Повістка

від 18.04.2024 по справі 909/1029/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1029/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання (помічника судді за дорученням судді) Шлімкевич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради (вх.№3194/24 від 08.04.2024; вх.№3248/24 від 09.04.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради

(вул. Тролейбусна, 40, м. Івано-Франківськ, 76008)

до Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни

( АДРЕСА_1 )

про стягнення 28 000,00 грн штрафу за невиконання договірних зобов`язань

представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа №909/1029/23 за позовом Комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради (далі - КП "Електроавтотранс", позивач) до Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни (далі - ФОП Гапонова А.П., відповідач) про стягнення 28 000,00 грн штрафу за невиконання договірних зобов`язань.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2024 позов задоволено, стягнено з відповідача на користь позивача 28 000,00 грн штрафу за невиконання договірних зобов`язань та 2 684,00 грн судового збору.

Як вбачається з зазначеного рішення, за наслідками розгляду справи по суті і прийняття рішення суд не вирішував питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

До суду від позивача надійшли аналогічного змісту заява від 08.04.2024 б/н (вх.№3194/24 від 08.04.2024) та через Електронний суд заява від 08.04.2024 б/н (вх.№3248/24 від 09.04.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Заяви подані до суду 08.04.2024, до заяв додано документи на підтвердження понесених витрат.

Дії суду щодо розгляду заяви

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2024 призначено розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 18.04.2024.

18.04.2024 у судове засідання представники сторін не з`явилися.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення на підставі ст. 240, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом

У позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 4 000,00 грн (а.с. 3).

У заявах від 08.04.2024 б/н (вх.№3194/24 від 08.04.2024) та від 08.04.2024 б/н (вх.№3248/24 від 09.04.2024) про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд стягнути з відповідача 4 000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду такі докази:

- ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1018873 від 10.11.2023 (а.с. 22);

- договір про надання правової допомоги від 09.11.2023, укладений між Адвокатським бюро "Маланюк і партнери" в особі керівника, адвоката Маланюка О.Я. (виконавець) та КП "Електроавтотранс" (замовник) (а.с. 54);

- платіжну інструкцію №10385 від 14.11.2023 на суму 4 000,00 грн з призначенням платежу "оплата згідно з договору про надання правничої допомоги від 09.11.2023 у справі №909/1029/23" (а.с. 55);

- акт передачі-приймання виконаних робіт від 04.04.2024 (а.с. 163, 169);

Зазначені документи підписані адвокатом і клієнтом та скріплені їх печатками.

Умови договору про надання професійної правничої допомоги від 09.11.2023 (далі - договір) такі.

Виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, зазначену у п. 1.2 договору, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги (п. 1.1 договору).

За цим договором виконавець надає, в тому числі, таку правову допомогу (далі - послуги): надання консультацій; підготовка та написання запитів; написання процесуальних документів: заяв, клопотань, позовних заяв, скарг, відзивів, заперечень тощо: представництво інтересів замовника, зокрема і без участі самого замовника, у всіх підприємствах, установах, організаціях; представництво перед усіма фізичними та юридичними особами, в органах ДВС, а також представництво інтересів замовника в судах всіх інстанцій у справі щодо стягнення з ФОП Гапонової А.П. 28 000,00 грн штрафу за невиконання договірних зобов`язань за договором №658 від 21.09.2023 (п. 1.2 договору).

Виконавець зобов`язаний, в тому числі, надавати послуги, правову допомогу відповідно до наданої замовником інформації і даних та відповідно до умов договору (підп. 2.1.1 п. 2.1 договору).

Замовник зобов`язаний, в тому числі, належним чином оплатити послуги, які надаються виконавцем згідно з договором та актом передачі-приймання виконаних робіт (підп. 2.2.1 п. 2.2 договору).

Вартість послуг становить 4 000,00 грн (п. 3.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 01.09.2024 (п. 4.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи інтереси позивача - КП "Електроавтотранс" представляв адвокат Маланюк Олег Ярославович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1018873 від 10.11.2023, виданого Адвокатським бюро "Маланюк і партнери".

14.11.2023 КП "Електроавтотранс" сплатило Адвокатському бюро "Маланюк і партнери" 4 000,00 грн з призначенням платежу "оплата згідно з договору про надання правничої допомоги від 09.11.2023 у справі №909/1029/23", про що свідчить платіжна інструкція №10385 від 14.11.2023 (а.с. 55);

Відповідно до акта передачі-приймання виконаних робіт від 04.04.2024 загальна вартість наданих послуг складає 4 000,00 грн. Адвокатом були надані наступні послуги: написання та подання позову, написання відповіді на відзив, письмових пояснень у справі та юридичний супровід, участь в судових засіданнях у справі №909/1029/23 за позовом КП "Електроавтотранс" до ФОП Гапонової А.П. про стягнення коштів.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення щодо витрат на професійну правничу допомогу

1.1. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до cт. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

1.2. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає винагороду адвоката, а саме:

- формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту є гонорар (ч. 1);

- порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ч. 2);

- при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3).

Аналогічні положення містить й стаття 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, зі зімнами.

1.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1.4. Практична реалізація вищезгаданого принципу господарського судочинства в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення стороною суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення остаточного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, через подання:

- заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу;

- детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- доказів, що підтверджують виконання адвокатом робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат судом (ст. 129 ГПК України).

ІІ. Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу

2.1. Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається:

1) згідно з умовами договору про надання правничої допомоги;

2) на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко визначений в договорі про надання правової допомоги.

2.2. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатський гонорар, в залежності від порядку обчислення, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (п. 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Як встановлено судом, у даній справі позивач та адвокат погодили, що винагорода адвоката за надання правової допомоги здійснюється у формі фіксованого розміру, а саме у розмірі 4 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 Цивільного кодексу України (п. 128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, у разі настання умов платежу, визначених договором про надання правової допомоги, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (п. 133 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Тобто, у разі виникнення права вимоги адвоката щодо сплати йому гонорару (виконання обумовленого договором завдання та настання строку оплати), який передбачений у фіксованому розмірі, клієнт має сплатити встановлену договором суму, незважаючи на обсяг дій адвоката.

Водночас для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Тобто, при розподілі судових витрат суд має керуватися нормами процесуального закону, а не умовами договору, укладеного між адвокатом та клієнтом.

2.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Також у рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, а у рішенні ЄСПЛ від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" (п. 77) вказано, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність) (постанова Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №911/1512/13 та ін.).

2.4. Виходячи з системного аналізу ст. 126, 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову; значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами), при цьому з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони.

Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем не подано та заперечення щодо відшкодування таких витрат відповідачем не заявлені.

2.5. Як було зазначено вище, у зв`язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на оплату послуги з професійної правничої допомоги на суму 4 000,00 грн.

2.6. Дослідивши матеріали справи, суд на підставі реалізації своїх дискреційних повноважень дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн є документально обґрунтованими та такими, що відповідають критерію розумної необхідності для даної справи.

Висновки суду

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн в порядку п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України належить покласти на відповідача.

За таких обставин заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 16, 73, 74, 77, 80, 123, 124, 126, 129, 169, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради (вх.№3194/24 від 08.04.2024; вх.№3248/24 від 09.04.2024) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гапонової Анастасії Павлівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради (вул. Тролейбусна, 40, м. Івано-Франківськ, 76008; ідентифікаційний код 00432426) 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове судове рішення складено 10.06.2024 (з урахуванням відпустки).

Веб-адреса додаткового судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва