Постанова

від 10.06.2024 по справі 910/15533/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа№ 910/15533/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ТОВ "Глобал Енерджі" Павленко Я.В. дов. №04/01/24 від 04.01.2024р.;

від ТОВ "Енерджі Сервіс" не з`явився;

від Антимонопольного комітету України Попов Я.О. посв. №1176 від 21.06.2019р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на ухвалу господарського суду м.Києва від 06.03.2024р.

(повний текст складено 15.03.2024р.)

у справі №910/15533/20 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Глобал Енерджі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Енерджі Сервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 06.03.2024р. у справі №910/15533/20 визнано кредитором у справі №910/15533/20 по відношенню до боржника - Антимонопольний комітет України з грошовими вимогами на суму 51 013 451,00 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 868 350,00 грн. - вимоги четвертої черги, 50 139 733,00 грн. - вимоги шостої черги; зобов`язано розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів; відмовлено Антимонопольному комітету України у визнанні кредитором боржника на суму 50 139 733,00 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 21.03.2024р. Антимонопольний комітет України подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 06.03.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині, якою Антимонопольному комітету України було відмовлено у визнані кредиторський вимог у розмірі 50 139 733,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Антимонопольного комітету України до ТОВ «Енерджі Сервіс» у розмірі 50 139 733,00 грн.; грошові вимоги Антимонопольного комітету України включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Енерджі Сервіс»; судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Енерджі Сервіс» та визнати сплачений судовий збір, як грошові вимоги Антимонопольного комітету України, до ТОВ «Енерджі Сервіс».

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду м.Києва від 06.03.2024р. у справі №910/15533/20 та призначено її до розгляду на 27.05.2024р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024р. у судовому засіданні по справі №910/15533/20 оголошено перерву до 10.06.2024р. на підставі ст. 216 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ТОВ "Глобал Енерджі" і Антимонопольного комітету України, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У жовтні 2020 року ТОВ "Глобал Енерджі" звернулося до місцевого суду із заявою про визнання банкрутом ТОВ "Енерджі Сервіс".

Ухвалою господарського суду м.Києва від 09.11.2020р. було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерджі Сервіс"; визнано грошові вимоги ТОВ "Глобал Енерджі" до ТОВ "Енерджі Сервіс" у розмірі 1 356 343,59 грн. (1 179 507,66 грн. - основне зобов`язання, 176 835,93 грн. - пеня), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Енерджі Сервіс", призначено розпорядником майна ТОВ "Енерджі Сервіс" арбітражного керуючого Ромашко Розу Миколаївну, визначено дату проведення попереднього судового засідання та вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.04.2021р. заяву розпорядника майна ТОВ "Енерджі Сервіс" арбітражної керуючої Ромашко Рози Миколаївни про дострокове припинення її повноважень у справі було задоволено; відсторонено арбітражну керуючу Ромашко Розу Миколаївну від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Енерджі Сервіс"; призначено розпорядником майна ТОВ "Енерджі Сервіс" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.11.2023р. було прийнято заяву Антимонопольного комітету України про визнання кредитором боржника на суму 101 147 816,00грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 31.01.2024р. було визнано кредитором у справі №910/15533/20 по відношенню до боржника: ТОВ "Глобал Енерджі" з грошовими вимогами на суму 1 422 363,59 грн., з яких 66 020,00 грн. - вимоги першої черги, 1 179 507,66 грн. - вимоги четвертої черги, 176 835,93 грн. - вимоги шостої черги; ТОВ "Інвестиційна компанія "Енергетичні ресурси" з грошовими вимогами на суму 513 999,08 грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 6 598,36 грн. - вимоги четвертої черги, 3 196,72 грн. - вимоги шостої черги, 500 000,00 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника; ТОВ "Проматом" з грошовими вимогами на суму 14 356,46 грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 10 126,23 грн. - вимоги четвертої черги, 26,23 грн. - вимоги шостої черги; ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з грошовими вимогами на суму 1 330 872 316,14 грн., з яких 4 204,00 грн. - вимоги першої черги, 1 330 868 112,14 грн. - вимоги четвертої черги; встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; призначено розгляд справи №910/15533/20 у підсумковому засіданні, заяви Антимонопольного комітету України про визнання кредитором боржника на суму 101 147 816,00 грн.; відмовлено ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у визнанні кредитором боржника на суму 177 422 349,70 грн.

Щодо нарахованої Антимонопольним комітетом України пені у розмірі 50 139 733,00 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2020р. Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення №683-р, яким за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, на ТОВ Енерджі Сервіс накладено штраф у розмірі 50 139 733,00 грн.

03.02.2021р. ТОВ «Енерджі Сервіс» звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення в частині.

Рішенням господарського суду м.Києва від 13.07.2021р. у справі №910/1667/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022р., у позові ТОВ «Енерджі Сервіс» було відмовлено повністю.

Постановою 14.06.2022. у справі №910/1667/21 ? ?. 13.07.2021. 26.01.2022. ?910/1667/21 ?.

У зв`язку з несплатою боржником штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 05.11.2020р. №683-р, Комітет звернувся до суду із позовом.

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.03.2023р. у справі №910/12327/22 позов Антимонопольного комітету України було задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Енерджі сервіс" на користь Антимонопольного комітету України штраф у розмірі 50 139 733,00 грн., пеню у розмірі 50 139 733,00 грн. і судовий збір у розмірі 868 350,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Комітет є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Комітету є, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Пунктом 4 частини другої цієї статті встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частина 4 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», встановлює, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

За приписами п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Комітету накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб.

За порушення, передбачені п.п. 1, 2 і 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.01.2021р. у справі №910/10017/19, судові органи не можуть підміняти собою органи Комітету та його функції, шляхом визначення у судовому рішенні іншого розміру штрафу (аніж той, що визначений у рішенні Комітету) за допущене суб`єктом господарювання порушення антимонопольного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні ст.ст. 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018р. у справі № 914/607/17).

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.10.2018р. у справі №922/4378/17 було встановлено, що: Закон України «Про захист економічної конкуренції», на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» не регулює цивільно-правових відносин або відносин у сфері оподаткування. Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Нарахування, застосовані на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов`язань або зобов`язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань відповідно до положень законодавства про банкрутство (аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, і у постановах Верховного Суду України від 24.12.2013р. у справі №9223-36гс13 та Верховного Суду від 06.08.2019р. у справі №911/254/16).

У постанові від 06.08.2019р. у справі №911/254/16 Верховний Суд зазначив правову позицію щодо застосування до спірних правовідносин положень законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про банкрутство, а саме: отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин (порушення законодавства про захист економічної конкуренції) положення законодавства про банкрутство, відтак неправомірно відмовили у задоволенні позову у справі про стягнення штрафу та пені у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Тому апеляційний суд вважає, що нарахування, застосовані на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань, відповідно до положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день подання до місцевого суду Антимонопольним комітетом України заяви, Комітет не отримував від Боржника документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням №683-р.

Апеляційним судом перевірено розрахунок пені Антимонопольного комітету України за прострочення ТОВ "Енерджі Сервіс" сплати штрафу, накладеного Рішенням №683-р, та вважає, що розрахунок було зроблено правильно, який обчислювався наступним чином.

Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

з 03.02.2021р. (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 683-р) по 07.02.2021р. включно (день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції від 08.02.2021р. у справі №910/1667/21);

з 14.07.2021р. (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №910/1667/21) по 29.08.2021р. включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції від 30.08.2021р. у справі № 910/1667/21);

з 27.01.2022р. (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі №910/1667/21) по 11.04.2022р. включно (день, який передував винесенню ухвали судом касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження у справі №910/1667/21);

з 15.06.2022р. (наступний день після прийняття судом касаційної інстанції постанови у справі № 910/1667/21) по 29.06.2022р. включно (день до якого розраховано пеню).

Кількість днів прострочення сплати штрафу складає 142 дні.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 50 139 733 х 1,5 % = 752 095,995 грн. (50 139733 грн. - розмір штрафу, накладеного Рішенням №683-р, 1,5 % - відсоток від суми штрафу, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

За 142 дні прострочення сплати штрафу, сума пені складає: 752 095, 995 х 142 = 106 797 631, 29 гривень.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Отже, розмір пені складає 50 139 733 гривні.

Враховуючи вищезазначене, Комітетом правомірно, відповідно до норм чинного законодавства про захист економічної конкуренції, було нараховано пеню у розмірі 50 139 733 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №683-р.

Як зазначено вище, у зв`язку з несплатою ТОВ «Енерджі Сервіс» штрафу, накладеного зазначеним Рішенням №683-р та пені за прострочення сплати штрафу, Комітет звернувся до місцевого суду з відповідною позовною заявою.

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.03.2023р. у справі №910/12327/22 позов Антимонопольного комітету України було задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Енерджі сервіс" на користь Антимонопольного комітету України штраф у розмірі 50 139 733,00 грн., пеню у розмірі 50 139 733,00 грн. і судовий збір у розмірі 868 350,00 грн.

На виконання зазначеного судового рішення, місцевим судом було видано два накази: від 21.07.2023р. №910/12327/22 про стягнення з ТОВ «Енерджі Сервіс» штрафу у розмірі 50 139 733 грн. та пені у розмірі 50 139 733 грн. і від 21.07.2023р. №910/12327/22 про стягнення з ТОВ «Енерджі Сервіс» судового збору у розмірі 868 350 грн.

З матеріалів справи вбачається, що документи, які б підтверджували сплату ТОВ «Енерджі Сервіс» штрафу у розмірі 50 139 733 грн. та пені у розмірі 50 139 733 грн. на користь Державного бюджету України, а також судового збору у розмірі 868 350 грн. на користь Комітету, до Комітету не надходили. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до підпунктів 33 та 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009р. у справі «Христов проти України», одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії» пункт 61).

За змістом частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Одним з основоположним аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно якою у разі остаточного вирішення спору судами, їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдинг проти України» ).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021р. у справі № 910/16898/19 зазначила, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 по справі № 910/6356/19).

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову Антимонопольному комітету України у визнанні кредитором боржника на суму 50 139 733,00 грн.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції необхідно в частині відмови Антимонопольному комітету України у визнанні кредитором боржника на суму 50 139 733,00 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким: визнати Антимонопольний комітет України кредитором у справі №910/15533/20 по відношенню до ТОВ "Енерджі Сервіс" з грошовими вимогами на суму 50 147 785,00 грн., з яких: 8 052,00 грн. - вимоги першої черги, 50 139 733,00 грн. - вимоги шостої черги.

В іншій частині ухвала господарського суду м.Києва від 06.03.2024р. апелянтом не оскаржувалась.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

Ухвалу господарського суду м.Києва від 06.03.2024р. у справі №910/15533/20 скасувати в частині відмови Антимонопольному комітету України у визнанні кредитором боржника на суму 50 139 733,00 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким:

Визнати кредитором у справі №910/15533/20 по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" - Антимонопольний комітет України з грошовими вимогами на суму 50 147 785,00 грн., з яких: 8 052,00 грн. - вимоги першої черги, 50 139 733,00 грн. - вимоги шостої черги.

Грошові вимоги Антимонопольного комітету України внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс".

Матеріали оскарження ухвали від 06.03.2024р. у справі №910/15533/20 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 12.06.2024р.

Головуючий суддяВ.О. Пантелієнко

СуддіС.В. Сотніков

О.М. Остапенко