Ухвала

від 06.06.2024 по справі 902/409/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про продовження підготовчого провадження

"06" червня 2024 р.Cправа № 902/409/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства "ВЕЛЕС ВРС" (вул. Гагаріна, 42, с. Куманівці, Хмільницький район, Вінницька область, 22053)

до: Фермерського господарства "ВЕЛЕС АРС" (вул. Магістратська, 3, кв. 2, м. Вінниця, 21050)

до: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22200)

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 902/409/24 за позовом Фермерського господарства "ВЕЛЕС ВРС" до Фермерського господарства "ВЕЛЕС АРС" та Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.01.2014, укладеного між Фермерським господарством "ВЕЛЕС АРС" та Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області з додатковими угодами від 09.01.2020 та від 21.12.2021 та скасування його реєстрації у Куманівській сільській раді за № 387 від 11.02.2014.

Суд, ухвалою від 07.05.2024, підготовче засідання у справі відклав на 06.06.2024.

05.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява №б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5853/24 від 05.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про витребування у відповідача оригіналу оскаржуваного договору та додаткових угод до нього.

06.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5913/24 від 06.06.2024) представника відповідача - адвоката Вонсовича М.М., в якому представник просить: залишити без розгляду клопотання від 29.04.2024 про об`єднання справ № 902/409/24 та № 902/226/24; відмовити позивачу в задоволенні заяви №б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5853/24 від 05.06.2024) про витребування доказів; застосувати під час вирішення справи та прийняття рішення строки позовної давності; провести судове засіданні, призначене на 06.06.2024, без участі представника відповідача.

06.06.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява №б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5918/24 від 06.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

06.06.2024 до суду надійшла заява №б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5922/24 від 06.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про проведення судового засідання, призначеного на 06.06.2024, без його участі та розглянути клопотання про витребування доказів.

На визначену судом дату представники позивача та першого відповідача не з`явились.

Другий відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останній повідомлений належним чином ухвалою суду від 07.05.2024, яка відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронної скриньки другого відповідача - 13.05.2024 о 20 год. 31 хв., та в силу приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 14.05.2024.

Розглянувши заяву №б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5853/24 від 05.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про витребування доказів, судом враховано таке.

Пунктом 1 статті 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 2 статті 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є надання суду доказів, які дії вживались учасником справи з метою самостійного отримання доказів, про витребування яких він заявляє до суду.

Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо.

Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказів, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу з урахуванням достатнього часу на складання такої відповіді.

Представник позивача зазначає, що ним було надіслано адвокатський запит до Фермерського господарства "ВЕЛЕС АРС", відповіді на який не надано.

Так, в матеріалах справи наявний адвокатський запит № 82 від 13.05.2024 до Фермерського господарства "ВЕЛЕС АРС" про надання копій документів, про витребування який клопоче представник перед судом. При цьому, відсутність належних доказів направлення його до Фермерського господарства "ВЕЛЕС АРС", позаяк з фіскального чеку, долученого до клопотання, неможливо встановити поштове вкладення, та відмови в отриманні запитуваних доказів, дає суду підстави для висновку про невідповідність клопотання представника позивача положенням ст. 81 ГПК України.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги вимоги статті 81 ГПК України, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

При цьому суд зважає на наступні положення Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 3статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).

Належність доказів по суті це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України» (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1998 та у справі «Тейшейра ді Кастру проти Португалії» від 09.06.1998).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Водночас у статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зважаючи на положення наведених норм, беручи до уваги неподання першим відповідачем відзиву на позовну заяву на доказів на підтвердження своєї позиції, виходячи з приписів п.4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, суд вважає за необхідне зобов`язати останнього подати до суду для огляду в підготовчому засіданні оригінали договору оренди земельної ділянки від 15.01.2014, укладеного між Фермерським господарством "ВЕЛЕС АРС" та Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області з додатковими угодами від 09.01.2020 та від 21.12.2021.

Розглянувши в судовому засіданні 06.06.2024 заяву №б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5918/24 від 06.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про поновлення пропущеного строку на подання доказів, суд зважає на те, що докази, про поновлення строку на подання яких клопоче представник позивача, були долучені судом до матеріалів справи та прийняті до розгляду в судовому засіданні 07.05.2024, про що зазначено в ухвалі від 07.05.2024.

Наведене виключає правові підстави для задоволення заяви №б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5918/24 від 06.06.2024) представника позивача.

Що стосується клопотання представника першого відповідача № б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5913/24 від 06.06.2024) про залишення без розгляду клопотання № б/н від 29.04.2024 (вх. № 01-34/4465/24 від 29.04.2024) про об`єднання судових справ № 902/409/24 та № 902/266/24 в одне провадження, суд зауважує, що клопотання про об`єднання справ розглянуто судом в судовому засіданні 07.05.2024, про що зазначено в ухвалі від 07.05.2024.

За наслідками судового підготовчого засідання суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч.1-2 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Положеннями п.7 ч.2 ст. 182 ГПК України передбачено, що суд у підготовчому засіданні, зокрема з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання.

Відповідно до ч.3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Зважаючи, що строк підготовчого провадження збігає 14.06.2024, у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з огляду на необхідність надання доказів, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись ч. 3 ст. 177, ст.ст. 90, 91, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Продовжити строк підготовчого провадження по справі № 902/409/24 на 30 днів.

2. Підготовче засідання відкласти на 27.06.24 о 10:30 год. в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 29 (3 поверх, зал № 5).

3. Зобов`язати Фермерське господарство "ВЕЛЕС АРС" подати до суду для огляду в підготовчому засіданні оригінали договору оренди земельної ділянки від 15.01.2014, укладеного між Фермерським господарством "ВЕЛЕС АРС" та Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області з додатковими угодами від 09.01.2020 та від 21.12.2021.

4. В задоволенні заяви №б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5853/24 від 05.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про витребування доказів - відмовити.

5. В задоволенні заяви №б/н від 06.06.2024 (вх. № 01-34/5918/24 від 06.06.2024) представника позивача - адвоката Путіліна Є.В. про поновлення пропущеного строку на подання доказів - відмовити.

6. Явка учасників в судове засідання не є обов`язковою.

7. Звернути увагу учасників справи щодо можливості брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

8. Зобов`язати учасників справи подати усі наявні у них докази, що стосуються предмету спору в даній справі, в порядку та строки, встановлені судом, не приховувати докази.

9. Попередити учасників про те, що відповідно до ч.3 ст.42, ст. 135 ГПК України суд у випадку невиконання учасником справи його обов`язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

10. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://vn.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2024.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи