Рішення

від 11.06.2024 по справі 922/3059/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024м. ХарківСправа № 922/3059/16 (922/534/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізична особа-підприємець Довженко Олександр Сергійович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" , Арбітражного керуючого Косякевич Сергія Олексійовича , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про без виклику сторін скасування реєстраційних дій в межах справи про банкрутство №922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженко О.С.

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

Фізична особа-підприємець Довженко Олександр Сергійович в особі свого представника адвоката Розумної О.О. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про скасування реєстраційних дій, в якій просить суд 1) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, вчинені державним реєстратором Харківської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Бурдюк І.С. за номерами 14761050002001486 від 11.12.2018 о 13:13:10, 14761070001001486 від 11.12.2018 о 12:55:48; 2) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, вчинені приватним нотаріусом Марюхнич Ж.Є. за номерами 14761050004001486 від 11.12.2018 о 18:21:34, 14761070005001486 від 11.12.2018 о 18:26:06.

Ухвалою від 23.02.2024 суд прийняв позовну заяву ФОП Довженка О.С. до розгляду, відкрив провадження у справі № №922/3059/16 (922/534/24); постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи; запропонував позивачу надати суду відомості про склад даного позовного провадження (з визначенням процесуального статусу учасників процесу) в строк до 05.03.2024.

05.03.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів, в якому просить суд: залучити до участі у справі №922/534/24, розгляд якої здійснюється в межах справи № 922/3059/16, в якості співвідповідачів:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 .

Ухвалою від 02.04.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача, залучив у якості співвідповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , встановив залученим відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву; встановив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк 2 дні з дня вручення даної ухвали для подачі клопотання про розгляд справи спочатку; встановив позивачу строк на подачу відповіді на відзив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк на подачу заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

До суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 , в якому він просить суд розпочати розгляд справи 922/3059/16 (922/534/24) спочатку. Своє клопотання відповідач обгрунтовує необхідністю часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготування належного відзиву по справі.

Ухвалою від 12.04.2024 суд задовольнив клопотання відповідача ОСОБА_1 , розпочав розгляд справи №922/3059/16 (922/534/24) спочатку, встановив відповідачам строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу; встановив позивачу строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Жоден з відповідачів наданими їм процесуальними правами не скористалися, у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подали.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 12.04.2024 про розгляд справи спочатку, отримано відповідачами: арбітражним керуючим Косякевич С.О., ТОВ "Спектр Агро", ОСОБА_1 13.04.2024 через підсистему "Електронний Суд". Крім того, дану ухвалу направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою ОСОБА_2 , вказаною у позовній заяві, однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно довідки Укрпошти від 26.04.2024 р.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого вище Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по справі № 922/3059/16 (922/534/24) в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ЩОДО ПІДСУДНОСТІ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі, землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також спори у справах щодо майна, що є предметом зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 12 ст. 30 ГПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсутності щодо розгляду спору, похідним від якого є такі вимоги.

Частиною 6 ст. 30 ГПК України визначено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, у тому числі учасником, який вибув, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Згідно пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. (ч. 1 ст. 10 Закону №755-IV)

Отже, державний реєстратор, здійснюючи реєстраційні дії, виконує функцію від імені держави щодо офіційного визнання шляхом засвідчення факту створення, внесення змін або припинення юридичної особи.

Однак, державній реєстрації підлягає саме заявлене право і державна реєстрація права здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, встановлених законом, зокрема, на підставі заяви про державну реєстрацію прав, поданої особою, за якою здійснюється реєстрація права (засвідчення факту). Тобто, відносини у сфері державної реєстрації права (засвідчення факта) виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист свого порушеного права в зв`язку з тим, що реєстраційні дії щодо зміни власника, керівника, адреси реєстрації, зміни підписанта ФГ "Любава-2015", які були проведені державним реєстратором на підставі договору купівлі-продажу, в подальшому був визнаний судом недійсним і, на думку позивача, існує необхідність у відновленні становища, шляхом скасування реєстраційних дій.

Тобто, спір виник із відносин приватно-правового характеру та відноситься до юрисдикції господарських судів України.

Разом з тим, як встановив суд, позивач ( Довженко О.С. ) знаходиться в процедурі банкрутства - справа №922/3059/16 за заявою ТОВ "Спектр-Агро" про визнання банкрутом ФОП Довженко О.С.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи №922/3059/16 (922/534/24) в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2016 фізичну особу-підприємця Довженко Олександра Сергійовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гриценко Ігоря Івановича, (свідоцтво №1216 від 04.07.2013), якого зобов`язано в строк до 22.11.2017 виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу.

05.07.2018 комітет кредиторів ФОП Довженка О.С. прийняв рішення, оформлене протоколом засідання комітету кредиторів боржника від 05.07.2018 № 5, яким, зокрема, погодив: 1) визначення організатором аукціону з продажу ліквідаційної маси банкрута Центральну універсальну біржу; 2) включення до ліквідаційної маси банкрута майнових прав Довженка О. С. у вигляді 100 % статутного капіталу ФГ "Любава-2015" (код ЄДРПОУ 39830422).

04.12.2018 у межах справи № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О.С. Центральною універсальною біржею проведений другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у формі цілісного майнового комплексу, до складу якого згідно протоколу увійшли: квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 76,9 кв. м; корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" у розмірі 2 500,00 грн або 100 % статутного (складеного) капіталу.

04.12.2018 за результатами проведеного аукціону між ліквідатором ФОП Довженка О.С. Гриценком І. І. (продавець) та переможцем аукціону гр. ОСОБА_2 (покупець) укладено договори купівлі-продажу майна на аукціоні та частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015", а також складено та підписано акти приймання-передачі зазначеного майна.

11.12.2018 на підставі зазначених правовстановлюючих документів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни щодо відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015", зумовлені переходом права власності на корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" у розмірі 100 % статутного (складеного) капіталу до гр. ОСОБА_2 , а саме: зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів; зміна складу або інформації про засновників; інші зміни (реєстраційні дії № 14761070001001486 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведена від 11.12.2018 о 12:55:48, та № 14761050002001486 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена від 11.12.2018 о 13:13:10 державним реєстратором Харківської філії КП "Агенція адміністративних послуг" Бурдюк І.С.).

11.12.2018 між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ФГ "Любава-2015", відповідно до якого гр. ОСОБА_2 передав у власність (продав) гр. ОСОБА_1 корпоративні права у вигляді частки в статутному капіталі ФГ "Любава-2015" у розмірі 100 %, про що сторони підписали відповідний акт приймання-передачі частки від 11.12.2018.

В зв`язку з відчуженням частки у розмірі 100 % у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" на користь ОСОБА_1 власник/засновник ФГ "Любава-2015" гр. ОСОБА_2 прийняв рішення від 11.12.2018 за № 2, яким вирішив: вийти зі складу засновників/учасників; включити до складу засновників/учасників гр. ОСОБА_1 ; покласти на гр. ОСОБА_1 обов`язки голови фермерського господарства; внести зміни до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); змінити юридичну адресу ФГ; затвердити статут у новій редакції.

Після придбання у гр. ОСОБА_2 корпоративних прав гр. ОСОБА_1 вніс до відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань такі зміни: зміна складу або інформації про засновників; зміна місцезнаходження юридичної особи; інші зміни; зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів (реєстраційні дії № 14761050004001486 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена від 11.12.2018 о 18:21:34, та №14761070005001486 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведена від 11.12.2018 о 18:26:06 приватним нотаріусом Марюхніч Ж. Є.).

27.08.2020 дружина боржника ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О.С.

10.12.2020 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О.С.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 30.03.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2020 у справі №922/3059/16 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2021 у даній справі №922/3059/16, касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково:

- постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2020 у справі № 922/3059/16 скасовано повністю та ухвалено нове рішення;

- заяву ОСОБА_5 від 27.08.2020 вх. № 19693 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна фізичної особи - підприємця Довженка Олександра Сергійовича задоволено частково;

- визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , проведеного 04.12.2018 Центральною універсальною біржею та майнових прав у статутному капіталі ФГ "Любава-2015" ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ 39830422), оформлених протоколом про результати проведення торгів з продажу майна ФОП Довженка О.С. від 04.12.2018;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" (код 39830422) від 04.12.2018, укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) фізичної особи-підприємця Довженка О.С. Гриценком Ігорем Івановичем та ОСОБА_2 ;

- у задоволенні вимог заяви ОСОБА_5 про визнання недійсними: 1) договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 - частини лота № 3099/АТ/18, а саме квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , укладеного між ліквідатором ФОП Довженка О.С. Гриценко Ігорем Івановичем та ОСОБА_2 ; 2) акта приймання-передачі права на нерухоме майно від 04.12.2018, згідно з яким арбітражний керуючий Гриценко Ігор Іванович передав, а ОСОБА_2 прийняв квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ; 3) акта приймання-передачі частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" від 04.12.2018, - відмовлено;

- вирішено питання про розподіл судових витрат.

На момент подачі позовної заяви до суду, власником корпоративних прав та головою ФГ "Любава-2015" продовжує перебувати ОСОБА_1 .

В зв`язку з чим Фізична особа-підприємець Довженко Олександр Сергійович в особі свого представника адвоката Розумної О.О. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про скасування реєстраційних дій, в якій просить суд: 1) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, вчинені державним реєстратором Харківської філії комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Бурдюк І.С. за номерами 14761050002001486 від 11.12.2018 о 13:13:10, 14761070001001486 від 11.12.2018 о 12:55:48; 2) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, вчинені приватним нотаріусом Марюхнич Ж.Є. за номерами 14761050004001486 від 11.12.2018 о 18:21:34, 14761070005001486 від 11.12.2018 о 18:26:06.

ЩОДО СУБ`ЄКТНОГО СКЛАДУ ПОЗОВУ.

Згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідачами можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частина друга статті 4, частина перша, четверта статті 45 ГПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 162 ГПК України).

На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо права позивача визначати відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову.

Так, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Позивач звернувся до суду за захистом свого права на частку у складеному капіталі фермерського господарства, яку, як він вважає, вибула в нього незаконним шляхом, на підставі аукціону з продажу майна та укладеним за наслідком проведеного аукціону договору купівлі-продажу частки, які в подальшому були визнані судом недійсними.

Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 ГПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Позивач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке суд, ухвалою від 02.04.2024 задовольнив, залучив у якості співвідповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Разом з тим, визначені позивачем відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", арбітражний керуючий (ліквідатор) Косякевич Сергій Олексійович, на момент звернення до суду з цим позовом, не володіли часткою в складеному капіталі Господарства і не були причетні до внесення реєстраційних дій щодо такої частки в складеному капіталі Фермерського господарства "Любава-2015".

Тому даний позов про скасування реєстраційних дій заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та арбітражного керуючого (ліквідатор) Косякевича Сергія Олексійовича, подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за таким позовом.

В зв`язку з чим, суд відмовляє у позові до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" та арбітражного керуючого (ліквідатор) Косякевича Сергія Олексійовича.

Такий саме висновок, викладено в пункті 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.

ЩОДО СПОСОБУ ЗАХИСТУ.

При вирішенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , господарський суд враховує наступне.

За змістом абзацу першого частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин першої, другої статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

За пунктом 1 частини другої статті 55 "Поняття суб`єкта господарювання" ГК України господарською організацією є юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 114 ГК України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Частиною першою статті 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта статті 1 Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Наявність статутного (складеного) капіталу фермерського господарства дає певний обсяг корпоративних прав особі, частка якої визначається у статутному фонді (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2018 та від 10.09.2019 у справі № 923/875/17).

Згідно із частинами 1, 2, 3 ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; тощо.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто повинне залежати як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 04 липня 2023 року у справі № 373/626/17).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами спору.

Згідно ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (реституція).

Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права про скасування реєстраційних дій, суд вважає таким, що не призведе до відновлення порушеного права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що реституція (лат. restitutio - відновлення) - поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі - тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості. Якщо їх неможливо повернути у натурі, то відшкодовується їх вартість у грошах. Інститут реституції застосовується у цивільному праві щодо недійсних угод.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Можна вважати, що метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину

При цьому, суд зазначає, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена лише стороні недійсного правочину.

Отже, положення ч. 1 ст. 216 ЦК України не можуть застосовуватися як підстави позову (заяви) про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі.

Водночас, як вбачається з заяви Довженка О.С. підставами даної заяви є вимоги щодо відновлення становища, яке існувало до порушення, (укладення правочинів, які в подальшому визнані недійсними судом), шляхом скасування наступних записів про вчинення реєстраційних дій:

1. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 11.12.2018 13:13:10, 14761050002001486, Інші зміни. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Бурдюк І.С. , Харківська філія комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" - щодо зміни засновника ФГ "Любава-2015" з Довженко О.С. на ОСОБА_2 ;

2. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 11.12.2018 18:21:34, 14761050004001486, Інші зміни. Зміна місцезнаходження юридичної особи (у разі зазначення його в установчих документах). Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Марюхніч Ж.Є. , Приватний нотаріус Марюхніч Ж.Є. - зміна засновника ФГ "Любава-2015" з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ;

3. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.12.2018 12:55:48, 14761070001001486, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Бурдюк І.С. , Харківська філія комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" - зміна керівника ФГ "Любава-2015" з Довженко О.С. на ОСОБА_2 ;

4. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.12.2018 18:26:06, 14761070005001486, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Марюхніч Ж.Є. , Приватний нотаріус Марюхніч Ж.Є. - зміна керівника ФГ "Любава-2015" з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

При цьому, як вбачається з матеріалів справи №922/3059/16 та, зокрема, з Рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі №922/3059/16 (922/2308/20), яке залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та постановою Верховного Суду від 01.07.2021, на момент розгляду заяви про визнання аукціону недійсним власником реалізованих на аукціоні майнових прав був ОСОБА_1 , який не має ніякого відношення до аукціону та договору купівлі-продажу від 04.12.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, 04.12.2018 за результатами проведеного аукціону між ліквідатором ФОП Довженка О.С. Гриценком І.І. (продавець) та переможцем аукціону гр. ОСОБА_2 (покупець) укладено договори купівлі-продажу майна на аукціоні та частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015", а також складено та підписано акти приймання-передачі зазначеного майна.

11.12.2018 на підставі зазначених правовстановлюючих документів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни щодо відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015", зумовлені переходом права власності на корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" у розмірі 100 % статутного (складеного) капіталу до гр. ОСОБА_2 , а саме: зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів; зміна складу або інформації про засновників; інші зміни (реєстраційні дії № 14761070001001486 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведена від 11.12.2018 о 12:55:48, та № 14761050002001486 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена від 11.12.2018 о 13:13:10 державним реєстратором Харківської філії КП "Агенція адміністративних послуг" Бурдюк І.С.).

11.12.2018 між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ФГ "Любава-2015", відповідно до якого гр. ОСОБА_2 передав у власність (продав) гр. ОСОБА_1 корпоративні права у вигляді частки в статутному капіталі ФГ "Любава-2015" у розмірі 100 %, про що сторони підписали відповідний акт приймання-передачі частки від 11.12.2018.

Судом неодноразово встановлено, що в зв`язку з відчуженням частки у розмірі 100 % у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" (код ЄДРПОУ 39830422) на користь ОСОБА_1 власник/засновник ФГ "Любава-2015" гр. ОСОБА_2 прийняв рішення від 11.12.2018 № 2, яким вирішив: вийти зі складу засновників/учасників; включити до складу засновників/учасників гр. ОСОБА_1 ; покласти на гр. ОСОБА_1 обов`язки голови фермерського господарства; внести зміни до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); змінити юридичну адресу ФГ; затвердити статут у новій редакції.

Після придбання у гр. ОСОБА_2 корпоративних прав гр. ОСОБА_1 вніс до відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань такі зміни: зміна складу або інформації про засновників; зміна місцезнаходження юридичної особи; інші зміни; зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів (реєстраційні дії № 14761050004001486 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена від 11.12.2018 о 18:21:34, та № 14761070005001486 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведена від 11.12.2018 о 18:26:06 приватним нотаріусом Марюхніч Ж.Є.).

Вказані обставини є такими, що встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому не підлягають доказуванню.

Суд зазначає, що в розумінні чинного законодавства, державна реєстрація це не підстава набуття права, а засвідчення державною вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не є вірним.

При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/15993/16.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

Змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи,в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Разом з тим, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для скасування зазначених вище позивачем реєстраційних дій, оскільки, як встановив суд, по-перше, на час визнання недійсними аукціону та договору купівлі-продажу, власником спірних майнових прав був ОСОБА_1 , який не був стороною договору купівлі-продажу від 04.12.2018; по-друге, ОСОБА_1 став власником частки в статутному складеному капіталі ФГ "Любава-2015" на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2018; в-третє, спірні державні реєстраційні дії здійснені державним реєстратором, як засвідчення державою вже набутого особою права власності, яке на час здійснення державної реєстрації та на час розгляду цього позову в суді є дійсним та не були спростовані позивачем.

Відтак, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 387, 388 ( віндікація) або ст. 1212 ЦК України (набуття , збереження майна без достатньої правової підстави).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, застосовує принципи оцінки доказів та аргументацію своїх висновків, через Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому було визначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, судом досліджені всі обставини та доводи учасників справи в їх сукупності та надано відповідну правову оцінку, з урахуванням принципів, викладених у рішенні Європейського суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача не обгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 80, 89 ЦК України, ст.ст. 1, 19, 22 Закону України "Про фермерське господарство", ст.ст. 55, 62, 114, 167 ГК України, ст.ст. 4, 11, 14, 20, 30, 74, 79, 86, 129, 236, 237-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення направити позивачу, відповідачам.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено "11" червня 2024 р.

Суддя С.В. Міньковський