Рішення

від 20.05.2024 по справі 908/508/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/44/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 Справа № 908/508/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Тайм" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1; пров. Киянівський, буд. 3-7, оф. 223, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 41874576)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрМедГрупа» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35; код ЄДРПОУ 42596380)

про стягнення 60 103,84 грн.,

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

01.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Тайм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" про стягнення 60 103,84 грн.

01.03.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/508/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 05.03.2024 вказану позовну заяву на підставі п.п. 2, 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та відповідача письмової інформації щодо відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та підтвердження позивачем про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

18.03.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/508/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/44/24 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 16.04.2024.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Опендатабот»: https://opendatabot.ua/, за кодом ЄДРПОУ 42596380 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» змінило найменування та юридичну адресу на Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрМедГрупа», місцезнаходженням якого є: 69063, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Олександрівська, будинок 35.

Отже, враховуючи, що назва та місцезнаходження відповідача змінено, то суд зазначає, що відповідачем у цій справі слід вважати: Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрМедГрупа» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35; код ЄДРПОУ 42596380).

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

20.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.09.2021 між ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" (далі - Лізингоодержувач) та ТОВ "Лізинг Тайм" (далі - Лізингодавець) укладено договір фінансового лізингу № 04/09-2021. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати, передбачених Графіком платежів, позивачем на підставі пунктів 6.13 та 6.13.1 договору нараховано пеню в сумі 26 439,54 грн. та 15 % штрафу в сумі 33 664,30 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 6, 11, 22, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 269, 292 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву від 04.04.2024, у якому ТОВ "УкрМедГрупа" зазначило, що після підписання між сторонами Договору фінансового лізингу № 04/09-2021, в межах гарантійного строку, в роботі Системи ультразвукової діагностичної ACUSON X700 були виявлені недоліки, які унеможливлювали її цільове використання у господарській діяльності Лізингоодержувача. З урахуванням вищезазначеного, Клініка усно звернулась до Лізингодавця з проханням усунути такі недоліки. Однак, Лізингодавець відмовився надавати гарантійні послуги. Тому Клініка булла вимушена звернутися до ФОП Баланом А.Ю., з яким було укладено договір №23-12- 2021 від 23 грудня 2021 року, щодо надання послуг з ремонту ультразвукового апарату ACUSON X700, а саме ремонту основного блоку живлення. Вартість робіт становила 31 200 грн. 00 коп., що підтверджується актом надання послуг від 23.12.2021 року та платіжною інструкцією № 1892 від 24.12.2021 року. Оплата здійснювалась Позивачем за власний кошт, який в подальшому Лізингодавцем відшкодовано не було. Однак, навіть після здійсненого ремонту обладнання, в його роботі повторно були виявлено недоліки. Клініка знову звернулася до ФОП Балан А.Ю. з проханням щодо їх усунення. Тому між Клінікою та ФОП Баланом А.Ю. на виконання визначених Договором домовленостей було укладено Договір №30-11-2022 від 30.11.2022 року щодо технічного обслуговування обладнання. Загальна вартість послуг склала 6 000 гривень 00 копійок, що також підтверджується актом № 2061 надання послуг від 30 листопада 2022 року та платіжною інструкцією № 4362 від 02 грудня 2022 року. За наданим ФОП Баланом А.Ю. дефектним актом до договору про надання послуг №30.11.2022 року від 30.11.2022 року було встановлено некоректну роботу системи через несправність DC/DC блоку, що в перспективі призведе до повного виходу з ладу системи. З метою отримання належного результату роботи ультразвукової системи ACUSON X700 Клініка звернулась до іншого спеціаліста - ФОП Архипського О.А., яким, відповідно до акту №А технічної експертизи від 01 березня 2023 року було встановлено, що система ACUSON X700 в непрацюючому стані, відсутні живлячі напруги вторинних блоків живлення, наявні ознаки термального впливу на електронні компоненти та в модулі первинної обробки сигналу відсутні деякі зв`язки між модульних з`єднань. ФОП Архипським О.А. також було надано послуги щодо ремонту системи ACUSON X700 на суму 69 300 грн. 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 1538 від 23.03.2023 року. Лізингодавець не зміг усунути недоліки за взятими гарантійними зобов`язаннями. Тому Лізингоодержувачу довелося самостійно ремонтувати обладнання. Станом на сьогодні, за весь період користування ультразвуковою системою ACUSON X700, ТОВ «УкрМедГрупа» не могло використовувати її за цільовим призначенням. Тобто, загально, предмет лізингу перебував на ремонті, з 23.12.2021 року (за договором із ФОП Баланом А.Ю. № 23-12-2021 від 23.12.2021 року) та до 23.03.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1538 від 23.03.2023 року. І за цей весь період Відповідач не мав можливості використовувати предмет лізингу за його цільовим призначенням. Окрім того, з метою захисту своїх прав, Клініка звернулася до Господарського суду міста Києва. Однак, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг Тайм» у справі № 910/6863/23 про стягнення 106 500,00 грн. відмовлено. Відповідно, за період нарахування Позивачем штрафних санкцій, Клініка не могла використовувати предмет лізингу за призначенням, про що Позивачеві було відомо. Однак, Позивачем все рівно пред`явлено та нараховано санкції у розмірі 60 103, 84 грн. Відповідно, до наданих розрахунків Позивача, загальна сума штрафних санкцій за Договором складає 26 439, 54 грн. (пеня) + 33 664,30 грн. (штрафні санкції згідно п.п. 6.13.1 Договору) = 60 103, 84 грн. Крім того, Відповідачем зазначено, що ним добросовісно виплачено всю суму лізингових платежів щодо заявленого обладнання, що підтверджується Копією платіжної інструкції №2388 від 01.05.2023 року щодо останнього лізингового платежу.

На підставі викладеного, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій за Договором фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021 року до 20 відсотків від заявленої Позивачем суми, а саме до: 5 287,90 грн. щодо пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за пунктом 6.13 статті 6 договору та 6 732,86 грн. штрафу за п.п. 6.13.1 договору.

У письмовій відповіді на відзив від 08.04.2024 ТОВ "Лізинг Тайм" посилається на те, що відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, з урахуванням всіх здійснених лізингових платежів, ТОВ «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» не сплатило всі лізингові платежі, відповідно до графіку сплати лізингових платежів, передбачені Договором фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021 року, а тому Відповідачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 60 103,84 грн. Крім того позивач зазначив, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Отже, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені лізингові платежі кореспондуються та не суперечать вимогам законодавства України та умовам Договору фінансового лізингу №04/09-21 від 22.09.2021 року. Також зазначив, що ще до подання цього позову до суду, Відповідач повідомляв ТОВ «Лізинг Тайм» про погодження із нарахуванням штрафних санкцій у сумі 60 103,84 грн. за несвоєчасність сплати лізингових платежів відповідно до умов Договору, що підтверджується листом № 23/05 від 29.05.2023 «Про зарахування зустрічних однорідних вимог», відповідно і на теперішній час у відзиві на позовну заяву Відповідач не заперечує того, що у нього перед Позивачем існує заборгованість за несвоєчасно сплаченими лізинговими платежами у вигляді штрафних санкцій. Отже, якщо умовами договору передбачено обов`язок однієї сторони сплатити кошти на користь іншої у зв`язку із настанням певної події (юридичного факту), то невиконання такого обов`язку боржником є підставою для звернення до суду із позовом про примусове стягнення таких коштів на користь відповідного кредитора. Таким чином, ТОВ «Лізинг Тайм» скористалося своїм правом відповідно до умов Договору щодо нарахування штрафних санкцій Відповідачу за несвоєчасну сплату лізингових платежів, а саме пені та штрафу, та звернувся до суду за захистом свого порушеного права, виклавши обґрунтування в своїй позовній заяві. Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій позивач заперечує та просить суд позовні вимоги задовольнити. Також при прийнятті рішення просить врахувати зміни назви та юридичної адреси Відповідача.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» (далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» (далі - Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 04/09-2021 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Лізингодавець зобов`язувався за заявою Лізнгоодержувача придбати у власність від Продавця (Постачальника) Предмет лізингу, відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язувався прийняти Предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Договору право власності на Предмет лізингу за даним Договором належить виключно Лізингодавцю. Будь-які дії або бездіяльність Лізингоодержувачем та/або третіх осіб жодним чином не впливають на право власності Лізингодавця на Предмет лізингу.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Договору місце, дата і умови Поставки Предмета лізингу зазначаються в «Базових умовах Лізингу», які є Додатком №1 до Договору.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Договору Лізингоодержувач може почати використовувати Предмет лізингу на умовах цього Договору з дня підписання Акту приймання-передачі Предмета лізингу, якщо інше не буде письмово погоджено між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем.

Згідно п. 6.1. статті 6 Договору щомісячний платіж на день підписання договору фіксується в гривнях зазначеній у Додатку №2 Договору.

За користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених Договором (п.п. 6.1.1 п.6.1 ст. 6 Договору) та Графіком платежів (Додаток № 2 до Договору), а саме:

- суми, яка відшкодовує частину вартості Предмету Лізингу;

- винагороди Лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

- інші комісії у складі лізингового платежу у межах цього Договору.

До додаткових лізингових платежів, відповідно до п.п. 6.1.2 п.6.1 ст. 6 Договору входять витрати Лізингодавця, якщо Лізингодавець сплачує будь-який штраф, пеню чи інший платіж пов`язаний з використанням Предмета лізингу, що накладено з вини Лізингоодержувача, оплата надання Лізингодавцем Лізингоодержувачу інших послуг, пов`язаних з фінансовим лізингом та виконанням цього Договору, що були надані Лізингодавцем.

У Розділі «Визначення» Договору зазначено, що термін «Авансовий платіж» має таке значення: сума грошових коштів, розмір якої визначений у Додатку № 1 до Договору, що сплачується Лізингоодержувачем Лізингодавцю в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 6.2. ст. 6 Договору вказано, що дати періодичних лізингових платежів встановлюються в Додатку № 2 «Графік платежів».

У п. 2 Додатку №1 до вказаного Договору сторони погодили, що загальна вартість предмету лізингу становить: 1 553 976,00 грн.

Пунктом 3 Додатку №1 до вказаного Договору передбачено, що перший платіж: 24.09.2021 - 489 502,44 грн., до якого включено авансовий платіж 30 % - 466 192,80 грн., адміністративна комісія 1,5% - 23 309,64 грн.

У Додатку №2 до вказаного договору сторони узгодили Графік платежів, всього 13 платежів, останній 15.10.2022 - 102 687,35 грн.

За своїм змістом та правовою природою укладений Договір між ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» та ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове врегулювання норм ст. 292 Господарського кодексу України, Закону України «Про фінансовий лізинг» та регулюється положеннями Цивільного кодексу України про лізинг (ст. 806-809), найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг».

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

На виконання умов вказаного договору Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв у користування Предмет лізингу та документи, а саме: система ультразвукова діагностична ACUSON X 700; система ультразвукова діагностична медична Voluson S8, ультразвукова діагностична система Qbit 5; ультразвуковий діагностичний сканер EUB-700 НV; договір добровільного майнового страхування, технічний опис та інструкція по експлуатації, що підтверджується Актом приймання-передачі Предмету лізингу від 17.01.2022. (Додаток №3 до договору).

У абзаці 2 пункту 1 вказаного Акту зазначено, що Лізингоодержувач перевірив якість, комплектність, справність та відповідність Предмету лізингу умовам договору (в т.ч. відповідність Предмету лізингу встановленим Лізингоодержувачем умовам та специфікації) та підтверджує, що Предмет лізингу відповідає всім встановленим Лізингоодержувачем договором вимогам.

Пунктом 4 вказаного Акту передбачено, що з моменту підписання цього Акта зобов`язання Лізингодавця з передачі Предмету лізингу в лізинг вважаються виконаними.

Зазначений Акт приймання-передачі Предмету лізингу від 17.01.2022 підписаний та скріплений печатками обох підприємств.

14.10.2022 між ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» та ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021, згідно якої сторони з метою виконання взаємних зобов`язань продовжили дію Договору фінансового лізингу №04/09-2021 від 22.09.2021 до 05.02.2023 року та викладено Додаток № 2 до вказаного Договору «ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ» у новій редакції, згідно якої остання дата лізингового платежу - 05.02.2023 в сумі 224 428,68 грн.

Отже, на виконання умов вказаного договору ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» у період з 24.09.2021 по 01.05.2023 було здійснено платежі на загальну суму 1 789 449,37 грн., що підтверджується Випискою з банку АТ «БАНК АЛЬЯНС», Київ по рахунку № UA 28 3001 1900 0002 6003 0298 2000 з 22.09.2021 по 30.11.2023.

Відповідно до п.3.1 ст. 3 строк, на який Лізингоодержувачу надається право користування Предметом лізингу за цим договором встановлюється у «Базових умовах лізингу», Додаток №1. Дія строку лізингу починається з дати передачі/поставки та закінчується в останню дату платежу, ВИЗНАЧЕНУ ВІДПОВІДНО ДО ЦЬОГО ДОГОВОРУ ТА «Графіку платежів», який додається до цього договору в якості Додатку №2.

Згідно з п.12.1.7 ст.12 Договору якщо Лізингоодержувач не виконує будь-яке зобов`язання за цим Договором і таке невиконання не виправлено протягом 14 календарних днів після отримання письмового повідомлення Лізингодавця про таке невиконання, то це вважається випадком невиконання зобов`язань з боку Лізингоодержувача.

Відповідно до п. 6.7 ст. 6 Договору якщо Лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин повідомлення про сплату лізингових платежів, Лізингоодержувач не звільняється від зобов`язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових та/або інших платежів.

Згідно з підпунктом г п.12.2 ст.12 Договору передбачено, що при настанні будь-якого з випадків невиконання, передбачених пунктами 12.1.2-12.1.12 Договору, а також в інших випадках, передбачених Договором, Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача дострокової виплати всіх лізингових платежів, що залишилися відповідно до Графіку платежів, а також будь-яких інших платежів, що мають бути сплачені за цим Договором, в тому числі штрафних санкцій. Зазначені тут платежі мають бути сплачені Лізингоодержувачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання ним відповідного письмового повідомлення від Лізингодавця, після чого право власності на Предмет лізингу переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача.

Відповідно до п. 6.14 ст.6 Договору Лізингоодержувач усвідомлює та погоджується, що будь-які дефекти Предмету лізингу або інші дії, події щодо Предмета лізингу не звільняють Лізингоодержувача від його зобов`язань за цим Договором, зокрема від його платіжних зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п.6.11 ст.6 Договору у разі, якщо періодичний лізинговий платіж за цим Договором та/або будь-яким іншим Договором фінансового лізингу, укладеного між сторонами, не сплачено своєчасно або в повному обсязі, грошові вимоги Лізингодавця в такому випадку погашаються за рахунок наступних платежів від Лізингоодержувача за цим Договором у такій послідовності:

А) у першу чергу відшкодовуються витрати Лізингодавця, пов`язані з одержанням платежу,

Б) у другу чергу сплачується неустойка, пеня, штрафи, компенсація витрат Лізингодавця, передбачені цим Договором та/або будь-яким іншим договором фінансового лізингу, укладеного між Сторонами, на розсуд Лізингодавця,

В) у третю чергу сплачується лізингова винагорода за цим Договором та/або за будь якими іншим договором фінансового лізингу, укладеного між Сторонами, на розсуд Лізингодавця,

Г) в останню чергу сплачується вартість Предмета Лізингу за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором фінансового лізингу, укладеного між Сторонами, на розсуд Лізингодавця.

13.04.2023 ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» звернулось до ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» з листом-вимогою за вих.№ 13/04-2023-01 від 13.04.2023, в якій зазначено, що у зв`язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, передбачених Графіком, просить впродовж 14-денного терміну до 27.04.2023 року сплатити 224 428, 68 грн.

Позивач у позові вказав, що станом на 03.05.2023 року від ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» до ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» не надходило повідомлення щодо сплати заборгованості в сумі 224 428,68 грн.

Отже, у зв`язку з порушенням строків оплати лізингових платежів 03.05.2023 ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» нарахувало штрафні санкції у період з 06.02.2023 по 02.05.2023 у сумі 60 103,84 грн. та надіслало ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» рахунок № 11 від 03.05.2023 щодо оплати зазначених штрафних санкцій.

29.05.2023 ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» направило на адресу ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» лист від 29.05.2023 за вих. №23/05 «Про зарахування зустрічних однорідних вимог», в якому зазначено, що ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» перераховано останній лізинговий платіж в сумі 224 428,68 грн. відповідно до платіжної інструкції №2388 від 01.05.2023. Однак, у відповідь, ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» було надіслано на оплату рахунок №11 від 03.05.2023 щодо оплати штрафних санкцій та пені в сумі 60 103,84 грн. без жодного обґрунтування нарахування вказаної суми.

У відповідь на надісланий рахунок повідомлено, що ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» погоджується із нарахованими штрафними санкціями після сплати основної суми лізингу. Однак, також має до ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» грошові вимоги у зв`язку із понесеними збитками по ремонту предмету лізингу в сумі 106 500,00 грн. у зв`язку з чим було подано позовну заяву, яка прийнята судом та ухвалою від 08.05.2023 відкрито провадження у справі №910/6863/23. На підставі викладеного, пропонує ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» визнати та здійснити зарахування зустрічних грошових вимог щодо витрат на усунення недоліків товару та доплатити різницю між пред`явленими штрафними санкціями та сумою витрачених ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ» коштів на ремонт наданого ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» у лізинг обладнання.

До вказаного листа додано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.05.2023, згідно якого залишок невиконаних грошових зобов`язань ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» становить 46 397,16 грн., який підписаний тільки зі сторони ТОВ «БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІКА СВЯТОГО МИКОЛАЯ».

З правової позиції викладеної у позові та письмовій відповіді на відзив позивача вбачається, що позивач не прийняв пропозицію відповідача щодо зарахування зустрічних позовних вимог та підтримує заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв`язку з порушенням строків оплати лізингових платежів в сумі 60 103, 84 грн., яка розрахована за період з 06.02.2023 по 02.05.2023.

Суд зазначає, що твердження відповідача про те, що в межах гарантійного строку в роботі Системи ультразвукової діагностики ACUSON X700 були виявлені недоліки, ремонт зазначеної Системи здійснювався за кошти відповідача, у зв`язку з чим відповідач не мав можливості використовувати предмет лізингу за його цільовим призначенням в період нарахування позивачем штрафних санкцій, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини були досліджені Господарським судом міста Києва у справі №910/6863/23 за позовом ТОВ «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» до ТОВ «Лізинг Тайм» про стягнення 106 500, 00 грн., за результатом розгляду 14.11.2023 прийнято рішення про відмову в задоволенні позову.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/6863/23 встановлено наступне:

«Так, звертаючись з даним позовом в обґрунтування підстав для його задоволення, позивач посилається на п. 16.1.3 та 16.1.5 договору фінансового лізингу та право на відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням умов договору лізингодавцем.

При цьому, фактично предметом позовних вимог ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" до ТОВ "Лізинг Тайм", як лізингодавця, є відшкодування витрат на усунення недоліків товару. …

Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів та чого не було спростовано позивачем, актом приймання-передачі предмету лізингу від 17.01.2022 (додаток № 3 до договору фінансового лізингу від 22.09.2021 № 04/09-2021) встановлено, що ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" перевірило якість, справність, комплектність, справжність та відповідність предмету лізингу умовам договору (в тому числі відповідності предмету лізингу встановленим лізингоодержувачем умовам та специфікації) та підтвердило, що предмет лізингу відповідає всім встановленим лізингоодержувачем договору вимогам.

Крім того, в п. 2 додатку № 3 ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" погодилось, що саме до нього переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предмету лізингу.

Будь-яких претензій, як то передбачено умовами договору, а саме, його п. 4.3. щодо недоліків переданого предмету договору, від ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" до постачальника даного предмету - ТОВ "5Д Ультразвук" та до ТОВ "Лізинг Тайм" не надходило, жодних актів, щодо виявлених недоліків предмету лізингу - не фіксувалося, а отже, ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" прийняло предмет лізингу в належній якості, комплектності, справності та справжності.

Суд також відзначає, що при підписанні додаткової угоди № 1 від 14.10.2022 до договору фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021 жодних претензій до технічного стану предмету лізингу від ТОВ "Багатопрофільна клініка Святого Миколая" до ТОВ "Лізинг Тайм" не було. …

Суд вказує, що належних та допустимих доказів виявлення недоліків, які б безумовно свідчили, про те що такі недоліки не пов`язані з неналежною експлуатацією позивачем предмету договору, в тому числі прихованих, або ж доказів звернення щодо недоліків переданого предмету договору, як до постачальника даного предмету - ТОВ "5Д "Ультразвук" так й до ТОВ «Лізинг Тайм» у встановлений умовами договору фінансового лізингу та спосіб порядку в матеріалах справи не міститься, як й не міститься акту про невідповідність предмету договору або про приховані недоліки.

Відтак, позивачем не доведено суду належними засобами доказування з посиланням на вірогідні та допустимі докази на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмету доказування, а саме, наявності складу правопорушення в діях відповідача, а також не доведено факту завдання збитків та відповідно причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками.»

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6863/23, не оскаржено в апеляційному прядку, а отже - набрало чинності відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами у справі відсутні.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 р. № 14, пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

У п.п. 6.13 ст. 6 Договору визначено, що у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно п.п. 6.13.1 ст. 6 Договору у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів за відповідним Договором, крім пені, Лізингоодержувач оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 (двох) до 10 (десяти) днів - у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості, від 11 (одинадцяти) до 20 (двадцяти) днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 (двадцять) днів - 15% від суми простроченої заборгованості.

Судом встановлено, що у Додатковій угоді № 1 до Договору фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021 сторонами Додаток № 2 до вказаного Договору «ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ» викладено у новій редакції, згідно якої остання дата лізингового платежу - 05.02.2023 в сумі 224 428,68 грн.

Враховуючи, що відповідачем здійснено оплату лізингового платежу в сумі 224 428,68 грн. - 01.05.2023, що підтверджується Банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ», то суд дійшов висновку, що відповідачем порушено строк здійснення лізингового платежу понад 20 днів.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем зазначає, що розрахунок здійснений за період з 06.02.2023 по 02.05.2023, однак позивачем не враховано, що відповідачем лізинговий платіж в сумі 224 428,68 грн. сплачено - 01.05.2023, що призвело до включення до періоду нарахування пені за зайвих два дні, оскільки день оплати не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, а отже суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок пені.

Відповідно до розрахунку суду здійсненого за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", розмір пені за період з 06.02.2023 по 30.04.2023 становить суму 25 824,67 грн., яка підлягає стяганню з відповідача.

Також суд перевіривши розрахунок штрафу, наданого позивачем, зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку обґрунтовано застосовано саме 15% від суми простроченої заборгованості, оскільки відповідачем сплачено лізинговий платіж з прострочкою понад 20 днів, а отже сума 15 % штрафу, яка обрахована від суми простроченого лізингового платежу в розмірі 224 428,68 грн. становить 33 664,30 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

В обґрунтування зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що Позивачем не надано доказів понесених збитків у зв`язку із несвоєчасною сплатою Клінікою штрафних санкцій, або погіршення його матеріального становища. Також позивачем не доведено завдання йому збитків саме через порушення відповідачем зобов`язань за договором, а також розміру збитків, який би відповідав нарахованим штрафним санкціям. Відповідно, маючи діючу ліцензію на здійснення медичної практики, з початку повномасштабного вторгнення (з 24.02.2022 року) Відповідач продовжує надавати медичну допомогу населенню, у тому числі в рамках укладених з Національною службою охорони здоров`я України договорів програм медичних гарантій населення. Обладнання за договором лізингу мало велике значення для надання медичної допомоги, планувалось використовувати його у багатьох напрямах медичних послуг для населення, однак Клініка не могла його повноцінно використати, у зв`язку з неможливістю Позивачем здійснити його гарантійний ремонт. Клініка, окрім цього, понесла збитки щодо самостійного відновлення функціонування обладнання з третіми особами. Указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан. Окрім того, на сьогоднішній день, фактичне та юридичне місцерозташування Клініки є місто Запоріжжя, тобто, прифронтове місто. ТОВ «УкрМедГрупа», незважаючи на це продовжує забезпечувати стабільне надання медичної допомоги населенню та сплачувати податку в бюджет і виконувати зобов`язання по виплаті заробітним платам працівникам. Враховуючи співвідношення розміру неустойки з наслідками порушення вказаного зобов`язання (відсутність у матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків), а також те, що штрафні санкції за своєю правовою природою є важелем впливу на боржника і засобом спонукання боржника до виконання своїх обов`язків щодо сплати боргу, а не засобом безпідставного збільшення суми грошового зобов`язання та, як наслідок, отримання додаткового доходу, то відповідач вважає за можливе зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до 20 відсотків від суми розрахованої Позивачем, що є адекватною мірою відповідальності. Вказане є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності. Відповідно, просить зменшити до 20 відсотків суму заявлених Позивачем штрафних санкцій за Договором за наступними розрахунками: пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (відповідно до пункту 6.13 Договору): 26 439,54 грн. - 80% від суми = 5 287,90 грн.; штраф за п.п. 6.13.1 Договору: 33 664,30 грн. - 80% від суми = 6 732,86 грн.

Згідно письмової відповіді на відзив від 08.04.2024 щодо зменшення штрафних санкцій ТОВ «Лізинг Тайм» зазначає, що Відповідачем не надано розрахунок суми з правовим обґрунтуванням та посиланням на підстави, відповідно до яких суд має зменшити суму заявлених Позивачем штрафних санкцій. Разом з тим, Позивачем до позовної заяви надано копію належним чином завіреного Договору фінансового лізингу № 04/09-21 від 22.09.2021 року, з підписом позивача та відповідача та проставленими печатками, а отже Відповідач підписуючи даний Договір погодився з умовами викладеними в ньому і щодо нарахування штрафних санкцій у спосіб та у розмірі передбачених даним Договором. Щодо посилання Відповідача на те, що в Україні Указом Президента №64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в Україні введено воєнний стан, позивач зазначив, щ сторони продовжили дію договору фінансового лізингу № 04/09-21 від 22.09.2021 та погодили новий графік сплати лізингових платежів. З урахуванням викладеного, позивач просить суд в задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій відмовити.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч. 1). Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2).

Також ч. 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Суд враховує, що відносини, які виникли між позивачем та відповідачем виникли з 22.09.2021 року шляхом укладення Договору фінансового лізингу № 04/09-21. Додатком № 2 до Договору було узгоджено графік платежів. 14.10.2022 року з метою виконання взаємних зобов`язань, у зв`язку з обставинами, що сталися в Україні, сторони продовжили дію Договору до 05.02.2023 року та виклали Додаток № 2 до Договору фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021 «ГРАФІК ПЛАТЕЖІВ» у новій редакції. Таким чином, позивач взяв до уваги складне фінансове становище відповідача, та враховуючи, що в країні продовжується військовий стан ТОВ «Лізинг Тайм» не здійснювало нарахування штрафних санкцій за ті періоди несвоєчасної сплати лізингових платежів відповідно до умов договору, що мали місце в період до укладення Додаткової угоди 14.10.2022 року з відповідачем, а тому також поніс значні фінансові втрати у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу розмірі 30 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (ч. 1) За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 2)

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4)

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як вбачається з позовної заяви, у відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ТОВ "Лізинг Тайм" зазначило, що орієнтовна сума судових витрат складає: судовий збір в сумі 3 028,00 грн. та надання адвокатських послуг в сумі 30 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГ ТАЙМ» (далі - Замовник) та адвокатом Кулачок Ольгою Анатоліївною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 001148 від 27.05.2022 року, видане Радою адвокатів Чернігівської області на підставі рішення від 04.02.2022 року) укладено договір №08/01-24 про надання правничої (правової) допомоги.

Перелік послуг на правову допомогу та їх вартість, визначені в Додатку № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.01.2024 року № 08/01-24, а саме:

- Надання усних та письмових консультацій з питань стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № 04/09-2021 від 22.09.2021 року - 3 000,00 грн.;

- Юридичний аналіз договірних документів, стану взаємних розрахунків та зобов`язань, підготовка правового обґрунтування та пошук правових позицій та правових висновків судів вищої інстанції з питань стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № 04/09-2021 - 5 000,00 грн.;

- Підготовка, складання та направлення до суду позовної заяви майнового характеру з питань стягнення заборгованості за Договором фінансового лізингу № 04/І09-2021 від 22.09.2021 року, супроводження - 22 000,00 грн.

За фактом надання послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 08.01.2024 № 08/01-24 між ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» та адвокатом Кулачок О.А. складено Акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 20.02.2024 та Звіт-опис наданих послуг (витрат на правову допомогу) від 20.02.2024, що містить вказаний вище перелік наданих послуг, їх зміст і вартість.

ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» перераховано на рахунок адвоката Кулачок О.А. суму 30 000 грн. з призначенням платежу: «оплата за юридичні послуги з питань стягнення заборгованості зг.дог. №08/01-2024 від 08.01.2024», що підтверджується платіжною інструкцією №3203 від 21.02.2024.

В матеріалах справи містяться ордер на надання правничої (правової) допомоги серії №СВ №1077824 від 20.02.2024, відповідно до якого адвокат Кулачок О.А. уповноважена представляти інтереси ТОВ «ЛІЗИНГ ТАЙМ» в Господарському суді Запорізької області; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №001148 від 27.05.2022.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанов об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Викладена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 08.04.2020 у справі №908/2685/19.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Крім того, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

В обґрунтування заперечень щодо вказаного розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), не зазначений ні в звіту- описі, ні в акті прийому-передачі наданих послуг. Також, оскільки справа не має суті спору за основним боргом, а лише щодо штрафних санкцій, то адвокатом не здійснювалася робота щодо складання правової позиції та/або глибокого вивчення судової практики щодо предмету позову. З аналізу позовної заяви зазначив, що адвокатом фактично лише визначено розмір штрафних санкцій за договором, який вже до цього було прораховано безпосередньо Позивачем. Окрім того, стягненню за позовною заявою підлягають штрафні санкції за Договором, а не сума заборгованості. Тобто, Позивачем помилково в позовній заяві визначено суму штрафних санкцій як заборгованість. Таким чином, відповідач вважає, що існує неспівмірності цін на надання адвокатських послуг та їх необґрунтованість, у зв`язку з чим відповідач вважає, що суми витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн. є занадто завищеною та безпідставною.

Суд зазначає, що в даному випадку розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми в розмірі 30 000,00 грн., який не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Разом з тим суд погоджується з доводами відповідача, що у Звіті-описі наданих послуг від 20.02.2024 року представник Позивача - адвокат Кулачок О.А. розділяє надання усних та письмових консультацій, юридичний аналіз договірних документів, стану взаємних розрахунків та зобов`язань, підготовку правового обґрунтування та пошук правових позицій та правових висновків судів вищої інстанції з питань стягнення заборгованості та власне підготовку позовної заяви, водночас розділення цих дій як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «Підготовки, складання та направлення до суду позовної заяви з питань стягнення заборгованості за договором».

Однак, при заявленому описі «підготовки правового обґрунтування та пошук правових позицій та правових висновків судів вищої інстанції з питань стягнення заборгованості», в позовній заяві не надано жодного посилання на рішення чи конкретну правову позицію, правових висновків судів вищої інстанції з питань стягнення заборгованості за Договором.

Крім того, спірні правовідносини регулюються лише положеннями Цивільного кодексу України щодо виконання умов договору фінансового лізингу. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн. є значно завищеною у порівнянні з предметом позову про стягнення суми 60 103,84 грн., не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру таких витрат.

Таким чином, суд надаючи оцінку наведеному позивачем переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності сторін, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрМедГрупа» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35; код ЄДРПОУ 42596380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг Тайм" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1; пров. Киянівський, буд. 3-7, оф. 223, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 41874576) пеню в сумі 25 824 (двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 67 коп., 15 % штрафу в сумі 33 664 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 997 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 02 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено: 27.05.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.