Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/1496/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024Справа № 910/1496/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл"

до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування"

про стягнення 5 742 913, 00 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5 742 913, 00 грн по акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 за договором № 2616-НГД.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2616-НГД про виконання робіт з буріння свердловин №№ 25, 61, 75 ,72 Семиренківського ГКР з використанням бурової установки та персоналу підрядника від 04.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.03.2024.

13.02.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.02.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл", в якій позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання 07.03.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

28.02.2024 до суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що у справі №910/14493/22, на яку посилається позивач, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що листом від 03.04.2023 № 71/25 відповідач надав позивачеві зауваження/заперечення до акту здачі-приймання виконаних робіт № 6, а в листі від 18.04.2023 №10/59 позивач прийняв зауваження відповідача щодо суми переоцінки вартості виконаних робіт за актом № 6 від 07.03.2023. Проте, позивачем до матеріалів справи №910/14493/22 не було додано доказів направлення відповідачеві акту №6 від 07.03.2023 в погодженій сторонами редакції, та, відповідно, і самого акту. Тобто, досліджувався акт № 6 від 07.03.2023, наразі позивачем додано до позовної заяви акт виконаних робіт №6 від 06.05.2022 року, проте вказаний акт на адресу ПрАТ "Нафтогазвидобування" не надходив.

Також, 28.02.2024 до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування", в якому відповідач просить суд забезпечити проведення судового засідання 07.03.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 клопотання Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/1496/24 призначено на 04.04.2024.

07.03.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл", в якій позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання 04.04.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

14.03.2024 до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування", в якому відповідач просить суд забезпечити проведення судового засідання 04.04.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 клопотання Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У судовому засіданні 04.04.2024 оголошено перерву до 25.04.2024.

04.04.2024 до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування", в якому відповідач просить суд забезпечити проведення судового засідання 25.04.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.04.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл", в якій позивач просить суд забезпечити проведення всіх судових засідань по справі № 910/1496/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 клопотання Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Судове засідання призначене на 25.04.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 призначено судове засідання на 23.05.2024.

У це судове засідання представники сторін не з`явилися, у поданих до суду клопотаннях просили провести судове засідання призначене на 23.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проте на запрошення суду до відеоконференції у підсистемі відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua 23.05.2024 не під`єдналися.

Відповідно до ч. 5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін (не під`єднання до відеоконференції) не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" (далі - підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (далі - компанія) укладено договір № 2616-НГД про виконання робіт з буріння свердловин №№ 25, 61, 75 ,72 Семиренківського ГКР з використанням бурової установки та персоналу підрядника (далі - договір) з додатками A-S.

Відповідно до ст. 1.4. договору, компанія доручає підряднику, a підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з буріння свердловин до встановленої компанією глибини, спуск колон/хвостовика тa їx кріплення, випробування на герметичність, випробування закінченої бурінням свердловин на ліцензійній ділянці тa виконання ycix допоміжних робіт тa надання послуг, відповідно до умов цього договору тa індивідуального проекту нa буріння, a компанія зобов`язується провести оплату виконаних робіт згідно умов договору.

Згідно ст. 10.2 договору, всі платежі повинні бути сплачені підрядником виключно в українських гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на дату здійснення платежу. Датою здійснення платежу є дата списання коштів з розрахункового рахунку компанії.

В п. 4.1 - 4.4 додатку F до договору сторони визначили розмір ставок, тарифів і цін в гривнях, вказавши еквівалент в доларах США. Грошовий еквівалент ставок, тарифів і цін в доларах США визначений відповідно до офіційного курсу валют (долар/гривня), встановленого Національним банком України на 04.08.2017 (25,885752 грн за один долар США) та опублікованого на офіційному сайті Національного банку України.

Підпунктом «В» ст. 10.2 договору встановлено, що оплати за визначеними цим договором чинними сервісними ставками (додаток F) проводяться впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт щодо відповідного об`єму в порядку, передбаченому статтею 10.1. договору, та після отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури.

Також вказаним підпунктом визначено, що вартість виконаних підрядником робіт в звітному місяці по операційному тарифу визначається в такий спосіб: P1 = Orl/A2*A0*H1, де P1 - вартість виконаних робіт з операційного тарифу, Orl - операційний тариф (грн на добу додаток F), A2 - офіційний курс гривні до дол. США, встановлений Національним банком України на дату укладення цього договору, A0 - офіційний курс гривні до дол. США встановлений Національним банком України на дату закінчення робіт у звітному періоді, вказаному в акті виконаних робіт, Н1 - фактична кількість годин роботи за операційним тарифом (годин)/24 (години).

28.09.2021 сторони уклали додаткову угоду № 27 до договору, якою погодили змінити обсяг робіт по договору та включити до переліку свердловин, які підрядник зобов`язаний пробурити за договором, свердловину № 71 Мачухського ГКР.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2616-НГД про виконання робіт з буріння свердловини №№ 25, 61, 75 ,72 Семиренківського ГКР з використанням бурової установки та персоналу підрядника від 04.07.2017 в частині оплати виконаних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про стягнення з 42 611 653, 20 грн- заборгованості за договором № 2616-НГД, з яких: по акту виконаних робіт № 4 - 8 890 899, 35 грн, з яких: 4 988 452, 40 грн переоцінки вартості виконаних робіт до акту № 4, 3 172 262, 99 грн пені, 433 603,38 грн інфляційних витрат, 296 580, 58 грн 3 % річних; по акту виконаних робіт № 5 - 26 083 794, 41 грн, з яких: 17 667 666, 17 грн основного боргу, 3 795 181, 03 грн переоцінки вартості виконаних робіт до акту № 5, 3 761 034, 69 грн пені, 329 882, 54 грн інфляційних витрат, 530 029, 98 грн 3 % річних; по акту виконаних робіт № 6 від - 7 636 959, 44 грн, з яких: 5 742 913, 00 грн основного боргу, 1 894 046, 44 грн переоцінки вартості виконаних робіт до акту № 6.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 16.08.2023) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" 17 667 666, 17 грн заборгованості, 7 830 430, 88 грн переоцінки вартості виконаних робіт, 763 485, 92 грн інфляційних втрат, 826 610, 56 грн 3 % річних, 1, 00 грн пені, 510 322, 38 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22 строком на шість місяців до 18.01.2024.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 16.08.2023) залишено без змін.

Судом у справі № 910/14493/22 встановлено наступне:

- на виконання умов договору, 18.02.2022, між сторонами підписано акт виконаних робіт № 4 та розрахунок до акту виконаних робіт № 4 на загальну суму 23 665 284,67 грн. У відповідності до п. 10.2. договору, оплата за вказаним актом мала бути проведена відповідачем 21.03.2023, однак оплату по акту виконаних робіт № 4 відповідачем проведено: 13.07.2022 у розмірі 5 335 689,19 грн; 04.08.2022 у розмірі 12 221 412, 63 грн; 03.11.2022 у розмірі 6 108 182, 85 грн. Проте, на момент здійснення оплати вказаних сум, відповідачем, в супереч приписам п. 10.2. договору, не було скориговано суму оплати, враховуючи курс долара США на дату відповідної оплати;

- 04.11.2022 позивачем направлено на електронну адресу відповідача лист разом з довідкою-розрахунком переоцінки вартості по акту № 4, відтак, суд у справі № 910/14493/22 дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення 4 988 452, 40 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підтверджується матеріалами справи.

- на виконання умов договору позивачем на електронну адресу відповідача було направлено на погодження акт виконаних робіт № 5 від 16.03.2022. Після усунення зауважень до акту виконаних робіт № 5, 14.04.2022 вказаний акт було погоджено (докази переписки електронною поштою наявні в матеріалах справи). Оригінали підписаного зі сторони позивача акту виконаних робіт № від 16.03.2022 та розрахунку до нього, на суму 17 667 666,71 грн, було передано відповідачеві засобами пошти 27 червня 2022 року (копії супровідного листа та конверту містяться в матеріалах справи). Вказані обставини сторонами не заперечуються.

- відповідач, у відзиві на позовну заяву погоджується, що неоплаченими залишилися роботи за актом № 5 роботи на загальну суму 17 667 666,71 грн. Також відповідач у відзиві на позовну заяву погодився, що методика розрахунку переоцінки вартості виконаних робіт за актом № 5 від 16.03.2022 в сумі 3 795 181,03 грн є арифметично вірною і відповідає умовам договору. Тож, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 667 666,71 грн та переоцінки вартості виконаних робіт за актом № 5 від 16.03.2022 в сумі 3 795 181,03 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

- щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 5 742 913,00 грн основного боргу та 1 393 505, 11 грн переоцінки вартості виконаних робіт, суд зазначив, що листом від 03.04.2023 № 71/25 відповідач надав позивачеві зауваження/заперечення до акту здачі-приймання виконаних робіт № 6. Листом від 18.04.2023 № 10/59 позивач прийняв зауваження відповідача щодо суми переоцінки вартості виконаних робіт за актом №6 від 07.03.2023. Проте, позивачем до матеріалів справи не додано доказів направлення відповідачеві акту № 6 в погодженій сторонами редакції, та, відповідно, і самого акту;

- доводи позивача стосовно того, що вказаний вище акт виконаних робіт №6 від 07.03.2023 вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають 100% оплаті відповідачем, оскільки від відповідача не надійшла аргументована відмова та зауваження щодо наданих послуг, що передбачено п. 10.1 договору є безпідставним, оскільки вказаним пунктом договору передбачено, що цей акт вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають оплаті у разі якщо протягом 15-ти календарних днів з дати отримання Акту від Замовника не надійшли аргументовані зауваження. А відтак, у справі № 910/14493/22 дійшов висновку що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 742 913, 00 грн основного боргу та 1 393 505,11 грн переоцінки вартості виконаних робіт є передчасними та недоведеними.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 910/14493/22, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" зазначає, що керуючись умовами договору № 2616-НГД та рішеннями суду у справі № 910/14493/22, листом № 09/416 від 14.12.2023 р., позивач повторно надіслав відповідачу акти, в т.ч. акт виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн. та розрахунок до акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн., який відповідач отримав 21.12.2023 р.

Як зазначає позивач, зауваження чи заперечення, відповідно до п. 10.1 ст. 10 договору № 2616-НГД, до акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн. та розрахунок до акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн. відповідачем не надано, акт та розрахунок не підписано та не оплачено.

Тож, на думку позивача, строк оплати за актом виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на загальну суму 5 742 913,00 грн., настав 22.01.2024.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач оплату по акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн. у строки визначені договором не провів, у зв`язку з чим за Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" утворилась заборгованість у розмірі 5 742 913, 00 грн за актом виконаних робіт № 6 від 06.05.2022.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2616-НГД від 04.08.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що відповідно до умов договору № 2616-НГД та керуючись рішеннями суду у справі № 910/14493/22, листом № 09/416 від 14.12.2023 р., позивач повторно надіслав відповідачу акти, в т.ч. акт виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн. та розрахунок до акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913,00 грн.

Вказаний лист № 09/416 від 14.12.2023 було додано позивачем до позовної заяви.

Відповідно до змісту листа позивача № 09/416 від 14.12.2023 адресованого відповідачу, ТОВ "Сервіс ойл" вказує, що на виконання рішення суду у справі № 910/14493/22 та договору № 2616-НГД від 04.08.2017 повторно направляє наступні акти виконаних робіт, розрахунки до актів виконаних робіт та акти переоцінки, зокрема акт виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913, 00 грн до договору № 2616-НГД від 04.08.2017 та розрахунок до вказаного акту.

На підтвердження направлення вказаного акту та розрахунку позивачем додано до позовної заяви скриншот з електронної пошти.

Проте, суд зазначає, що предметом дослідження у справі № 910/14493/22 був акт виконаних робіт №6 на суму 5 742 913, 00 грн датований 07.03.2023 та саме щодо вказаного акту судом з урахуванням листування сторін (листом від 03.04.2023 № 71/25 відповідач надав позивачеві зауваження/заперечення до акту здачі-приймання виконаних робіт № 6, в свою чергу листом від 18.04.2023 № 10/59 позивач прийняв зауваження відповідача щодо суми переоцінки вартості виконаних робіт за актом №6 від 07.03.2023) було встановлено, що вимоги щодо стягнення заборгованості за вказаним актом у розмірі 5 742 913, 00 грн є передчасними, оскільки позивачем до матеріалів справи не додано доказів направлення відповідачеві акту № 6 на суму 5 742 913, 00 грн в погодженій сторонами редакції, та, відповідно, і самого акту.

Тож, позивачу необхідно було повторно направити відповідачу акту № 6 від 07.03.2023 на суму 5 742 913, 00 грн в погодженій сторонами редакції.

Проте, наразі позивачем додано до позовної заяви акт виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913, 00 грн до договору № 2616-НГД від 04.08.2017 та розрахунок до вказаного акт, та стягується заборгованість саме за вказаним актом.

Відповідачем було додано до відзиву на позовну заяву акт виконаних робіт №6 від 07.03.2023 на суму 5 742 913, 00 грн та порівнявши його з актом виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913, 00 грн до договору № 2616-НГД від 04.08.2017, суд зазначає, що вказані акти є ідентичними за своїм змістом та відрізняються лише датою.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що акт виконаних робіт №6 від 06.05.2022 року на суму 5 742 913, 00 грн на адресу Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" не надходив та тільки 18 квітня 2023 року позивачем прийнято зауваження відповідача щодо суми переоцінки вартості виконаних робіт за актом №6 від 07.03.2023 року.

Суд зазначає, що за змістом ст. 10.1. договору, усі документи, які надаються разом з Актом виконаних робіт, оплачуваних за сервісними ставками надаються підрядником за адресою: 36000, м Полтава, вул. Стрітенська, 36. Для прискорення документообігу сторони допускають обмін документами з застосуванням засобів електронного зв`язку (факс, електронна пошта) на адреси сторін, зазначені в цьому договорі. Сторони визнають юридичну силу документів, відправлених (отриманих) за допомогою засобів електронного зв`язку на адреси сторін, зазначені в договорі, за умови подальшого направлення їх оригіналів протягом 3-х робочих днів від дати їх передачі засобами електронного зв`язку. Компанія протягом 15 календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт від підрядника при відсутності зауважень та/чи заперечень підписує його і передає підряднику. При наявності заперечень та/або зауважень компанія письмово повідомляє підрядника про такі заперечення та/або зауваження протягом 10 календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт. При отриманні від компанії мотивованих заперечень та/або зауважень акту виконаних робіт підрядник протягом 3 (трьох) робочих днів зобов`язаний усунути зазначені компанією заперечення та/або зауваження та y визначений термін повторно направити Акт виконаних робіт на адресу компанії. Компанія протягом 3 робочих днів з моменту повторного отримання акту виконаних робіт при відсутності заперечень та/або зауважень підписує його і передає підряднику. Якщо останній день строків, визначених у цьому абзаці, припадає на вихідний або неробочий святковий день, то моментом закінчення строку вважається найближчий робочий день, що передує йому.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу відповідача, визначену у договорі для погодження та підписання акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913, 00 грн до договору № 2616-НГД від 04.08.2017 та розрахунку до нього, як і відсутні докази отримання такого акту разом з розрахунком відповідачем, як підставу для висновку, що такі документи були отримані відповідачем у дату, зазначену позивачем у позові - 21.12.2023.

При цьому, умовами договору чітко визначено, що сторони визнають юридичну силу документів, відправлених (отриманих) за допомогою засобів електронного зв`язку на адреси сторін, зазначені в договорі, за умови подальшого направлення їх оригіналів протягом 3-х робочих днів від дати їх передачі засобами електронного зв`язку. Однак, матеріали справи не містять належних доказів направлення та отримання у встановленому договором порядку акту виконаних робіт № 6 від 06.05.2022 на суму 5 742 913, 00 грн до договору № 2616-НГД від 04.08.2017 та розрахунку до нього відповідачем.

Підпунктом В) ст. 10.2 договору встановлено, що оплати за визначеними цим договором чинними сервісними ставками (додаток F) проводяться впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт щодо відповідного об`єму в порядку, передбаченому статтею 10.1. договору, та після отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що вказаний вище акт виконаних робіт №6 від 06.05.2022 вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають 100% оплаті відповідачем, оскільки від відповідача не надійшла аргументована відмова та зауваження щодо наданих послуг, що передбачено п. 10.1 договору, є безпідставним, оскільки вказаним пунктом договору передбачено, що цей акт вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають оплаті у разі якщо протягом 15-ти календарних днів з дати отримання Акту від Замовника не надійшли аргументовані зауваження.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, норми цивільного законодавства в контексті укладеного між сторонами договору, пов`язують обов`язок замовника сплатити обумовлену договором вартість робіт з фактом здачі належно виконаної роботи підрядником (підтвердженням чого, за умовами договору, має бути підписаний сторонами акт), або ж доведеним фактом безпідставної відмови замовника від прийняття робіт.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт за актом № 6 від 06.05.2022 до договору № 2616-НГД від 04.08.2017 у розмірі 5 742 913,00 грн є недоведеними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс ойл" до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про стягнення 5 742 913, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 10.06.2024

Суддя С. О. Щербаков