Постанова

від 12.06.2024 по справі 946/6963/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2455/24

Справа № 946/6963/22

Головуючий у першій інстанції Бальжик О.І

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія 46

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Одесі справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна (в.м. а.с. 1-5 зворот).

27 жовтня 2022 року ОСОБА_3 звернулась із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 визнання майна спільною сумісною власністю та стягнення компенсації (в.м. а.с. 30-31 зворот).

28 жовтня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову, якою просить накласти арешт на автомобіль марки «AUDI Q7», 2017 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , належний позивачу, з забороною реєстрації автомобілю на третіх осіб, а також вчинення будь-яких дій щодо відчуження та передання у користування вказаного автомобіля іншим особам. Заява обґрунтована тим, що вищевказане майно було оформлено на ОСОБА_2 , проте, враховуючи, що воно було придбане за час спільного проживання, це майно має бути визнано спільною сумісною власністю. У зв`язку із тим, що відповідач за зустрічним позовом має намір у найкоротший термін перереєструвати вказаний автомобіль на іншу особу, виникла необхідність звернутися до суду із заявою про забезпечення позову (в.м. а.с. 39-43).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року заяву ОСОБА_3 було вирішено задовольнити та накласти арешт на автомобіль марки «AUDI Q7», 2017 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , із забороною реєстрації автомобілю на третіх осіб, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також вчинення будь-яких дій щодо відчуження та передання вказаного автомобіля у користування іншим особам (в.м. а.с. 52-52 зворот).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що з 25 жовтня 2022 року вона є власником автомобіля «AUDI Q7», 2017 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , замовила даний автомобіль на початку 2022 року у ОСОБА_2 , який зобов`язався придбати його з аукціону США, відремонтувати та підготувати всі документи для оформлення у власність. Відповідно після виконання усіх вказаних зобов`язань, у жовтні 2022 року, автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_4 . Апелянт також зазначає, що 24 листопада 2022 року після укладення шлюбу, отримала нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12 квітня 2023 року. При цьому, апелянт стверджує, що їй невідомо було про те, що даний автомобіль є предметом спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , стороною по справі вона не була, про накладення арешту їй стало відомо випадково, коли вирішила продати вказаний автомобіль. За таких обставин, апелянт посилається на порушення та не врахування судом першої інстанції положень ст. 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (в.м. а.с. 102-103).

23 травня 2024 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила закрити апеляційне провадження, у зв`язку з тим, що ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року змінено заходи забезпечення позову та на даний час автомобіль марки «Audi» модель Q7 не перебуває під арештом, а права апелянта не порушуються.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

У судове засідання 23 травня 2024 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не подавали.

За ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому дійшов висновку про те, що заява про забезпечення зустрічного позову підлягає задоволенню (в.м. а.с. 52 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що перевірка законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали здійснюється на момент її постановлення.

Так, апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Згідно роз`яснень п. 4 та п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядати заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, обсягом позовних вимог, даними про особу відповідача, та відповідністю виду забезпечення позову, із якими звернулася особа, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частина 1 ст. 150 України містить визначений перелік видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову» (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Предметом зустрічного позову у даній справі є визнання майна, а саме автомобіля марки «AUDI Q7», 2017 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю та стягнення компенсації вартості частки майна.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову, ОСОБА_3 обґрунтовувала свої вимоги тим, що 19 серпня 2022 року ОСОБА_2 отримав посвідчення на право реєстрації спірного автомобіля на своє ім`я, однак на час подання цієї заяви відповідач за зустрічним позовом не здійснив реєстрацію автомобіля з метою, як вважала заявниця, уникнення поділу автомобіля як спільного майна. Крім того, у своїй заяві ОСОБА_3 вказувала на те, що ОСОБА_2 має намір зареєструвати спірний автомобіль на іншу особу (в.м. а.с. 39-39 зворот).

З наявних матеріалів справи вбачається, що однією із вимог ОСОБА_2 у первісному позові є встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 09 травня 2017 року по 10 березня 2022 року (в.м. а.с. 3). Згідно з копією рахунку-фактури №А787034 на ім`я ОСОБА_3 25 січня 2022 року було видано рахунок на оплату купівлі автомобіля марки «AUDI Q7», 2017 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 (в.м. а.с. 42-42 зворот). Того ж дня, ОСОБА_3 відповідно до копії платіжного доручення здійснила грошовий переказ на оплату за вище вказаний автомобіль у розмірі 8800 дол. США (в.м. а.с. 43). Тобто, спірний автомобіль було придбано у період згідно з заявленими ОСОБА_5 позовними вимогами. Разом з тим, з виділених матеріалів вбачається, що в процесі розгляду зазначеної цивільної справи 22 жовтня 2022 року здійснено первинну реєстрацію спірного автомобіля на ОСОБА_2 , після чого, 25 жовтня 2022 року здійснена перереєстрація на ім`я ОСОБА_6 (апелянта) (в.м. а.с. 65). Тобто, вищенаведені дії відповідача щодо відчуження автомобіля, який є предметом зустрічного позову, було здійснено за два дні до пред`явлення ОСОБА_3 зустрічного позову та подання заяви про забезпечення.

Тому, враховуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення заяви позивача про забезпечення зустрічного позову, оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали існувала реальна загроза подальшого відчуження спірного майна та відповідно зазначені заходи забезпечення позову є ефективним заходом забезпечення виконання судового рішення по суті у разі задоволення зустрічних позовних вимог. При цьому, посилання апелянта на той факт, що вона не є учасником спірних правовідносин, в контексті вищевказаних обставин набуття спірного майна, не впливає на вірні висновки суду щодо необхідності забезпечення позову.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає без змін оскаржувану ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльськогоміськрайонного судуОдеської областівід 07листопада 2022року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда