ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" червня 2024 р. Cправа №902/157/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Московчук Є.В., за участю:
прокурора: Кавун О.І. (посвідчення №072226 від 01.03.2023),
представника позивача: Годованюка А.О. (виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ),
інші учасники справи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в особі Вінницької обласної військової адміністрації, м.Вінниця
до Ямпільської міської ради, м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернувся прокурор в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до Ямпільської міської ради з такими позовними вимогами:
- визнати недійсним рішення 12 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання "Про прийняття в комунальну власність сформованих земельних ділянок, які розташовані на території Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" №1136 від 27.08.2021 в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га на території Порогівського старостинського округу;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ямпільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради на вказану земельну ділянку;
- визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за категорією - землі сільськогосподарського призначення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що на 12 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання ухвалено рішення "Про прийняття в комунальну власність сформованих земельних ділянок, які розташовані на території Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" №1136 від 27.08.2021, яким вирішено провести перереєстрацію форм власності сформованих земельних ділянок, а саме "не визначено" та "державна" в комунальну форму власності на території Ямпільської міської територіальної громади.
11.10.2021 на підставі зазначеного рішення здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га за Ямпільською міською радою.
Прокурор зазначив, що згідно інформації та схеми накладення ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", частини земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015, що перебуває у комунальній власності Ямпільської міської ради, розташовані в межах 30-ти (50-ти) метрової смути вздовж Державного кордону.
Таким чином, у порушення вимог ст.19 Конституції України, ст.77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України, ст.22 Закону України "Про державний кордон України", частину земельної ділянки, яка розташована вздовж державного кордону України, безпідставно вилучено з державної власності, що і стало підставою цього позову.
Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі №902/157/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.04.2024.
29.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 29.02.2024 (а.с.69-72), в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав того, що на момент формування та на даний час спірна земельна ділянка визначена як землі сільськогосподарського призначення відповідно до природних угідь, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-0500278902024 від 23.02.2024. Також відповідач зауважив, що зі схеми накладення території 30-ти (50-ти) метрової смуги вздовж державного кордону на його переконання не підтверджується обставина накладення земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 на землі оборони.
11.03.2024 до суду звернувся прокурор із відповіддю на відзив на позовну заяву №53-1076вих-24 від 05.03.2024 (а.с.89-91), де виклав свої пояснення та аргументи відносно доводів відповідача, зокрема те, що не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, а тому обставина щодо розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.
За наслідками розгляду справи, 04.04.2024, постановлена ухвала, якою залучена до участі в справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Військова частина НОМЕР_1 , у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено до 07.05.2024.
29.04.2024 до суду надійшли пояснення Військової частини НОМЕР_1 б/н від 27.04.2024 (а.с.119-120), де заявник зазначив, що в межах Могилів-Подільського та Тульчинського районів Вінницької області охорону державного кордону забезпечує Військова частина НОМЕР_1 , частина спірної земельної ділянки входить до складу прикордонної смуги, розташованої уздовж державного кордону України на території Порогівської сільської ради, тобто перебуває в зоні 30-50 метрової смуги, необхідної для облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, необхідних для забезпечення надійної охорони Державного кордону України в межах ділянки відповідальності.
За наслідками слухання справи, 07.05.2024, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/157/24 до судового розгляду по суті на 04.06.2024.
На визначену судом дату, 04.06.2024, з`явився прокурор та представник позивача. Відповідач та третя особа правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про надіслання ухвали від 07.05.2024 на адресу електронної пошти відповідача та представника третьої особи (а.с.133), а також до електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС відповідача та третьої особи.
Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.
В судовому засіданні, 04.06.2024, прокурор та позивач позов підтримали.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
27.08.2021 на 12 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання ухвалено рішення "Про прийняття в комунальну власність сформованих земельних ділянок, які розташовані на території Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" №1136, пунктами 1, 2 якого визначено провести перереєстрацію форм власності сформованих земельних ділянок (згідно додатку), а саме "не визначено" та "державна" в комунальну форму власності, які розташовані на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області; начальнику Управління "Центр надання адміністративних послуг" Ямпільської міської ради доручено провести перереєстрацію сформованих земельних ділянок (згідно додатку) (а.с.18).
Як слідує із додатку до цього рішення до переліку земельних ділянок включено спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га (а.с.19-21).
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га має цільове призначення 01.01 "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та категорію земель "землі сільськогосподарського призначення" (а.с.14-17).
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стверджується, що 11.10.2021 за Ямпільською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2476781205080; номер запису: 44417385) (а.с.13).
Зі змісту наявного у справі листа №1514 від 14.11.2023 слідує, що Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виконано проектно-вишукувальні роботи та на підставі існуючих картографічних матеріалів визначено 30-ти та 50-ти метрову смугу уздовж державного кордону та її поширення (накладення) на окремі земельні ділянки та надано схеми накладання територій 30-ти (50-ти) метрової смуги відведення державного кордону та перелік земельних ділянок наданих у власність (користування) уздовж лінії державного кордону (а.с.22-25).
Згідно зі схемою накладення територій 30-ти (50-ти) метрової смуги відведення державного кордону частина земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності Ямпільської міської ради розташовані в межах 30-ти (50-ти) метрової смуги вздовж державного кордону, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 (площа земельної ділянки, що входить у 30-ти та 50-ти метрову смугу лінії державного кордону становить 0,63 га та 1,33 га відповідно).
Листом №0-2-0.6-4797/2-22 від 20.12.2022 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відповідь на запит Могилів-Подільської окружної прокуратури №53-5326вих-22 від 12.12.2022 повідомило про проведення первинного аудиту земельних ділянок прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж українсько-молдовського державного кордону, під час якого були використані відомості Державного земельного кадастру та індексні кадастрові карти (за межами населеного пункту) з метою визначення ймовірних власників та користувачів земельних ділянок, які розташовані в межах орієнтовної прикордонної смуги та визначено земельні ділянки, які розташовані в межах орієнтовної прикордонної смуги (а.с.41).
Зі змісту схеми розташування орієнтовної прикордонної смуги, яка є додатком до листа №0-2-0.6-4797/2-22 від 20.12.2022, слідує, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 знаходиться у смузі відведення державного кордону України (а.с.42).
Договір між Україною та Республікою Молдова про державний кордон укладено 18.08.1999 та ратифіковано Законом України №1633-III від 06.04.2000.
Згідно зі статтею 1 Договору між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999 державний кордон між Україною і Республікою Молдова встановлюється відповідно до документів делімітації, які є невід`ємною частиною цього Договору: протоколу-опису проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Молдова; альбому топографічних карт державного кордону між Україною і Республікою Молдова, складених в результаті делімітації українсько-молдовського кордону, проведеної у 1995-1999 роках.
Відповідно до статті 7 Договору між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999 Україна та Республіка Молдова для позначення лінії державного кордону на місцевості створили спільну демаркаційну комісію.
Статтею 5 Договору між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18.08.1999 передбачено, що державний кордон на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками.
Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №10-28-0202-1248/2-23 від 10.02.2023 лінію державного кордону між Україною і Республікою Молдова у межах Могилів-Подільського та Тульчинського районів Вінницької області винесено на місцевість та позначено прикордонними знаками (а.с.35).
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Державної прикордонної служби України (dpsu.gov.ua) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) охороняє ділянку загальною протяжністю 190,703 м державного кордону в межах Могилів Подільського та Тульчинського районів Вінницької області. 141,200 м по річці Дністер з республікою Молдова; 49,503 м на Центральній ділянці українсько - молдовського кордону.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га.
Вирішуючи питання стосовно того, чи мав прокурор право на звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, суд враховує таке.
Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З огляду на правовий висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20: "...системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах."
Як зазначено в висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18: "...прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999: "...Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах."
Звертаючись із цим позовом до суду прокурор обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах прикордонної смуги, а тому в силу закону відносяться до земель оборони та може перебувати лише в державній власності.
Отже, підставою позову прокурор самостійно визначив наявність факту порушення інтересів Вінницької обласної військової адміністрації як власника частини спірної земельної ділянки.
Матеріалами справи також підтверджується, що позивач не звертався до суду з вимогами щодо визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га (а.с.50-51).
Суд виходить з того, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-IX від 28.04.2021 (переважна більшість положень якого набрала чинності 27.05.2021), Земельний кодекс України доповнено пунктом 24 у розділі X "Перехідні положення", відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель зазначених у пунктах "а"-"є", зокрема земель оборони.
Частиною 5 ст.122 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З урахуванням змісту визначених прокурором підстав позову (обґрунтування в позовній заяві порушення інтересів держави та необхідність їх захисту), а також бездіяльністю позивача стосовно звернення до суду, суд вважає, що прокурор мав право на звернення із цим позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації.
Вирішуючи даний спір в частині вимог про визнання недійсним рішення 12 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання "Про прийняття в комунальну власність сформованих земельних ділянок, які розташовані на території Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" №1136 від 27.08.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.1-2 ст.18 Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 (надалі - ЗК України) (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Частиною 1 ст.19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Положеннями ч.3 ст.19 ЗК України передбачено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Згідно з ч.1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Положеннями ч.1, 2 ст.77 ЗК України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про використання земель оборони" №1345-IV від 27.11.2003 (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Відповідно до ч.2, 3 ст.2 Закону України "Про використання земель оборони" №1345-IV від 27.11.2003 особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.
Приписами частин 2-3 ст.115 ЗК України визначено, що уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.
Приписами ст.3 Закону України "Про використання земель оборони" №1345-IV від 27.11.2003 встановлено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про державний кордон України" №1777-XII від 04.11.1991 (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про державний кордон України" №1777-XII від 04.11.1991 державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Положеннями статті 22 Закону України "Про державний кордон України" №1777-XII від 04.11.1991 визначено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Згідно з п.2 Положення "Про прикордонний режим", затвердженого постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998, контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів; лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів; прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Судом встановлено, що 05.11.2018 Вінницькою обласною державною адміністрацією за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби України №0.22-5217/0/6-18 від 30.05.2018 "Про зміну ширини прикордонної смуги в межах Вінницької області" прийнято розпорядження №842 "Про зміну ширини прикордонної смуги", яким постановлено змінити ширину прикордонної смуги в межах області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках та вздовж берегів прикордонних річок (р.Дністер), озер та інших водойм, у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, встановивши її ширину до десяти кілометрів від лінії державного кордону в глиб території України, але не меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, відповідно до схеми проходження тилової межі прикордонної смуги в контрольованих прикордонних районах Вінницької області, що додається (www.vin.gov.ua).
Доводи відповідача про недоведеність обставини віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони за відсутності документів із землеустрою щодо її відведення та надання із визначеним цільовим призначенням суд відхиляє, оскільки, за змістом ч.2, 3 ст.115 ЗК України та ст.3 Закону України "Про використання земель оборони" №1345-IV від 27.11.2003 уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.
Отже, розташування спірної земельної ділянки у межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони в силу вимог закону.
У постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №297/1395/15-ц, від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц, від 26.07.2023 у справі №454/2498/19 викладено висновок, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим". Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону" №232-IX від 29.10.2019, який набрав чинності з 01.01.2020, частину 3 ст.77 Земельного кодексу України доповнено абзацом другим та передбачено, що у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.
Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про прикордонний режим" №1147 від 27.07.1998 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №890 від 04.08.2021 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань прикордонного режиму" визначено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Положеннями постанови Кабінету Міністрів України №890 від 04.08.2021 " Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань прикордонного режиму" передбачено приведення у відповідність до положень цієї постанови усіх нормативно-правових актів, виданих місцевими органами державної виконавчої влади.
Указом Президента України №367/2021 від 18.08.2021 введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 30.07.2021 "Про окремі питання реалізації державної політики у сфері захисту державного кордону", пунктом 2 якого визначено Кабінету Міністрів України забезпечити протягом шести місяців спільно з органами місцевого самоврядування проведення інвентаризації земельних ділянок шириною 30 - 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, із визначенням власників і користувачів земельних ділянок, кадастрових номерів (за наявності), цільового призначення та форми власності та вжити заходів щодо передачі в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України земельних ділянок шириною 30 - 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.
02.11.2021 Вінницькою обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження №780 "Про зміну ширини прикордонної смуги" (а.с.38-40) згідно якого визначено встановити вздовж українсько-молдовського державного кордону України в межах Вінницької області на його сухопутних ділянках і вздовж берегів річки Дністер, річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки п`ять кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд, згідно зі Схемою проходження тилової межі прикордонної смуги в Могилів-Подільському та Тульчинському контрольованих прикордонних районах, що додається.
Враховуючи викладене, беручи до уваги сукупність доказів, що міститься в справі, суд доходить висновку, що відповідачем не спростовано обставин, що частина спірної земельної ділянки входить до 30-50 метрової смуги вздовж лінії державного кордону.
Відповідно до пп. "а" п.4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VI від 06.09.2012 у державній власності залишаються земельні ділянки, які належать до земель оборони.
Таким чином слід дійти висновку, що частина спірної земельної ділянки на момент її формування та реєстрації на праві комунальної власності за Ямпільською міською радою знаходилася в межах прикордонної смуги, а тому відноситься до земель оборони та відповідно до вимог ст.77, 84 ЗК України може перебувати лише у державній власності.
Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прикордонної смуги, належить до земель оборони, отже така земельна ділянка не могла бути зареєстрована на праві комунальної власності Ямпільської міської ради на підставі спірного рішення.
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято з порушення вимог ст.17, 20, 77, 122 ЗК України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (постанови ВП ВС від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц).
З огляду на викладене вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню та рішення 12 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання "Про прийняття в комунальну власність сформованих земельних ділянок, які розташовані на території Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" №1136 від 27.08.2021 в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га на території Порогівського старостинського округу слід визнати недійним.
Відносно вимог щодо скасування державної реєстрації прав, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За правилами ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Положеннями частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" №3613-VI від 07.07.2011 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що для забезпечення державі в особі Вінницької обласної військової адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, наявні підстави для скасування державної реєстрації права комунальної власності Ямпільської міської ради та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052, у зв`язку з чим вимоги прокурора у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст. 129 ГПК України на відповідача покладається 9084,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення 12 сесії Ямпільської міської ради 8 скликання №1136 від 27.08.2021 "Про прийняття в комунальну власність сформованих земельних ділянок, які розташовані на території Ямпільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області" в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052 га на території Порогівського старостинського округу.
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ямпільської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради (вул.Свободи, буд.132, м.Ямпіль, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24500, ідентифікаційний код: 03772660) на вказану земельну ділянку.
4. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525684000:01:003:0015 площею 4,4052, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за категорією - землі сільськогосподарського призначення.
5. Стягнути з Ямпільської міської ради (вул.Свободи, буд.132, м.Ямпіль, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24500, ідентифікаційний код: 03772660) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 9084,00 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Рішення від 04.06.2024 в справі №902/157/24 надіслати учасникам справи.
8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).
9. Повний текст рішення складено 11 червня 2024 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Могилів-Подільській окружній прокуратурі - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua);
4, 5 - Вінницькій обласній військовій адміністрації - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (oda@vin.gov.ua);
6, 7 - Ямпільській міській раді - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (mr@yampil-miskrada.gov.ua);
8 - Військовій частині НОМЕР_1 - електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС;
9 - представнику Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - на адресу електронної пошти
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119676962 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Нешик О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні