Рішення

від 11.06.2024 по справі 904/1804/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1804/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології, Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 21 916,74 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології про стягнення 21 916,74 грн, з яких: 14 300,62 грн основний борг, 2111,79 грн пеня, 891,93 грн 3% річних, 4612,40 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" № 32165 від 21.12.2021.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.05.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 29.11.2021 відповідно до результатів проведеної процедури закупівлі природного газу, визначеної Законом України «Про публічні закупівлі», між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Дніпропетровським РЦГМ був укладений договір про постачання природного газу № 03-1259/21-БО-Т. За змістом п. 2.1. договору № 03-1259/21-БО-Т постачальник передає споживачу на умовах цього договору зумовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року, в кількості 15,00 тис. куб. метрів. Пунктом 2.3. договору визначено, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Згідно з п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Таким чином, згідно укладеного договору 03-1259/21-БО-Т, Дніпропетровський РЦГМ було включено з 01.12.2021 до портфеля постачальника природного газу - «ГК «Нафтогаз Трейдинг» і відповідно спожитий відповідачем природний газ було віднесено до об`ємів, поставлених саме цим постачальником. Відповідно до рахунку-фактури від 24.12.2021 № 03-1259\21-БО-Т/12/21, платіжних доручень № № 2265, 2266 від 29.12.2021 та виписок від 30.12.2021 із системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України вбачається, що Дніпропетровський РЦГМ оплатив за грудень 2021 року об`єм спожитого ним природного газу у загальному розмірі 45 523,49 грн. ТОВ «ГК «НафтогазТрейдінг" згідно з умовами укладеного договору № 03-1259/21-БО-Т. Крім цього, 22.12.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та Дніпропетровським РЦГМ було укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» № 32166 (далі - договір № 32166) та сплачено позивачу згідно з актом приймання-передачі природного газу № 19332 за спожитий у листопаді 2021 року природний газ на загальну суму 21 318,53 грн, у зв`язку з відсутністю за вказаний місяць іншого постачальника газу. Таким чином, Дніпропетровський РЦГМ належним чином розрахувався з вищезазначеними постачальниками за спожитий природний газ за період з 01.11.2021 по 31.12.2021. Дніпропетровський РЦГМ не звертався до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за постачанням природного газу. Відповідача було автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» з 01.01.2021, у зв`язку з відсутністю на той час іншого постачальника природного газу. При цьому, відповідачу тільки 22.12.2021 під час укладання договору № 32166 стало відомо про це та про зобов`язання сплатити позивачу об`єм спожитого природного газу за листопад 2021 року, яке відповідачем було виконано. Разом з тим, звертає увагу, що рахунок на оплату природного газу за грудень 2021 року у сумі 14 300,62 грн відповідачу від позивача не надходив, акт приймання-передачі природного газу між Дніпропетровським РЦГМ та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за спожитий відповідачем природний газ у грудні 2021 року не складався. Відповідач вважає, що нарахування позивачем за споживання відповідачем у грудні 2021 року природного газу в об`ємі 0,32071 тис. куб. м. на суму 14300,62 грн є помилковим та безпідставним, у зв`язку з тим, що відповідач сплатив ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ у грудні 2021 року в об`ємі 2,75 тис. куб. м на загальну суму 45 523,49 грн. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

15.05.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що положеннями абзацу 14 пункту 2 глави 5 вказаного розділу Кодексу ГТС визначено, що дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021, з 01.12.2021 по 05.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем, а саме з 01.12.2021 по 05.12.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,32071 тис. куб. м на суму 14 300,62 грн. На підтвердження подобового споживання відповідачем природного газу з ресурсу постачальника «останньої надії» у зазначених вище обсягах до матеріалів відповіді на відзив додається принтскрин з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС. Відповідач не здійснив оплату за поставлений у грудні 2021 року природний газ. Отже предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за природний газ із ресурсу постачальника «останньої надії», що поставлений саме з 01.12.2021 по 05.12.2021 (надалі спірний період) на суму 14 300,62 грн та стягнення штрафних санкцій, 3% річних і інфляційних втрат за неналежне виконання зобов`язань щодо оплати за поставлений природний газ. Наданий відповідачем договір постачання природного газу від 29.11.2021 № 01-1259/21-БО-Т, що був підписаний між відповідачем та іншим постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» жодним чином не свідчить, що останній (постачальник) постачав газ відповідачу у грудні 2021 у спірний період (з 01.12.2021 по 05.12.2021). Факт початку постачання природного газу іншим постачальником пов`язується із вчиненням певних дій щодо зміни постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС. Зазначені умови були передбачені і в Типовому договорі постачання природного газу постачальником «останньої надії» і в договорі із іншим постачальником від 29.11.2021 № 01-1259/21-БО-Т. П. 3.2 договору із іншим постачальником від 29.11.2021 № 01-1259/21-БО-Т було передбачено, що постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Більш того відповідач у відповідності до абзацу 2 пункту 9 розділу VI Правил постачання природного газу мав право відмовитися від постачання природного газу постачальником «останньої надії». Так він має право розірвати договір без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику «останньої надії» шляхом надання його одностороннього письмового повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання. Розірвання договору не звільняє споживача від сплати за спожитий природний газ за договором. Однак, цим правом відповідач не скористався, а продовжив споживати газ із ресурсу постачальника «останньої надії».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України постачальником останньої надії строком на три роки як переможця конкурсу.

Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем за листопад-грудень (01.12.2021 по 05.12.2021) 2021 року, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято Постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу, має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС № ТОВВИХ-23-16379 від 15.11.2023 (а.с. 16-17) та інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0000JBYPF00E (а.с. 18);

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10) (а.с. 37);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000JBYPF00E (надається у вигляді принтскрину з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

За цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1. договору).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3. договору).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2. договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору (пп. 1 п. 5.2. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пп. 1 п. 6.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 8.1. договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п. 11.5. договору).

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Позивач стверджує, що у період листопад-грудень (01.12.2021 по 05.12.2021) 2021 року поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,58967 тис? куб.м, на підтвердження чого надав лист Оператора ГТС № ТОВВИХ-23-16379 від 15.11.2023 (а.с. 16-17), інформацію щодо закріплення споживача (а.с. 18), а також акти приймання-передачі природного газу:

- № 19332 від 30.11.2021 про постачання відповідачу у листопаді 2021 року природного газу в обсязі 1,26896 тис.куб.м на суму 21 318,53 грн з ПДВ (а.с. 26) (господарський суд зазначає, що вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками);

- № 31017 про постачання відповідачу у грудні 2021 року (за період з 01.12.2021 по 05.12.2021) природного газу в обсязі 0,32071 тис.куб.м на суму 14 300,62 грн з ПДВ (акт підписаний лише зі сторони постачальника) (а.с. 27).

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 32166 на оплату поставленого у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 природного газу в обсязі 1,26896 тис.куб.м на суму 21 318,53 грн (а.с. 28);

- № 1649 на оплату поставленого у період з 01.12.2021 по 05.12.2021 природного газу в обсязі 0,32071 тис.куб.м на суму 14 300,62 грн (а.с. 28).

Як вказано вище, відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Позивач зазначає, що на виконання п. 4.3. договору направив на адресу відповідача рахунки № 32166 та № 1649 на оплату поставленого природного газу, на підтвердження чого надав список згрупованих відправлень Укрпошти та фіскальний чек (а.с. 21-22).

Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений природний газ в повному обсязі не сплатив, а саме сплатив лише за поставлений природний газ у листопаді 2021 року, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 300,62 грн (за поставлений природний газ у грудні 2021 року за період з 01.12.2021 по 05.12.2021), що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого природного газу в сумі 14 300,62 грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що 29.11.2021 відповідно до результатів проведеної процедури закупівлі природного газу, визначеної Законом України «Про публічні закупівлі», між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Дніпропетровським РЦГМ був укладений договір про постачання природного газу № 03-1259/21-БО-Т. За змістом п. 2.1. договору № 03-1259/21-БО-Т постачальник передає споживачу на умовах цього договору зумовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року, в кількості 15,00 тис. куб. метрів. Пунктом 2.3. договору визначено, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Згідно з п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Таким чином, згідно укладеного договору 03-1259/21-БО-Т, Дніпропетровський РЦГМ було включено з 01.12.2021 до портфеля постачальника природного газу - «ГК «Нафтогаз Трейдинг» і відповідно спожитий відповідачем природний газ було віднесено до об`ємів, поставлених саме цим постачальником. Відповідно до рахунку-фактури від 24.12.2021 № 03-1259\21-БО-Т/12/21, платіжних доручень № № 2265, 2266 від 29.12.2021 та виписок від 30.12.2021 із системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України вбачається, що Дніпропетровський РЦГМ оплатив за грудень 2021 року об`єм спожитого ним природного газу у загальному розмірі 45 523,49 грн. ТОВ «ГК «НафтогазТрейдінг" згідно з умовами укладеного договору № 03-1259/21-БО-Т. Крім цього, 22.12.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та Дніпропетровським РЦГМ було укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» № 32166 (далі - договір № 32166) та сплачено позивачу згідно з актом приймання-передачі природного газу № 19332 за спожитий у листопаді 2021 року природний газ на загальну суму 21 318,53 грн, у зв`язку з відсутністю за вказаний місяць іншого постачальника газу. Таким чином, Дніпропетровський РЦГМ належним чином розрахувався з вищезазначеними постачальниками за спожитий природний газ за період з 01.11.2021 по 31.12.2021. Дніпропетровський РЦГМ не звертався до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за постачанням природного газу. Відповідача було автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» з 01.01.2021, у зв`язку з відсутністю на той час іншого постачальника природного газу. При цьому, відповідачу тільки 22.12.2021 під час укладання договору № 32166 стало відомо про це та про зобов`язання сплатити позивачу об`єм спожитого природного газу за листопад 2021 року, яке відповідачем було виконано. Разом з тим, звертає увагу, що рахунок на оплату природного газу за грудень 2021 року у сумі 14 300,62 грн відповідачу від позивача не надходив, акт приймання-передачі природного газу між Дніпропетровським РЦГМ та ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за спожитий відповідачем природний газ у грудні 2021 року не складався. Відповідач вважає, що нарахування позивачем за споживання відповідачем у грудні 2021 року природного газу в об`ємі 0,32071 тис. куб. м. на суму 14300,62 грн є помилковим та безпідставним, у зв`язку з тим, що відповідач сплатив ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ у грудні 2021 року в об`ємі 2,75 тис. куб. м на загальну суму 45 523,49 грн. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Господарський суд зазначає наступне.

Наданий відповідачем договір постачання природного газу від 29.11.2021 № 01-1259/21-БО-Т, що був підписаний між відповідачем та іншим постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», рахунок фактура № 03-1259/21-БО-Т/12/21 від 24.12.2021 та платіжні доручення про оплату рахунків жодним чином не свідчить про те, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачав відповідачу газ у грудні 2021 у спірний період з 01.12.2021 по 05.12.2021.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Також, відповідно до п. 4.2. договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Матеріалами справи підтверджено факт споживання відповідачем у грудні 2021 року (у період з 01.12.2021 по 05.12.2021) природного газу з ресурсу постачальника «останньої надії» в обсязі 0,32071 тис.куб.м на суму 14 300,62 грн з ПДВ. До того ж, на підтвердження подобового споживання відповідачем природного газу з ресурсу постачальника «останньої надії» у зазначених вище обсягах позивачем до відповіді на відзив додано принтскрин з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 14 300,62 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2111,79 грн за загальний період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Відповідно до п. 4.5. договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.02.2022 по 29.02.2024 у розмірі 891,93 грн та інфляційні втрати за період з 01.02.2022 по 29.02.2024 у розмірі 4612,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 21 916,74 грн, з яких: 14 300,62 грн основний борг, 2111,79 грн пеня, 891,93 грн 3% річних, 4612,40 грн інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 19, ідентифікаційний код 19430915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 24 339,14 грн, а саме: 21 916,74 грн, з яких: 14 300,62 грн основний борг, 2111,79 грн пеня, 891,93 грн 3% річних, 4612,40 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва