Рішення

від 12.06.2024 по справі 910/3094/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2024Справа № 910/3094/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС ПАРК»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ РЕНТ»,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ ТАКСІ»,

4) фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича

про стягнення 256 366, 78 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС ПАРК» (надалі - відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ РЕНТ» (надалі - відповідач-2), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ ТАКСІ» (надалі - відповідач-3), 4) фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича (надалі - відповідач-4) про солідарне стягнення суми грошових коштів у розмірі 256 366, 78 грн, з яких: 37 055, 10 грн прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 16 902, 90 грн 24% річних, 16 663, 08 грн пеня, 11 700, 00 грн штраф та 174 045, 70 грн неустойка за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 256, 257, 258, 261, 525, 526, 543, 554, 625, 629, 785 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 свого грошового зобов`язання за договором фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, а відповідачами 2, 3 та 4 своїх обов`язків поручителів за договорами поруки від 21.01.2022 за №№ 220121-11/П, 220121-12/П та 220121-13/П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/3094/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

17.04.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшло письмове підтвердження що ціна позову не змінилась, а також платіжні інструкції.

Відповідачі 1-4 у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиву на позов, тобто не скористалися наданими їм процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідачі 1-4 були повідомлені ухвалою суду від 18.03.2024, яка відповідно до повідомлень про доставку електронного листа ухвала суду про відкриття провадження від 18.03.2024 була отримана відповідачами 1, 2, 3 та 4 - 18.03.2024 19:05 год.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи.

За відсутності відзивів від відповідачів суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 між позивачем (надалі - лізингодавець) та відповідачем-1 (надалі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А (надалі - договір фінансового лізингу), відповідно до п. 4 якого, об`єктом лізингу за ним є автомобіль Peugeot 301, загальною вартістю з ПДВ - 390 000, 00 грн.

Відповідно до п. 5. договору фінансового лізингу, строк лізингу - 48 місяців. Максимальний термін передачі, з врахуванням положень додатку «Загальні умови» - 25.02.2022. Місце передачі: 04655, м. Київ, вул. Столичне Шосе, буд. 90. Мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) - 13 місяців. Гранична дата сплати авансованого лізингового платежу - 10.02.2022.

Згідно з п. 1.1. загальних умов договору фінансового лізингу, лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов та на підставі цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Пунктом 1.2. загальних умов договору фінансового лізингу передбачено, що строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку «Графік сплати лізингових платежів» до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Остаточна загальна вартість об`єкта лізингу - вартість об`єкта лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості об`єкта лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу (п. 2.1.5. загальних умов договору фінансового лізингу).

Відповідно до п. 2.1.6. загальних умов договору фінансового лізингу, акт - це акт приймання-передачі об`єкту лізингу в лізинг.

Згідно з п. 2.1.7. загальних умов договору фінансового лізингу, число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно з п. 2.1.7.1. загальних умов договору.

Відповідно до п. 2.1.7.1. загальних умов договору фінансового лізингу, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з п. 2.1.8. загальних умов договору фінансового лізингу, період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Відповідно до положень пункту 2.2. загальних умов договору фінансового лізингу усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору (зокрема, з врахування коригування згідно п. 2.2.1 загальних умов) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7.-2.9., 3.5. загальних умов.

На дату сплати (число сплати), визначену п. 2.2. загальних умов, кожен лізинговий платіж, крім авансового лізингового платежу, включаючи викупний лізинговий платіж), який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов, а у випадку збільшення лізингодавцем розміру лізингових платежів на підставі п. 2.9. загальних умов - згідно зі скоригованою лізингодавцем в односторонньому порядку новою редакцією графіку та загальних умов, коригується (збільшується) на суму коригування винагороди (п. 2.2.1. загальних умов договору фінансового лізингу).

Пунктом 2.4. загальних умов договору фінансового лізингу передбачено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Згідно з п. 2.7. загальних умов договору фінансового лізингу в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингодавець зобов`язується сплатити 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Відповідно до п. 5.2.1. загальних умов договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком «Довідка» до договору та фото Спидометра та всіх чотирьох сторін (а у разі повідомлення/направлення інформації про пошкодження додатково надавати фото пошкоджень з декількох ракурсів та фото після усунення таких пошкоджень). В разі настання з об`єктом лізингу пошкоджень та/або викрадення, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком «Довідка» до договору. У разі недотримання умов цього пункту договору лізингооджержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен випадок. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Згідно з п. 5.3. загальних умов договору фінансового лізингу, лізингоодержувач протягом п`яти днів з дати отримання об`єкта лізингу, встановлює та надає лізингодавцю доступ до пристрою спостереження за рухомими об`єктами системи стільникового зв`язку GSM-900/1800 (в т.ч. з радіомодулем, з GPS-приймачем тощо) в т.ч. за типом навігаційної системи GPS+LBS - надалі обладнання, та не має право його скасовувати до моменту отримання права власності на об`єкт лізингу. У разі припинення доступу лізингодавця до обладнання до моменту переходу права власності на об`єкт лізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен випадок такого порушення).

Сторони дійшли згоди, що скріншот екрану комп`ютера, з відмовою в доступі лізингодавцю є достатнім підтвердженням порушення даного пункту та надає лізингодавцю вважати, що лізингоодержувач порушив умови п. 5.3. загальних умов та скасував доступ до обладнання лізингодавця.

Пунктом 6.6.1. загальних умов договору фінансового лізингу передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Пунктом 7.1.1. загальних умов договору фінансового лізингу закріплено обов`язок лізингоодержувача сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі яка діяла в період прострочення, за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів протягом всього періоду прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожний день прострочення та відшкодовувати всі збитки завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до пункту 7.1.2. загальних умов договору фінансового лізингу, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, який об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкта лізингу в розрахунку за кожен день такого невиконання за весь час невиконання або договірну санкцію у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Пунктом 7.1.3. загальних умов договору фінансового лізингу закріплено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію штраф у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок порушення умов пунктів 6.2 Договору, 4 та 5 особливих умов договору, а також пунктів 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2, 4.1.7, 4.8, 5.2, 5.3., 10.2 загальних умов. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору.

Пунктом 10.1. загальних умов договору фінансового лізингу визначено, що він набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків «Загальні умови договору», «Специфікація», «Довідка», «Страхування», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Предмет лізингу», «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний асі станс», «Поняття нормального зносу», «Акт огляду» до договору).

Пунктом 10.9. загальних умов договору фінансового лізингу передбачено, що усі повідомлення, вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур`єрською доставкою. В разі, якщо лізингоодержувач змінить місцезнаходження та/або фактичну адреси (які вказані у договорі) та не повідомить про такі зміни у порядку, визначеному цим договором, усі повідомлення та інша кореспонденція, направлена лізингодавцем на адреси лізингоодержувача, зазначені у цьому договорі вважаються належним чином направленими лізингодавцем та отриманими лізингоодержувачем. При цьому достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек) про направлення рекомендованого повідомлення.

Додатком до договору фінансового лізингу сторони узгодили «Графік сплати лізингових платежів» (а.с. 30), у якому визначили періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20% у кожен період лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу, без ПДВ, та загальний лізинговий платіж, в т. ч. ПДВ 20 %.

Специфікацією до договору фінансового лізингу (а.с. 31) сторони погодили, що предметом лізингу є автомобіль Peugeot 301, 2021 року випуску, вартість якого з урахуванням податку на додану вартість складає 390 000, 00 грн.

Так, на виконання умов договору фінансового лізингу, 27.01.2022 між позивачем та відповідачем-1 складено та підписано акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування (фінансовий лізинг) об`єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 .

За твердженням позивача, що також не заперечується відповідачами, відповідачем-1 не виконано зобов`язання щодо сплати лізингових платежів у загальному розмірі 37 055, 10 грн, а саме: з 16.03.2022 (2 період лізингу) виникла заборгованість у розмірі - 18 385, 12 грн та з 15.04.2022 (3 період лізингу) виникла заборгованість у розмірі - 18 669, 98 грн.

02.05.2022 позивач направив на адресу відповідача-1 повідомлення № 1327 від 02.05.2022 про відмову від (розірвання) 70 договорів фінансового лізингу, в тому числі договору фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, у якому також вимагав повернути об`єкти лізингу, зокрема, автомобіль Peugeot 301, 2021 року, державний номер НОМЕР_2 , у строк до 11.05.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 02.05.2022 та опису вкладення в цінний лист № 0303800840484.

Проте, як зазначає позивач, автомобіль Peugeot 301 він отримав лише 04.10.2022, про що складено акт прийому-передачі предмета лізингу за договором фінансового лізингу (а.с. 13). Відповідно до вказаного акту, відповідач-1 в особі представника - директора Вовка Олександра Михайловича від підписання акту відмовився.

При цьому, доказів заперечень відповідача-1 щодо повернення автомобіля лізингодавцеві суду не надано.

За таких обставин суд приймає поданий позивачем акт прийому-передачі предмета лізингу як належний доказ повернення об`єкта лізингу за договором.

Крім того, з метою забезпечення зобов`язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу, 21.01.2022 між позивачем, відповідачем-1 та відповідачами 2-4 укладено договори поруки:

- № 220121-11/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазіс Парк» (надалі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі Рент» (надалі - поручитель);

- № 220121-12/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазіс Парк» (надалі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі Таксі» (надалі -поручитель);

- № 220121-13/П від 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазіс Парк» (надалі - боржник) та фізичною особою-підприємцем Вовком Олександром Михайловичем (надалі - поручитель).

Зазначені вище договори поруки є аналогічними за своїм змістом.

Згідно умов пункту 3 вказаних договорів поруки відповідачі 2, 3 та 4 зобов`язались відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов`язань, зокрема, за договором фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А (надалі - контракт) в повному обсязі, а саме:

- сплату позивачу лізингових платежів у встановлені контрактом строки;

- сплату позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника відповідно до положень контракту та/або чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4 договорів поруки, при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором. Поручитель та боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

У випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель окремо повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що в разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч., але не обмежуючись, якщо поручитель змінив адресу зазначену в договорі та письмово не повідомив про це кредитора,або вимога кредитора повернута кредитору (в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначенням нової адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги,або відмовою від отримання вимоги: або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем свого обов`язку настав протягом 10 календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора) (п. 5 договорів поруки).

Згідно з п. 6 договорів поруки, поручитель за цим договором буде залишатися зобов`язаним на рівні з боржником до моменту виконання всіх зобов`язань боржника за контрактом в повному обсязі.

Відповідно до п. 7 договорів поруки, порука за цим договором припиняється:

- після виконання боржником в повному обсязі усіх грошових зобов`язань за контрактом;

- переведенням на іншу особу боргу за контрактом, якщо поручитель не дав кредитору згоди відповідати за нового боржника, за виключенням передбачених цим договором випадків;

- в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 12 договорів поруки).

26.02.2024 та 27.02.2024 позивач звернувся до відповідачів 2-4 з вимогою про сплату зобов`язань за договором поруки за вих. №№ 431, 432, 433 (а.с. 14-16) від 26.02.2024, зокрема, за договором фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А в розмірі 256 366, 78 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних від 26.02.2024 і 27.02.2024 та описів вкладення в цінні листи №№ 0303800874281, 0303800874290, 0303800874311, 0303800874303 (а.с. 59-66).

Відповіді на вказані вище вимоги матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, а відповідачами 2-4 за договорами поруки № 220121-11/П, № 220121-12/П та № 220121-13/П від 21.01.2022, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів суми грошових коштів у розмірі 37 055,10 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 16 902,90 грн 24 % річних, 16 663,08 грн пені, 11 700,00 грн штрафу та 174 045,70 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 Господарського кодексу України кореспондуються зі статтею 628 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір укладений між позивачем та відповідачем-1 є договором лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання загальних положень про договір глав 52, 53 та параграфу 6 глави 58 Цивільного кодексу України.

Як вбачається зі змісту статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, згідно з п. 2.1.7.1. загальних умов договору фінансового лізингу, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.

Пунктом 2.4. загальних умов договору фінансового лізингу передбачено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Як зазначає позивач у позові, з урахуванням того, що акт прийому-передачі предмета лізингу був складений та підписаний 27.01.2022, відповідач-1 зобов`язаний сплачувати чергові лізингові платежі 16 числа кожного місяця (наприклад: 16.02.2022, 16.03.2022 і т.д.) в розмірі, визначеному в графіку сплати лізингових платежів (з врахування коригування згідно п. 2.2.1 загальних умов договору фінансового лізингу), тобто: періоди лізингу 1 - 16.02.2022; 2 - 16.03.2022, 3 - 16.04.2022 і т.д.).

Враховуючи викладене вище та п. 2.4. загальних умов договору фінансового лізингу, відповідач-1 повинен був сплачувати позивачу лізингові платежі наступним чином:

- за 3 період до 16.03.2022 включно;

- за 4 період до 15.04.2022 включно (оскільки 16.04.2022 вихідний день).

Відповідно ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як зазначалось судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу було укладено договори поруки № 220121-11/П, № 220121-12/П та № 220121-13/П від 21.01.2022, які є аналогічні за змістом.

За умовами вказаних договорів поручителі зобов`язалися солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 договорів поруки, при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором. Поручитель та боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

У випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель окремо повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що в разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч., але не обмежуючись, якщо поручитель змінив адресу зазначену в договорі та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору (в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначенням нової адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги,або відмовою від отримання вимоги: або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем свого обов`язку настав протягом 10 календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора) (п. 5 договорів поруки).

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

При солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Статтею 559 Цивільного кодексу України унормовано, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Як убачається з матеріалів справи, доказів сплати заборгованості за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу в розмірі 37 055, 10 грн (18 385, 12 грн (2 період лізингу) + 18 669, 98 грн (3 період лізингу) або відсутності обов`язку з її сплати, в порядку передбаченому ГПК України, відповідачами суду не надано.

Враховуючи викладене вище, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 37 055, 10 грн заборгованості за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу підлягає задоволенню.

Крім цього, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 свого грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення 24 % річних у розмірі 16 902, 90 грн за загальний період з 17.03.2022 по 23.02.2024.

Згідно з п. 2.7. загальних умов договору фінансового лізингу в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингодавець зобов`язується сплатити 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 24 % річних у розмірі 16 902, 90 грн за загальний період з 17.03.2022 по 23.02.2024, судом встановлено, що він є арифметично вірним та розрахований відповідно до норм законодавства і договору, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 16 663, 08 грн пені за загальний період з 17.03.2022 по 16.04.2023, 11 700, 00 грн штрафу та 174 045, 70 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу за загальний період з 12.05.2022 по 03.10.2022.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статті 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.2.1. загальних умов договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком «Довідка» до договору та фото Спидометра та всіх чотирьох сторін (а у разі повідомлення/направлення інформації про пошкодження додатково надавати фото пошкоджень з декількох ракурсів та фото після усунення таких пошкоджень). В разі настання з об`єктом лізингу пошкоджень та/або викрадення, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком «Довідка» до договору. У разі недотримання умов цього пункту договору лізингооджержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен випадок. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

Згідно з п. 5.3. загальних умов договору фінансового лізингу, лізингоодержувач протягом п`яти днів з дати отримання об`єкта лізингу, встановлює та надає лізингодавцю доступ до пристрою спостереження за рухомими об`єктами системи стільникового зв`язку GSM-900/1800 (в т.ч. з радіомодулем, з GPS-приймачем тощо) в т.ч. за типом навігаційної системи GPS+LBS - надалі обладнання, та не має право його скасовувати до моменту отримання права власності на об`єкт лізингу. У разі припинення доступу лізингодавця до обладнання до моменту переходу права власності на об`єкт лізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1 % від остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен випадок такого порушення).

Сторони дійшли згоди, що скріншот екрану комп`ютера, з відмовою в доступі лізингодавцю є достатнім підтвердженням порушення даного пункту та надає лізингодавцю вважати, що лізингоодержувач порушив умови п. 5.3. загальних умов та скасував доступ до обладнання лізингодавця.

Пунктом 7.1.1. загальних умов договору фінансового лізингу закріплено обов`язок лізингоодержувача сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі яка діяла в період прострочення, за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів протягом всього періоду прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожний день прострочення та відшкодовувати всі збитки завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до пункту 7.1.2. загальних умов договору фінансового лізингу, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, який об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкта лізингу в розрахунку за кожен день такого невиконання за весь час невиконання або договірну санкцію у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

Пунктом 7.1.3. загальних умов договору фінансового лізингу закріплено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію штраф у розмірі 1% остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок порушення умов пунктів 6.2. договору, 4 та 5 особливих умов договору, а також пунктів 2.15., 2.16., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 4.8., 5.2., 5.3., 10.2. загальних умов. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору.

Як вже зазначалось судом вище, 02.05.2022 позивач направив на адресу відповідача-1 повідомлення № 1327 від 02.05.2022 про відмову від (розірвання) 70 договорів фінансового лізингу, в тому числі договору фінансового лізингу № 220121-26/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, у якому також вимагав повернути об`єкти лізингу, в тому числі, автомобіль Peugeot 301, 2021 року, державний номер НОМЕР_2 , у строк до 11.05.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 02.05.2022 та опису вкладення в цінний лист № 0303800840484.

Проте позивач зазначає, що зазначений автомобіль Peugeot 301 він отримав лише 04.10.2022, про що складено акт прийому-передачі предмета лізингу за договором фінансового лізингу.

При цьому, доказів заперечень відповідача-1 щодо повернення автомобіля лізингодавцеві суду не надано.

Отже, судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів повернення об`єкта лізингу у визначений строк відповідно до п. 6.6.2. загальних умов договору фінансового лізингу та повідомлення позивача про стан та адресу базування об`єкту лізингу. Також, відсутні докази вжиття відповідачем-1 будь-яких заходів щодо повернення об`єкту лізингу в період з 11.05.2022 по 04.10.2022.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем-1 зобов`язань за фінансового лізингу, умови якого сторонами погоджені під час його підписання, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем-1 або ж поручителями простроченої заборгованості за лізинговими платежами, а також доказів повернення об`єкта лізингу у визначений строк та неповідомлення позивача про стан та адресу базування об`єкту лізингу, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені, штрафу за неповідомлення про стан та адресу базування об`єкта лізингу та неустойки за несвоєчасне повернення об`єкту лізингу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 17.03.2022 по 16.04.2023 в розмірі 16 663, 08 грн, суд встановив, що він є арифметично вірним та розрахований відповідно до норм законодавства і договору, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 11 700, 00 грн (390 000, 00 грн х 1 % х 3), суд зазначає, що він є арифметично вірним та розрахований відповідно до норм законодавства і договору, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу за загальний період з 12.05.2022 по 03.10.2022 в розмірі 174 045, 70 грн (36 770, 24 грн (за період з 12.05.2022 по 11.06.2022) + 36 770, 24 грн (за період з 12.06.2022 по 11.07.2022) + 36 770, 24 грн (за період з 12.07.2022 по 11.08.2022) + 36 770, 24 грн (за період з 12.08.2022 по 11.09.2022) + 26 964, 74 грн (за період з 12.09.2022 по 03.10.2022), суд зазначає, що він є арифметично вірним та розрахований відповідно до норм законодавства і договору, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідачі доводів позивача не спростували, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надали.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 37 055, 10 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 16 902, 90 грн 24 % річних, 16 663, 08 грн пені, 11 700, 00 грн штрафу та 174 045, 70 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС ПАРК» (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 44369067), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ РЕНТ» (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 43400158), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ ТАКСІ» (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 40300986), фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) 37 055 (тридцять сім тисяч п`ятдесят п`ять) грн 10 коп. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 16 902 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дві) грн 90 коп. 24 % річних, 16 663 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн 08 коп. пені, 11 700 (одинадцять тисяч сімсот) грн 00 коп. штрафу та 174 045 (сто сімдесят чотири тисячі сорок п`ять) грн 70 коп. неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта лізингу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС ПАРК» (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 44369067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) 769 (сімсот шістдесят дев`ять) грн 10 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ РЕНТ» (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 43400158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) 769 (сімсот шістдесят дев`ять) грн 10 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ ТАКСІ» (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 40300986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) 769 (сімсот шістдесят дев`ять) грн 10 коп. судового збору.

6. Стягнути з фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) 769 (сімсот шістдесят дев`ять) грн 10 коп. судового збору.

7. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань