Рішення

від 11.06.2024 по справі 904/1268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1268/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНКІВСЬКБУДТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСЕРВІС Д"

про стягнення боргу за договорами

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 126 198,00 грн. - боргу, 4 167,42 грн. - 3 % річних, мотивуючи неналежним виконанням Договорів № АГ 163 від 06.02.2023 та № АГ 162 від 03.02.2023.

Господарський суд Дніпропетровської області 11.04.2024 відкрив провадження у справі №904/1268/24 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, Відповідачі є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 11.04.2024, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2023 та 06.02.2023 сторони уклали Договори-заявки (далі Договори) на перевезення вантажу № АГ 162 та АГ 163, назва вантажу кукурудза, вага нетто 22-25 т, вартість перевезення 2 700,00 грн./т, форма оплати б/г з ПДВ, оплата 3-5 банк. Днів за наявності оригіналів документів та за умови зареєстрованої податкової накладної.

На підтвердження виконання перевезення за Договорами, Перевізник надав Акти наданих послуг № 29 від 09.02.2023 та № 27 від 09.02.2023, підписані сторонами без зауважень.

За твердженням Позивача, останній направив Відповідачеві вимогу оплатити заборгованість № 10 від 13.12.2023, в якій пропонував Відповідачеві вирішити питання в досудовому порядку та вжити всіх заходів для оплати бору.

26.02.2024 Позивач направив Відповідачеві претензію № 01-16/02А від 16.02.2024, в якій Позивач повторно вимагав розрахуватися за надані послуги (перевезення вантажу).

За даними Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На прострочений борг Відповідача Позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України, за період з 14.02.2023 по 21.03.2024 нарахував 4 167,42 грн. 3 % річних.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є: факт укладання Договорів, надання послуг перевезення, наявності (відсутності) боргу за перевезення, прострочення оплати, обґрунтованість розрахунків.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічні положення містить ст. 909 ЦК України.

Плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства (ст. 311 ГК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростував.

Перевіривши доводи і докази Позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд частково погоджується з Позивачем.

Так, 03.02.2023 та 06.02.2023 сторони уклали Договори-заявки на перевезення вантажу № АГ 162 та АГ 163, назва вантажу кукурудза, вага нетто 22-25 т, вартість перевезення 2 700,00 грн./т, форма оплати б/г з ПДВ, оплата 3-5 банк. днів за наявності оригіналів документів та за умови зареєстрованої податкової накладної.

На підтвердження виконання перевезення за Договорами, Перевізник надав Акти наданих послуг № 29 від 09.02.2023 та № 27 від 09.02.2023, підписані сторонами без зауважень.

Відповідач не надав заперечень та не спростував факт отримання необхідних документів для проведення оплати.

26.02.2024 Позивач направив Відповідачеві претензію № 01-16/02А від 16.02.2024, в якій Позивач повторно вимагав здійснити розрахунок за надані послуги (перевезення вантажу).

За даними Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

За твердженням Позивача, не спростованими Відповідачем, останній надані послуги не оплатив, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 126 198,00 грн.

Беручи до уваги надані Позивачем докази (Договори-Заявки, Акти наданих послуг, ТТН, Претензію), відсутність доказів оплати товару Відповідачем та заперечень щодо отримання наданих послуг та документів для оплати, суд вважає, що строк оплати настав, а суму основного боргу в розмірі 126 198,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних проведено не правильно.

Так, в Договорах-заявках на перевезення вантажу № АГ 162 та АГ 163, передбачено, що оплата 3-5 банк. днів за наявності оригіналів документів та за умови зареєстрованої податкової накладної.

Таким чином, розрахунок 3 % річних необхідно проводити з урахуванням Актів наданих послуг від 09.02.2023, якими Відповідач підтвердив отримання транспортних послуг.

За перерахунком суду, 3 % річних за період з 17.02.2023 по 21.03.2024 становить 4 136,28 грн.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 126 198,00 грн. основного боргу, 4 136,328 грн. 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнту 0,8 (позов подано в системі "Електронний суд").

На підтвердження надання правничої допомоги Позивач додав до матеріалів справи: ордер серії ВІ № 1204586 від 18.03.2024, договір про надання правової допомоги від 01.02.2024, Акт приймання наданих послуг за договором № б/н від 01.02.2024, квитанцію про оплату юридичних послуг.

01.02.2024 Адвокат Яковенко С.М. ( Адвокат) та ТОВ "ФРАНКІВСЬКБУДТРАНС" (Клієнт) уклали Договір про надання правової допомоги (далі Договір від 01.02.2024), за п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу на умовах, передбачених цим договором, а саме здійснювати захист інтересів Клієнта щодо врегулювання спору та стягнення заборгованості, що виникла з договірних відносин з ТОВ "АВТОСЕРВІС Д", ЄДРПОУ 44833637 в судах усіх рівнів, органах прокуратури, органах досудового розслідування усіх рівнів, в національній поліції та інших правоохоронних органах, в державній виконавчій службі України.

Вартість правової допомоги (гонорар) визначається Адвокатом відповідно до акту наданих послуг, з розрахунку: вартість 1 години робочого часу складає 500 грн., що вручається Клієнту для сплати (п. 3.1. Договору від 01.02.2024).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту досягнення позитивного результату або виконання Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі. На підтвердження факту досягнення позитивного результату чи виконання Адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату, ним складається звіт про виконану роботу. Закінчення дії Договору оформлюється актом прийому-передачі послуг, що має бути підписаний сторонами та скріплений їх печатками ( у разі наявності) не пізніше через три робочі дні після закінчення договору (п. 4.1. Договору від 01.02.2024).

21.03.2024 сторони підписали Акт приймання наданих послуг за Договором № б/н від 01.02.2024, відповідно до якого Виконавець надав Замовнику наступні послуги:

- аналіз договорів (заявок про перевезення вантажу) № АГ 163 від 06 лютого 2023 року та № АГ 162 від 03 лютого 2023 року (3 год.);

- аналіз актів наданих послуг № 27 від 09 лютого 2023 року та № 29 від 09 лютого 2023 року ( 1 год.);

- аналіз товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження здійснених перевезень ( 4 год.);

- розрахунок заборгованості з боку ТОВ "АВТОСЕРВІС Д" за договором № АГ 163 від 06 лютого 2023 року та № АГ 162 від 03лютого 2023 року ( 3 год.);

- розрахунок штрафних санкцій (3 % річних) за договором № АГ 163 від 06 лютого 2023 року та № АГ 162 від 03 лютого 2023 року ( 3 год.);

- дії по досудовому врегулюванню спору, підготовка та направлення засобами поштового зв`язку претензії до ТОВ "АВТОСЕРВІС Д" від 16.02.2024 (4 год.);

- аналіз судової практики з подібних питань (6 год.);

- розробка стратегії позову ( 6 год.);

- написання позову та подача позову (10 год.).

Відповідно до п. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стосовно вимог Відповідача про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу, суд вважає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини Відповідача з Адвокатом стосовно надання правової допомоги і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг Позивачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката.

Стосовно другої площини питання, що розглядається, то згідно з положенням ГПК України, стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою Позивачем наданих Відповідачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг Відповідачем не має беззаперечного статусу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вивчивши наданий Позивачем акт приймання наданих послуг від 21.03.2024, з урахуванням матеріалів справи її категорії та складності, суд дійшов висновку, що послуга, зазначена як дії по досудовому врегулюванню спору, підготовка та направлення засобом поштового зв`язку претензії до ТОВ "АВТОСЕРВІС Д" від 16.02.2024 4 год. є необов`язковою, а направлення засобом поштового зв`язку претензії не є правничою допомогою, оскільки не потребує спеціальних фахових знань в галузі права. Також, на думку суду, послуга написання позову та подача позову 10 год. включає в себе такі послуги: аналіз договорів (заявок про перевезення вантажу) № АГ 163 від 06 лютого 2023 року та № АГ 162 від 03 лютого 2023 року (3 год.).; аналіз актів наданих послуг № 27 від 09 лютого 2023 року та № 29 від 09 лютого 2023 року (1 год.); аналіз товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження здійснених перевезень (4 год.); розрахунок заборгованості з боку ТОВ "АВТОСЕРВІС Д" за договором № АГ 163 від 06 лютого 2023 року та № АГ 162 від 03лютого 2023 року (3 год.); розрахунок штрафних санкцій (3 % річних) за договором № АГ 163 від 06 лютого 2023 року та № АГ 162 від 03 лютого 2023 року (3 год.); аналіз судової практики з подібних питань (6 год.); розробка стратегії позову ( 6 год.).

Частиною 4 ст. 129 ГПК встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: … у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (стягнення за двома заявками на перевезення та 3 % річних, розрахунок яких проведено неправильно), її складності, суд вважає, що стягненню з Відповідача підлягають 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу, решта витрат не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСЕРВІС Д" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д, код 44833637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНКІВСЬКБУДТРАНС" (78405, Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, буд. 10, код 41523683) 126 198,00 грн. основного боргу, 4 136,28 грн. 3 % річних, 2 421,82 грн. судового збору, 40000,00 витрат на правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков