Ухвала

від 12.06.2024 по справі 911/1492/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"12" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1492/24

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Шевченка, буд. 98) в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради (09175, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, буд. 24, ідентифікаційний код 04358619)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

провитребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Корюківської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.06.2024 №51-77-2418вих-24 в інтересах держави в особі Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до відповідача ОСОБА_1 , м. Біла Церква, у якому просить суд на підставі ст. 388 ЦК України витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Маловільшанської сільської ради земельну ділянку із кадастровим номером 3220485300:01:008:0086 загальною площею 1,7838 га, що розташована на території Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району; розподіл судових витрат вирішити згідно із ст. 129 ГПК України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2021 у справі №357/3175/19 у ОСОБА_1 з незаконного володіння витребувано на користь держави в особі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру земельну ділянку площею 1,7838 га з кадастровим номером 3220485300:01:008:0081 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Поправської сільської ради Білоцерківського району.

Під час виконання судового рішення було встановлено, що вказана земельна ділянка припинила своє існування як об`єкт цивільних прав. Земельна ділянка з кадастровим номером 3220485300:01:008:0081 була об`єднана із раніше сформованими земельними ділянками 3220485300:01:008:0079 та 3220485300:01:008:0078 у земельну ділянку з кадастровим номером 3220485300:01:008:0082, яка у подальшому була поділена на три земельні ділянки 3220485300:01:008:0086, 3220485300:01:008:0087 та 3220485300:01:008:0088.

Відповідно до інформації та схеми розташування земельної ділянки, виконаної інженером-землевпорядником ОСОБА_2 встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3220485300:01:008:0081 розташована у межах земельної ділянки із кадастровим номером 3220485300:01:008:0086 та побудована за її координатами. Тобто спірна земельна ділянка кадастровий номер 3220485300:01:008:0086 сформована за рахунок архівної земельної ділянки 3220485300:01:008:0081, щодо якої судом прийнято рішення про її витребування у державну власність. 08.12.2020 новостворений об`єкт земельна ділянка кадастровий номер 3220485300:01:008:0086 площею 1,7838 га зареєстрований у Державному земельному кадастрі за ОСОБА_1 .

Вказані обставини призвели до неможливості виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у справі №357/3175/19 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 об`єкта цивільних прав земельної ділянки 3220485300:01:008:0081.

Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 №367/2022/15-ц, прокурор твердить, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, із присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначний цивільним законодавством спосіб.

Прокурор твердить, що відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Київській області втратило право розпорядження спірною земельною ділянкою, яка розташована на території Поправської сільської ради, яка увійшла до складу Маловільшанської об`єднаної територіальної громади. У зв`язку із змінами у законодавстві спірні землі мають належати до комунальної власності територіальної громади в особі Маловільшанської сільської ради, отже позов поданий в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування.

Посилаючись на ст. 20 ГПК України, прокурор твердить, що спір у даних правовідносинах є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав. Отже прокурор виснує, що з огляду на суб`єктний склад сторін справа у частині наведених позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів.

Суд відхиляє вказане твердження прокурора.

У рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2021 у справі №357/3175/19 суд встановив, що згідно з ч.4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Суд встановив, що ОСОБА_3 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Київській області не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, а саме на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.12.2017 №25-19019/14-17-г отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 7424483200:05:001:0573 на території Павлівської сільської ради Ріпкінського району Київської області. Тож суд визнав недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2018 №10-4836/15-18-СГ, яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,7838 га кадастровий номер 3220485300:01:008:0081 для ведення особистого селянського господарства на території Поправської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Суд встановив, що ОСОБА_3 відчужив вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 21.06.2018 на користь ОСОБА_1 . Тож суд постановив витребувати земельну ділянку кадастровий номер 3220485300:01:008:0081 для ведення особистого селянського господарства на користь держави від останнього набувача ОСОБА_1 на підставі ст. 388 ЦК України.

Суд вказує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. (ч.1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до п.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України Про судоустрій і статус суддів, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб`єктним складом.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру НВ-3221176192020 від 08.12.2020 про земельну ділянку кадастровий номер 3220485300:01:008:0086 площею 1,7838 га на території Поправської сільської ради Білоцерківського району, вказана земельна ділянка за цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, вид використання для ведення особистого селянського господарства.

Суд звертає увагу на викладене у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №902/1159/22, у якій зокрема зазначено таке.

У справах №373/626/17, №911/3680/17, №911/3681/17 окремих висновків про юрисдикцію спору в контексті правового режиму земельних ділянок із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" Велика Палата Верховного Суду не формулювала, проте практика, зокрема щодо визначення предметної юрисдикції, при вирішенні спорів про витребування на користь держави земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є послідовною.

Юрисдикція таких спорів не пов`язується із цільовим призначенням земельної ділянки, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" отримання фізичною особою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства має на меті задоволення особистих побутових потреб такої особи та не передбачає обов`язку створення нею юридичної особи або реєстрації підприємницької діяльності.

Тож основним критерієм для розмежування цивільної та господарської юрисдикції в справах, пов`язаних з вибуттям земель особистого селянського господарства з власності держави, Велика Палата Верховного Суду визначила суб`єктний склад сторін спору. Саме такий підхід і було застосовано при перегляді справ №373/626/17, №911/3680/17, №911/3681/17. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що предметна юрисдикція спору визначається на момент подання позову до суду.

Як вбачається з Інформації від 01.04.2024 №372319903 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3220485300:01:008:0086 площею 1,7838 га 21.06.2018 зареєстроване за громадянином ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_1 станом на момент подання позову не є суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем, що вбачається витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2024 №191232105030. Тож спір у справі за суб`єктним критерієм не належить до юрисдикції господарського суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Підстав вважати, що у спірних правовідносинах цивільне право позивача як власника землі порушено з боку юридичних осіб, як твердить прокурор, у позовній заяві не наведено.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини 1, частинами 3, 4, 5, 6 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження та повернути Керівнику Корюківської окружної прокуратури позовну заяву від 07.06.2024 №51-77-2418вих-24 разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала підписана 12.06.2024, у порядку частини 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до частини 5 ст. 175 та пункту 7 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх