Рішення

від 30.05.2024 по справі 914/2/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 Справа № 914/2/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі:

позивача-1 Львівської обласної державної адміністрації

позивача-2 Стрийської районної державної адміністрації Львівської області

позивача-3 Стрийської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп"

про стягнення 36334,44 грн, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури Місінська М.А.

від позивача-1 Палко Д.І.

від позивача-2 не з`явився

від позивача-3 Темник Н.С.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Першим заступником керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1 Львівської обласної державної адміністрації, позивача-2 Стрийської районної державної адміністрації Львівської області та позивача-3 Стрийської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" про стягнення заборгованості в розмірі 36334,44 грн, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку. Зокрема прокурор у позовній заяві просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" на користь Стрийської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 36334,44 грн згідно з договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 від 19.03.2010;

- розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 від 19.03.2010, укладений між Стрийською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Групп";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" повернути Стрийській районній державній адміністрації на підставі акту приймання-передачі земельну ділянку площею 4,6961 га з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бережниця на території Стрілківської сільської ради Стрийського району Львівської області по вул. Січових Стрільців, 2А.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представники прокуратури, позивача-1 та позивача-3 позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Позивач-2 та відповідач явку представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника прокуратури, позивача-1 та позивача-3, суд встановив таке.

09.02.2010 розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №68/0/5-10 "Про передачу в оренду земельних ділянок" було, зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" загальною площею 13,30 га земель запасу, в тому числі 6,00 га багаторічних насаджень, 5,00 га під господарськими будівлями та дворами, 2,30 га під господарськими дорогами, для реконструкції будівель колишнього наркодиспансеру під оздоровчо-відпочинковий комплекс площею 10,3 га та обслуговування парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк XIX століття" площею 3,0 га на території Стрілківської сільської ради Стрийського району;

- перевести земельні ділянки загальною площею 13,30 га із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель рекреаційного призначення;

- надати товариству з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" земельні ділянки загальною площею 13,30 га із категорії земель рекреаційного призначення в оренду терміном на 49 років для реконструкції будівель колишнього наркодиспансера під оздоровчо-відпочинковий комплекс площею 10,3 га та обслуговування парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значена "Парк XIX століття" площею 3,0 га на території Стрілківської сільської ради Стрийського району.

19.03.2010 між Стрийською районною державною адміністрацією Львівської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1. якого орендодавець на підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 09.02.2010 №68/0/5-10 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції будівель колишнього наркодиспансера під оздоровчо-відпочинковий комплекс та обслуговування парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк XIX століття", яка знаходиться за межами населеного пункту села Бережниця на території Стрілківської сільської ради Стрийського району Львівської області по вул. Січових Стрільців, 2а.

Згідно вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,6961 га, в тому числі: природо-охоронного та історико-культурного призначення 3,0000 га, зайняті поточним будівництвом 1,6961 га. Цільове призначення земельної ділянки землі рекреаційного призначення.

З пункту 9 договору вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% нормативної грошової оцінки землі, що становить 49153,39 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 в рік

Згідно з пунктом 11 договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. Розрахунки закінчуються до 30-го числа місяця, наступного за звітним періодом.

Пунктами 28, 38 та 41 договору передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату. Дія договору припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.04.2010 орендодавець передав орендарю вищевказану земельну ділянку.

01.04.2010 ТзОВ "Дата Групп" зареєструвало право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001; орган, що здійснив державну реєстрацію речового права - Львівська регіональна філія ДП ЦДЗК Стрийський районний відділ (Витяг №НВ-4600613122023).

Сторонами підписано акт приймання-передачі від 01.04.2010 земельної ділянки в оренду згідно договору оренди земельної ділянки.

Як стверджує прокурор у позовній заяві, відповідачем постійно порушуються умови та строки внесення орендної плати за землю, а позивачі не вживають заходів реагування. Зокрема, як вказав прокурор, відповідач допустив тривалу, а саме з 01.12.2020 по 30.11.2023 заборгованість в сумі 36334,44 грн.

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, прокурор посилається на інформацію Головного управління ДПС у Львівській області №3630/5/13-01-04-12-09 згідно якої, заборгованість по орендній платі за землю станом на 17.03.2023 становить 154423,01 грн, яка виникла з 05.05.2015. Остання сплата проведена 24.04.2015 на суму 190793,25 грн.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області №6601/5/13-01-04-К від 13.06.2023 ТзОВ "Дата Групп" перебуває на обліку в Стрийській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, як платник окремих податків. Станом на 01.06.2023, згідно відомостей інформаційних систем органів ДПС, заборгованість ТзОВ "Дата Групп" з орендної плати становить 110451,92 грн, в тому числі пеня за несвоєчасну сплату 110451,92 грн. 17.05.2016 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5020/16 задоволено позов ГУ ДПС у Львівській області щодо стягнення податкового боргу на суму 151873,01 грн. За результатами вжитих заходів 10.04.2023 забезпечено надходження в рахунок погашення податкового боргу в сумі 154424,00 грн.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Львівській області №10270/5/13-01-04-12-09 від 19.09.2023 та №10515/5/13-01-04-12-09 від 25.09.2023, станом па 01.09.2023 податковий борг ТОВ "Дата Групп" з орендної плати за землю складає 111131,92 грн, в тому числі пеня за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань на суму 110451,92 грн. Пеня нарахована 10.04.2023 на погашення боргу минулих років, який виник за даними поданої платником податкової декларації з орендної плати за землю на 2015 рік від 05.05.2015 №1500006275 та прийнятих податкових повідомлень-рішень за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань та податкових повідомлень-рішень за неподання податкових декларацій з податку на землю. ТзОВ "Дата Групп" податкові декларації з плати за землю на 2016-2023 роки не подавались.

16.12.2023 Стрийською міською радою на адресу Стрийської окружної прокуратури надано лист №vh-6104/23, яким повідомлено, що ТОВ "Дата Групп" допускає тривалу несплату орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 (з грудня 2020 року), що спричиняє ненадходження до місцевого бюджету коштів та призводить до невиконання дохідної частини бюджету територіальної громади та є істотним порушенням умов договору, а тому вбачаються достатні підстави для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю, розірвання договору, повернення земельної ділянки.

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до інформації ГУ ДПС у Львівській області, податкові декларації з плати за землю ТОВ "Дата Групп" на 2016-2023 роки не подавались та беручи до уваги той факт, що у зв`язку з відсутністю таких податкових декларацій Головне управління ДПС у Львівській області позбавлене можливості здійснити розрахунок заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 19.03.2010, міською радою самостійно здійснено розрахунок заборгованості по орендній платі за користування ТзОВ "Дата Групп" земельною ділянкою з кадастровим №4625386800:06:000:0001, за період з 01.12.2020 по 30.11.2023

Як вказав прокурор, у зв`язку з тим, що відповідачем допускається заборгованість з орендної плати за землю, яка постійно зростає, плата вноситься несвоєчасно та не в повному обсязі, а з 01.12.2020 по даний час не вноситься взагалі, то відповідно це є підставою для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду.

Як зазначив прокурор, у зв`язку з тривалою несплатою відповідачем орендної плати за спірну земельну ділянку (з грудня 2020 року), що спричиняє ненадходження до місцевого бюджету коштів, призводить до невиконання дохідної частини бюджету територіальної громади та є істотним порушенням умов договору, в даному випадку вбачаються достатні підстави для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю, розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника прокуратури, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, відповідно до статей 13 та 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стрийською окружною прокуратурою надіслано до Львівської обласної військовій адміністрації запит №14.57/05-42-7759 вих-23 від 03.11.2023, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо несплати орендної плати за користування земельними ділянками ТзОВ "Дата Групп", запропоновано вжити заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку.

З інформації Львівської обласної державної адміністрації №5/9-11590/0/2-23/7-16 від 14.11.2023 встановлено, що у зв`язку з відсутністю в обласній державній адміністрації інформації щодо систематичної несплати орендної плати, яка б слугувала для пред`явлення позову та забезпечення своєчасного та ефективного захисту порушених прав, заходи щодо розірвання договорів оренди, а також позовного характеру з метою повернення вищевказаної земельної ділянки не вживались. Водночас, органом виконавчої влади не повідомлено про можливе майбутнє вжиття заходів для самостійного усунення порушень з метою захисту інтересів держави.

Крім того, Стрийською окружною прокуратурою 17.03.2023 за №14.57/05-42-1986вих-23 на адресу Стрийської районної військової адміністрації скеровано листа, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо несплати орендної плати за користування земельною ділянкою ТзОВ "Дата Групп" та запропоновано проінформувати про вжиті заходи до стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки в судовому порядку. Однак, як зазначив прокурор, вказаний лист окружної прокуратури залишився без реагування.

08.06.2023 за №14.57/05-42-4007 вих-23 на адресу Стрийської районної військової адміністрації повторно скеровано листа, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо несплати орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ "Дата Групи" та запропоновано проінформувати про вжиті заходи до стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а у разі невжиття таких заходів для захисту інтересів держави у розумний строк, повідомити про причини.

На виконання вказаного запиту Стрийською районною державною адміністрацією 19.06.2023 за №67-2065/0/1-23 надіслано відповідь, якою надано завірені копії договорів оренди земельних ділянок від 19.03.2010. Поряд з цим, не проінформовано про вжиті заходи до стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

У зв`язку з цим Стрийською окружною прокуратурою 04.07.2023 за №14.57/05-42-4654вих-23 на адресу Стрийської районної військової адміністрації втретє скеровано листа та запропоновано проінформувати про вжиті заходи до стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, а у разі невжиття таких заходів для захисту інтересів держави у розумний строк, повідомити про причини.

На вказаний лист окружної прокуратури Стрийською районною державною адміністрацією 13.07.2023 скеровано відповідь №67-2455/0/1-23, яким окружну прокуратуру повідомлено, що на адресу ТОВ "Дата Групи" скеровано лист щодо сплати заборгованості орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою.

Отже, з вищенаведених листів Стрийської районної державної адміністрації №67-2065/0/1-23 від 19.06.2023 та №67-2455/0/1-23 від 13.07.2023 вбачається, що уповноваженим органом своєчасних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки на користь держави не вжито, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.

Крім того, як зазначено у позовній заяві, Стрийською окружною прокуратурою, в ході опрацювання даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що відомості про пред`явлення позовної заяви про повернення спірних земельних ділянок державі в особі Львівської обласної державної адміністрації, Стрийської районної державної адміністрації відсутні. Тобто як зазначив прокурор, це додатково підтверджує неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 142 Конституції України, Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із статтею 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

За змістом п.п.10.1.1. п.10.1. ст.10, п.п.14.1.147 п.14.1. ст.14, п.п.265.1.3. п.265.1. ст.265 Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно, що в свою чергу є місцевим податком.

Пунктом 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України. Також, згідно Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №14, орендна плата за землю з юридичних осіб (код доходів бюджетної класифікації 18010600) є складовою податку на майно.

Земельна ділянка, надана у користування відповідачу за оскаржуваним договором, перебуває на адміністративній території Стрийської територіальної громади. З огляду на вищевикладене, вимоги чинного законодавства та п.9 договору (Стрілківську сільську раду до складу якої входив населений пункт с.Бережниця на підставі рішення Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області №21 від 08.12.2020 реорганізовано шляхом приєднання до Стрийської міської ради), саме Стрийська міська рада є отримувачем коштів за її використання.

04.12.2023 на адресу Стрийської міської ради окружною прокуратурою скеровано листа №14.57/05-42-8482вих-23 про надання інформації про стан виконання орендарем умов договору оренди від 19.03.2010, в тому числі щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою.

08.12.2023 на адресу Стрийської окружної прокуратури Стрийською міською радою подано листа №03-17/131-2, яким міська рада просить Стрийську окружну прокуратуру звернутися в інтересах Стрийської міської ради до суду з відповідним позовом до ТОВ "Дата Групп".

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою у постанові від 11.05.2016 за наслідками розгляду справи №6-824цс16, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Таким чином, як зазначив прокурор, ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному обсязі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної громади, а держава в свою чергу гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Виходячи із наведених норм законодавства, "державним" (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушення орендарем умов договору, шляхом його розірвання, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості до місцевого бюджету, оскільки орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.

При цьому необхідно зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019р. у справі №915/20/18).

Як вказав суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017р. у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду вказані обставини та наведені норми законодавства, в даному випадку існують достатні підстави для застосування представницьких повноважень прокурора з метою захисту інтересів держави.

Щодо суті спору і позовних вимог прокурора про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку суд зазначає таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно із частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 Земельного кодексу України).

За змістом частини 8 статті 93 Земельного кодексу України і частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із статтею 22 Закону України "Про оренду землі", орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

У статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендаря. Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Як встановлено судом, 19.03.2010 між Стрийською районною державною адміністрацією Львівської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1. якого орендодавець на підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 09.02.2010 №68/0/5-10 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції будівель колишнього наркодиспансера під оздоровчо-відпочинковий комплекс та обслуговування парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк XIX століття", яка знаходиться за межами населеного пункту села Бережниця на території Стрілківської сільської ради Стрийського району Львівської області по вул. Січових Стрільців, 2а.

При цьому, згідно вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,6961 га, в тому числі: природо-охоронного та історико-культурного призначення 3,0000 га, зайняті поточним будівництвом 1,6961 га. Пунктом 16 договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки землі рекреаційного призначення.

Як також встановлено судом, відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.04.2010 орендодавець передав орендарю вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частиною 3 статті 19 Земельного кодексу України, земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Поряд з цим, статтями 43 та 44 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Пунктом 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021р., що набрав чинності 27.05.2021р.), з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Як встановлено судом, Рішенням Стрийської міської рада Стрийського району Львівської області від 08.12.2020 №21 "Про реорганізацію юридичних осіб Братківської, Вівнянської, Голобутівської, Дідушицької, Добрянської, Добрівлянської, Жулинської, Завадівської, Загірненської, Заплатинської, Йосиповицької, Кавської, Ланівської, Лисятицької, Миртюківської, Нежухівської, Підгірцівської, Подорожненської, П`ятничанської, Семигинівської, Сихівської, Стрілківської, Стриганцівської, Розгірченської, Ходовицької, Угерської сільських рад та Дашавської селищної ради шляхом приєднання до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області", у зв`язку з реорганізацією органів місцевого самоврядування, беручи до уваги рішення І сесії VIII демократичного скликання від 19.11.2020 №1"Про вступ на посаду Стрийського міського голови", відповідно до Цивільного кодексу України, керуючись законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій" від 17.11.2020, Стрийська міська рада вирішила, зокрема, реорганізувати Стрілківську сільську раду (ЄДРПОУ 04370937), розташовану за адресою: с. Стрілків, Стрийського району, Львівської області, шляхом приєднання до Стрийської міської ради (ЄДРПОУ 26256903), розташованої за адресою: вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Стрийського району, Львівської області (пункт 1.22. Рішення Стрийської міської рада Стрийського району Львівської області від 08.12.2020 №21).

Частиною 1 статті 148-1 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, зміна власника земельної ділянки та передача її з державної в комунальну власність не впливає на умови діючого договору оренди землі, на права та обов`язки орендаря та не тягне за собою зміну умов договору оренди землі.

Вказане кореспондується також з нормами статті 514 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже з огляду на вказане, відповідно до чинного законодавства саме Стрийська міська рада є власником земельної ділянки та стороною договору оренди землі (орендодавцем).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із статтею 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, а згідно із статтею 206 цього Кодексу, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як стверджує прокурор та як вбачається із матеріалів справи, відповідачем постійно порушуються умови та строки внесення орендної плати за землю. Тобто суд погоджується із твердженням прокурора про те, що відповідач допустив тривалу заборгованість за договором оренди.

Зокрема як вбачається з інформації Головного управління ДПС у Львівській області від №3630/5/13-01-04-12-09 заборгованість по орендній платі за землю станом на 17.03.2023 становить 154423,01 грн, яка виникла з 05.05.2015. Остання сплата проведена 24.04.2015 на суму 190793,25 грн. Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області №6601/5/13-01-04-к від 13.06.2023 ТзОВ "Дата Групп" перебуває на обліку в Стрийській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, як платник окремих податків. Станом на 01.06.2023, згідно відомостей інформаційних систем органів ДПС, заборгованість ТзОВ "Дата Групп" з орендної плати становить 110451,92 грн, в тому числі пеня за несвоєчасну сплату 110451,92 грн. 17.05.2016 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5020/16 задоволено позов ГУДПС у Львівській області щодо стягнення податкового боргу на суму 151873,01 грн. За результатами вжитих заходів 10.04.2023 забезпечено надходження в рахунок погашення податкового боргу в сумі 154424,00 грн.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Львівській області №10270/5/13-01-04-12-09 від 19.09.2023 т №10515/5/13-01-04-12-09 від 25.09.2023, станом па 01.09.2023 податковий борг ТОВ "Дата Групп" з орендної плати за землю складає 111131,92 грн, в тому числі пеня за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань на суму 110451,92 грн. Пеня нарахована 10.04.2023 на погашення боргу минулих років, який виник за даними поданої платником податкової декларації з орендної плати за землю на 2015 рік від 05.05.2015 №1500006275 та прийнятих податкових повідомлень-рішень за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань та податкових повідомлень-рішень за неподання податкових декларацій з податку на землю. ТзОВ "Дата Групп" податкові декларації з плати за землю на 2016-2023 роки не подавались.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно розрахунку позовних вимог, заборгованість за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 від 19.03.2010 за період з 01.12.2020 по 30.11.2023 становить 36334,44 грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості, судом встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 36334,44 грн підтверджується матеріалами справи. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановлені судом обставини свідчать про систематичне порушення відповідачем умов договору в частині повноти та своєчасності сплати орендної плати.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Враховуючи наведене, під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до положень статті 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із статтею 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суд у пункті 38 постанови від 02.05.2018р. у справі №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення вимог статті 629 Цивільного кодексу України, статті 206 Земельного кодексу України, підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", а також умов договору оренди земельної ділянки систематично (понад три місяці підряд) не сплачував орендну плату за оренду земельної ділянки, що відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України та умов укладеного договору оренди землі є достатньою правовою підставою для розірвання цього договору.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (стаття 653 ЦК України).

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як встановлено судом, земельна ділянка, що була передана в оренду згідно з вищезазначеним договором оренди в силу закону перейшла до Стрийської міської ради, а відтак суд дійшов висновку зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку Стрийській міській раді, а не Стрийській районній державній адміністрації, як про це просить прокурор, з огляду на що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведене, систематична несплата відповідачем орендної плати за земельну ділянку, що визначена договором оренди земельної ділянки, є порушенням істотних умов договору, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 36334,44 грн, розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 від 19.03.2010. укладений між Стрийською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" повернути Стрийській міській раді на підставі акту приймання-передачі земельну ділянку площею 4.6961 га з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Бережниця на території Стрілківської сільської ради Стрийського району Львівської області по вул. Січових Стрільців. 2а.

При зверненні до суду із позовною заявою прокуратурою було сплачено судовий збір в розмірі 8052,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3161 від 22.12.2023, а тому враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури 8052,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 5-А, квартира 75, ідентифікаційний код 33936868) на користь Стрийської міської ради (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Шевченка, будинок 71, ідентифікаційний код 26256903) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 36334,44 грн згідно з договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 від 19.03.2010.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001 від 19.03.2010, укладений між Стрийською районною державною адміністрацією Львівської області (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця С. Бандери, будинок 28, ідентифікаційний код 04056428) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 5-А, квартира 75, ідентифікаційний код 33936868).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 5-А, квартира 75, ідентифікаційний код 33936868) повернути Стрийській міській раді (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Шевченка, будинок 71, ідентифікаційний код 26256903) на підставі акту приймання-передачі земельну ділянку площею 4,6961 га з кадастровим номером 4625386800:06:000:0001, яка знаходиться за межами населеного пункту с.Бережниця на території Стрілківської сільської ради Стрийського району Львівської області по вул. Січових Стрільців. 2А.

Стягувач: Стрийська міська рада (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Шевченка, будинок 71, ідентифікаційний код 26256903).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 5-А, квартира 75, ідентифікаційний код 33936868).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Групп" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 5-А, квартира 75, ідентифікаційний код 33936868) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, ідентифікаційний код 02910031) витрати по сплаті судового збору в сумі 8052,00 грн.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.06.2024.

Суддя Петрашко М.М.