Рішення

від 12.06.2024 по справі 910/4900/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2024Справа № 910/4900/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» (04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 23в, ідентифікаційний код 40342738)

2) Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 16, ідентифікаційний код 37371727)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ),

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ),

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ),

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 )

про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії

від позивача: не з`явилися

від відповідачів: не з`явилися

від третіх осіб: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» (далі - відповідач-1) та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2) про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на посаді директора товариства відповідача-1, прийняв рішення про звільнення з посади, однак на загальні збори, призначені на 10.04.2024, учасники не прибули, що стало підставою для звернення до суду з позовом про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 та зобов`язання відповідача-2 внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення трудових відносин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4900/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2024. Даною ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

03.05.2024 на електрону адресу суду надійшло клопотання відповідач-2 про проведення судового засідання у справі № 910/4900/24 без участі уповноваженого представника від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації. Вказане клопотання надійшло до суду поштою 24.05.2024.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 12.06.2024.

30.05.2024 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання, в якому останній просив суд здійснити розгляд даної справи №910/4900/24, який відбудеться 12.06.2024 о 09.50 год., за відсутності позивача та адвоката позивача та ухвалити рішення у даній справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-1 та треті особи у судове засідання, призначене на 12.06.2024, явку уповноважених представників не забезпечили, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляли, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024, не подали до суду відзиву на позов, а відтак, не скористалися наданими процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням клопотань позивача та відповідача-2 та беручи до уваги, що неявка представників сторін та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.03.2016 установчими зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» ухвалене рішення, оформлене протоколом № 1/2016, про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» та про призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» ОСОБА_1 .

Матеріалами справи також підтверджено, що 03.03.2016 між засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» та ОСОБА_1 укладено трудовий контракт № 1, відповідно до умов якого позивач заступає на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» з дня державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ».

14.03.2016 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10651020000022249 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ».

14.03.2016 позивачем видано наказ № 1, відповідно до якого останній приступає до виконання обов`язків директора з 14 березня 2016 року.

Матеріалами справи також підтверджується про затвердження Статуту Товариства в новій редакції від 2016 року, який затверджений протоколом загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» № 2/2016 від 10.05.2016.

Відповідно до п. 1. Статуту ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 6.1. Статуту ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» органами товариства є: вищий керівник орган Товариства - загальні збори учасників, виконавчий орган - директор та інший орган - ревізійна комісія.

Згідно з п. 8.1. Статуту ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (одноособовий орган). Членами виконавчого органу можуть бути особи, які не є учасниками товариства.

Директор здійснює свої повноваження відповідно до положення (посадової інструкції), затвердженого загальними зборами, у якому зокрема, визначаються компетенція виконавчого органу, порядок прийняття рішень, порядок вчинення юридичних дій від імені товариства. Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень (п. 8.2. Статуту ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ»).

У п. 14.1. Статуту ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» визначено, що трудові відносини працівників з Товариством виникають на підставі трудових договорів (контрактів) і регулюються Кодексом законів про працю України, Законами України «Про оплату праці», «Про відпустки», іншими законодавчими та нормативними актами України та цим Статутом.

Робота у Товаристві зараховується у трудовий стаж у відповідності до чинного законодавства України (п. 14.5. Статуту ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ»).

Як вбачається із матеріалів справи, 03.03.2016 між позивачем та відповідачем-1 укладено трудовий контракт № 1, відповідно до п. 1.1. якого директор зобов`язується безпосередньо здійснювати керівництво Товариством, забезпечувати виконання завдань учасника (засновника), ефективне використання та збереження майна, у т.ч. яке не увійшло до статутного капіталу Товариства, створювати належні умови для здійснення господарської діяльності, ТОВ «МЕДЖИК ГПЛЛ», а вищий орган Товариства зобов`язується створювати належні умови для виконання функцій Директора.

Відповідно до п. 1.2 Трудового контракту № 1 від 03.03.2016, цей контракт є трудовим договором, укладеним на строк 2 (два) роки. Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим трудовим контрактом. У разі, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного контракту жодна із сторін не повідомить про свій намір припинити договірні відносини, цей контракт вважається автоматично продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах.

Згідно з п. 4.1. Трудового контракту № 1 від 03.03.2016, після закінчення строку дії цього трудового контракту його умови можуть бути переглянуті, а у разі потреби до цього трудового контракту можуть бути внесені відповідні зміни і доповнення. Взаємоприйняті зміни оформлюються додатковою угодою до контракту та затверджуються загальними зборами учасників Товариства за правилами укладення трудового контракту. У разі незгоди із змінами до контракту - сторона або зацікавлена особа надає письмову мотивовану відмову.

Цей контракт відповідно до п. 4.2. припиняється: після закінчення строку дії контракту; за згодою сторін; з ініціативи Вищого органу товариства до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених чинним законодавством; з ініціативи Директора до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених чинним законодавством; у разі незадовільних результатів роботи Директора; з інших підстав, передбачених законодавством.

Про намір розірвати трудовий контракт Директор повинен повідомити та подати відповідну заяву учаснику Товариства не пізніше, ніж за 1 (один) місяць (п. 4.5. Трудового контракту).

Позивачем у позові зазначено, що з моменту створення Товариства та до дати подання даного позову ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» фактично так і не розпочало свою діяльність через втрату засновниками інтересу до цього проекту, прохання директора про його звільнення у зв`язку із зазначеними обставинами так і не було виконане, в наслідок чого позивач був змушений ініціювати процес його звільнення через проведення загальних зборів.

Так, у лютому 2024 року позивачем було прийняте рішення про припинення трудових правовідносин із відповідачем-1, у зв`язку з чим 01.03.2024 позивачем була направлена засновникам (учасникам) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» заява про звільнення від 28.02.2024, відповідно до змісту якої позивач просив звільнити його за власним бажанням з 10.04.2024.

Також позивач зазначає, що разом із заявою про звільнення 01.03.2024 учасникам ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» було також надіслане повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ», відповідно до змісту якого, за ініціативи виконавчого органу ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» скликаються позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» задля вирішення питання про звільнення директора ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» з посади та обрання (призначення) нового. Проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» призначене на 10.04.2024.

За доводами позивача, 10.04.2024 позачергові загальні збори учасників ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників Товариства, що підтверджується актом № 1 про неявку учасників на загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖДК ПІЛЛ» від 10.04.2024, складеного директором В. Празднічних.

За таких обставин, позивач зазначає, що останнім вживалася всі передбачені законом заходи для вирішення питання свого звільнення з посади директора ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» у позасудовому порядку, однак такі зусилля не принесли жодних позитивних результатів внаслідок бездіяльності учасників Товариства, а тому звернувся до суду з даним позов.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 Цивільного кодексу України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 по справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Частиною першою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Як було встановлено судом, 01.03.2024 позивач направив на адреси учасників Товариства та за місцезнаходженням ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів засновників, які мають відбутись 10.04.2024 за адресою: 04073, Україна, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 23-В, з винесенням на порядок денний, зокрема, питання про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 , що підтверджується описами вкладення у листи, поштовими накладними та фіскальними чеками.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що у зв`язку із неявкою представників учасників товариства 10.04.2024 позивачем було зафіксовано, що позачергові загальні збори учасників товариства не відбулися. Даний факт засвідчено актом №1 від 10.04.2024, що підписаний директором ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ».

Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної справи директором ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є позивач - ОСОБА_1 .

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд від 24.12.2019 у постанові по справі № 758/1861/18.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, бездіяльністю відповідача-1, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача та невнесенні відповідних змін про директора Товариства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що вказує на те, що в межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура внесення відповідних змін про директора Товариства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань новим директором не виконана, а тому, враховуючи встановлені судом обставини справи, які ніким не оспорюються, та наведені норми права, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про припинення трудових відносин між ТОВ «МЕДЖИК ПІЛЛ» та ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про «зобов`язання державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ШЛЛ», що містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: у рядку «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи», додати наступну інформацію: після « ОСОБА_1 , 14.03.2016 - керівник» додати - «трудові відносини припинено на підставі рішення Господарського суду міста Києва» суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Тому відповідно до зазначених норм на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Так, із матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що останній не звертався до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації із відповідною заявою про внесення запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника (директора), а відтак, Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією не порушені права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

У даному випадку, суд звертає увагу позивача, що саме рішення суду про припинення трудових відносин є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, тому така позовна вимога ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача-1 в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» (04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 23в, ідентифікаційний код 40342738) припиненими.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЖИК ПІЛЛ» (04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, буд. 23в, ідентифікаційний код 40342738) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.06.2024.

Суддя Л. Г. Пукшин