Рішення

від 12.06.2024 по справі 911/522/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/522/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпол»

до фізичної особи-підприємця Листовничого Павла Петровича

про стягнення 220 356, 51 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестпол» (надалі позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Листовничого Павла Петровича про стягнення 220 356, 51 грн, з яких: 150 000, 00 грн основний борг, 14 491, 54 грн інфляційні втрати та 55 864, 97 грн 26 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів №1-22/0822 від 22.08.2022, в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

11.03.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/522/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.04.2024 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло підтвердження, що станом на 15.04.2024 ціна позову залишається незмінною.

Відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС №608801.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Данила Галицького, будинок 4.

Ухвала Господарського Київської області від 13.03.2024 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з пунктами 3, 5, 6 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України в разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою Вручити особисто, рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку (п. 81 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (п.83 Правил).

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в справі №911/522/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.02.2022 між позивачем (далі постачальник) та відповідачем (далі покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №1-22/0822 (далі договір), відповідно п.2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти у свою власність оплатити нафтопродукти (далі товар), згідно умов договору та відповідних додаткових угод до нього.

Згідно із п.2.2. договору, поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід`ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджуються найменування, асортимент нафтопродуктів, ціна, одиниця виміру, кількість умови поставки, строки та спосіб поставки, в тому числі відвантаження товару, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого об`єму товару.

Загальна орієнтовна сума договору складається з суми загальної вартості ьовару, поставленого покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного договору (п.2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору у випадку наявності розбіжностей між умовами оплати та/або поставки, інших умов, викладених в даному договорі та умовами, викладеними в додаткових угодах до договору, сторони керуються умовами додаткових угод і згодні з тим, що умови додаткових угод мають пріоритетне значення.

Відповідно до п.5.1. договору поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди.

У пункті 5.2. сторони погодили, що товар поставляється покупцеві партіями на загальну кількість в межах об`єму та строків, за ціною і на умовах EXW, FCA, CPT, DDP визначених у відповідній додатковій угоді, у відповідності із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, з врахуванням особливостей, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, які мають переважну силу над умовами «ІНКОТЕРМС».

Відповідно до п.5.10. договору товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та якості, а право власності та ризики втрати чи загибелі товару такими, що перейшли від постачальника до покупця:

5.10.1. при поставці товару залізничним транспортом на умовах FCA, СРТ - датою відвантаження товару, яка визначається відміткою (штемпеля) залізничної станції пункту відвантаження, що проставляється в залізничній накладній та/або квитанції про прийом вантажу (товару) при прийомі товару до перевезення;

5.10.2. при поставці товару автомобільним транспортом на умовах FCA, СРТ - датою відвантаження, яка вказана в товарно-транспортній накладній при прийомі товару до перевезення в пункті відвантаження;

5.10.3. при поставці на умовах EXW - дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної, яка відповідає даті передачі товару покупцю або одержувачу, який визначений покупцем;

5.10.4. при поставці товару залізничним транспортом на умовах DDP - датою відвантаження товару, яка визначається відміткою (штемпеля) залізничної станції пункту призначення, що проставляється в залізничній накладній, акта прийому-передачі товару та/або видатковій накладній;

5.10.5. при поставці товару автомобільним транспортом на умовах DDP - датою передачі товару, зазначеної в товарно-транспортній накладній та видатковій накладній.

З моменту вручення товару перевізнику ризики загибелі або пошкодження товару несе покупець.

Згідно із п.6.1. договору покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено самою додатковою угодою.

Оплата здійснюється покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до договору. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Ціна товару є договірною, зазначається з врахуванням ПДВ, і узгоджується в додаткових угодах в залежності від умов поставки товару (пп.6.2., 6.3., 6.4. договору).

Згідно із п.8.6. договору за невиконання покупцем своїх грошових зобов`язань, у постачальника виникає право нарахувати відсотки користування чужими грошовими коштами в розмірі 26 % річних від суми невиконаного покупцем грошового зобов`язання.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором і додатками до нього, якщо їх виконання розпочалося чи повинно було розпочатись до закінчення дії договору (п.11.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товару на суму 1 000 350, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1 від 23.09.2022, яка підписана та скріплена печаткою з обоз сторін без зауважень та заперечень.

Також сторонами підписано транспортну накладну №1 від 23.09.2022 та позивачем виставлено рахунок №12 від 23.09.2022 на суму 1 000 350, 00 грн.

У свою чергу відповідачем частково оплачено поставлений товар на загальну суму 850 350, 00 грн, а саме: 14.10.2022 в сумі 40 000, 00 грн, 07.11.2022 в сумі 33 000, 00 грн, 08.11.2022 в сумі 120 000, 00 грн, 11.11.2022 в сумі 80 000, 00 грн, 17.11.2022 в сумі 5 000, 00 грн, 18.11.2022 в сумі 39 900, 00 грн, 24.11.2022 в сумі 24 000, 00 грн, 11.01.2023 в сумі 223 400, 00 грн, 06.02.2023 в сумі 35 050, 00 грн,03.03.2023 в сумі 42 000, 00 грн, 14.03.2023 в сумі 62 000, 00 грн, 27.10.2023 в сумі 16 960, 69 грн, 01.11.2023 в сумі 19 801, 98 грн, 06.11.2023 в сумі 20 000, 00 грн, 07.11.2023 в сумі 20 000, 00 грн, 09.11.2023 в сумі 13 500, 00 грн, 10.11.2023 в сумі 14 000, 00 грн, 17.11.2023 в сумі 11 767, 33 грн, 22.11.2023 в сумі 10 000, 00 грн та 03.01.2024 в сумі 20 000, 00 грн, що підтверджується виписками банку наявними в матеріалах справи.

Доказів оплати товару ще на 150 000, 00 грн (1 000 350, 00 грн (сума поставленого товару) - 850 350, 00 грн (сума оплаченого товару)) матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині своєчасної оплати поставленого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 150 000, 00 грн основного боргу, 14 491, 54 грн інфляційних втрат та 55 864, 97 грн 26 % річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує із матеріалів справи позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 000 350, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1 від 23.09.2022.

Суд зазначає, що вказана видаткова накладна підписана з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Згідно із п.6.1. договору покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено самою додатковою угодою.

У свою чергу відповідачем частково оплачено поставлений товар на загальну суму 850 350, 00 грн, а саме: 14.10.2022 в сумі 40 000, 00 грн, 07.11.2022 в сумі 33 000, 00 грн, 08.11.2022 в сумі 120 000, 00 грн, 11.11.2022 в сумі 80 000, 00 грн, 17.11.2022 в сумі 5 000, 00 грн, 18.11.2022 в сумі 39 900, 00 грн, 24.11.2022 в сумі 24 000, 00 грн, 11.01.2023 в сумі 223 400, 00 грн, 06.02.2023 в сумі 35 050, 00 грн,03.03.2023 в сумі 42 000, 00 грн, 14.03.2023 в сумі 62 000, 00 грн, 27.10.2023 в сумі 16 960, 69 грн, 01.11.2023 в сумі 19 801, 98 грн, 06.11.2023 в сумі 20 000, 00 грн, 07.11.2023 в сумі 20 000, 00 грн, 09.11.2023 в сумі 13 500, 00 грн, 10.11.2023 в сумі 14 000, 00 грн, 17.11.2023 в сумі 11 767, 33 грн, 22.11.2023 в сумі 10 000, 00 грн та 03.01.2024 в сумі 20 000, 00 грн, що підтверджується виписками банку наявними в матеріалах справи.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

Суд розцінює часткові оплати відповідача, як визнання ним основного боргу.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача суми основної заборгованості за договором поставки в розмірі 150 000, 00 грн (1 000 350, 00 грн (сума поставленого товару) - 850 350, 00 грн (сума оплаченого товару)). Доказів її погашення, відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимогу цій частині.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26% річних за загальний період з 24.09.2022 по 28.02.2024 в сумі 55 864, 97 грн та 14 491, 54 грн інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2022 року по січень 2024 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Якщо останній день строку для оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 №910/13071/19 та в постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.

Згідно із п.8.6. договору за невиконання покупцем своїх грошових зобов`язань, у постачальника виникає право нарахувати відсотки користування чужими грошовими коштами в розмірі 26 % річних від суми невиконаного покупцем грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 26% річних за період з 24.09.2022 по 28.02.2024 в розмірі 55 864, 97 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 14 491, 54 грн інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2022 року по січень 2024 року, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 150 000, 00 грн основного боргу, 14 491, 54 грн інфляційних втрат та 55 864, 97 грн 26 % річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпол» до фізичної особи-підприємця Листовничого Павла Петровича про стягнення 220 356, 51 грн задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Листовничого Павла Петровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестпол» (43025, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Франка, будинок 31, ідентифікаційний код 37751410) 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 14 491 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто одну) грн 54 коп. інфляційних втрат, 55 864 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 97 коп. 26 % річних та 3 305 (три тисячі триста п`ять) грн 35 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова