Рішення

від 29.05.2024 по справі 911/359/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/359/24

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Споживчого товариства «Яготинський хліб», Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23», Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин

про усунення перешкод у користування майном

Представники сторін:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

Обставини справи:

Споживче товариство «Яготинський хліб» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» про усунення перешкод у користуванні майном, яке належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав зареєстрував своє місцезнаходження в громадському будинку (магазині) загальною площею 446,4 кв.м., власником якого є позивач.

Представники сторін в засідання суду не з`явились, однак на адресу суду від представника позивача надійшла заява в якій просить суд проводити судові засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не подав. На даресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою органу поштвого зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 491766, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Споживче товариство «Яготинський хліб» зареєстровано за юридичною адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22 31.03.2000 р., володіє, користується та розпоряджається нерухомим майном загальною площею 446,4 кв.м., а також веде господарську діяльність.

22.06.2023 р. на адресу позивача надійшов лист від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 1000-0605- 8/94533 з проханням підтвердити або спростувати факт місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Кларікс Рем 23 за адресою: вул. Незалежності, 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область, оскільки згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дане товариство змінило свою юридичну адресу та зареєструвалась за адресою: вул. Незалежності, 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область.

За результатами перевірки відкритих відомостей інформаційних інтернет-джерел та офіційних джерел, позивачем з`ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» дійсно зареєстровано за адресою: вул. Незалежності, 22, м. Яготин, Бориспільський район, Київська область, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб зроблений відповідний запис.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач ніколи не перебував за вказаною вище адресою, жодних договорів на передачу в оренду приміщення не укладав, а тому просить суд усунути перешкоди, що порушують його право власності у користуванні та розпорядженні нерухомим майном в частині реєстрації відомостей про зміну місцезнаходження юридичної особи відповідача за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22.

Відповідно до ст. 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Зі змісту статті 14 вказаного Закону подання документів для державної реєстрації здійснюється заявником (засновником (засновниками) або уповноваженою ним особою - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Статтею 10 зазначеного Закону визначено: 1) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; 3) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; 4) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР. У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного Кодексу України) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання негаторного позову, що є позовом власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У розумінні приписів статті 391 Цивільного кодексу України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Негаторний позов (ст.391 ЦК України) - це класичний вид речових позовів, який пред`являється, якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тобто, між сторонами відсутні будь-які договори чи не договірні зобов`язання; за своєю суттю це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов`язані з порушенням володіння.

Тобто, звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17). Суд надає захист позивачу у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, що існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути зазначені порушення.

Однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований в усталеній практиці Верховного Суду (постанов а ВП ВС від 06.04.2021р. №910/10011/19 і ін.).

Пунктом 7 частини 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості позивача, відповідач реалізує належні власнику об`єкта правомочності без відповідної правової підстави, як то договору оренди, користування тощо, що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об`єктом нерухомого майна.

За таких обставин, позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, яке належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди, що порушують право власності Споживчого товариства «Яготинський хліб» (Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22, код 30846232) у користуванні та розпорядженні нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22, шляхом скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.05.2023 р. за № 1002271070019017380 в частині реєстрації відомостей про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» (Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22, код 40799891).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларікс Рем 23» (Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22, код 40799891) на користь Споживчого товариства «Яготинський хліб» (Київська обл., Бориспільський р-н., м. Яготин, вул. Незалежності, 22, код 30846232) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.06.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована