Рішення

від 12.06.2024 по справі 904/1537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1537/24

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ", 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, узвіз Селянський, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 36439904

до Приватного акціонерного товариства "КРОНА", 49040, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Панікахи, будинок 2, код ЄДРПОУ 30726778

про стягнення заборгованості за договором поставки

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "КРОНА" про стягнення заборгованості в розмірі 6 090,00грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1 986,39грн., проценти за користування коштами 3% річних в розмірі 397,38грн., пеню у розмірі 851,34грн., суму штрафу у розмірі 3 044,99грн. та судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору АП № ІК-12/16 від 12.12.2016р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2024р. по справі № 904/1537/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

24.04.2024р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд закрити провадження у справі № 904/1537/24 в частині стягнення основного боргу розмірі 6090,0 грн., пені в розмірі 767,53 грн., 3% річних в розмірі 307,16 грн., інфляційних втрат в розмірі 1732,78 грн., штрафу в розмірі 3044,99 грн. та відмовити в задоволенні решти позовних вимог ТОВ "І.К.ВЕЛ". Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 року у справі № 910/15582/23 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "І.К.ВЕЛ" до ПрАТ «КРОНА» про стягнення суми боргу, що виник на підставі договору АП №ІК-12/16 від 12.12.2016 року, в розмірі 6090,0 грн., пені в розмірі 767,53 грн., 3% річних в розмірі 307,16 грн., інфляційних втрат в розмірі 1732,78 грн., штрафу в розмірі 3044,99 грн.; вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 21.02.2024 року; у даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, що виникла на підставі того самого договору АП №ІК-12/16 від 12.12.2016 року, в розмірі 6090,00грн. основного боргу, 851,34 грн. пені, 397,38 грн. 3% річних, 1986,39 грн. інфляційних втрат та 3044,99 грн. штрафу. Отже відповідач вважає, що вимоги позивача вже були предметом судового розгляду і щодо них ухвалено рішення суду, яке набрало законної сили.

29.04.2024р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач звертає увагу на те, що він звернувся до суду з новим позовом до відповідача до ПрАТ «КРОНА», обґрунтовуючи свої позовні вимоги у справі № 904/1537/24 залучив докази (іншу підставу у порядку п. 2 ст. 176 ГПК України для відкриття провадження по справі) - Вимогу № 102 від 05.03.2024 р. щодо сплати заборгованості з додатками, які передбачені п. 3.3. Договору, які свідчать про виконання Позивачем своїх зобов`язань по Договору, це вимоги на відпуск лікарських засобів, видаткові накладні про отримання лікарських засобів, звіти про відпуск лікарських засобів та рахунки на оплату, договір, акт звірки розрахунків, які залучені до матеріалів справи.

20.05.2024р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме документи в підтвердження представляти інтереси позивача.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2016р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «КРОНА» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «І.К.ВЕЛ» (далі - виконавець) був укладений договір АП №ІК-12/16 від 12.12.2016 (далі - договір від 12.12.2016).

Відповідно до пункту 1.1 договору на умовах цього договору виконавець забезпечує замовника або клієнтів замовника лікарськими засобами та товарами медичного призначення (надалі - товар) за рахунок замовника.

Пунктами 1.2, 1.3 договору визначено, що клієнтами замовника (далі - клієнти) є особи, що застраховані замовником за договором добровільного медичного страхування та отримали страхову картку (надалі - поліс).

Під «забезпеченням застрахованих осіб» в цьому договорі визначено забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами та виробами медичного призначення шляхом роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення за рахунок замовника.

Згідно з пунктами 2.1 - 2.3 договору товар відпускається виключно на підставі вимоги замовника за формою згідно з додатком №1 до цього договору.

За узгодженням сторін товар може бути відпущений безпосередньо клієнтам замовника.

За узгодженням сторін товар може бути доставлений представником виконавця безпосередньо клієнтам замовника.

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 договору від 12.12.2016 виконавець відпускає, а замовник оплачує товар по цінах, які узгоджені сторонами та вказані у прайс-листі виконавця, діючому на дату видачі товару.

Ціна на товар вказується з ПДВ.

Розрахунки за виданий згідно з умовами даного договору товар здійснюються шляхом перерахування коштів замовником на банківський рахунок виконавця в термін до п`яти робочих днів після отримання замовником звіту про виданий товар та отримання наступних документів: рахунків на оплату вартості виданого товару та видаткових(ої) накладних(ої).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 договору від 12.12.2016 встановлено, що виконавець зобов`язаний щомісячно, не пізніше чотирнадцятого числа кожного місяця, відправляти замовнику цінним листом з описом та повідомленням або Новою поштою чи іншою кур`єрською службою рахунки на оплату вартості виданого згідно з умовами даного договору товару та супроводжувати ці рахунки звітами про виданий товар та видатковими накладними. Фактом, що підтверджує отримання замовником відповідних документів є поштова квитанція або документ про отримання від кур`єрської служби.

Згідно з підпунктами 4.3.4, 4.3.5 пункту 4.3 від 12.12.2016 замовник зобов`язаний вчасно розглядати, підписувати та надсилати виконавцю звіти про виданий товар. Замовник протягом 10 робочих днів з моменту отримання звіту про виданий товар зобов`язаний підписати звіт про виданий товар та направити його виконавцю.

У випадку якщо замовник не виконав свої зобов`язання, передбаченні п. 4.3.4 даного договору, звіт про виданий товар вважається прийнятий замовником та підписаним в односторонньому порядку.

Згідно з пунктом 4.3.6 договору замовник зобов`язаний забезпечити інформування Виконавця (письмово) про розмір франшизи, наявної у договорі страхування Клієнта, який звертається за отримання лікарських засобів. В разі невиконання даної умови, Замовник оплачує Виконавцю отримання Клієнтами лікарських засобів у розмірі їх повної вартості, тобто без врахування суми франшиза.

Відповідно до п. 5.6. договору, строк позовної давності щодо сплати та нарахування штрафних санкцій складає три роки.

Пунктами 6.2, 6.3 договору від 12.12.2016 встановлено, що даний договір вступає в силу з дня його підписання і діє протягом 12 календарних місяців, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Якщо жодна із сторін не надасть письмової заяви про припинення дії даного договору за 30 календарних днів до закінчення його дії, цей договір вважається продовжений на кожен наступний календарний рік з дати, яка зазначена як дата закінчення терміну дії даного договору.

Пунктом 8.6. Договору Сторони погодили, що датою отримання документів, зазначених в Договорі, вважається дата підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення. В разі повернення листа направленого на адресу Сторін, зазначеному в розділі 9 Договору, документи вважаються врученими Стороні у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення поштового відправлення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином строк дії договору від 12.12.2016 - до 12.12.2017.

В матеріалах справи відсутні докази надання замовником або виконавцем письмової заяви про припинення дії даного договору за 30 календарних днів до закінчення його дії. Враховуючи викладене, дія договору від 12.12.2016 неодноразово продовжувалась на наступні 12 календарні місяці.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 03.02.2023 17:26:48, 1000711070111031882, змінив види економічної діяльності юридичної особи; змінив керівника або відомостей про керівника юридичної особи; змінив місцезнаходження юридичної особи; змінив найменування юридичної особи (повного та/або скороченого); зміна установчих документів., Шкода О.М., Приватний нотаріус Шкода О.М.

Отже, з 03.02.2023 відповідач змінив найменування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" на Приватне акціонерне товариство "Крона" та змінив юридичну адресу: Україна, 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Панікахи, будинок 2, змінив керівника - Шаповалов Денис Геннадійович.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач не повідомляв позивача про зміну адреси та нове найменування юридичної особи, уникає виконання свої зобов`язань по Договору, у тому числі оплати на протязі 2022-2023 року та було порушено вимогу пункту 8.2. договору який передбачає, що Сторони зобов`язані своєчасно повідомляти одна одну про зміну адреси, банківських реквізитів, передбачувану змін властивості, про інші зміни, що можуть вплинути на виконання Сторонами обов`язків згідно з цим Договором, а також зберігати конфіденційність інформації щодо учасників та умов цього Договору.

На виконання умов договору, а саме пунктів 2.1., 2.2,. 2.3 договору, позивач на підставі вимог відповідача на видачу лікарських засобів та страхових карт (Додаток № 1 до Договору) від 09.12.2021 № к025298; від 14.12.2021 № к025298; від 21.12.2021 № к044212; від 04.01.2022 № к049393; від 04.01.2022 № к049394; від 11.01.2022 № к049551; від 12.01.2022 № к045792; від 24.01.2022 № к045723; від 25.01.2022 № к045723; 25.01.2022 № к044311; від 26.01.2022 № к050055; від 02.02.2022 № к049756; від 02.02.2022 № к049428; від 17.02.2022 № к051720; від 23.02.2023 к047183 забезпечив з грудня 2021 по лютий 2022 року застрахованим особам - клієнтів Замовника лікарські засоби та товари медичного призначення на суму 6090,00 (шість тисяч дев`яносто) гривень 00 копійок., з ПДВ.

Вказаний вище факт підтверджується звітами про виданий Товар (Додаток № 12 (звіт) від 01.01.2022 року; Додаток № 3 (звіт) від 01.03.2022 року; Додаток № 1 (звіт) від 01.03.2022 року); видатковими накладними; вимогами про видачу лікарських засобів (довіреність), які викладені в Таблиці 1 та підписами отримання Товарів клієнтами (за формою Додаток № 2 (звіти) до цього Договору (п. 8.7.) та підписаними клієнтами видаткові накладні, які вказані у Таблиці 1. Документи про видачу Товарів були надіслані Відповідачу у встановлений Договором строк.

По вищевказаним накладним були виставлені Відповідачу на оплату рахунки-фактури: Рахунок-фактура № 12 від 01.01.2022 року; Рахунок-фактура № 3 від 01.03.2022 року; Рахунокфактура № 1 від 01.02.2022 року.

З метою досудового врегулювання питання погашення простроченої грошової заборгованості, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 102 від 05.03.2024 р. з додатками (вимоги на відпуск лікарських засобів, видаткові накладні про отримання лікарських засобів, звіти про відпуск лікарських засобів, рахунки на оплату, договір, акт звірки розрахунків) з вимогою оплатити заборгованість за вказаним вище договором, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Позивач також звертає увагу на те, що ним на адресу відповідача були надіслані дві претензії з вимогою оплатити заборгованість № 133 від 14.09.2023 на адресу, яка зазначена в Договорі м. Київ, вул. Костянтинівська, 19, 04071 та № 133 від 16.10.2023 на юридичну адресу Україна, 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Панікахи, будинок 2, яка була змінена Відповідачем та не повідомлена Позивачу в установлений п. 8.2. Договором строк.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки позовна заява подавалась до суду Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 910/15582/23 на підставі претензії №133 від 14.09.2023 з вимогою сплатити борг за Договором; підставою для подання позивачем нового позову до суду у справі № 904/1537/24 є вимога № 102 від 05.03.2024 р. з додатками, які підтверджують виконання з боку позивача п. 3.3. Договору.

З врахуванням зазначеного вище вбачається, що строк за договором є таким , що настав.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за вищевказаним договором 6 090,00грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 986,39грн. за період з січня 2022р. по лютий 2024р., 3 % річних в розмірі 397,38грн. за період з 16.12.2021р. по 25.03.2024р., пені в розмірі 851,34грн. за період 16.12.2021р. по 01.09.2022р., штрафу в розмірі 3 044,99грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 5.4. договору за несвоєчасну оплату вартості виданого згідно з умовами даного Договору Товару, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми платежу, оплату якого прострочено, за кожен день прострочення, що діє на день виникнення заборгованості. Крім того, у разі порушення Замовником строків оплати понад 3 календарні дні, останній сплачує на користь Виконавця, крім пені передбаченої п. 5.4., також штраф в розмірі 50% (п`ятьдесят відсотків) від суми заборгованості (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, строк позовної давності щодо сплати та нарахування штрафних санкцій складає три роки.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних, інфляційних втрат , пені та штрафу заявлено позивачем обґрунтовано.

Контррозрахунок відповідачем не надано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме, по стягненню інфляційних втрат у розмірі 1 986,39грн. за період з січня 2022р. по лютий 2024р., 3 % річних в розмірі 397,38грн. за період з 16.12.2021р. по 25.03.2024р., пені в розмірі 851,34грн. за період 16.12.2021р. по 01.09.2022р., штрафу в розмірі 3 044,99грн.,

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк (термін).

У статті 610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 6 090,00грн., інфляційні втрати у розмірі 1 986,39грн. за період з січня 2022р. по лютий 2024р., 3 % річних в розмірі 397,38грн. за період з 16.12.2021р. по 25.03.2024р., пеня в розмірі 851,34грн. за період 16.12.2021р. по 01.09.2022р., штраф в розмірі 3 044,99грн.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (12 370,00грн.), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028,00грн., про що свідчить платіжна інструкції № ИБ00001911 від 01.04.2024р. Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає 605,60грн.

Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача в розмірі 2 422,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРОНА", 49040, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Панікахи, будинок 2, код ЄДРПОУ 30726778 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "І.К.ВЕЛ", 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, узвіз Селянський, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 36439904 заборгованість в розмірі 6 090,00грн., інфляційні втрати у розмірі 1 986,39грн., 3 % річних в розмірі 397,38грн., пеню в розмірі 851,34грн., штраф в розмірі 3 044,99грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.06.2024

Суддя С.П. Панна