Рішення

від 04.06.2024 по справі 920/277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2024м. СумиСправа № 920/277/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/277/24

за позовом Заступника керівника Сумської окружної прокуратури (вул. Магістратська, буд. 12, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивача Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (пл. Соборна, буд. 1/1, м. Лебедин, Сумська область, 42200)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, оф. 5, м. Київ, 04070)

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 145 002 грн 41 коп.,

представники учасників справи:

прокурор - Луцик О.О.;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Шайко С.В.;

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021; 2) визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 07.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021; 3) визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 21.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021; 4) визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 25.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021; 5) стягнути з відповідача 145 002 грн 41 коп. безпідставно сплачених коштів.

Ухвалою від 18.03.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/277/24 призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.04.2024, 12:10; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

26.03.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 898 від 26.03.2024), в якому просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що за результатами проведеної процедури закупівлі, між Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" 22.01.2021 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1. У договорі сторони обумовили усі істотні умови, а також передбачили дії сторін у разі зміни ціни на ринку у сторону збільшення вартості електроенергії. Так, розділом 5 договору сторони узгодили можливі зміни ціни за одиницю електричної енергії у сторону її збільшення. Сторонами були укладені додаткові угоди № 3, 4, 5, 6 до договору, які стосувалися зміни ціни за одиницю електричної енергії. Кожна із додаткових угод № 3, 4, 5 та 6 містить умови, за якими сторони узгоджують збільшення ціни (вартості) електричної енергії, що є однією із істотних умов договору. Відповідач зазначає, що умовами п. 5.6. договору сторони погодили, що у випадку коливання ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Сторонами у договорі погоджено перелік документів, які можуть враховуватися при зміні ціни за одиницю електричної енергії у сторону її збільшення. Законодавство у сфері публічних закупівель не містить норм, за якими визначено орган (особу), наділений повноваженнями щодо надання інформації на підтвердження коливання ціни товару на ринку. Постачальник електричної енергії звернувся із відповідними запитами до Харківської торгово-промислової палати. З аналізу поданої інформації у Цінових довідках вбачається, що мали місце зміни ціни у відповідному місяці у сторону збільшення не лише до ціни на електроенергію, визначеної у договорі, а й у наступних укладених додаткових угодах. Тому можливо прослідкувати динаміку цін щодо їх збільшення чи зменшення як до попереднього періоду, так і у наступному періоді, у зв`язку з чим є усі підстави вважати, що такі довідки відображають (у межах даного спору) коливання ціни на ринку електроенергії. Цінові довідки Харківської ТПП можуть бути джерелом інформації щодо коливання цін на ринку електроенергії та бути підставою для укладення додаткових угод до договору щодо збільшення ціни на електроенергію. Крім того, коливання ціни на ринку електричної енергії у бік збільшення підтверджується офіційною інформацією на сайті Оператора ринку. Щодо визнання додаткових угод недійсними відповідач зазначає, що підставами для укладення додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов основного договору, сторонами обрано саме пункт 2 та пункт 7 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідач зазначає, що зміна умов договору відбулась за погодженням сторін, а не за рішенням суду, а отже оцінка достатності підстав для внесення змін до договору належала саме до компетенції сторін. В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилався на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку електричної енергії, що підтверджується довідками Харківської торгово-промислової палати. А відтак, сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього. Такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до договору. Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таким чином, якщо у позові не заявлено вимоги про застосування двосторонньої реституції, суд має розглянути питання щодо ефективності способу захисту в цілому, і якщо проведення двосторонньої реституції не відновить права позивача, а погіршить його становище, або взагалі є неможливим, то це є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання договору недійсним, адже невідворотнім наслідком такого задоволення є двостороння реституція. Предметом договору та оскаржуваних додаткових угод до нього є постачання електричної енергії за ціною визначеною сторонами, у тому числі, за оскаржуваними додатковими угодами. Тому, у випадку визнання додаткових угод до договору недійсними Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради буде змушене компенсувати ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" вартість поставленої за "недійсними угодами" електричної енергії, яка на дату відшкодування може бути більшою аніж на дату укладення оскаржуваних додаткових угод. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення. Відповідач зазначає, що підвищення ціни на електричну енергію є непрогнозованим (його неможливо передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Отже, погодження сторонами порядку внесення змін у договір, внесення змін до договору на підставі вказаних додаткових угод внаслідок коливання цін на ринку електричної енергії в сторону збільшення, що не залежало від відповідача та відповідало умовам договору і вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", збільшення ціни за одиницю товару у кожній додатковій угоди не більше ніж на 10%, та не збільшення ціни договору, в сукупності свідчать про дотримання сторонами договору, положень ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень ст. 632, 652 ЦК України. Згідно з нормами ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідальність за порушення вимог цього Закону покладається на визначених ст. 44 ЗУ "Про публічні закупівлі" уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, службових (посадових) осіб та членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу, службових (посадових) осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), а не на постачальника, як суб`єкта господарювання.

03.04.2024 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 1890 від 03.04.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Прокурор зазначає, що окружною прокуратурою у позовній заяві не оспорюється право сторін на внесення змін до договору публічної закупівлі без обмеження будь-якими строками. У свою чергу вказується на неможливість перевищення максимального ліміту у 10% для такого підвищення, що передбачено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто спір у справі стосується не строків чи частоти зміни ціни за договором, а граничного розміру, на який вона може підвищуватись. Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Підвищення більш як на 10 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Визнання недійсної будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною. Без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій угоді фактично перевищуватиме підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні із основним договором. Враховуючи недійсність укладених додаткових угод № 3-6 до договору № 1 вартість за одиницю поставленої електричної енергії має визначатися на підставі додаткової угоди №2 від 15.03.2021 у розмірі 3,963852 грн/кВт/год з урахуванням збільшення ціни тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, визначеної додатковою угодою №4 від 07.09.2021 у розмірі 0,066456 грн/кВт/год, що становить 4,03038 грн/кВт/год. За даним позовом стягуються з відповідача безпідставно збережені кошти в сумі 145 002,41 грн. Зазначена сума обрахована як різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" за електричну енергію по цінам відповідно до оспорюваних додаткових угод № 3-6 та вартістю електричної енергії, виходячи з ціни визначеної на підставі додаткової угоди №2 від 15.03.2021 за договором. Основний договір недійсним не визнавався, а тому підстави для застосування двосторонньої реституції щодо повернення набутого майна на користь відповідача відсутні. Щодо відповідальності за порушення законодавства про публічні закупівлі прокурор зазначає, що відповідачем не враховано, що норма ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" стосується виключно посадових і службових осіб, а не самого органу із статусом юридичної особи за кошти якого здійснювалась оплата наданих послуг. Визнання недійсними спірних додаткових угод здійснюється на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 235 ЦК України, а стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості передбачуваності, офіційний текст яких є публічним та загальнодоступним. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.

15.04.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1124 від 15.04.2024), в якій просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Відповідач зазначає, що держава в разі порушення її інтересів у сфері публічних закупівель має право звертатись до суду за їх захистом через орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист таких інтересів держави. У спірних правовідносинах таким органом є Держаудитслужба. Відповідач підтримує позицію викладену у відзиві на позов у даній справі та зазначає, що сторонами договору самостійно внесено до п. 5.1, 5.3, 5.3.2, 5.3.7, 5.5, 5.6 договору положення щодо зміни ціни за одиницю товару з урахуванням коливання ціни на електричну енергію на ринку. Станом на момент підписання договору про постачання електричної енергії сторонами погоджені всі істотні умови. Факт прийняття електричної енергії є підставою виникнення у позивача зобов`язання оплатити вартість поставленої електричної енергії. Сторони договору виконали свої зобов`язання. Постачальник документально підтвердив замовнику факт коливання ціни на одиницю товару на ринку електричної енергії у бік збільшення від ціни у договорі і до ціни на момент укладення додаткових угод, довів, що ціна є непрогнозованою, непередбаченою, що є підставою для внесення змін до договору щодо ціни за одиницю товару. Надані постачальником електричної енергії довідки Харківської торгово-промислової палати про коливання відпускних цін на електричну енергію не суперечать положенням п.5.6. договору щодо документів, які підтверджують законне внесення змін до договору, оскільки такі довідки містять інформацію щодо відсоткового зростання ціни на електричну енергію з початкових до кінцевих значень цін.

У судовому засіданні 16.04.2024, за участю прокурора, суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку для подання заперечення (вх. № 1124 від 15.04.2024) до 15.04.2024 відповідно до ст. 119 ГПК України та прийняття відповідного заперечення до розгляду; про відкладення підготовчого засідання на 07.05.2024, 12-00.

18.04.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 2002 від 18.04.2024), в якому просить суд передати справу № 920/277/24 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки предметом спору у даній справі є вимога про визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених коштів, що є грошовим зобов`язанням та не стосується виконання відповідачем зобов`язань по договору в частині постачання/непостачання електричної енергії. Відповідно до інформації з ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача є: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 25, літ. "Б", оф. 5. Спір підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача, що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 23.04.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача (вх. № 2061 від 23.04.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 920/277/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

22.04.2024 прокурор подав письмові пояснення на заперечення та клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю (вх. № 2275 від 22.04.2024), в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача. Прокурор зазначає, що повноваження у Держаудислужби, як органу державної влади, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням процедури закупівлі, від укладання відповідного договору і до його повного виконання, виникають під час проведення заходів державного фінансового контролю. Однак, згідно з інформацією, розміщеною у системі "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі №UA-2020-12-14-004964-c) моніторинг органами Держаудитслужби не проводився. Згідно з висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Додатком №1 до договору (додаток до заяви-приєднання) визначено перелік точок комерційного обліку за об`єктами споживача, які знаходяться на території м. Лебедин, Сумського району Сумської області та населених пунктів Сумського району Сумської області. Таким чином, місцем виконання договору №1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 є територія Сумського району Сумської області, а тому позов за територіальною підсудністю може бути пред`явлений до Господарського суду Сумської області.

У судовому засіданні 07.05.2024 за участю прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 2002 від 18.04.2024) про передачу справи за територіальною підсудністю, оскільки згідно з ч. 5 с. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих догорів. Зважаючи на визначення сторонами місця виконання основного зобов`язання у договорі та предмету дослідження у цій справі, суд дійшов висновку, що в даних правовідносинах у прокурора було наявне право обирати суд, який має розглянути спір, або за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України або за місцем виконання договору згідно з положеннями ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Ухвалою від 07.05.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 04.06.2024, 11:30; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні 04.06.2024 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Прокурор просить суд задовольнити позов.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткові угоди № 3-6 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021, укладені всупереч інтересам держави, з порушенням положень Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, підвищення ціни за одиницю товару, нераціонального та неефективного витрачання коштів бюджету та заподіяння прямих збитків державі. Сумською окружною прокуратурою було спрямовано до Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради лист № 54-1726ВИХ-24 від 06.03.2024 щодо виявлених прокурором порушень законодавства при укладенні додаткових угод № 3-6 до договору з метою встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Відповідно до листа-відповіді від 12.03.2024 № 01-24/317 Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради повідомило прокуратуру, що не вживало і не планує вживати заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору, а також у зв`язку з відсутністю у штаті юриста. Листом від 13.03.2024 за № 54-1886ВИХ-2454-159-24 прокурор повідомив позивача про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради про визнання недійсними додаткових угод № 3-6 до договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.01.2021 та стягнення 145 002,41 грн.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 1, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради - орган місцевого самоврядування.

За змістом розділів І, ІІ, ІІІ, ІV Положення про Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради, затвердженого рішенням тринадцятої сесії Лебединської міської ради восьмого скликання від 31.05.2021 № 301-МР, Управління є структурним підрозділом виконавчого комітету Лебединської міської ради, утвореним Лебединською міською радою (далі Засновник), підзвітним та підконтрольним Лебединській міській раді, підпорядковується виконавчому комітету Лебединської міської ради та Лебединському міському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольне відповідним органам виконавчої влади.

Управління є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом, має самостійний кошторис, баланс, рахунки в банківських установах, органах казначейства та обслуговується централізованою бухгалтерією. Управління освіти, молоді та спорту є правонаступником усіх прав та обов`язків відділу освіти виконавчого комітету Лебединської міської ради та відділу молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради.

Управління є неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів Лебединської міської територіальної громади. Кошти Управління використовується виключно для фінансування видатків з утримання. Використання коштів, не пов`язане з реалізацією основних завдань та функцій Управління, визначених законодавством та цим Положенням, забороняється.

Однією з функцій управління є здійснення матеріально-фінансового забезпечення закладів освіти, що належать до комунальної власності; здійснення у межах повноважень договірної роботи щодо договорів, угод, контрактів, стороною яких виступає Управління. Управління має право, зокрема укладати в установленому чинним законодавством порядку договори, набувати майнових і немайнових прав, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судах та у Верховному Суді.

Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради є виконавчим органом Лебединської міської ради, яке у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Крім цього, Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради є стороною договору № 1 від 22.01.2021, яка оплачувала електричну енергію.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд враховує, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

22.01.2021, за результатами публічної закупівлі, між Відділом освіти виконавчого комітету Лебединської міської ради, правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (переможець відкритих торгів) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 1, відповідно до умов якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (з урахуванням послуг з розподілу (передачі) електричної енергії).

Згідно з п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію (з урахуванням послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

Відповідно до комерційної пропозиції, що є додатком 2 до договору, фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії, становить 2,84351666134 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,41221999361 грн за 1 кВ/год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998 (0,312276 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 1347 від 11.07.2020 (0,91018 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Обсяг постачання - 626 700 кВт/год; вартість договору - 2 138 438 грн. 27 коп.

Договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з п. 1.6. додатку № 4 до договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пп. 1- 8 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

12.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору, відповідно до умов якої, керуючись п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" на 2021 рік", постановою НКРЕКП № 2377 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "СУМИОБЛЕНЕРГО" та умовами договору, сторони домовились внести зміни до розділу "Ціна" додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" згідно з яким у новій редакції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії з 15.02.2021 становить - 3,14117 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,769404 грн за 1 кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 (0,29393 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 2377 від 09.12.2020 (1,22667 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту підписання і розповсюджує свою дію на відносини сторін по договору з 15.02.2021, та діє протягом строку дії договору.

15.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до умов якої, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №364/21 від 12.02.2021 та умовами договору, сторони домовились внести зміни до розділу "Ціна" додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" згідно з яким у новій редакції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії з 15.03.2021 становить - 3,30321 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,963852 грн за 1 кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 (0,29393 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 2377 від 09.12.2020 (1,22667 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту підписання і діє протягом строку дії договору.

01.09.2021 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору, відповідно до умов якої, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1876/21 від 13.08.2021 та умовами договору, сторони домовились внести зміни до розділу "Ціна" додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" згідно з яким у новій редакції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії з 15.08.2021 становить - 3,48129 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,177548 грн за 1 кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 (0,29393 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 2377 від 09.12.2020 (1,22667 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами, розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 15.08.2021 (ст. 631 Цивільного кодексу України) і є невід`ємною частиною договору № 1 від 22.01.2021.

07.09.2021 сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору, відповідно до умов якої, керуючись постановою НКРЕКП від 06.08.2021 №1215 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2377», ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1914-1/21 від 17.08.2021 та умовами договору, із застосуванням пунктів 2 та 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились внести зміни до розділу "Ціна" додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" згідно з яким у новій редакції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії з 01.09.2021 становить - 3,73178 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,478136 грн за 1 кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 (0,29393 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 1251 від 06.08.2021 (1,28205 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами, розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.09.2021 (ст. 631 Цивільного кодексу України) і є невід`ємною частиною договору № 1 від 22.01.2021.

Тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до додаткової угоди № 4 збільшено за 1 кВт*год на 0,066456 грн/кВт*год (лист відповідача від 26.08.2021 № 1017/Ю2).

21.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору, за змістом якої, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2511/21 від 08.10.2021 та умовами договору, сторони домовились внести зміни до розділу "Ціна" додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" згідно з яким у новій редакції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії з 21.10.2021 становить - 3,95044 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,740528 грн за 1 кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 (0,29393 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 1251 від 06.08.2021 (1,28205 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами, розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 21.10.2021 (ст. 631 Цивільного кодексу України) і є невід`ємною частиною договору № 1 від 22.01.2021.

25.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 6 до договору, за змістом якої, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2511/21 від 08.10.2021 та умовами договору, сторони домовились внести зміни до розділу "Ціна" додатку 2 до договору "Комерційна пропозиція" згідно з яким у новій редакції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії з 25.10.2021 становить - 4,18764 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 5,025168 грн за 1 кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353 (0,29393 грн/кВт*год) та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги, встановлений постановою НКРЕКП № 1251 від 06.08.2021 (1,28205 грн/кВт*год) є складовими ціни 1 кВт*год електричної енергії. Дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами, розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 25.10.2021 (ст. 631 Цивільного кодексу України) і є невід`ємною частиною договору № 1 від 22.01.2021

Відповідно до актів приймання-передачі № УГР00002728 від 31.08.2021, № УГР00002988 від 26.10.2021, № УГР00003477 від 31.10.2021, № УГР00003690 від 30.11.2021 відповідач передав позивачу електричну енергію у кількості 197 465 кВт/год. на загальну суму 939 717 грн 84 коп.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень позивач здійснив оплату електричної енергії за актами приймання-передачі електричної енергії в загальній сумі 939 717 грн 84 коп.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 4 статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Передбачена частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у cправі № 908/653/22.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Суд встановив, що відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.03.2021 до договору сторони, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 3,963852 грн з ПДВ (на 5,16 % від ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1 до договору).

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору сторони, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 4,177548 грн з ПДВ (на 10,83% від ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1 до договору).

Згідно з додатковою угодою № 4 до договору, у зв`язку зі зміною тарифу та коливанням ціни на ринку, сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 4,478136 грн з ПДВ, в тому числі збільшили тариф на послуги з розподілу електричної енергії на 0,066456 грн/кВт*год з ПДВ (на 18,8 % від ціни визначеної додатковою угодою № 1; без урахування збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії - на 17, 04% від ціни визначеної додатковою угодою № 1).

Відповідно до додаткової угоди № 5 до договору сторони, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 4,740528 грн з ПДВ (на 25,76% від ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1 до договору).

Згідно з додатковою угодою № 6 до договору, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, сторони збільшили ціну за одиницю електричної енергії до 5,025168 грн з ПДВ (на 33,31% від ціни товару, визначеної додатковою угодою № 1 до договору).

Оскільки відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 3, 4 (частково - в частині збільшення ціни відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону), 5, 6 до договору, згідно з якими ціна за одиницю товару збільшена більше ніж на 10 %, суперечать положенням зазначеної норми, тому підлягають визнанню недійсними.

Водночас суд зазначає, що не встановив факту укладення додаткової угоди № 4 в частині збільшення ціни товару на 0,066456 грн/кВт*год, у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги (тариф - 1,28205 грн/кВт*год), з порушенням вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно, не встановив наявності підстав вважати додаткову угоду в цій частині недійсною.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоді № 3, 4 (в частині), 5, 6 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись положеннями договору в редакції додаткової угоди № 2 до 31.08.2021 та з 01.09.2021 - положеннями договору в редакції додаткової угоди № 2 та додаткової угоди № 4 щодо тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідного класу напруги.

Суд встановив, що за електричну енергію у кількості 197 465 кВт/год., передану відповідачем позивачу за актами приймання-передачі електричної енергії № УГР00002728 від 31.08.2021, № УГР00002988 від 26.10.2021, № УГР00003477 від 31.10.2021, № УГР00003690 від 30.11.2021, позивач розрахувався, сплативши відповідачу кошти в сумі 939 717 грн 84 коп., що підтверджується платіжними дорученнями.

Виходячи з ціни за одиницю електричної енергії, обумовленої сторонами у договорі в редакції додаткової угоди № 2 (3,963852 грн з ПДВ) до 31.08.2021 та з 01.09.2021 з урахуванням збільшеного тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до додаткової угоди № 4 (тариф збільшений на 0,066456 грн/кВт*год), позивач повинен був сплатити відповідачу за спожиту електричну енергію у кількості 197 465 кВт/год. 794715 грн 43 коп.

Таким чином, грошові кошти в сумі 145002 грн 41 коп. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

За викладених обставин, суд задовольняє правомірні та обґрунтовані вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 01.09.2021, № 5 від 21.10.2021, № 6 від 25.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021, додаткової угоди № 4 від 07.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021 частково, в частині збільшення ціни відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», стягнення з відповідача на користь позивача 145 002 грн 41 коп.

У задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 07.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021 в частині збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, що є складовою ціни 1 кВт*год електричної енергії, суд відмовляє за його необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 3 від 01.09.2021, № 5 від 21.10.2021, № 6 від 25.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021, укладені між Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (пл. Соборна, буд. 1/1, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 22594129) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, оф. 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 07.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 22.01.2021, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (пл. Соборна, буд. 1/1, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 22594129) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, оф. 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) в частині зміни ціни за одиницю товару відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, оф. 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради (пл. Соборна, буд. 1/1, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 22594129) 145002 грн 41 коп.

5. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, оф. 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 15140 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 12.06.2024.

Суддя Д.В. Вдовенко