Постанова

від 12.06.2024 по справі 5011-37/15547-2012

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 5011-37/15547-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 (повний текст ухвали складено 17.04.2024)

про закриття провадження у справі

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" про заміну позивача та стягувача у справі №5011-37/15547-2012 (суддя Андреїшина І.О.)

За позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк"

до:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОТ"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми "Унікум"

про стягнення 20 609 515,89 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми "Унікум" про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 20 609 515, 89 грн. за кредитним договором № 0001-60/2008 від 08.05.2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми "Унікум" на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" непогашений кредит (транш у доларах США) у розмірі 2 397 900 грн. 00 коп., що в еквіваленті становить за курсом НБУ станом на 12.09.2012 року 1 долар США = 7,993 грн. - 300 000,00 доларів США; непогашений кредит (транш у гривнях) у розмірі 15 140 440 грн. 00 коп.; відсотки за користування кредитними коштами (транш у доларах США) у розмірі 354 689 грн. 38 коп., що в еквіваленті становить за курсом НБУ станом на 12.09.2012 року 1 долар США = 7,993 грн. - 44 375,00 доларів США; відсотки за користування кредитними коштами (транш у гривнях) у розмірі 2 716 486 грн. 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 380 грн. 00 коп.

05.02.2013 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.2012 року, видано відповідні накази.

12.03.2024 року засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор надійшла заява про заміну позивача та стягувача у справі № 5011-37/15547-2012, в якій останній просить суд замінити Відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Східно - європейський банк (01042, м. Київ, бульвар Дружби народів, 17/5, код ЄДРПОУ 19364130), як позивача та стягувача у справі № 5011-37/15547-2012, його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37, код ЄДРПОУ 32957269).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року закрито провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" про заміну стягувача у справі № 5011-37/15547-2012.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява Товариства обмеженою відповідальністю Лекснавігатор, подана в рамках справи №911/3122/13 про банкрутство ТОВ Унікум, та заява, подана у справі №5011-37/15547-2012, про той самий предмет (заміну стягувача - Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Східно-Європейський банк його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор) та з тих самих підстав (кредитний договір №0001-60/2008 від 08.05.2008 року). Відтак, наявне, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви та з тих самих підстав. З таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор про заміну стягувача у справі № 5011-37/15547-2012, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 175, п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що є така, що набрала законної сили, ухвала суду за результатами розгляду заяви між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви і з тих самих підстав.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року у справі №5011-37/15547-2012 та прийняти нове рішення, яким заяву про заміну позивача та стягувача у справі №5011-37/15547-2012 задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки тому, що судові рішення у справі №911/3122/13 ґрунтуються саме на тому, що заміна кредитора ВАТ «АКБ «Східно-Європейський банк» на правонаступника повинна відбутися, в першу чергу, в позовному провадженні №5011-37/15547-2012. Крім того, на думку скаржника, при застосуванні п. 2, ч. 1, ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, не враховано нетотожність однієї зі складових умов застосування вказаної норми, а саме «обставин», які не є тотожними з огляду на укладення додаткового договору №107413 від 05.03.2024 року між ТОВ «Брокінвестгруп», ТОВ «Лекснавігатор», а також Національним банком України додаток 1 договору про передавання в управління непроданих активів №103672 від 29.09.2021 року викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-37/15547-2012.

16.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №5011-37/15547-2012.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року у справі №5011-37/15547-2012 та призначено розгляд справи на 12.06.2024 року.

В судове засідання 12.06.2024 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як було зазначено вище, 12.03.2024 року засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор надійшла заява про заміну позивача та стягувача у справі № 5011-37/15547-2012, в якій останній просить суд замінити Відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Східно - європейський банк (01042, м. Київ, бульвар Дружби народів, 17/5, код ЄДРПОУ 19364130), як позивача та стягувача у справі № 5011-37/15547-2012, його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37, код ЄДРПОУ 32957269).

16.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекснавігатор" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну кредитора та видачу виконавчого напису у справі № 5011-37/15547-2012.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що згідно з договором про передавання в управління непроданих активів від 13.12.2013 № 32-Л, укладеним між банком, Товариством з обмеженою відповідальністю Брокінвестгруп та Національним банком України, банк передав в управління управителю-1 активи, наявні на балансі АКБ Східно-Європейський банк на дату укладення договору управління, а управитель-1 прийняв в управління активи банку та зобов`язався вжити всіх необхідних заходів для задоволення вимог вигодонабувачів банку за рахунок таких активів.

Відповідно до акту приймання передавання за договором управління від 13.12.2013 року до переліку непроданих активів банку, які були передані в управління ТОВ Брокінвестгруп, відносяться майнові права за кредитним договором №0001-60/2008 від 08.05.2008 року, позичальником якого є ТОВ Клот.

У подальшому 29.09.2021 року між ТОВ Брокінвестгруп, ТОВ Лекснавігатор, а також Національним банком укладено договір про передавання в управління непроданих активів №103672, згідно з яким управитель-1 передає в управління управителеві-2 активи банку, які передані банком управителю-1 на підставі договору управління від 13.12.2013 року та наявні на балансі у управителя-1 на дату укладання цього договору та документи до них, уключаючи ті, що утворилися в діяльності управителя-1 щодо управління активами згідно з договором управління від 13.12.2013 року, а управитель-2 приймає в управління активи та документи до них і зобов`язується вживати всіх вичерпних та необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів банку (вигодонабувачів) відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів банку за рахунок активів наведеного у додатку до цього договору (п. 1.1 договору). (т.1, а.с. 28-35).

Додатковим договором № 107413 від 05.03.2024 року між ТОВ Брокінвестгруп, ТОВ Лекснавігатор, а також Національним банком додаток 1 договору про передавання в управління непроданих активів №103672 від 29.09.2021 року викладено у новій редакції. Згідно з додатком 1 до договору управління від 29.09.2021 року (у новій редакції), до переліку входять майнові права до позичальника ТОВ КЛОТ за кредитним договором №0001-60/2008 від 08.05.2008 року. (т.1, а.с. 46-49).

Згідно з п. 2.4. договору управління від 29.09.2021 року управитель - 2 має право бути процесуальним правонаступником банку у справах щодо активів, однією із сторін учасником яких є банк, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є банк.

Відповідно до п. 1.2. договору управління від 29.09.2021 року управитель - 2 є довірчим власником активів, що в силу ч.2 ст.316 Цивільного кодексу України є особливим видом права власності.

За таких обставин заявник просив суд першої інстанції замінити Відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Східно-Європейський банк, як позивача та стягувача у справі № 5011-37/15547-2012 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор.

Водночас, місцевий господарський суд встановив, що 05.04.2023 року ТОВ Лекснавігатор зверталося до Господарського суду Донецької області з аналогічною заявою про заміну кредитора, в якій просило замінити кредитора - ВАТ АТ "Східно-Європейський" на його правонаступника ТОВ Лекснавігатор у справі №911/3122/13 про банкрутство ТОВ Унікум за кредитними вимогами в загальному розмірі 20 673 895, 89 грн. за кредитним договором №0001-60/2008 від 08.05.2008 року, укладеним між ТОВ КЛОТ та ВАТ Акціонерний комерційний банк Східно-Європейський банк, поручителем за яким є ТОВ ВЗФ Унікум.

Так, в обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор посилалось на перехід до нього права вимоги до боржника за договором поруки від 05.01.2009 року до кредитного договору №0001-60/2008 від 08.05.2008 року, позичальником згідно з яким є ТОВ КЛОТ, внаслідок укладання договору №103672 від 29.09.2021 року про передавання в управління непроданих активів банку, що у свою чергу укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Брокінвестгруп (первісний управитель), Товариством з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор (управитель) та Національним банком України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.05.2023 року у справі №911/3122/13 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Лекснавігатор від 05.04.2023 року про заміну кредитора, з урахуванням заяви б/н від 13.04.2023 року про уточнення до заяви про заміну кредитора.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 року ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.05.2023 року у справі №911/3122/13 залишено без змін.

Отже, в рамках справи №911/3122/13 про банкрутство ТОВ ВЗФ Унікум ТОВ Лекснавігатор реалізовувало право звернення з заявою про заміну кредитора за зобов`язаннями ТОВ КЛОТ в розмірі 20 673 895, 89 грн., за результатом розгляду якої ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.05.2023 року у справі №911/3122/13 було відмовлено Товариству обмеженою відповідальністю Лекснавігатор, рішення набрало законної сили.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що за аналогічними по суті вимогами, які виникли за кредитним договором №0001-60/2008 від 08.05.2008 року, укладеним між ТОВ КЛОТ та ВАТ Акціонерний комерційний банк Східно-Європейський банк, ТОВ Лекснавігатор вже зверталося в рамках справи №911/3122/13 про банкрутство ТОВ ВЗФ Унікум.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява Товариства обмеженою відповідальністю Лекснавігатор, подана в рамках справи №911/3122/13 про банкрутство ТОВ Унікум, та заява, подана у справі №5011-37/15547-2012, про той самий предмет (заміну стягувача - Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Східно-Європейський банк його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор) та з тих самих підстав (кредитний договір №0001-60/2008 від 08.05.2008 року).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява №13343/87) від 04.12.1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, обов`язковість судового рішення (п. 8, 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України). Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні процесуальні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

При цьому передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.

Наведену правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 16.07.2019 року у справі №910/14629/18, від 13.11.2019 року у справі № 914/111/19, від 19.05.2020 року у справі №910/6569/19.

Закриття провадження у справі допускається за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Отже, у даній справі для правильного застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України необхідним є дослідження предмета, підстав та суб`єктного складу сторін позову у порівнянні з предметом, підставами і суб`єктним складом, заявленими у справі №911/3122/13.

Так, колегія суддів зазначає, що у провадженні Господарського суду Донецької області перебувала заява ТОВ Лекснавігатор про заміну кредитора, в якій останнє просило замінити кредитора - ВАТ АТ "Східно-Європейський" на його правонаступника ТОВ Лекснавігатор у справі №911/3122/13 про банкрутство ТОВ Унікум за кредитними вимогами в загальному розмірі 20 673 895,89 грн за кредитним договором №0001-60/2008 від 08.05.2008, укладеним між ТОВ КЛОТ та ВАТ Акціонерний комерційний банк Східно-Європейський банк, поручителем за яким є ТОВ ВЗФ Унікум.

Крім того, згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу, що у справі №911/3122/13 відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк», звернулось із заявою №1466 від 11.07.2013 року про порушення справи про банкрутство боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма «УНІКУМ».

Водночас, у даній справі №5011-37/15547-2012 Відкрите акціонерне товариство Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛОТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми "Унікум".

Отже, як вбачається з викладеного вище, у справі №911/3122/13 спір був між кредитором (відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк») та поручителем (Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми "Унікум").

В той же час, у даній справі №5011-37/15547-2012 спір виник між кредитором (відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Східно-Європейський банк»), боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛОТ") та поручителем (Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельної фірми "Унікум").

Відтак, колегія суддів встановила, що суб`єктний склад сторін у справі №911/3122/13 та у даній справі №5011-37/15547-2012 є різний, що виключає наявність підстав для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28.10.1998 року).

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали помилково не враховано, що суб`єктний склад сторін у справі №911/3122/13 та у даній справі №5011-37/15547-2012 є різний, що виключає наявність підстав для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 та пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції при прийнятті оспорюваної ухвали дійшов помилкового висновку про тотожність суб`єктного складу сторін у даній справі та у справі №911/3122/13 та, як наслідок, постановив помилкову ухвалу про закриття провадження.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року у справі №5011-37/15547-2012 скасуванню, а справа №5011-37/15547-2012 передається на розгляд суду першої інстанції.

За правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 756/6141/16-а.

Враховуючи те, що справа передається на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лекснавігатор на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року у справі № 5011-37/15547-2012 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року у справі № 5011-37/15547-2012 скасувати.

3. Справу № 5011-37/15547-2012 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2024 року.

Головуючий суддяО.В. Агрикова

СуддіТ.П. Козир

А.О. Мальченко