Ухвала

від 12.06.2024 по справі 489/6364/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6364/16-ц

Провадження № 4-с/489/22/24

Ухвала

Іменем України

12 червня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченко Г.С.,

із секретарем судових засідань Савковою К.А.,

за участі: представника скаржника ОСОБА_1 ,

представника суб`єкта оскарження Р. Гаїбова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» на рішення та бездіяльність Заступника начальника відділу Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича,

встановив:

13 травня 2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» Мельник В.В. звернувся до суду зі скаргою на рішення та бездіяльність Заступника начальника відділу Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича.

Відповідно до якої просив суд:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» строк на оскарження постанови Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича від 25.04.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 55201773;

Визнати неправомірною та скасувати постанову Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича від 25.04.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 55201773;

Зобов`язати Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича відновити виконавче провадження № 55201773; 4. Зобов`язати Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича вчинити дії для отримання інформації про спадкоємців померлого боржника - ОСОБА_2 ;

Зобов`язати Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича вчинити дії для отримання інформації про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого боржника - ОСОБА_2 ;

Зобов`язати Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича письмово повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» про результати вчинених дій зі звернення до компетентних органів/осіб для отримання інформації про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого боржника - ОСОБА_2 ;

Зобов`язати Заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича вчинити дії з заміни сторони виконавчого провадження № 55201773, а саме боржника - ОСОБА_2 , правонаступником (правонаступниками), про що письмово повідомити ТОВ «АІСЕ Україна».

В обґрунтування скарги зазначав, що Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 березня 2017 року у справі № 489/6364/16-ц позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» (далі АІСЕ Україна, та/або Скаржник, та/або Стягувач), задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 заборгованість за Угодою № 191126 у розмірі 58 106,41 грн. та по 689,00 грн. судового збору з кожного з відповідачів.

З метою належного виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15.03.2017 року у справі № 489/6364/16-ц, видані судом виконавчі листи були направлені до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, правонаступником якого є Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Інгульський ВДВС).

Постановою Інгульського ВДВС від 21.11.2017 року було відкрито виконавче провадження № 55201773 з примусового виконання виконавчого листа № 489/6364/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь АІСЕ Україна 689,00 грн. судового збору. 07.05.2024 року Стягувачем отримано постанову Заступника начальника Інгульського ВДВС, ОСОБА_4 від 25.04.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 55201773 (далі Постанова).

Постанова мотивована тим, що згідно актового запису про смерть № 00039369042 від 21.04.2023 року встановлено що боржник - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 21.01.2017 року № 1.

ТОВ «АІСЕ Україна» не погоджується із Постановою державного виконавця, вважає, що вона винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку, з огляду на таке. У разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Частиною 5 ст. 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII, із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Таким чином, вважаємо що Заступником начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 , на підставі відповідних доказів про факт смерті ОСОБА_2 , яка була стороною виконавчого провадження, не вчинено дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її правонаступниками, у зв`язку з чим передчасно було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження № 55201773.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 скаргу прийнято до розгляду та витребувано у Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) копію матеріалів виконавчого провадження № 55201773.

12.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на скаргу та копії матеріалів виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник стягувача скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Заступник начальника відділу Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбов Руслан Ельшанович в судовому засіданні вважав необхідним відмовити в задоволені вимог скаржника.

Зазначав, що здійснює примусове виконання рішення суду в порядку, передбаченому діючим законодавством. Постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2023 у виконавчому провадженні № 55201773 було здійснено у відповідності до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог закону.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання, призначене, не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників справи, оглянувши копію матеріалів виконавчого провадження № 55201773, дослідивши матеріали скарги, цивільної справи та відзиву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) суд зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 березня 2017 року у справі № 489/6364/16-ц позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» (далі АІСЕ Україна, та/або Скаржник, та/або Стягувач), задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 заборгованість за Угодою № 191126 у розмірі 58 106,41 грн. та по 689,00 грн. судового збору з кожного з відповідачів.

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП) на виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі-відділ) перебувало виконавче провадження № 55201773 відкрите на підставі виконавчого листа №489/6364/16-ц виданого 01.09.2017 Ленінським районним судом м.Миколаєва стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна" судовий збір у розмірі 689,00 грн.

21.11.2017 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Р.Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

13.04.2020 року, керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гаїбовим Р.Е. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об`єднано виконавчі провадження №55201683, №55201773 у зведене виконавче провадження №61822875.

25.04.2023 року, керуючись статтею 30 Закону України Про виконавче провадження, заступником начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Р.Е. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження.

21.04.2023 року державним заступником начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Р.Е. отримано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у якому зазначено, що згідно актового запису про смерть № 1 від 02.01.2017 року боржник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.04.2023 року, керуючись вимогами п.3 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», заступником начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбовим Р.Е. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вирішуючи вимоги скарги щодо неправомірності бездіяльності головного державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Гаїбова Р.Е., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 25ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 46ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною першою статі 42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 55ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №473/1433/18 (провадження № 14-35цс20) викладено наступні правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови,що смертьфізичної особинастала післязвернення позивачадо судута відкриттяпровадження усправі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства».

Подібні правові висновки викладено також Верховним Судом у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) та інших.

На час розгляду справи № 489/6364/16-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 суду не було відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так і на час відкриття виконавчого провадження державному виконавцю не було відомо про це.

За таких обставин, скарга представника є необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.258-260, 447, 448, 451 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСЕ Україна» на рішення та бездіяльність Заступника начальника відділу Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича відмовити.

Апеляційнаскарга наухвалу судуможе бутиподана протягомп`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12.06.2024.

Суддя Г.С.Костюченко