Рішення

від 12.06.2024 по справі 916/4802/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4802/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАПАК ТАВРІЯ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ"

про стягнення 6335982,86 грн

за участю представників:

від позивача - Сівовна Ю.

від відповідача- не прибув

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАПАК ТАВРІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" про стягнення 6335982,86 грн за договором поставки № ТА002668-20 від 05.02.2020, з яких - 3117744,84грн основного боргу, 2233686,93 грн пені, 151114,64 грн 3% річних, 833436,45 грн інфляційних. Крім того, позивач просить суд в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму основного боргу в розмірі 3117744,84 грн з 14.10.2023 до моменту виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАПАК ТАВРІЯ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4802/23, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 06.12.2023 об 10 год. 30 хв. Крім того, суд звернув увагу відповідача на його обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 ГПК України.

Ухвала про відкриття провадження, надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань смт. Овідіополь Одеського району Одеської області вул. Берегова 9а, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Однак, засідання 06.12.2023 не відбулось у зв`язку з хакерською атакою суду, через що суд ухвалою від 11.12.2023 призначив підготовче засідання на 17.01.2024.

В ході розгляду справи відповідач зареєстрував електронний кабінет, тому ухвала від 11.12.2024 була доставлена до його електронного кабінету 11.12.2023, що підтверджується довідкою.

12.12.2023 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву.

Відзиву на позов відповідач так і не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Засідання 17.01.2024 не відбулось через повітряну тривогу, через що суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив іншу дату засідання на 31.01.2024.

Ухвалою від 31.01.2024 постановлено провести підготовче засідання у справі впродовж розумного строку, відкладено розгляд справи на "06" березня 2024 р. о 13:00. Крім того, судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів у відповідача та Головного управління ДПС в Одеській області .

ГУ ДПС в Одеській області 22.02.2024 надало на виконання вимог ухвали суду докази. Ухвалою від 06.03.2024 відкладено розгляд справи на 03.04.2024.

Однак, засідання 03.04.2024 не відбулось через перебування судді на лікарняному, через що суд ухвалою від 08.04.2024 призначив підготовче засідання на 15.05.2024.

Ухвалою від 15.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.06.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

05.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУНАПАК ТАВРІЯ" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № ТА002668-20 , за умовами якого постачальник зобов`язався поставляти і передавати у власність покупцю, а покупець приймати та здійснювати оплату гофрокартонної продукції на умовах, визначених в цьому договорі.

У той же день Сторони підписали Протокол узгодження розбіжностей до зазначеного Договору поставки, яким погодили зміну частини положень підписаного Договору.

Відповідно до п. 12.1, 12.2 договір набирає чинності з дня підписання сторонами ф діє до 31.12.2020. У разі якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору, сторони письмово не повідомили одна одну про наміри розірвати договір, то він автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік.

Також Сторонами було укладено три Додаткові угоди (№1 від 21.05.2021 р., №2 від 29.12.2021 р. та №3 від 31.01.2022 р.) до зазначеного Договору поставки, якими, зокрема, було змінено строки оплати за Товар, погоджений в п. 3.2 Договору поставки, а саме сторонами узгоджено, що покупець зобов`язаний оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання Товару.

Відповідно до п. 1.4. Договору Позивач зобов`язався поставляти Товар окремими партіями, оформленими видатковими накладними, а Відповідач приймати та оплачувати такий Товар. Під партією Товару вважається кількість Товару, відвантажена в один транспортний засіб. Обсяг партії визначається у видатковій накладній.

Згідно з п. 2.1. Договору поставки найменування, асортимент, технічні характеристики, місце поставки, ціна, умови поставки Товару (базис згідно правил Інкотермс 2010) вказуються у специфікаціях та заявках-замовленнях, які є невід`ємною частиною Договору поставки, та відображаються у рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних Позивача (Постачальника). Кількість Товару та строки поставки кожної партії товару Сторони погоджують в Заявках-Замовленнях, які є невід`ємними частинами цього Договору. У ціну Товару входить вартість упаковки та маркування.

В період з 14.05.2021 року по 21.01.2022 року Сторонами укладено 10 специфікацій, з яких Специфікації№№ 9-10 стосуються неоплачених партій Товару.

Відповідачем (Покупцем) також надано дві заявки-замовлення, що стосуються неоплачених партій Товару.

Згідно з п. 1.5 Договору, заявка-замовлення - це письмове або електронне замовлення Покупця на партію Товару. Лист узгодження - лист, що відображує креслення та дизайн гофрокартонної продукції, містить технічну інформацію, підготовлений Постачальником та наданий Покупцю для погодження. Лист узгодження може бути виготовлений по відбитку або взірцю, наданому Покупцем, або розроблений Постачальником.

Зазначені дві заявки-замовлення, які мають значення для справи, були надані в електронному виді в електронних листах Відповідача, паперові копії яких додано до цієї позовної заяви. Відповідачем (Покупцем) також узгоджено відповідні креслення та дизайн продукції згідно з п. 1.5 Договору поставки у наданих Позивачу листах узгодження відповідної гофрокартонної продукції, а саме: Г/К ASTI 294X196X330; Г/КОМПЛЕКТ ТЗШВ 345*258*328 БУР; Г/ЛОТОК 294X235X50. Щодо зазначених заявок-замовлень були надані відповідні підтвердження Позивача.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором поставки, в тому числі в період з 14.01.2022 року по 13.02.2022 року Позивачем було поставлено Відповідачу 17 партій Товару, щодо яких Відповідачем належним чином отримано Товар, жодних претензій щодо його якості не пред`явлено.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставки датою отримання Товару є дата фактичної поставки товару Покупцю та підписання уповноваженими представниками сторін товаротранспортної накладної та видаткової накладної.

Згідно з п. 6.3 Договору поставки обов`язок Постачальника щодо постачання Товару вважається виконаним у момент передачі Товару Покупцю. Умови поставки Сторони погоджують у Специфікації. Відповідно до п. 6.1 Договору поставки Постачальник зобов`язується передати Покупцю на кожну окрему партію Товару наступні документи в оригіналах: рахунок-фактуру, видаткову накладну (2 примірники), товарно-транспортну накладну, сертифікат якості (за вимогою).

Товар відповідно був належним чином доставлений за місцем поставки, узгодженим Сторонами у відповідних Специфікаціях № 9 та № 10, а саме: смт. Таїрове, Одеська область та с. Прибузьке, Очаківського р-ну, Миколаївської обл.

На підтвердження позовних вимог Позивач додав до позовної заяви всі наявні в позивача копії документів, в тому числі копії товаро-транспортних накладних (надалі - ТТН) та видаткових накладних (надалі - ВН).

Позивач зазначає, що на даний час його зареєстроване місцезнаходження м. Ходорів Стрийського району Львівської області вул. Стрілецька 11. До війни його місцезнаходження було м. Олешки Херсонської області вул. Гвардійська 103, яке з 24.02.2022 і до цього часу перебуває в окупації.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що у зв`язку з неможливістю вивезення первинних/установчих документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії та на тимчасово окупованих територіях, відповідні ТТН і ВН наявні у Позивача лише в копіях, в той час як частина з зазначених ТТН і ВН також відсутня в копіях. В таблиці нижче Позивач зазначив інформацію щодо наявності копій відповідних документів щодо кожного ТТН та ВН, що має значення для справи:

№Поставка на суму, грн (включно 3 ПДВ)Дата отримання Товару ВідповідачемТТНВНСпецифікація1.197 337,6014.01.2022№Р295 від 14.01.2022 р.№295 від 14.01.2022 р.№92.236 805,1215.01.2022№РЗЗЗ від 15.01.2022 р.№333 від 15.01.2022 р.№93.134 847,3615.01.2022№Р340 від 15.01.2022 р.№340 від 15.01.2022 р.№94.105 794,8815.01.2022№Р341 від 15.01.2022 р.№341 від 15.01.2022 р.№95.39 467,5215.01.2022№Р342 від 15.01.2022 р.№342 від 15.01.2022 р.№96.254 142,7216.01.2022№Р366 від 16.01.2022 р.№366 від 16.01.2022 р.№97.234 593,2817.01.2022№Р403 від 17.01.2022 р.№403 від 17.01.2022 р.№98.161 321,4001.02.2022№Р1030 від 01.02.2022 р.№1030 від 01.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№ 109.39 056,4007.02.2022№Р1250 від 07.02.2022 р.№1250 від 07.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№910.254 550,0009.02.2022№Р1346 від 09.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№1346 від 09.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№911.236 805,1209.02.2022№Р1372 від 09.02.2022 р.№1372 від 09.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№912.118 402,5609.02.2022№Р1373 від 09.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№1373 від 09.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№913.234 593,2811.02.2022№Р1450 від 11.02.2022 р.№1450 від 11.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№914.272 877,6011.02.2022№Р1472 від 11.02.2022 р.№1472 від 11.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№915.118 402,5612.02.2022№Р1490 від 12.02.2022 р.№1490 від 12.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№9

(відсутня скан-копія)16.224 197,4412.02.2022№Р1493 від 12.02.2022 р.№1493 від 12.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№917.254 550,0013.02.2022№Р1523 від 13.02.2022 р.№1523 від 13.02.2022 р. (відсутня скан-копія)№93 117 744,84

З огляду на викладене, позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача та ГУ ДПС в Одеській області.

Як зазначено вище, ГУ ДПС в Одеській області у відповідь на ухвалу суду надало суду докази - податкову звітність.

Відповідно до п. 3.2. Договору (з урахуванням додаткових угод) Відповідач (Покупець) зобов`язаний оплатити поставлену партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач також додав Таблицю з детальним описом поставлених партій Товару та розрахунком основної суми заборгованості за Договором поставки.

За результатами зазначених поставок Товару та у відповідності з п. 6.7 Договору поставки Позивачем також належним чином складено відповідні податкові накладні, зареєстровано такі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платника податку - покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" (код ЄДРПОУ: 40837596), Відповідача.

В свою чергу Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, зокрема, не здійснив оплату вартості поставленого йому Позивачем Товару у визначені Договором поставки строки згідно з відповідними рахунками на оплату.

Внаслідок чого у Відповідача сформувалась прострочена заборгованість у розмірі 3 117 744,84 грн.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Незалежно від наявності оригіналів відповідних доказів скан-копії документів, переданих сторонами Договору поставки одна одній, та які подаються Позивачем разом з цією Позовною заявою, є самі по собі належними, допустимими та достовірними доказами щодо обставин, які вони підтверджують, з урахуванням п. 11.4 Договору поставки, яким передбачено, що такі документи мають юридичну силу нарівні з оригіналами:

Так, п. 11.4. договору сторони погодили, що документи (Лист узгодження, Специфікації, рахунки- фактури, накладні тощо), передані шляхом факсимільного або електронного зв`язку однією із Сторін іншій Стороні, мають юридичну силу нарівні з оригіналами до моменту надання оригіналів документів. Сторони зобов`язуються здійснити обмін оригіналами документів протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оформлення таких документів.

Для уникнення сумнівів, для підтвердження своїх вимог до Відповідача на підставі Договору поставки Позивач також посилається на наступні докази, які свідчать про фактичне здійснення поставок партій Товару, зазначених в розрахунку основної заборгованості за Договором поставки, Позивачем Відповідачу та підтверджують відображення Відповідачем відповідних господарських операцій у своїй податковій звітності та вчинення Відповідачем юридично значимих дій, зокрема, щодо відображення податкового кредиту за такими господарськими операціями:

- податкові накладні, зареєстровані Позивачем, ТОВ "ДУНАПАК ТАВРІЯ", в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платника податку - покупця ТОВ "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ", Відповідача, в 2022 р., копії яких подаються Позивачем разом з цією Позовною заявою,

- відповідні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ", Відповідача, разом з усіма додатками до них,

- інші матеріали податкової звітності ТОВ "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ", Відповідача, які свідчать про вчинення Відповідачем юридично значимих дій щодо відповідних господарських операцій за Договором поставки, зокрема, про відображення податкового кредиту за відповідними господарськими операціями,

- інформацію з системи електронного адміністрування податку на додану вартість про віднесення ТОВ "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ", Відповідачем, сум податку, що міститься у зазначених податкових накладних, зареєстрованих Позивачем, ТОВ "ДУНАПАК ТАВРІЯ", в Єдиному реєстрі податкових накладних, до сум податкового кредиту,

- відомості, які надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області.

Щодо зазначених доказів Позивач разом із цією Позовною заявою подає відповідне клопотання про витребування доказів.

Як підтверджується позицією Верховного Суду (постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17, постанова від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19) , якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторін не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом. Відповідне доказове значення також мають інші матеріали податкової звітності Відповідача та матеріали Державної податкової служби України, які підтверджують вчиненням юридично значимих дій Відповідачем щодо відповідних поставок за Договором поставки.

Позивач направляв вимоги електронною поштою на електронні адреси Відповідача, які використовувались для обміну кореспонденцією під час виконання Договору поставки, а саме на електронну пошту Петрової О.Г., менеджера відділу забезпечення Відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_3) та Румянцевої Анастасії ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також на електронну пошту керівника Відповідача Крилової Т.В. (електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами щодо погашення простроченої заборгованості та надання документів, пов`язаних з поставками Товару.

Представниками Позивача подано адвокатські запити на адресу Відповідача щодо отримання копій документів, необхідних для захисту інтересів Позивача у спорі з Відповідачем, але відповіді не отримано.

Представником Позивача подано кредиторські вимоги № 06-09/2023 від 06.09.2023 р. на адресу Відповідача, які містили вимогу, зокрема, що негайного погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем разом з нарахованими сумами пені, 3% річних від простроченої суми, а також інфляційних втрат станом на 06.09.2023 р.

Відповідач доказів перерахування боргу в сумі 3117744,84 грн за отриманий товар станом на день розгляду спору не подав, як і будь-яких заперечень, тому позовні вимоги про стягнення 3117744,84 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення оплати відповідачем, позивач просить стягнути 151114,64грн 3% річних та 833436,45 грн інфляційних, нарахованих станом на 13.10.2023.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що він здійснений правильно, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 2233686,93 грн пені, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.2 Договору, за прострочення строку оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого, але неоплаченого в термін товару за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов`язання до моменту здійснення оплати товару.

З огляду на викладене, розрахунок позивача станом на 13.10.2023 виконаний правильно, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд зазначити в рішенні відомості відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України щодо 3% річних та пені.

За змістом ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Норма, встановлена ч.10 ст. 238 ГПК України, введена в дію з 01 січня 2019 року та призвана убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Як зазначено в частинах 11 та 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Суд зауважує, що зазначення відомостей відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи наведене, суд, користуючись своїм правом, дійшов висновку про неможливість застосування механізму нарахування, визначеного частиною 10 статті 238 ГПК України, оскільки це призведе до перевищення розміру річних, пені та інфляційних над сумою основного боргу.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЇРОВО ВАЙНЕРІ" (код 40837596, смт. Овідіополь Одеського району Одеської області вул. Берегова 9а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАПАК ТАВРІЯ" (код 38045226, м. Ходорів Стрийського району Львівської області вул. Стрілецька 11) 6335982,86 грн заборгованості та 95039,75 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 червня 2024 року.

Суддя В.В. Литвинова