Справа № 134/1367/21
1-кп/134/65/2024
УХВАЛА
Іменем України
10 червня 2024 року смт Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючоїсудді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників обвинувачених адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_8
розглянувши упідготовчому відкритомусудовому засіданнів режимівідеоконференції взалі судув смтКрижопіль кримінальнепровадження прообвинуваченняОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
в с т а н о в и в:
В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020190000026 від 23.01.2018 року про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.3ст.191, ч. 1 ст. 366КК України, відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 24.04.2024 року.
Ухвалою суду від 13 травня 2024рокупо вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Обґрунтовуючи клопотання вказує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2ст.291 КПК України, а саме не містить повного викладу фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 зазначив, обвинувальний акт не містить повного викладу фактичних обставин справи щодо події кримінального правопорушення, форми вини, мотиву та способу вчинення злочину, тобто не містить конкретного формулювання обвинувачення, від якого мають захищатися обвинувачені. Із змісту обвинувального акту не підтверджено формулювання обвинувачення та не розкрито характер дій обвинувачених та суті злочинів, у вчинення яких вони обвинувачуються. Оскільки наведені в обвинувальному акті факти свідчать лише про невиконання договірних зобов`язань контрагентами за договорами підряду, в діях обвинувачених відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. В обвинувальному акті суму збитків зазначено, а самих збитків не зазначено. Не відображено об`єктивної сторони та складу злочину. Разом з тим не вказано, яким чином здійснювалося привласнення та розтрата майна. Цивільні позови не були заявлені.
Адвокат ОСОБА_7 підтримала клопотання адвоката ОСОБА_6 .
Обвинувачені підтримали клопотання свого захисника адвоката ОСОБА_6 .
Представник потерпілого Крижопільської селищної ради адвокат ОСОБА_8 проти клопотання заперечував.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав. В клопотанні не зазначено конкретних підстав для повернення обвинувального акту, а лише вказані формальні обставини та загальні терміни. Сама сума збитків зазначена в обвинувальному акті. В ході судового розгляду були отримані висновки експертизи та досліджувалися в ході судового розгляду. Відповідно до ст. ст. 314-315 КПК України в підготовчому судовому засіданні не досліджуються матеріали справи. Вважає, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог процесуального законодавства, а тому підстав для його повернення не має.
Заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п.3 ч.3ст.314 КПК Українив підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу. Вимоги до обвинувального акту викладено устатті 291 КПК України.
Відповідно до ч.2ст.291 КПК Україниобвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п.п.1-9 цієї частини, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12018020190000026 від 23.01.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, затвердженому заступником керівника Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_9 , міститься виклад формулювання обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, яке є достатньо конкретним та зрозумілим для здійснення захисту від такого обвинувачення в суді. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, та які підлягали доказуванню згідност.91 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, підстав вважати яке нечітким та неоднозначним у суду немає.
Критерії прийнятності обвинувального акту викладені вст.291 КПК Україниі будь-яких інших застережень зазначена норма закону не містить, а тому вказані захисником обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вказані обставини не позбавляють суд можливості вирішити питання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та дати оцінку доводам сторін кримінального провадження в ході судового розгляду.
При цьому, посилання захисника на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогамст.291 КПК України, оскільки відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення порушує права обвинуваченого на захист, не відповідають фактичним обставинам провадження.
На даній стадії судового розгляду суд не вправі вдаватись до оцінки доказів. Питання встановлення та доведення обставин, що підлягають доказуванню відповідно дост.91 КПК України, вирішуються на інших стадіях судового розгляду. На стадії підготовчого судового засідання суд вирішує лише питання відповідності обвинувального акту вимогамст.291 КПК України.
Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного із елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Посилання на те, що в обвинувальному акті не вказано конкретно, які саме збитки завдані, не можуть слугувати підставою для висновків, що з цих підстав обвинувальний акт не відповідає вимогамст. 291 КПК України.
Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого процесуального рішення вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Не вдаючись до аналізу доказів у кримінальному провадженні, не оцінюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого та не вирішуючи будь-які інші питання, що притаманні для судового розгляду, суд вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, оскільки у ньому зазначені встановлені органам досудового розслідуванням обставини вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, сформульовано обвинувачення щодо інкримінованих йому кримінальних правопорушень, події кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення наскільки вони відомі слідчому), які підлягають доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, тобто обвинувачення є конкретними та зрозумілими для здійснення захисту від пред`явлених обвинувачень.
Обвинувальний акт містить, як виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які орган досудового розслідування (прокурор) вважає встановленими, так і їх правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
А тому, доводи адвоката ОСОБА_6 фактично про неповне формулювання обвинувачення не можуть вважатися підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки п.5 ч.2 ст. 291 КПК України вказує на необхідність викладення лише тих фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими.
Водночас, викладення формулювання обвинувачення може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження, який згідно з вимогами ст. 337 КПК України здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 зроблено висновок, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті провадження перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, в тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Зазначені в клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору обставини можуть бути перевірені судом в установленому законом порядку під час судового розгляду. Оцінку доказам щодо їх допустимості, належності, достовірності та достатності суд має дати при ухваленні судового рішення, однак аж ніяк не при підготовчому судовому засіданні, фактично вдаючись в оцінку доказів.
Разом з тим, суд враховує, що якщо в процесі судового розгляду буде встановлено, що обвинувачення висунуте ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійсно є неконкретним, прокурор вправі уточнити його, чи сформулювати нове обвинувачення, змінивши його, а суд визнати недоведеним таке обвинувачення за результатами судового розгляду.
З огляду на викладене, посилання сторони захисту на невідповідність обвинувального акту вимогам закону, є необґрунтованими, а тому підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд не вбачає.
Керуючись ст.314,371,372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_6 про повернення прокурору обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Крижопільський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119673932 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Крижопільський районний суд Вінницької області
Швець Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні