Ухвала

від 07.06.2024 по справі 916/5702/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"07" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5702/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" (код ЄДРПОУ 40518007, 65072, м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, буд. 45)

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.01.2024, вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 провадження у справі №916/5702/23 закрито; роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

24.05.2024 від відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Ухвалою суду від 28.05.2024 для вирішення питання про судові витрати призначено судове засідання на 07.06.2024.

05.06.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про судові витрати.

У судове засідання 07.06.2024 з`явився позивач, який підтримав подане ним заперечення та просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Вирішуючи питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача понесених останнім витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи, суд виходить з такого.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив суду про понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. Понесення відповідачем витрат в цій частині підтверджується наявними у справі доказами, зокрема:

1) договором про надання правничої допомоги від 04.01.2024, укладеним між Адвокатським бюро "Бороган" та ОСББ "Терешкової 45" (а.с.31-32);

2) актом приймання-передачі виконаної роботи від 09.01.2024 до договору про надання правової допомоги, підписаним між відповідачем та Адвокатським бюро "Бороган", яким останні підтвердили виконання/прийняття робіт за п.2.1. та 4.1. договору (усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції, підготовка відзиву на позовну заяву) вартістю 15000,00 грн. (а.с. 33)

3) ордером на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 30).

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України, яка має назву "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду", закріплені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За змістом ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики її застосування, вирішення питання про відшкодування понесених відповідачем витрат у разі відмови позивача від позову ставиться у залежність від встановлення обставин задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову.

В даному випадку позивач не звертався до суду із заявою про відмову від позову, а господарським судом постановлено про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює застосування приписів ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання стосовно стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Вирішуючи питання наявності необґрунтованих дій позивача, суд враховує послідовну та сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої ГПК України не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 зі справи №905/121/19, від 13.05.2021 зі справи №910/16777/20, від 15.09.2021 зі справи №902/136/21, від 18.01.2022 зі справи №922/2017/17).

В межах розгляду справи №916/5702/23 ухвалою суду від 28.03.2024 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" про зобов`язання вчинити певні дії закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст.231 ГПК України, тобто у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а не внаслідок встановлення факту необґрунтованих дій з боку позивача.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. відмовити.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 07.06.2024 та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 11.06.2024.