ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.05.2024Справа № 910/2489/24
За позовомМіжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique)до про 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Преміум" 2) Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" визнання свідоцтва на торговельну марку недійсним повністю Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:
від позивача: Дороніна О.М.;
від відповідача-1: Нинюк І.В.;
від відповідача-2: Запорожець Л.Г.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2489/24 за позовом Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique) (далі також - позивач, «Організація» або «МОК») до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРЕМІУМ» (далі також - відповідач-1, ТОВ «СТАТУС БУД-ПРЕМІУМ») та Державної організації «УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОФІС ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙ» (далі також - відповідач-2, УКРНОІВІ) відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати свідоцтво України на торговельну марку № 279195 від 27.07.2020 року недійсним повністю;
- зобов`язати Державну організацію «УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОФІС ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙ» внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку № 279195 від 27.07.2020 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
21.03.2024 відповідачем-2 подано відзив на позов, а 25.03.2024 відзив надав і відповідач-1.
01 та 02 квітня 2024 позивачем подані письмові відповіді на відзив.
Крім того, відповідач-2 08.04.2024 надав заперечення, а 10.04.2024 заперечення надійшли від відповідача-1.
З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 30.05.2024.
22.04.2024 відповідачем-1 подання клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для подання в якості доказу Висновку експерта № 001-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 12.04.2024.
Позивач, у свою чергу, 28.05.2024 надав письмові заперечення проти прийняття до пригляду наданого відповідачем-2 Висновку.
29.05.2024 позивач надав письмові пояснення що наданого відповідачем-1 Висновку експерта № 001-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 12.04.2024.
Представники сторін безпосередньо в судовому засіданні 30.05.2024 надали усні пояснення щодо клопотання відповідача-1 про долучення Висновку.
Суд встановив, що у відзиві на позов відповідач-1 повідомляв, що 20.03.2024 він звернувся до Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» з запитом на проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності за вих.20/03/24-23, в якому ставить на предмет дослідження питання, аналогічні тим, що ставились позивачем перед судовим експертом Соповою К.А.
22.03.2024 відповідачем-1 отримано відповідь № 394-2024 від 22.03.2024 та проект договору. Відповідно до умов договору строк надання Послуг:
Початок - « 22» березня 2024 року.
Закінчення - « 22» квітня 2024 року.
Оскільки експертом Висновок складено лише 17.04.2024, відповідач-1 не мав змоги раніше подати його до суду.
Зважаючи на доводи представника відповідача-1, суд дійшов висновку, що ТОВ «СТАТУС БУД-ПРЕМІУМ» належними та допустимими доказами обґрунтувало неможливість подання Висновку експерта в установлені судом строки. Керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, суд долучив наданий відповідачем-1 Висновок експерта № 001-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 12.04.2024 та врахував його під час вирішення спору по суті.
Суд заслухав заперечення представника позивача проти долучення наданого відповідачем-1 Висновку та наголосив, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.
Суд перейшов до судових дебатів та заслухав доводи представників позивача та відповідачів.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Міжнародний Олімпійський Комітет (Comite International Olympique) - керівний орган Олімпійського руху.
Згідно зі статутним документом, Олімпійською хартією (Правило 15 глави 2, стор. 23), МОК є міжнародною неурядовою неприбутковою організацією з необмеженим строком дії.
Відповідно до пункту 4 Правила 7 Олімпійської Хартії, Олімпійський символ, прапор, девіз, гімн, позначення (включаючи, але не обмежуючись до «Олімпійських ігор» та «Ігор Олімпіади»), торговельні марки, емблеми, вогонь та смолоскипи, як визначено в правилах 8-14 Олімпійської Хартії нижче, а також будь-які інші музичні твори, аудіовізуальні твори чи інші творчі роботи чи артефакти, замовлені у зв`язку з Олімпійськими іграми МОК, НОК та/або ОКОІ можуть, для зручності, сукупно або окремо іменуватися «Олімпійською власністю».
Усі права на Олімпійську власність, а також усі права на її використання належать виключно МОК, включаючи, але не обмежуючись використанням для будь-якого отримання прибутку, комерційних чи рекламних цілях. МОК може надати ліцензію на всі або частину своїх прав на умовах, встановлених Виконкомом МОК.
Міжнародний Олімпійський Комітет є власником ряду міжнародних реєстрацій на торговельні марки, що отримали правову охорону в Україні (далі «Знаки МОК»), і слово "OLYMPIC" створює з них серію знаків, зокрема:
- міжнародна реєстрація № 1128501 - OLYMPIC - зареєстрована для товарів і послуг 1-45 класів МКТП. Дата реєстрації - 08.11.2011 р.;
- міжнародна реєстрація № 609691 - OLYMPIC - зареєстрована для товарів і послуг 09, 14, 16, 36, 38, 41 класів МКТП. Дата реєстрації - 01.10.1993 р.;
- міжнародна реєстрація № 1269382 - OLYMPIC CHANNEL - зареєстрована для товарів та послуг 09, 35, 38, 41, 42, 45 класів МКТП. Дата реєстрації - 10.07.2015 р.;
- міжнародна реєстрація № 977839 - THE OLYMPIC MUSEUM - зареєстрована для товарів та послуг 09, 14, 16, 25, 41 класів МКТП. Дата реєстрації - 26.06.2008 р.,
- міжнародна реєстрація № 1002206 - YOUTH OLYMPIC GAMES - зареєстрована для послуг 35, 41 класів МКТП. Дата реєстрації - 08.12.2008 р.
ТОВ «СТАТУС БУД-ПРЕМІУМ» є власником свідоцтва України № 279195 на торговельну марку «
OLYMPIC
PARK», зареєстровано 27.07.2020.
Як стверджує позивач, розміщення у вказаній торговельній марці словесного елемента «OLYMPIC» робить її такою, що вона може ввести в оману споживачів, а також - схожою з торговельною маркою позивача OLYMPIC за міжнародною реєстрацією № 1128501.
На думку МОК, реєстрація в Україні ТМ відповідача-1 є неправомірною з огляду на невідповідність зареєстрованої торговельної марки умовам надання правової охорони, що є підставою для визнання свідоцтва на неї недійсним повністю відповідно до пп. «а» та «в» п. 1 статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Відповідачі проти заявленого позову заперечували в повному обсязі посилаючись, зокрема, на наступне:
- експертиза заявки № m201810867 відповідача-1 проведена з дотриманням вимог законодавства України щодо процедури проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності;
- графічні елементи комбінованого позначення можуть мати суттєвий вплив на сприйняття загальної композиції торговельної марки та виступати тими індивідуальними ознаками, за допомогою яких споживач буде ідентифікувати товари певного виробника;
- позначення позивача та відповідача-1 відрізняються фонетично, семантично, візуально;
- якщо більш пізня торговельна марка просто нагадує більш ранню торгову марку, але споживач не передбачає того ж комерційного походження, то цей зв`язок не представляє ймовірності плутаними, незважаючи на існування подібності між знаками;
- позивачем пропущено строк позовної давності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України (далі також - ГК України) та ч. 1 ст. 420 ЦК України, до об`єктів права інтелектуальної власності зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.
Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (далі також - Закон), торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Згідно з пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова № 12) відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 № 3771-ХІІ "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки. Таким чином, господарські суди повинні оцінювати відповідність зареєстрованих позначень умовам надання правової охорони згідно із законодавством, що було чинним на дату подання заявки.
Статтею 19 Закону передбачено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Відповідно до ст. 5 Закону (в редакції, що діяла на дату подання заявки 08.05.2018) правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" ( 317-19 ) та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Згідно з п. 3 ст. 6 Закону (в редакції, що діяла на дату подання заявки 08.05.2018) не можуть одержати правову охорону позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі:
- знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності ( 995_123 );
- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
- кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" ( 752-14 ). Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;
- знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.
За пунктом 65 Постанови № 12 у вирішенні спорів, пов`язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо) господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд.
Позивач на підтвердження заявленого позову надав Висновок експерта № 243-12/23 від 08.12.2023, складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності на вирішення якого було поставно наступні питання:
- Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № 279195 схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1128501 щодо таких самих чи споріднених послуг?
- Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № 279195 такою, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послугу, а саме щодо організації Міжнародний Олімпійський Комітет?
За результатами проведення експертизи експерт Сопова К.А. зробила наступний висновок:
- торговельна марка за свідоцтвом України № 279195 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1128501 щодо таких самих та споріднених послуг 35, 36, 37, 42, 43 класів МКТП;
- торговельна марка за свідоцтвом України № 279195 є такою, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги та саме щодо організації Міжнародний Олімпійський Комітет.
Крім того, на підтвердження заявленого позову МОК посилається на Висновок Державного підприємства «український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ) про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи вих. № 107919/ЗМ/22 від 13.06.2022 та вих. № 117997/ЗМ/22 від 28.06.2022.
На спростування позовних вимог відповідач-1 долучив до справи Висновок експерта № 001-ТТМ/24 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 17.04.2024 на проведення якої були поставлені наступні питання:
- и є торговельна марка за свідоцтвом України № 279195 схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1128501 щодо таких самих чи споріднених послуг?
- Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № 279195 такою, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послугу, а саме щодо організації Міжнародний Олімпійський Комітет?
За результатами проведеного дослідження експерт Ткачук Т.М. зробила висновок:
- торговельна марка « № 279195 від 27.07.2020 не є схожою настільки, що
OLYMPIC
PARK»,
її можна сплутати з торговельною маркою «OLYMPIC» за міжнародною реєстрацією № 1128501 від 08.11.2011 щодо таких самих та споріднених послуг;
- торговельна марка « за свідоцтвом України № 279195 не є такою, що
OLYMPIC
PARK»,
може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послугу, а саме щодо організації Міжнародного Олімпійського Комітету.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
На сторінці 19 Висновку № 243-12/23 від 08.12.2023 експерт визначила, що у торговельній марці « за свідоцтвом України №279195 словесний елемент
OLYMPIC
PARK »
«OLYMPIC PARK» є основним елементом та займає домінуюче положення у позначенні. Експерт при визначенні схожості досліджуваних торговельних марок у першу чергу порівнювала їх словесні елементи «OLYMPIC» та «OLYMPIC PARK».
На сторінках 24-28 Висновку № 243-12/23 експерт наводить перелік обґрунтувань стосовно асоціації в українського споживача словесного елемента «OLYMPIC РАRК»/«Олімпійський парк» з олімпійськими іграми та Міжнародним олімпійським комітетом, проте у даному переліку немає жодного посилання щодо існування, станом на дату подання заявки 08.05.2018, Олімпійського парку на території України. Посилання на веб-сайт Львівської міської ради (стор.26 Висновку) стосується 2022 року, а тому не може братися до уваги в даному випадку, оскільки датою подання заявки є 2018 рік (дата видачі свідоцтва - 2020 рік).
На сторінці 36 Висновку № 243-12/23 експерт зазначила, що зображувальний елемент торговельної марки за свідоцтвом України № 279195 лише доповнює словесний елемент та не викликає різне загальне враження від порівнюваних торговельні: марок. Експерт вважає (стор. 37 Висновку), що словесна торговельна марка «OLYMPIC» за міжнародною реєстрацією № 1128501 може використовуватись із додаванням інших елементів, зокрема словесними і зображувальними (в тому числі із словесним і зображувальним елементами торговельної марки « за свідоцтвом України №279195, оскільки вони впливають, на
OLYMPIC
PARK»
думку експерта, на загальний висновок про схожість торговельних марок.
На сторінці 37 експертом встановлено, що словесні частини порівнюваних торговельних марок, є схожими, що є достатньо для визнання їх схожості в цілому.
До висновку, що торговельна марка за свідоцтвом України №279195 є такою, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги, а саме щодо організації Міжнародний Олімпійський Комітет, експерт прийшов на підставі дослідження питання щодо схожості торговельних марок.
Отже, при порівнянні позначень експерт не враховує графічні та зображувальні елементи торговельної марки за свідоцтвом України № 279195 що чинять вагому дію на виконання нею дистинктивної (розрізняльної) функції.
Крім того, у Висновку № 243-12/23 не враховано приписи пункту 11.1.6 Методичних рекомендацій, які встановлюють, що під час порівняння знаків береться до уваги загальне враження яке складається на основі сукупної дії звукової, графічної та смислової схожості відповідно до пункту 11.1.5 Методичних рекомендацій позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів, під час встановлення схожості позначення, що порівнюються, повинні розглядатися в цілому, без поділення на окремі елементи та при цьому, головним є перше зорове сприйняття досліджуваних позначень. Саме перше зорове сприйняття будь-якого об`єкта має вплив на свідомість людини, аналогічним чином у свідомості споживача запам`ятовується і позначення.
Експерт також не враховує правові приписи Методичних рекомендацій, а саме останнім абзацом пункту 11.1.9 яких передбачено, що смислове значення позначень може виступати як самостійний критерій схожості. Різниця у смисловому значенні може сприяти визнанню порівнюваних позначень несхожими, незважаючи на їхню звукову подібність.
Експерт не врахував, що торговельна марка за свідоцтвом №279195 містить зображувальний елемент, що порівнювані позначення породжують різні візуальні образи та абсолютно різне перше зорове враження та в цілому не асоціюються між собою.
Експерт при дослідженні схожості зазначених торговельних марок вибірково керується лише однією частиною - словесною.
Отже, є методично невірним штучно розбивати торговельну марку на частини та визначати схожість лише за однією частиною, необхідно враховувати розрізняльні і домінуючі компоненти і надавати необхідної ваги будь-яким іншим ознакам та обставинам, якими не можна знехтувати і які сприяють формуванню загального враження від знаків в цілому.
Експерт не врахував правові приписи абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону щодо імовірності плутанини та асоціації схожих позначень та не дослідив ймовірність плутанини у ситуаціях, коли: споживач безпосередньо плутає саме торгові марки, тобто помилково приймає одну за іншу, або споживач встановлює зв`язок між конфліктуючими торговими марками і передбачає, що товари або послуги належать до одних і тих же або економічно пов`язаних підприємств. Так як, якщо більш пізня торгова марка просто нагадує більш ранню торгову марку, але споживач не передбачає того ж комерційного походження, то цей зв`язок не представляє ймовірності плутанини, незважаючи на існування подібності між знаками.
У той же час, судом прийняті до уваги доводи позивача які викладені в письмових запереченнях проти долучення до справи наданого відповідачем-1 Висновку № 001-ТТМ/24 від 17.04.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що Висновок № 001-ТТМ/24 від 17.04.2024 було підготовлено саме з метою його подання до суду, а предмет дослідження стосується предмету позову у справі.
Тож, суд дійшов висновку, що відсутність зазначення у самому Висновку № 001-ТТМ/24 про те, що його підготовлено для подання до суду не є підставою для неприйняття такого висновку до розгляду. Положення ст. 101 ГПК України не містять наслідків, які настають у разі не зазначення у висновку експерта про підготовку його для подачі до суду.
Надаючи оцінку Висновку № 001-ТТМ/24 суд встановив, що в дослідній частині надано оцінку схожості торговельних марок, у тому числі, з урахуванням графічних та зображувальних елементів торговельної марки «
OLYMPIC
PARK».
Так, зокрема, на стор. 44 Висновку № 001-ТТМ/24 наголошено, що комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи.
Основним критерієм схожості комбінованих позначень є загальне зорове враження, яке створюють окремі елементи, що і є сукупністю комбінованих позначень. Окрім цього, оскільки комбіновані позначення складаються з кількох елементів, то при встановленні їх схожості важливо визначити, які саме елементи цих позначень схожі, яка роль того чи іншого схожого елемента у комбінованому позначені.
Крім того, у Висновку № 001-ТТМ/24 надано оцінку графічним, смисловим та звуковим (фонетичним) ознакам.
Наведена у Висновку № 001-ТТМ/24 позиція щодо важливості врахування графічного елемента знака при порівнянні знаків в цілому та його впливу на загальне зорове враження споживачів підтверджується висновками Верховного суду у справі № 910/18587/16, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15 липня 2019 року зазначив про наступне:
«...Суди оцінили висновки Експертиз 1, 2 відповідно до статті 104 ГПК України, з точки зору пересічного споживача. Сприйняття марок пересічним споживачем відіграє вирішальну роль при їх порівнянні і оцінюванні. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що факт схожості словесних елементів Знаків 1,2 не вказує на схожість протиставлених знаків. Наявність у Знаку 2 оригінальних графічних елементів впливає на загальне враження, яке передається цим знаком. Схожість до ступеня зміщуваності базується на загальному враженні, що створюють знаки для товарів і послуг. Графічного елементу достатньо щоб виключити схожість. Ступінь фонетичної схожості протиставлених у справі знаків для товарів і послуг у даному разі є менш важливим фактором, оскільки під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слова».
Також, під час розгляду справи судом досліджено дотримання законодавства відповідачем-2 під час процедури проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності щодо заявки № m201810867 відповідача-1.
Відповідно до ст. 1 Закону, Національний орган інтелектуальної власності (далі також - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить:
- приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;
- видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок;
- опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі;
- здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
- здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
- ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
- інформування та надання роз`яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.
Датою подання заявки №m201810867 за оскаржуваним свідоцтвом № 279195 на знак для послуг 35, 36, 37, 42, 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) є 08.05.2018.
Станом на 08.05.2018 - дату подання заявки - діяв Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» в редакції зі змінами, чинними з 21.05.2015.
Згідно зі статтею 10 Закону, за заявкою на отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг проводиться експертиза, яка має статус науково-технічної експертизи.
Експертиза складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до Закону та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 р. № 72) (далі - Правила № 116).
Під час проведення експертизи як практична допомога в правильному застосуванні окремих положень Закону та Правил №116 застосовуються Методичні рекомендації з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до наказу Мінекономіки № 730 від 18.05.2017 «Деякі питання організації діяльності у сфері інтелектуальної власності» було уповноважено ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), зокрема: виконувати функції закладу експертизи, передбачені законами України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на зазначення походження товарів" та правилами, встановленими на їх основі.
Частиною 15 статті 10 Закону передбачено, що під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. Тобто, експертиза заявки по суті складається, зокрема, з перевірки наявності підстав для відмови у наданні позначенню правової охорони, зазначених у статті 6 Закону з урахуванням пункту 4.3 Правил № 116.
Відповідно до пункту 11.1.2 Методичних рекомендацій та пункту 4.3.2.- Правил № 116 під час перевірки заявленого позначення на тотожність і схожість із знаками чи позначеннями, зазначеними у частині 3 статті 6 Закону закладом експертизи здійснюються наступні поетапні дії:
1) проводиться пошук тотожних або схожих позначень серед позначень, які на дату подання заявки, за якою проводиться експертиза, зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні, або права на які набуті іншою особою до зазначеної дати, а також серед знаків, які на дату подання заявки, за якою проводиться експертиза, визнані добре відомими в Україні Апеляційною палатою або судом відповідно до статті 25 Закону;
2) визначається ступінь схожості заявленого позначення та виявлених під час пошуку позначень, для чого здійснюється порівняльний аналіз заявленого позначення із позначеннями, виявленими за результатами пошуку, та встановлюється тотожність або ступінь схожості позначень;
3) з`ясовується чи є товари і/або послуги, для яких заявник просить зареєструвати знак, спорідненими з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні виявлені за результатами пошуку тотожні або схожі позначення.
Як вбачається із доводів відповідачів, за заявкою № m201810867 були проведені формальна та кваліфікаційна експертизи відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил № 116, під час якої заявлені до реєстрації позначення перевірялись на відповідність умовам надання правової охорони, в тому числі, абзацу 5 пункту 2 та абзацу 2 пункту 3 статті 6 Закону: чи не є воно таким, що може ввести в оману щодо послуги або особи, яка її надає, чи не є воно схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні. При цьому, використовувалась інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали раніше поданих заявок, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
Згідно з пунктом 3 статті 10 кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг.
Отже, за результатами кваліфікаційної експертизи заявки № m201810867 закладом експертизи 31.03.2020 було винесено Висновок про відповідність знаку умовам надання правової охорони відносно усього переліку товарів і послуг.
Станом на 31.03.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2019 № 838), було головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечувало формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.
В силу пп. 64-67, п. 72, п. 79 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 64) організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності; 65) здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; 66) визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; 67) веде державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності; 72) видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності; 79) надає адміністративні послуги у сфері інтелектуальної власності.
Висновок про відповідність знаку умовам надання правової охорони від 31.03.2020 після затвердження Мінекономіки набуло статусу Рішення про реєстрацію знаку відносно усього переліку товарів і послуг (вих. № 32817/3M/20). Публікація здійснена 27.07.2020 у Бюлетені № 14.
Таким чином, експертиза заявки №т201810867 проведена з дотриманням вимог законодавства України щодо процедури проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності.
Отже, матеріалами справи не підтверджується те, що торговельні марки «
OLYMPIC
PARK »
за свідоцтвом України № НОМЕР_1 та «OLYMPIC PARK» за міжнародною реєстрацією № 1128501 є схожими настільки, що їх можна сплутати, а також не доведено,що оскаржувана торговельна марка за свідоцтвом України №279195 може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послугу, а саме щодо організації Міжнародного Олімпійського Комітету.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави визнати недійсним свідоцтва України на торговельну марку № 279195 від 27.07.2020.
Крім того, похідна позовна вимога про зобов`язання Державної організації «УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОФІС ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙ» внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про визнання недійсним свідоцтва України на торговельну марку № 279195 від 27.07.2020 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» також не підлягає задоволенню.
Стосовно доводів відповідача-2 щодо пропуску позивачем строку позовної давності, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Зважаючи на відсутність порушеного права позивача, суд не вбачає підстав для застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача-2 та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 207, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Преміум" та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2024 року.
Суддя Ю.О.Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119677463 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні