Ухвала

від 11.06.2024 по справі 906/1148/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"11" червня 2024 р. Справа № 906/1148/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирського обласного благодійного фонду "Данко"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2024

(ухвалене о 15:10 год. у м. Житомир, повний текст складено 17.04.2024)

у справі № 906/1148/23 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Міністерства юстиції України

до Житомирського обласного благодійного фонду "Данко"

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комуністичної партії України

про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав

за участю представників:

від позивача - Романюк Я.І.;

від відповідача - Овсій Д.Ю.;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Житомирської області із позовом до Житомирського обласного благодійного фонду "Данко", за участі третьої особи - Комуністичної партії України з вимогами про:

- визнання недійсним договору дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 59,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька (вул. Свердлова) буд. 30 кв. 2/3/, укладений 09.07.2015 між Бердичівською міською організацією Комуністичної партії України (код 26478733) та Житомирським обласним благодійним фондом "Данко" (код 35841836), посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Богатирчуком А.М. та зареєстрований за № 1875;

- скасування державної реєстрації прав Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" (код 35841836) на нерухоме майно, розташоване за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька (вул. Свердлова) буд. 30 кв. 2/3/, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 673747718104.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, укладаючи договір дарування квартири від 09.07.2015, сторони заздалегідь знали, що такий не буде виконано, його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо ним передбачена, дії сторін спрямовані на фіктивний перехід права власності та уникнення звернення стягнення на нерухоме майно унаслідок заборони діяльності Комуністичної партії України. Нерухоме майно, яке є предметом спірного договору, було відчужено Житомирському обласному благодійному фонду "Данко", керівником якого є Тимошенко Микола Михайлович, який у свою чергу був обраний членом керівних органів Комуністичної партії України, з метою приховання цього майна від передачі у державну власність.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 16.04.2024 у справі №906/1148/23 позов задовольнив. Визнав недійсним договір дарування квартири загальною площею 59,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 09.07.2015 між Бердичівською міською організацією Комуністичної партії України (код 26478733) та Житомирським обласним благодійним фондом "Данко", посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Богатирчуком А.М. та зареєстрований за №1875. Скасував державну реєстрацію прав Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" на нерухоме майно загальною площею 59,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька (вул. Свердлова), буд. 30, кв. 2/3/, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 673747718104. Стягнув з Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" на користь Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 710 грн.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що договір дарування квартири загальною площею 59,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька (вул. Свердлова), буд. 30, кв. 2/3/, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 673747718104, укладений 09.07.2015 між Бердичівською міською організацією Комуністичної партії України та Житомирським обласним благодійним фондом "Данко", посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Богатирчуком А.М. та зареєстрований за №1875, містить ознаки фіктивного та фраудаторного правочину, а тому підлягає визнанню недійсним.

Також, враховуючи задоволення позову в частині визнання договору дарування квартири від 09.07.2015 недійсним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про скасування державної реєстрації прав Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" на нерухоме майно загальною площею 59,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька (вул. Свердлова), буд. 30, кв. 2/3/, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 673747718104, яка є похідною вимогою від основної, також підлягає задоволенню.

Крім того, суд вказав, що Міністерство юстиції України не пропустило позовну давність, а відтак клопотання відповідача про застосування наслідків її спливу задоволенню не підлягає.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 13, 15, 16, 105, 202, 203, 215, 234, 256, 257, 261, 717 Цивільного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні", ст. 26 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернувся Житомирський обласний благодійний фонд "Данко", у якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2024 у справі № 906/1148/23 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Позивачем не було підтверджено, що укладенням договору дарування були порушені майнові права держави в інтересах якої він діє та не доведено обставин заборони судом Комуністичної партії України та перехід майна, грошей та інших активів партії за рішенням суду у власність держави.

Станом на момент подання позову про заборону діяльності Комуністичної партії України (у 2014 році) та укладення спірного правочину (договору дарування від 09.07.2015), заборона діяльності політичної партії не мала таких правових наслідків як перехід майна партії у власність держави, а ці наслідки були запроваджені лише через 8 років після пред`явлення позову. Зазначений позов був поданий Мін`юстом у 2014 році, тоді як оспорюваний правочин укладений у 2015 році, тобто більше ніж через рік після пред`явлення позову. Механізм виконання рішення суду про заборону політичної партії в частині переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень визначається Порядком переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України N9896 від 12.08.2022 року (Порядок).

При цьому, на дату укладення договору дарування, ані Закон України "Про політичні партії в Україні", ані інші Закони України не містили норм, які передбачали передачу державі майна, грошей та інших активів політичної партії за наслідками заборони такої політичної партії.

Зазначені обставини (відсутність правових наслідків у вигляді передачі майна політичної партії у власність держави; значний проміжок часу між поданням такого позову та укладенням оспорюваного правочину) нівелює правовий і причинно-наслідковий зв`язок між поданням такого позову (у 2014 році) і укладенням оспорюваного правочину у 2015 році саме з метою уникнення конфіскації майна партії у зв`язку із забороною її діяльності.

Скаржник також не погоджується з доводами суду щодо фраудаторності оскаржуваного договору дарування, оскільки на момент укладення спірного правочину як у позові у справі №826/9751/14, так і у законодавстві України не існувало такого наслідку заборони політичної партії як передання її майна державі. Жодних доказів того, що, укладаючи договір 09.07.2015 року, сторони договору знали, допускали або повинні були допускати, що у випадку потенційної заборони партії її майно буде передане державі, та саме з цією ціллю відчужили його, діючи з метою спричинення шкоди кредиторам, позивачем не було надано.

Щодо фіктивності договору скаржник зазначає, що у разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, (аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 201/2832/19). У цій справі, як підтверджує сам позивач, наслідки, обумовлені договором, настали, відповідач став власником квартири та досі ним є, отже цей правочин було виконано, та такий правочин був спрямований на настання реальних наслідків - перехід права власності на майно.

Скаржник, посилаючись на вимоги ст.1 Першого протоколу до Конвенції, зазначає, що оскільки втручання держави в мирне володіння майном повинне ґрунтуватись на законі, саме лише припущення позивача, без належного доказового підтвердження, про укладення оскаржуваного договору з іншою ціллю, ніж дарування, а саме, з метою уникнення передання майна державі внаслідок заборони партії, на шкоду кредиторам, не може бути підставою для визнання недійсним договору від 09.07.2015.

Також скаржник вказує на ту обставину, що з моменту державної реєстрації права власності на спірне приміщення розпочався перебіг трирічного строку звернення позивача до суду із позовною заявою. Позовні вимоги заявлені із значним пропуском строку позовної давності. Відповідні дії суттєво порушують принцип правової визначеності. Крім цього, власник майна стає заручником ситуації, несправедливості, коли законотворець вирішив змінити відповідне законодавство, яке дозволяє позбавляти належних власників майна, яке вони отримали задовго до внесення змін до законодавства, поширюючи дію таких норм на правовідносини, які склались 7 років до цього. Внесення змін до законодавства у 2022 р., яке у 2014-2015 рр. складалося з інших правових норм, положень (ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні"), не наділяє позивача та інші державні органи здійснювати свавільне втручання у вказані правовідносини у ретроспективі.

За наведеного скаржник вважає, що суд першої інстанції ухвалив необґрунтоване та незаконне рішення, неправильно застосував норми матеріального права.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.05.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2024 у справі №906/1148/23. Розгляд справи призначив на 11.06.2024 о 12:00 год.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 16.04.2024, законним, обґрунтованим та таким що відповідає нормам матеріального та процесуального права, з таких підстав.

Саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів по розшуку майна Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень тому Мін`юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах, оскільки звернення до суду із даним позовом спрямоване на повернення майна у власність Комуністичної партії України з метою подальшого його передання у власність держави.

Міністерство юстиції України є належним позивачем у справі (позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частина 2 статті 45 ГПК України)), а твердження відповідача про те, що не порушені права позивача Міністерства юстиції України та належним позивачем повинен бути саме Фонд державного майна необґрунтовані та безпідставні.

Щодо посилання представника відповідача Житомирського обласного благодійного фонду "Данко" в апеляційній скарзі на порушення позовної давності позивачем для звернення до суду, Міністерство юстиції України вказує, що Мін`юст, діючи в межах своїх повноважень та вживаючи заходів з розшуку майна політичної партії, могло дізнатись, про його наявність, тільки після набрання рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14 законної сили та затвердження Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень - не раніше 27.07.2022.

Міністерство юстиції України як позивач у справі не пропустив строк звернення до суду та звернувся з позовом в межах строку позовної давності визначеного статтею 257 ЦК України, а тому твердження відповідача про застосування строків позовної давності с безпідставним.

Позивачем доведено в судовому порядку той факт, що у цьому випадку сторони Договору від 09.07.2015 знали заздалегідь, що такий Договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим Договором, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин.

Крім того, Міністерство юстиції України вказує на те, що укладений Договір дарування від 09.07.2015 містить ознаки фіктивного та фраудаторного правочину, тобто є таким, який укладено на шкоду кредиторам, а також укладення вказаного договору з порушенням вимог пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України та частин 3, 6 статті 13 ЦК України, оскільки він вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Під час підготовки справи до розгляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07.05.2024 у справі №924/971/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №924/971/23 разом із касаційною скаргою Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024.

За змістом вказаної ухвали, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне вирішити питання щодо належності способу захисту інтересів держави Мін`юстом у подібних правовідносинах. Колегією суддів враховано, що на розгляді в судах усіх інстанцій, як господарської юрисдикції, так і в судах загальної юрисдикції перебуває численна кількість аналогічних справ за позовами Мін`юсту щодо визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації прав. Зазначене також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема справа №906/1148/23.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 11.06.2024 було заслухано думку представників позивача та відповідача щодо можливого зупинення провадження у справі №906/1148/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23.

Представник позивача заперечила проти зупинення провадження у справі № 906/1148/23 та вказала, що вважає за можливе здійснювати розгляд цієї справи.

Представник відповідача вказав, що покладається на розсуд суду відносно зупинення провадження у цій справі.

В судове засідання 11.06.2024 представник Комуністичної партії України не з`явився.

Враховуючи, що третя особа була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштова кореспонденція, направлена третій особі (т. 2, а. с. 189-191), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе вирішити питання щодо зупинення провадження за відсутності представника третьої особи.

Апеляційний господарський суд, вирішуючи питання щодо можливості зупинення провадження у цій справі, бере до уваги таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно зі ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Вище вказано, що у цій справі з позовом до Господарського суду Житомирської області звернулося Міністерство юстиції України до відповідача Житомирського обласного благодійного фонду "Данко", за участі третьої особи - Комуністичної партії України з вимогами про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав.

В обґрунтування позову вказано, що укладаючи договір дарування квартири від 09.07.2015, сторони заздалегідь знали, що такий не буде виконано, його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо ним передбачена, дії сторін спрямовані на фіктивний перехід права власності та уникнення звернення стягнення на нерухоме майно унаслідок заборони діяльності Комуністичної партії України. Нерухоме майно, яке є предметом спірного договору, було відчужено Житомирському обласному благодійному фонду "Данко", керівником якого є Тимошенко Микола Михайлович, який у свою чергу був обраний членом керівних органів Комуністичної партії України, з метою приховання цього майна від передачі у державну власність.

Крім того, із Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "Діловодство спеціалізованого суду" апеляційним господарським судом установлено, що у справі №924/971/23 Міністерство юстиції України звернулося до суду з позовом, у якому просило, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, а саме приміщення офісу загальною площею 607,7 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257429368101, укладеного 05.08.2014 між Комуністичною партією України та благодійною організацією "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини", посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я.О. та зареєстрованого за №1202 і скасувати державну реєстрацію прав благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на нежитлове приміщення, а саме приміщення офісу загальною площею 607,7 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 257429368101.

Позов у справі № 924/971/23 обґрунтований тим, що за результатами вирішення судового спору про заборону діяльності Комуністичної партії України, ініційованого у 2014 році Міністерством юстиції України, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. В подальшому, в ході виконання Мін`юстом судового рішення в частині передання майна партії встановлено, що після подання позову у справі №826/9751/14 Комуністичною партією України відчужене належне їй майно Благодійній організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на підставі оскаржуваного договору дарування, який, на переконання позивача, є фіктивним та тому підлягає визнанню недійсним.

При цьому, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07.05.2024 у справі №924/971/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №924/971/23 разом із касаційною скаргою Благодійної організації "Благодійний фонд "Відродження Хмельниччини" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024.

За змістом вказаної ухвали, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне вирішити питання щодо належності способу захисту інтересів держави Мін`юстом у подібних правовідносинах. Колегією суддів враховано, що на розгляді в судах усіх інстанцій, як господарської юрисдикції, так і в судах загальної юрисдикції перебуває численна кількість аналогічних справ за позовами Мін`юсту щодо визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації прав. Зазначене також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема справа №906/1148/23.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що справа № 924/971/23 була передана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду стосовно застосування норм права щодо обставин, які підлягають дослідженню також і в межах цього апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що справи №924/971/23 та № 906/1148/23 є подібними, а тому висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №924/971/23 має значення для правильного вирішення спору у справі №906/1148/23 у подібних правовідносинах.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд, з метою дотримання принципу єдності судової практики (забезпечення якої покладено на Верховний Суд нормою статті 36 Закону України "Про судоустрій та статус суддів") дійшов висновку, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23 (з перегляду судового рішення у подібних правовідносинах), у зв`язку з чим апеляційне провадження у цій справі підлягає зупиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23 з метою недопущення порушення процесуальних строків та досягнення єдності судової практики.

Також, суд бере до уваги, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (п. 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В той же час, згідно п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.02.2007 у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Враховуючи викладені вище обставини, котрі зумовлюють зупинення провадження в цій справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23, апеляційний господарський суд зазначає, що в цьому випадку не буде порушуватися право на розумний строк розгляду справи, оскільки таке зупинення має на меті ухвалення судового рішення у справі, з дотриманням сталості та єдності судової практики.

Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 270, 281 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження у справі №906/1148/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №924/971/23.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений "12" червня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.