Постанова

від 30.05.2024 по справі 920/882/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р. Справа№ 920/882/23(920/234/19)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Копитової О.С.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представника позивача Грищенка О.М. в режимі відеоконференції

розглянувши апеляційну скаргу Буринського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року

у справі№920/882/23(920/234/19) (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

доОбласного комунального підприємства Центральна районна аптека №35 Буринського району

простягнення 37 554 грн. 22 коп. заборгованості по договору купівлі-

продажу №6ХАР від 30.12.2016

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у справі №920/882/23(920/234/19) задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії старшого державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.19 у справі №920/234/19; визнано дії державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19, що виразились у винесені постанови від 21.08.2023 року про повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", неправомірними; скасовано постанову Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції від 21.08.2023 про повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Буринський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 у справі №920/882/23(920/234/19) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаної скарги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 03.04.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Буринського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 у справі №920/882/23(920/234/19), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/882/23(920/234/19).

12.04.2024 року супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/882/23(920/234/19)/135 від 09.04.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 апеляційну скаргу Буринського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у справі №920/882/23 (920/234/19) залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

22.04.2024 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 16.04.2024 надано докази сплати судового збору у розмірі 2442,40 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів арбітражному керуючому Шаматріну Є.М. та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою суду від 23.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Буринського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 у справі №920/882/23(920/234/19), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 30.05.2024 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Крім того, в додатках до відзиву міститься клопотання про проведення судового засідання 30.05.2024 року та всіх наступних засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 30.04.2024 клопотання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено та призначено проведення судового засідання 30.05.2024 в режимі відеоконференції.

Представник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в судовому засіданні 30.05.2024 в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представники апелянта в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи Буринський ВДВС повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду про призначення справи до розгляду в його електронний кабінет. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

30.05.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у даній справі скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 18.04.2019 року у справі №920/234/19 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь ПрАТ "Медфармком-центр" 29 000,00 грн. основного боргу, 3 992,33 грн. пені, 2 778,39 грн. 20% річних, 1 783,50 грн. інфляційних збитків, 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

17.05.2019 року на примусове виконання судового рішення місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 15.06.2023 року замінено сторону (стягувача) у справі №920/234/19 під час примусового виконання рішення Господарського суду Сумської області від 18.04.2019 по справі №920/234/19, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі №920/234/19, виданого на примусове виконання вказаного рішення, ПрАТ "Медфармком-центр" на правонаступника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

29.08.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду Сумської області у справі №920/234/19 зі скаргою на дії старшого державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі №920/234/19, відповідно до змісту якої просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі №920/234/19, які виразились у винесені постанови від 21.08.2023 про повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі №920/234/19 стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції від 21.08.2023 року про повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що 24.08.2023 року йому стало відомо, що відповідно до постанови Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції від 21.08.2023 року наказ Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 повернуто стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За твердження заявника скарги на дії ДВС, відповідно до офіційних та достовірних відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, в силу дії обов`язкових норм Закону України "Про виконавче провадження", за період із 07.07.2023 року по 21.08.2023 року Буринським ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства юстиції не вчинено всіх можливих та необхідних заходів, визначених Законом.

Вважаючи дії державного виконавця незаконними, останній звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.08.2023 вказану скаргу у справі №920/234/19 прийнято та призначено до розгляду, а ухвалою від 05.12.2023 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 року, матеріали справи №920/234/19 передано для розгляду в межах справи №920/882/23 про банкрутство Обласного комунального підприємства Центральна районна аптека №35 Буринського району, яка розглядається Господарським судом Сумської області.

За наслідками розгляду поданої скарги, ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у справі №920/882/23(920/234/19) вказану скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії старшого державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.19 у справі №920/234/19 задоволено; визнано дії державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19, що виразились у винесені постанови від 21.08.2023 року про повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", неправомірними; скасовано постанову Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства Юстиції від 21.08.2023 про повернення наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі №920/234/19 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи скаргу, місцевий господарський суд погодився з позивачем, що державний виконавець Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства юстиції не вжив всіх заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", щодо вчинення виконавчих дій по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 17 травня 2019 року по справі №920/234/19, а винесення постанови про закриття виконавчого провадження є передчасним.

За висновками суду, грошові кошти на виявлених рахунках, відкритих боржником, не було арештовано (докази прийняття банківськими установами постанов про арешт відсутні) та відповідно й платіжні вимоги на списання коштів не виставлені. Також державним виконавцем не отримано виписку про рух коштів по рахунках боржника за період із моменту відкриття виконавчого провадження (07 липня 2023 року) по дату повернення виконавчого документа стягувачеві (21 серпня 2023).

Крім того, керівник боржника органом державної виконавчої служби відповідно за невиконання рішення суду, ухилення від його виконання, перешкоджання у його виконанні, а також невиконанні законних вимог державного виконавця, в тому числі до адміністративної та\або кримінальної відповідальності не притягався, обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів до керівника не застосовувались.

Поряд з наведеним, місцевим господарським судом також зазначено, що з відкриттям 10.08.2023 року господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника - Обласного комунального підприємства Центральна районна аптека №35 Буринського району державний виконавець на виконання приписів Закону повинен був зупинити вчинення виконавчих дій, однак такої процесуальної дії не вчинив.

Буринський ВДВС з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з органом ДВС та вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковими до виконання.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК України).

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №2-р(II)/2019 від 15.05.2019 року, обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року №5-рп/2013).

Отже, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Так, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2023 згідно ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72197956 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 про стягнення з відповідача на користь позивача 29 000,00 грн. основного боргу, 3 992,33 грн. пені, 2 778,39 грн. 20% річних, 1783,50 грн. інфляційних збитків, 1921,00 грн. судового збору.

Частиною першою статті 13 Закону передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої та другої статті 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частиною другою цієї статті Закону визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Суд також зауважує, що арешт на кошти боржника здійснюється в порядку автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16 квітня 2019 року №1203/5.

Згідно пункту 4 розділу І цього порядку інформаційна взаємодія згідно з цим Порядком здійснюється за допомогою прикладного програмного інтерфейсу на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-комунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

В ході примусового виконання наказу 17.08.2023 при перевірці наявності відповіді на запит державного виконавця до ДФС про наявність рахунків у боржника, що підтверджується сканкопією відповіді ДФС, зробленої державним виконавцем з автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено наявність рахунків у боржника у ПАТ КБ "Приватбанк" та у Державній казначейській службі України.

Враховуючи отриману інформацію, постановою від 17.08.2023 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Копію цієї постанови направлено в електронному документообігу до ПАТ КБ "Приватбанк" та до Управління державної Казначейської служби у Буринському районі Сумської області., що підтверджується сканкопією з АСВП виконавче провадження №72197956 обмін постановами з банками та копією супровідних документів до постанов про арешт коштів боржника.

17.08.2023 ПАТ КБ "Приватбанк" повідомив про відсутність відкритих рахунків боржника та повернув постанову без виконання, що підтверджується сканкопією з АСВП виконавче провадження №72197956 обмін постановами з банками.

Також, 21.08.2023 Управління Державної казначейської служби України у Буринському районі Сумської області листом від 21.08.2023 №02-13-06/221 повернуто постанову про арешт коштів боржника, в якому повідомлено про відсутність відкритих рахунків.

Таким чином, у боржника не було встановлено рахунків (коштів) в банківських установах на які можливо звернути стягнення.

Заявник, звертаючись до суду зі скаргою, та суд першої інстанції, задовольняючи таку скаргу, наведених обставин не врахували, що призвело до неправильного висновку щодо бездітності органу ДВС в цій частині.

Окрім цього, 22.07.2023 зроблено запит до МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів. При надходженні відповідей на запит державного виконавця було встановлено, що за боржником значиться майно боржника, а саме автомобіль ЗАЗ 110206, який було реалізовано ДП "СЕТАМ" в ході виконання виконавчого провадження №59316053 по виконанню вище згаданого виконавчого документу, що підтверджується протоколом ДП "СЕТАМ" №477540 про проведення електронних торгів від 28.04.2020 року.

21.08.2023 року повторно здійснено вихід за вказаною у виконавчому документі адресою місцезнаходження боржника та встановлено відсутність будь-якого майна, яке належить боржнику, та відсутність керівних органів.

21.08.2023 державним виконавцем Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Сумської області від 17.05.2019 по справі №920/234/19, а зазначений наказ повернуто стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду враховує, що зазначений наказ від 17.05.2019 року по справі №920/234/19 вже перебував у виконавчому провадженні №59316053, в ході якого було накладено арешти на кошти на виявлених рахунках та майно боржника, та який в подальшому був також повернутий згідно постанови від 25.08.2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Наведене свідчить про відсутність порушень з боку державного виконавця при здійснені виконавчих дій з повторного виконання наказу суду, оскільки Буринським ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного МРУ Міністерства юстиції, було вжито всіх можливих та необхідних заходів, визначених Законом.

Стосовно невжиття виконавцем заходів щодо обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України судова колегія зазначає наступне.

Приписами ст. 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, згідно п.19 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходите майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічна позиція наведена у правовому висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.08.2020 року по справі №910/8130/17.

Доказами, які свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду, що полягають в активних діях, є приховування майна, відсутність Боржника за адресою, неподання декларації про майно та доходи, нез`явлення Боржника на виклики державного виконавця й ненадання пояснень виконавцю щодо невиконання рішення суду; в пасивних діях, зокрема, у невжитті будь-яких заходів щодо сплати заборгованості.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході примусового виконання наказу в рамках виконавчого провадження №72197956, згідно витягу з Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на запит державного виконавця керівник боржника Калінович Т.Д. померла 22.09.2020, про що свідчить копія актового запису про смерть №240 від 25.09.2020 року.

Доказів призначення на підприємстві-боржника іншого керівника заявником скарги не надано та матеріали справи не містять, що виключає в даному випадку можливість вирішити питання про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України або притягнення останнього до кримінальної чи адміністративної відповідальності за не виконання законних вимог державного виконання чи наказу. Вказані обставини також залишені судом першої інстанції поза увагою при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Щодо необхідності зупинення виконавчого провадження у зв`язку із відкриттям відносно боржника провадження у справі про банкрутство.

Так, згідно матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.08.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Обласного комунального підприємства Центральна районна аптека №35 Буринського району та введено процедуру розпорядження майном.

Відповідне оголошення про відкриття відносно боржника провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 11.08.2023 року.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Згідно частини другої статті 34 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Разом з тим, під час здійснення виконавчого провадження за період з 10.08.2023 року по 21.08.2023 року, зазначена вище ухвала суду до державного виконавця не надходила, що підтверджується журналом загальної вхідної кореспонденції Буринського ВДВС, формованого в автоматизовані системі.

При цьому, законом не передбачено обов`язку державного виконавця після відкриття виконавчого провадження перевіряти відомості на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

В подальшому, 01.09.2023 року, тобто вже після прийняття постанови від 21.08.2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу, ухвала суду надійшла на адресу апелянта від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. згідно листа від 28.08.2023 року №02-05/151.

Таким чином, судова колегія не вбачає в даному випадку порушень з боку державного виконавця в частині не зупинення виконавчого провадження у зв`язку із відкриттям відносно боржника провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд Сумської області наведених вище фактичних обставин справи у їх сукупності, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення скарги позивача на дії старшого державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.19 у справі №920/234/19.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення(п.2 ч.1 ст.275 ГПК України).

В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Буринського ВДВС, скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 у справі №920/882/23(920/234/19) та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні скарги, витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції та заявлені у відзиві на апеляційну скаргу, покладаються на ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс"; витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 422,40 грн. згідно ст. 129 ГПК України також покладаються на ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" шляхом їх стягнення на користь Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Буринського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у справі №920/882/23(920/234/19) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.03.2024 року у справі №920/882/23(920/234/19) скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії старшого державного виконавця Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у виконавчому провадженні №72197956 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 17.05.19 у справі №920/234/19 відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) на користь Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Дем`яна Бєдного, буд. 5, код ЄДРПОУ 34520260) 2 422,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Сумської області видати наказ.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

7. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 12.06.2024 року.

Головуючий суддяО.М. Остапенко

СуддіО.С. Копитова

С.В. Сотніков