань відкриття апеляційного провадження у справі,порядку і строків судового розгляду,порядку оскарження рішення суду апеляційної інстанції.-2 години-3000 грн.; Ознайомлення з матеріалами справи у Дніпровському апеляційному суді-2 години-3000 грн.;

Пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах-2 години-3000 грн.; Складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та направлення копії відзиву на адреси відповідачів- 4 години -6000 грн..

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до договору від 27.05.2024 року загальна вартість отриманих послуг становить 15000 грн.

Відповідно до прибуткового касового ордеру від 27.05.2024 року ОСОБА_1 сплачено15000 грн. за надання правової допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питанняпро розподілсудових витратможе нетільки занаявності запереченнясторони протирозподілу витратна адвоката,а іза власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа виникла із правовідносин відшкодування шкоди,спричиненої в результаті ДТП. Справа розглядається в спрощеному порядку без виклику сторін, надання консультації з питань відкриття апеляційного провадження у справі,порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішення суду апеляційної інстанції , ознайомлення з матеріалами справи у Дніпровському апеляційному суді, складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та направлення копії відзиву на адреси відповідачів ознайомлення становлять собою дії, які не потребують об`єктивної та нагальної необхідності для адвоката вивчати додаткові джерела права та інші обставини, тому, підготовка та ведення даної справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ ВКФ «ІГРЕК» понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову,що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 60017,01грн., що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.368,369,375,382,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2024 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК» (код ЄДРПОУ 20227697; адреса: 49017, м. Дніпро, вул.Караваєва, буд. 11) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в рзмірі 1500 (одна тисяча п`ятьсот) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3ст. 389 ЦПК України.

Судді: