Ухвала

від 06.06.2024 по справі 902/363/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"06" червня 2024 р.Cправа № 902/363/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника ОСОБА_1 № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-48/19/24 від 22.04.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача 1 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача 2 - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (23060, Вінницька обл., Жмеринський р-н, село Мар`янівка, вулиця Миру, будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 30804475)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державний реєстратор Відділу надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Яковенко Людмила Петрівна ( АДРЕСА_4 )про визнання недійсними рішень загальних зборів, витребування частки у статутному капіталі та скасування реєстрації змін до статутного капіталу, змін складу засновників (учасників)

за участю представників:

від позивача адвокат Мишковська Т.М., згідно ордеру

від відповідача-2 адвокат Радзієвський А.М., згідно ордеру

від третьої особи ОСОБА_3 адвокат Радзієвський А.М., згідно ордеру

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 28.03.2024 надійшла позовна заява № б/н від 28.03.2024 (вх. № 371/24 від 28.03.2024) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", у якій позивач просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 26.03.2014 № 1-2001 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" оформлене протоколом №1-05/2023 від 08.06.2023 в частині: підтвердження чинності рішення зборів учасників, оформленого протоколом загальних зборів учасників від 26.03.2014 № 1-2001, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним рішення № 4 учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" від 11.08.2023 року, витребувати з володіння ОСОБА_2 частку (частину частки) у статутному капіталі СТОВ "Нива" у розмірі 10% (десять відсотків), яка в грошовому еквіваленті становить 20840 (двадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 та скасувати зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", внесені реєстратором ОСОБА_4 , Теплицької селищної ради, ЄДРПОУ запис: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.08.2023, 14:05:17, 1001471070021000603.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Згідно вимог частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судом було здійснено запити до Барської міської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_2 .

22.04.2024 до суду від Войнашівського старостинського округу Барської міської ради надійшла довідка щодо місця реєстрації громадянина ОСОБА_2 № 16.3-26/31 від 10.04.2024.

Ухвалою від 22.04.2024 судом відкрито провадження у справі № 902/363/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням справи до розгляду у підготовчому засіданні.

22.04.2024 представником позивача - ОСОБА_1 подано до суду заяву № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-48/19/24 від 22.04.2024) про забезпечення позову.

Ухвалою від 22.04.2024 судом призначено заяву представника ОСОБА_1 № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-48/19/24 від 22.04.2024) про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні 01.05.2024 о 14:30.

У судовому засіданні 01.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення розгляду заяви представника ОСОБА_1 № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-48/19/24 від 22.04.2024) про забезпечення позову у справі № 902/363/24 до 12:00 21 травня 2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 21.05.2024 судом задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , заяву представника ОСОБА_3 , залучено до участі у справі № 902/363/24 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 та Державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Яковенко Людмилу Петрівну, відкладено підготовче судове засідання та розгляд заяви представника ОСОБА_1 № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-48/19/24 від 22.04.2024) про забезпечення позову у справі № 902/363/24 на 06.06.2024 об 11:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представник заявника та представник відповідача-2, третьої особи Ільюшко Є.О. Державний реєстратор Відділу надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Яковенко Людмила Петрівна не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена ухвалою суду від 21.05.2024, про що свідчать відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України заявника, осіб, які можуть набути статусу учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу їм створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а третя особа не скористалась наданим їй правом участі у розгляді заяви і її неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності третьої особи державного реєстратора за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про забезпечення позову, просив її задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник відповідача-2, третьої особи ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову просив відмовити.

З метою ухвалення процесуального рішення, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час виходу. Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.

У заяві про забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на 100% частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (ідентифікаційний код юридичної особи 30804475), зокрема частку у розмірі 10 %, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), частку у розмірі 85 %, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та частку у розмірі 5% що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- заборонити загальним зборам учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (ідентифікаційний код юридичної особи 30804475) приймати рішення про внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін, до відомостей про юридичну особу, що містяться у ЄДРЮОФОПГФ, про зміну складу та часток засновників/учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (ідентифікаційний код юридичної особи 30804475), про зміну розміру статутного капіталу товариства до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обгрунтування необхідності забезпечення позову заявник послався на практику Європейського суду з прав людини, висновки Верховного Суду, зазначивши, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору; спірна частка може бути відчужена до завершення розгляду спору, що призведе до необхідності звернення позивача до суду з іншими позовами, оскільки даний спосіб захисту не призведе до поновлення прав позивача у одному судовому провадженні (у випадку задоволення позову) та просив накласти арешт на 100% частки у статутному капіталі СТОВ "Нива".

Також заявник зазначив, що рішення оформлене протоколом від 26.03.2014 № 1-2001 про виключення позивача зі складу учасників і рішення оформлене протоколом від 08.06.2023 № 1-05/2023, про підтвердження чинності рішення від 26.03.2014 року є такими, що не відповідають вимогам Закону та порушують права заявника на участь у товаристві. Метою забезпечення позову, є можливість ефективного захисту порушеного права у випадку задоволення позову та недопущення подальших змін у складі учасників, статутному капіталі тощо, що в подальшому призведе до необхідності змінювати позовні вимоги, до збільшення кількості учасників справи, ускладнення розгляду справи, порушення строків розгляду справи. Крім того, може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду з позовом.

Заявник зазначив, що у разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії щодо товариства, позивач не зможе захистити свої права у межах одного судового провадження за своїм позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення його законних прав та інтересів.

Також позивачем зазначено, що на його думку обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештована частка у статутному капіталі СТОВ "Нива" перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися нею, накладення арешту на частку у статутному капіталі та заборона внесення змін до статуту товариства щодо розміру статутного капіталу у порядку забезпечення позову у спорі про стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 у поданих до суду додаткових поясненнях, запереченнях проти заяви про забезпечення позову заперечив, зазначив, що згідно з обставинами встановленими у справі № 902/567/21 ОСОБА_1 частку в статному капіталі СТОВ "Нива" з моменту його державної реєстрації (29 лютого 2000 року) по день винесення постанови судом апеляційної інстанції (26.05.2023) не сплатив, відтак на переконання третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_1 не набув права власності на частку у статутному капіталі СТОВ "Нива" та позбавлений можливості заявляти як позовні вимоги віндикаційного характеру так і просити суд вжити заходи забезпечення позову з цього приводу.

Представник ОСОБА_3 зазначає, що станом на 26.05.2023 року - дати платежу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі, згідно відомостей про перелік засновників СТОВ "Нива", на запит ОСОБА_3 від 26.04.2024 № 32826737 вказано наступних учасників: ОСОБА_2 розмір частки - 6660 грн., ОСОБА_6 розмір частки - 740 грн. Інформації про ОСОБА_1 , як учасника СТОВ "Нива" державний реєстр не містив.

Як стверджує представник ОСОБА_3 відповідно до пунктів 3.3., 3.4. статті 3 установчого договору СТОВ "Нива" було встановлено, що на час державної реєстрації товариства кожен з учасників мав сплатити не менше 30% внеску до Статутного фонду товариства та повністю внести свій вклад не пізніше одного року з часу державної реєстрації товариства, проте ОСОБА_1 обов`язку щодо внесення внеску не було виконано. Граничний термін сплати позивачем внеску до статутного капіталу СТОВ "Нива" настав 29.02.2001 через рік після державної реєстрації СТОВ "Нива", натомість позивач до дати його виключення з товариства нехтував виконанням обов`язку щодо оплати частки протягом майже 13 років та звернувся з позовом до суду через 23 роки після створення товариства, яке 23 роки працювало на базі фінансових та особистих ресурсів інших учасників, які спільними зусиллями розвивали бізнес товариства без участі позивача. Таким чином на переконання позивача очевидним є порушення принципу справедливого балансу інтересів відповідачів ( ОСОБА_2 , СТОВ "Нива"), ОСОБА_3 як нового учасника, так і позивача - колишнього учасника товариства.

Також представник ОСОБА_3 зауважив, що арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Натомість позивачем у позовній заяві зазначено, що його вимоги є немайновими, вимога накласти арешт на 100% частки в статутному капіталі СТОВ "Нива" до набрання законної сили рішенням суду у цій справі є на переконання ОСОБА_3 зловживанням заявником своїми процесуальним правами, що в сукупності з попередніми поясненнями спростовує необхідність накладення арешту на корпоративні права учасників.

Щодо вимоги про заборону загальним зборам учасників СТОВ "Нива" приймати рішення про внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі та забороні суб`єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін, до відомостей про юридичну особу, що містяться у ЄДРЮОФОПГФ, про зміну складу та часток засновників/учасників СТОВ "Нива", про зміну розміру статутного капіталу товариства до набрання законної сили рішенням суду у цій справі на переконання представника третьої особи вказані вимоги базуються на припущеннях заявника.

Окрім того, представник третьої особи зазначив, що відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства та зауважив про необхідність виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Також представник третьої особи зауважив щодо необхідності дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, того що заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору тоді як позивачем заявлено вимоги щодо накладення арешту всіх корпоративні прав та заборони вчинення дій стосовно знову ж таки всіх корпоративних прав, що є на переконання представника третьої особи зловживанням своїми правами.

З урахуванням наведеного, представник ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову просив відмовити.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, яке полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом за змістом прохальної частини якого просить суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 26.03.2014 № 1-2001 про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним рішення загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" оформлене протоколом №1-05/2023 від 08.06.2023 в частині: підтвердження чинності рішення зборів учасників, оформленого протоколом загальних зборів учасників від 26.03.2014 № 1-2001, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним рішення № 4 учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" від 11.08.2023 року;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 частку (частину частки) у статутному капіталі СТОВ "Нива" у розмірі 10% (десять відсотків), яка в грошовому еквіваленті становить 20840 (двадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 ;

- скасувати зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", внесені реєстратором ОСОБА_4 , Теплицької селищної ради, ЄДРПОУ запис: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.08.2023, 14:05:17, 1001471070021000603.

Отже, предметом позову є вимоги немайнового та майнового характеру у спорі, що виник з корпоративних відносин.

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21.

Умовою ж застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19.

Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, заявник повинен довести за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів той факт, що предмет спору, наявний станом на момент пред`явлення позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (незадовільний фінансовий стан, відкриті виконавчі провадження щодо відповідача тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування майна; вчинення інших дій з метою уникнення майнової відповідальності або перешкоджанню поверненню майна законному власнику) причин.

Положеннями частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.Із системного аналізу статей 136, 137 ГПК України слідує, що заходи забезпечення позову, зокрема щодо заборони іншим особам вчиняти дії, повинні безпосередньо стосуватися предмета спору та бути спрямованими на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на предмет та підстави заявленого позову, предметом спору фактично є частка у розмірі 10% статутного капіталу СТОВ "Нива", що за твердженням позивача йому належить.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частини 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №914/2157/19 від 20.07.2020, №910/19256/16 від 10.04.2018, №910/20479/17 від 14.05.2018, №922/1605/18 від 11.09.2018, №909/526/19 від 14.01.2019, №925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Умовою застосування заходів забезпечення позову щодо вимог немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 09.09.2019 у справі № 924/433/19.

У заяві про забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на 100% частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (ідентифікаційний код юридичної особи 30804475), зокрема частку у розмірі 10 %, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), частку у розмірі 85 %, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та частку у розмірі 5% що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Надаючи оцінку наведеній вимозі судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду заяви про забезпечення позову учасниками товариства є ОСОБА_2 , розмір частки засновника (учасника): 197980,00, ОСОБА_1 , розмір частки засновника (учасника): 740,00 та ОСОБА_3 , розмір частки засновника (учасника): 10420,00. Розмір статутного капіталу становить 208400,00 грн.

Позивач просить накласти арешт на 100% статутного капіталу товариства, у тому числі і на частку у розмірі 5%, що належить ОСОБА_3 , водночас жодних позовних вимог до ОСОБА_3 позивачем не заявлено, отже позивач фактично просить накласти арешт на частку особи, що не є відповідачем у справі, що не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Обгрунтування необхідності накладення арешту на частку ОСОБА_2 , яка не є спірною позивачем також не наведено.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник повинні бути безпосередньо пов`язаними із предметом спору.

У заяві про забезпечення позову позивач також просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (ідентифікаційний код юридичної особи 30804475) приймати рішення про внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін, до відомостей про юридичну особу, що містяться у ЄДРЮОФОПГФ, про зміну складу та часток засновників/учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (ідентифікаційний код юридичної особи 30804475), про зміну розміру статутного капіталу товариства до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Пунктом 1 частини 5 статті 137 ГПК України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Відповідно до вимог частини 10 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що оскаржувані позивачем рішення загальних зборів товариства на час подання заяви про забезпечення позову уже були реалізовані та відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі цих рішень уже були внесені та зареєстровані.

Судом встановлено, що відомості про зміну розміру статутного капіталу товариства на підставі оскаржуваного позивачем рішення загальних зборів товариства № 4 від 11.08.2023 року були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до дня звернення позивача із заявою про забезпечення позову.

Доказів вчинення учасниками товариства інших дій направлених на ухвалення рішень про зміну розміру статутного капіталу або ухвалення останніми рішення про зміну статутного капіталу, які не зареєстровані, проте підлягають реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідно стосуються корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору у цій справі, що є підставою для вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову позивачем суду не надано.

Разом з тим, заборона відповідачам, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто така заборона має стосуватися виключно предмету спору (спірного майна) та не може поширюватися на дії та/або рішення, які уже фактично вчинені та зареєстровані.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на частки у розмірі 100% статутного капіталу товариства, заборони ухвалення загальними зборами товариства рішень та заборони вчинення реєстраційних дій станом на час розгляду заяви про забезпечення позову не є адекватними, співмірними та пропорційними із заявленими позовними вимогами та не співвідносяться із предметом спору, правові та фактичні підстави для їх застосування у суду відсутні.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням наведених вимог, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд наголошує, що представником позивача не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Із матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що представником позивача не наведено обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо співмірності, адекватності та обгрунтованості заявлених заходів забезпечення позову, а також обґрунтування необхідності забезпечення позову для охорони прав та інтересів позивача з урахуванням предмету спору та визначеного позивачем складу відповідачів.

Будь-яких переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в господарській справі у разі задоволення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, представником позивача суду не було надано.

Отже, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Викладені представником позивача у заяві про забезпечення позову твердження щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову без відповідного документального обґрунтування не є достатньою правовою та фактичною підставою для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, що за таких обставин унеможливлює вжиття судом заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що застосування судом заходів забезпечення позову не з метою визначеною частиною 2 статті 136 ГПК України не допускається.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-48/19/24 від 22.04.2024) про забезпечення позову у справі №902/363/24 відмовити.

2. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами пункту 4 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, у разі відсутності рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст ухвали складено 11.06.2024.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, АДРЕСА_1 ;

3 - відповідачу 1 - АДРЕСА_2 ;

4 - відповідачу 2 - до електронного кабінету у системі ЄСІТС;

5 - ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;

6 - Державному реєстратору Теплицької селищної ради Яковенко Людмилі Петрівні, АДРЕСА_4 .