Рішення

від 12.06.2024 по справі 922/1456/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1456/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-консультаційна фірма Довіра-М" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 47/49, кв. 23); до Фізичної особи-підприємця Бублика Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 ), про стягнення коштів у розмірі 7 637, 46 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-консультаційна фірма Довіра-М", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бублика Михайла Михайловича, м. Ізюм, про стягнення заборгованості у розмірі 7 637, 46 грн за договором купівлі-продажу електроенергії № 233/12 від 25.12.2013. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1456/24. Вирішено розгляд справи № 922/1456/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 64300, Харківська обл., м. Ізюм, пров. Криничний, 1-А.

Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відмовився від отримання".

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-консультаційна фірма ДОВІРА-М" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Бубликом Михайлом Михайловичем (споживач) був укладений договір купівлі-продажу електроенергії № 233/12 від 25.12.2013 з додатками № 1, 2 від 25.12.20213 (далі - договір).

Згідно укладеного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до пп. 2.3.1 п. 2.3. договору споживач зобов`язаний щомісяця, на підставі даних приладів обліку електроенергії, не пізніше встановленої дати оформлювати та надавати постачальнику відомості про фактичні обсяги споживання електричної енергії, а постачальник, зобов`язується щомісяця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, оформляти та надавати споживачу акт здачі-прийняття електричної енергії (пп. 2.2.3 п. 2.2 договору).

Згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 та п.3.1. договору порядок розрахунків за електричну енергію визначено додатком № 2 до договору.

Відповідно до п. 6.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року. Якщо не менше чим за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії, договір вважається автоматично пролонгованим до 31 грудня наступного року.

Постачання електричної енергії здійснюється у відповідності з очікуваними місячними обсягами споживання електричної енергії, а споживач згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 та п. 3.1. договору зобов`язується проводити оплату за електричну енергію відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.12.2013 до даного договору.

Згідно з пунктами 3, 4 додаткової угоди № 2 до договору споживач здійснює передплату електроенергії до 1-го числа місяця поставки у розмірі 30% від вартості заявленого об`єму. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться до 30-го числа місяця поставки. Розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється за тарифом: "тариф АК "Харківобленерго" + 4%".

У позовній заяві зазначено, що згідно з наданими оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго" даними щодо фактичних обсягів електричної енергії відповідачу проведено нарахування та сформовано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спожиту електричну енергію від 28.02.2022 за лютий 2022 року у розмірі 6 056,52 грн за спожитий обсяг 1 419 кВт*год електричної енергії, строк оплати якого відповідно порядку розрахунків за електричну енергію - 28.02.2022, строк (дата) формування заборгованості - 28.02.2022.

Проте як зазначено позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії за лютий 2022 року у відповідача станом на 01.03.2022 утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 5 563, 70 грн, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 5 563, 70 грн, а також 3 % річних у розмірі 658, 97 грн за період з 01.03.2022 по 23.04.2024 та індексу інфляції у розмірі 1 714, 79 грн за період з березня 2022 по лютий 2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що позивач, як постачальник, виконав свої зобов`язання за договором належним чином, згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спожиту електричну енергію від 28.02.2022 за лютий 2022 року поставив відповідачу електричну енергію на суму 6 056,52 грн за спожитий обсяг у розмірі 1 419 кВт*год, проте відповідачем умови договору № 233/12 від 25.12.2013 щодо своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії за лютий 2022 року у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого у відповідача станом на 01.03.2022 утворилась заборгованість у розмірі 8 083,11 грн, розмір якої якої відповідачем не спростовано. Також матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем даної суми заборгованості у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 5 563,70 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 658, 97 грн за період з 01.03.2022 по 23.04.2024 та індексу інфляції у розмірі 1 714, 79 грн за період з березня 2022 по лютий 2024, суд керується наступним.

За нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строків оплати спожитої електричної енергії за договором від 25.12.2013, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано 3 % річних за період за період з 01.03.2022 по 23.04.2024 та індекс інфляції за період з березня 2022 по лютий 2024 на суму простроченої заборгованості у розмірі 5 563,70 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних за період з 01.03.2022 по 23.04.2024 та індексу інфляції за період з березня 2022 по лютий 2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 658, 97 грн та індексу інфляції у розмірі 1 714, 79 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є законодавчо обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем, а, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю у розмірі 3 028, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 4, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бублика Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-консультаційна фірма ДОВІРА-М" (вул. Полтавський шлях 47/49, кв. 23, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 33605842, п/р НОМЕР_2 в ХОУ ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 351823) борг за електричну енергію (з урахуванням індексу інфляції) у розмірі 7 278, 49 грн; 3 % річних у розмірі 358, 97 грн; а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-консультаційна фірма ДОВІРА-М" (вул. Полтавський шлях 47/49, кв. 23, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 33605842, п/р НОМЕР_2 в ХОУ ВАТ "Державний Ощадбанк України", МФО 351823);

Відповідач - Фізична особа-підприємець Бублик Михайло Михайлович ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 12.06.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/1456/24