Рішення

від 16.05.2024 по справі 908/919/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/65/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 908/919/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи 908/919/24

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 72866,21 грн.

за участю представників:

від позивача: Масалов К.О., посвідчення № 1404 від 17.10.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 202003000100007 від 08.01.2020 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 72866,21 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.04.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/919/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.08.2014 між сторонами було укладено договір оренди землі № 202003000100007 від 08.01.2020, на виконання умов якого Запорізька міська рада передала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0722 га, кадастровий номер 2310100000:03:035:0023 за адресою: АДРЕСА_2 , а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду. Оскільки відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі, заборгованість за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 72866,21 грн. Просить суд на підставі ст. ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/919/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/65/24. Судове засідання для розгляду справи призначено на 18.04.2024 о 13 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.04.2024 відкладено розгляд справи на 16.05.2024 о 10 год. 30 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 16.05.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/3858/23 направлялася судом відповідачу на поштову адресу (повернулася за закінченням терміну зберігання), ухвала суду про відкладення розгляду справи направлялася на електрону адресу відповідача та доставлена до електронної скриньки 18.04.2024.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/919/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження та відкладення розгляду у справі № 908/919/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідачів не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 16.05.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

08.01.2020 між Запорізькою міською радою (позивач, орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (відповідач, орендар) укладено договір оренди землі № 202003000100007 від 08.01.2020, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 35330351 від 30.01.2020.

Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення сорок третьої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №39/56 від 25 вересня 2019р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе «Радість», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ]

Власником земельної ділянки загальною площею 0,0722 га, кадастровий номер 2310100000:03:035:0023 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 370755918 від 21.03.2024.

Відповідно до п. 11 договору, договір укладено до 25 вересня 2038 року.

Пунктом 6 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2 089 005 грн. 92 коп. (два мільйони вісімдесят дев`ять тисяч п`ять грн. 92 коп.), в цінах 2019 року.

Відповідно до п. 12 договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 62 670 грн. 18 коп. (шістдесят дві тисячі шістсот сімдесят грн. 18 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки в цінах 2019 року.

Відповідно до п. 14 договору орендна плата вноситься у порядок і спосіб, передбачений ст. 287 Податкового кодексу України на розрахунковий рахунок UА488999980000033210815008005 отримувач: Управління казначейства у Комунарському районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ: 38025435, код 18010600.

Як вбачається з матеріалів справи Запорізька міська рада виконала покладені на неї зобов`язання передбачені договором, та передала орендарю земельну ділянку загальною площею 0,0722 га, кадастровий номер 2310100000:03:035:0023 за адресою: АДРЕСА_2 , а орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі.

Абзацом 1 пункту 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено наступне, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору, виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Відповідно до листа ГУ ДПС України у Запорізькій області від 01.03.2024 №3034/5/08-01-13-04-03 за відповідачем за 2023 рік рахується заборгованість у розмірі 72866,21 грн. Вказаним листом також надано розрахунок податкового боргу щодо розміру нарахувань та сплати податкових зобов`язань відповідачем за податковим повідомленням від 30.06.2023.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 34.6. Договору орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до даних з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 2 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (НГО) земелі і земельних ділянок за 2019-2021 роки (2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1)=1,1.

Відповідно до даних з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної гроше оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15.

Враховуючи значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2019-2022 роки, розмір річної орендної плати за 2023 і відповідно до умов Договору становить:

2 089 005 грн. 92 коп. (НГО в цінах 2019 року) * 1* 1* 1,1 *1,15 (Коефіцієнти НГО за 2019 2022 роки) * 3% = 2 642 592 грн. 48 коп. (НГО в цінах 2023року) * 3% - 79277,78 грн.

Позивач розраховує розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2023 - 31.12.2023, відповідно до умов Договору, враховуючи повідомлення ГУ ДПС України у Запорізькій області від 01.03.2024 №3034/5/08-01-13-04-03, наступним чином:

79277,78 грн. - 6411,57 грн. (сума сплачена орендарем згідно листа ГУ ДПС України у Запорізькій області від 01.03.2024) = 72866,21 грн.

Таким чином, оскільки відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельною ділянкою сплачував не в повному обсязі, заборгованість, що підлягає стягненню за період з 01.01.2023 по 31.12.21 згідно з вищенаведеними розрахунками та інформацією від ГУ ДПС України у Запорізькій області становить 72866,21 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди землі № 202003000100007 від 08.01.2020 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 72866,21 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з такого.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Тож, згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором

Між тим, за Відповідачем за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року рахується заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,0722 га, кадастровий номер 2310100000:03:035:0023 за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 72866,21 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.02.2024 № 01/02-11/0442 з вимогою невідкладно сплатити суму заборгованості з орендної плати, розмір якої становить 72866,21 грн, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:035:0023 за період з 08.01.2020 по 01.01.2024.

Проте, претензія відповідачем залишена без реагування.

Оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди за яким стягується заборгованість, між сторонами існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом оренди.

Враховуючи, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 орендну плату за користування земельної ділянки сплачував не в повному обсязі, то заборгованість, що підлягає стягненню за вказаний період становить 72866,21 грн.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростував, правом на заперечення проти заявлених до стягнення сум не скористався, свого документально та нормативно обґрунтованого контррозрахунку суду не подав, доказів виконання зобов`язання за договором оренди землі та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі № 202003000100007 від 08.01.2020 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 72866,21 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

При цьому суд зазначає, що статтею 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

В ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.

В ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

В ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно: виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет (ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

З огляду на викладене, бюджетне законодавство України не передбачає можливості Запорізької міської ради бути розпорядником бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міської ради віднесено розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків в фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради. А тому, сплачений судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню саме на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) заборгованість за договором оренди землі № 202003000100007 від 08.01.2020 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 72866 (сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 21 коп. на розрахунковий рахунок UА508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UА058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.06.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян