Рішення

від 05.06.2024 по справі 234/889/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/889/22

Провадження № 2/202/2327/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв залісуду вм.Дніпро цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2022 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що у період з 22 січня 2008 року по 25 червня 2021 року позивачка перебувала в трудових відносинах з Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради на посаді головного бухгалтера з 22 січня 2008 року та з 20 жовтня 2015 року переведена на посаду заступника директора з економіки. 25 червня 2021 року звільнена за власним бажанням, що підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

Вказала, що встановлення посадових окладів здійснюється відповідно до п.3.1.5 та додатку 3 до Галузевої Угоди. В примітках додатку №3 зазначено, що посадові оклади, зокрема, заступників директора встановлюються на 10-15% нижче посадового окладу директора. В наказі по підприємству про встановлення посадових окладів зазначено, що оклад заступника директора з економіки встановлено на 15% нижче посадового окладу керівника підприємства. Згідно контракту посадовий оклад директора з 01 грудня 2020 року складає 34667,45 грн.

Нарахування та виплата її заробітної плати здійснювалася виходячи з посадового окладу 16502,00 грн. За період з 01 грудня 2020 року по 25 червня 2021 року, відповідних змін про встановлення посадових окладів не зроблено, в вищезазначеному наказі відсутній фактичний розмір посадового окладу, який повинен бути нарахований та виплачений у сумі 29467,33 грн. щомісячно (копії розрахункових листів додаються).

Таким чином, відповідачем не здійснені відповідні дії щодо встановлення позивачу відповідного розміру посадового окладу, що призвело до не донарахування та невиплати позивачу заробітної плати у сумі 85255,80 грн., що є порушенням ст.ст.2, 6, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2, 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», п.п.2.4 Колективного договору від 17.06.2008 реєстраційний номер 09-01/62, п.3.1.5 додатку 3 до Галузевої угоди.

Вказала, що під час трудових відносин з відповідачем, в порушення вимог ст.ст.2, 10, 94, 96, 97 Кодексу законів про працю, ст.ст.2, 6, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.2, 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», Колективного договору позивачу не донараховані та не виплачені суми надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року в сумі 60 727,63 грн., які передбачені як обов`язкові виплати із заробітної плати ( розрахунок та копії розрахункових листів додаються). Станом на 16 липня 2019 року безперервний стаж позивача на підприємстві склав 11 років 5 місяців, що передбачає розмір щомісячної надбавки до посадового окладу 15%.

Вказала, що відповідно до п.2.7.10 Колективного договору, робітникам підприємства визначена щорічна одноразова компенсація на оздоровлення, у зв`язку з наданням щорічної відпустки. Але в порушення приписів ст.ст.2, 94, 97 Кодексу законів про працю, ст.2, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.21, 23 Закону України «Про відпустки», ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди», Колективного договору, позивачу не нарахована та невиплачена грошова компенсація на оздоровлення, в зв`язку з наданням щорічної відпустки за весь період перебування (з 2008 року по 2021 рік) в трудових відносинах з відповідачем, що в грошовій формі складає 127 505,60 грн.

Просила суд: стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, ЄДРПОУ 00131133 на її користь не донараховану та невиплачену заробітну плату в сумі 273489,03 грн.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України"Просудоустрій істатус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Водночас згідно з цим рішенням Вищої ради правосуддя Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Отже, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, що узгоджується з позицією Ради суддів України, викладеною у рішенні від 17.08.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2023 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2023 року справу було прийнято до провадження з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

12.02.2024 року від представника відповідача, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в якій вказали, що позивач порушує питання про події які виникли між нею та відповідачем за минулі роки, а документи знаходились в архіві підприємства, який зв`язку з військової агресією російської федерації був переміщений в інше місце, то відповідачу потрібен був тривалий час на отримання доступу до архіву та розшукування документів з питань, які порушує позивач. Крім того, позивачу був потрібен тривалий час для ретельної перевірки доводів позивача, перевірки правильності нарахувань заробітної плати, та обґрунтованості позовних вимог. По суті самої позовної заяви відповідач зазначає, що з позовною заявою він не згоден у повному обсязі, вважає її безпідставною та не обґрунтованою.

Вказали, що встановлення тарифних ставок та посадових окладів здійснюється на підприємстві з дотриманням статті 22 «Гарантії дотримання прав щодо оплати праці» Закону України «Про оплату праці». З 01.12.2019 року був встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102 грн. Згідно додаткової угоди від 28.11.2019 р. до контракту директора №6 від 01.06.2017 р. посадовий оклад директора з 01.12.2019 року встановлений рішенням Краматорської міської ради у сумі 17 976,98 грн. (додається). Адміністрацією спільно з профспілковим комітетом були розглянуті та прийнятті зміни до колективного договору про підвищення тарифних ставок і схем посадових окладів працівників з 01.12.2019 року, які були зареєстровані в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради відповідно до Порядку повідомної реєстрації галузевих і територіальних угод, колективних договорів за реєстраційним №06-18/192 від 10.12.2019 року (додається). В додатку №1 до протоколу №192 від 28.11.2019 року спільного засідання профкому та адміністрації КВП «Краматорська тепломережа» міськради посадовий оклад заступника директора з економіки ОСОБА_1 був встановлений на 15% нижче окладу керівника, тобто 15 280,00 грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX з 1 липня 2020 року було заплановано підвищення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб до рівня 2197 грн., але у зв`язку з фінансовими труднощами на підприємстві не проводили перерахунок посадових окладів. Посадовий оклад директора з 01.07.2020 року за рішенням Краматорської міської ради також не змінювався.

Наступний перерахунок посадових окладів було проведено з 01.12.2020 року, коли відбулося підвищення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб до рівня 2270 грн. тобто на 8,00% відповідно (прожитковий мінімум станом на 01.12.2020 року склав 2 270 грн.; на 01.12.2019 року складав 2 102 грн.).

Посадовий оклад заступника директора з економіки ОСОБА_1 був встановлений у сумі 16502 грн., тобто посадовий оклад, встановлений раніше у сумі 15280 грн., був підвищений на 8%. Посадові оклади керівництва підприємства (головного інженера, головного бухгалтера) та іншого персоналу були також підвищені на 8%. Посадовий оклад директора згідно додаткової угоди від 30.11.2020 р. до контракту директора №6 від 01.06.2017 р. з 01.12.2020 року встановлений за рішенням Краматорської міської ради у сумі 34 667,45 грн. (додається). Тобто, посадовий оклад директора не регулюється колективним договором, а встановлюється угодою між керівником підприємства та Краматорською міською радою.

Вказали, що виконуючи обов`язки заступника директора з економіки, ОСОБА_1 керувала роботою планово-економічного відділу, який був безпосередньо підпорядкований їй згідно організаційній структурі КВП «Краматорська тепломережа» міськради (додається) та виконував всі необхідні розрахунки, оформлював відповідні документи щодо підвищення посадових окладів та тарифних ставок за погодженням з ОСОБА_1 та директором підприємства. Вважають безпідставною вимогу ОСОБА_1 у позовній заяві від 27.01.2022 року щодо стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не донарахування та невиплати заробітної плати у сумі 85 255,80 грн., оскільки не мають ніяких документальних доказів та письмових вимог до керівництва підприємства, про те, що ОСОБА_1 , працюючи на підприємстві, не була згодна та не порушувала питання неправомірності досягнутих домовленостей між адміністрацією та профкомом підприємства щодо прийняття змін посадових окладів та тарифних ставок відповідно підвищенню прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Всі документи, стосовно підвищення посадових окладів були погоджені профспілковою організацією, та були внесені відповідні зміни щодо розмірів посадових окладів до колективного договору (ст. 6 ЗУ «Про оплату праці»). Заступник директора з економіки ОСОБА_1 погоджувала накази про встановлення посадових окладів без зауважень.

Щодо надбавок за безперервний стаж роботи вказали, що Згідно додатку № 6 Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17.06.2008 року: пункту 5 джерелом виплати надбавки за стаж роботи на підприємстві є прибуток. За період з 16.07.2019 року по 25.06.2021 року надбавка за безперервний стаж роботи не виплачувалася нікому бо підприємство мало збитки від результатів діяльності, про що свідчить фінансова звітність підприємства за 2019, 2020 роки, перше півріччя 2021 року.

З моменту підписання Колективного договору, тобто з 17.06.2008 року та по теперішній час, виплата надбавки за безперервний стаж роботи персоналу підприємства не проводилися. Вважають безпідставною вимогу ОСОБА_1 у позовній заяві від 27.01.2022 року щодо стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не донарахованої та невиплаченої суми надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року у сумі 60 727,63 грн., тому що в період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року підприємство не мало джерела (прибутку) для нарахування та виплати персоналу надбавки за безперервний стаж роботи. Працюючі на посаді заступника директора з економіки вона краще інших повинна була знати фінансовий стан підприємства та неможливість виконання таких виплат.

Щодо одноразової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки у позовній заяві від 27.01.2022 року ОСОБА_1 вказує на п.п.2.7.10 Колективного договору.

Згідно пункту 2.7. «Соціальні пільги та гарантії, соціальне страхування, забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників» Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17.06.2008 року встановлено, що сторони (адміністрація та профспілковий комітет) домовились спільно формувати, розподіляти кошти на соціальні, культурно-масові заходи та використовувати їх виходячи з пріоритетів та реальних фінансових можливостей підприємства. Виплата грошової компенсації робітникам на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки на підприємстві не є пріоритетною.

За період з 2008 року по 25 червня 2021 року на підприємстві не виплачувалася компенсація робітникам на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки у розмірі середньомісячного заробітку, бо на Комунальному підприємстві «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не було фінансових можливостей для виплати компенсації, тому що пріоритетними напрямками використання грошових коштів були: своєчасна виплата заробітної плати, матеріальна допомога малозабезпеченої категорії працівників, підтримка багатодітних сімей та робітників, які постраждали в наслідок стихійного лиха та хвороби (невідкладна операція, нещасний випадок). З моменту підписання Колективного договору, тобто з 17.06.2008 року та по теперішній час виплата компенсації працівникам підприємства на оздоровлення не проводилися. Вважають безпідставною вимогу ОСОБА_1 у позовній заяві від 27.01.2022 року щодо стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не нарахованої та невиплаченої суми грошової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки за період з 22.01.2008 по 25.06.2021 року у сумі 127 505,60 грн.

Просили суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати відмовити у повному обсязі.

25.02.2024 року від позивача, документ сформований і системі «Електронний суд», надійшла відповідь на відзив, в якій вказала, що надані пояснення відповідача вважає такими, що не повинні розглядатися з огляду на те, що відповідачем не зроблені відповідні дії щодо встановлення їй відповідного розміру посадового окладу, що призвело до не донарахування та невиплати їй заробітної плати в сумі 85255,80 грн. Вказала, що відповідач самостійно в порушення вимог діючого законодавства та затверджених положень Колективного договору від 17.06.2008 року №09-01/62 проводив нарахування та виплату їй заробітної плати виключно на свій розсуд.

Зазначила, що нею не було погоджено розрахунки та документи щодо підвищення посадових окладів та тарифних ставок, зокрема її посадового окладу, який діяв з 01.12.2020 року.

З питання не донарахування та невиплати їй суми надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16.07.2019 року по 25.06.2021 в сумі 60 727,63 грн. вказала, що не подання до Колективного договору від 17.06.2008 реєстраційний № 06-01/62 змін зі встановлення додаткової надбавки за безперервний стаж роботи, визначних змінами і доповненнями до Галузевої угоди, зареєстрованими Міністерством соціальної політики України від 29.07.2019 №13 ( п.п.3.1.9 до п.3.1) не є підставою для не донарахування та невиплати їй визначених законодавчими та нормативними актами сум надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16.07.2019 року по 25.06.2021 року в розмірі 60 727,63 грн.

З питання не донарахованої та невиплаченої грошової компенсації на оздоровлення, в зв`язку з наданням щорічної відпустки за весь період перебування (з 2008 року по 2021 рік) в трудових відносинах з відповідачем у сумі 127505,60 грн. повідомила, що відповідно до абзацу 1 п.2.7 Колективного договору від 17.06.2008 реєстраційний №06-01/62 та відповідно до п.п.2.7.10 п.2.7 Колективного договору від 17.06.2008 реєстраційний №06-01/62, робітникам підприємства визначена щорічна одноразова компенсація на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, в зв`язку з наданням щорічної відпустки.

Вказала, що твердження відповідача про визначення пріоритетних напрямків використання грошових коштів без виплат одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, в зв`язку з наданням щорічної відпустки, є метою уникнення відповідальності за невиконання своїх обов`язків з виплати відповідних виплат працівникам підприємства.

02.04.2024 року від представника відповідача, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшли заперечення на відзив, в яких вказали на те, що Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не є членом Федерації роботодавців ЖКГ України та не надавало згоди на представництво його інтересів в галузевих угодах, які діяли з 2017 року та по теперішній час. Вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що ґрунтуються на недіючих відносно відповідача нормам законодавства.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач підтримала позовні вимоги наведених в позові та відповіді на відзив підставах та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги не визнав з підстав наведених в відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь на відзив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд доходить наступних висновків.

Суд,встановив,щовідповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно з наказом Комунального виробничогопідприємства «Краматорськатепломережа» Краматорськоїміської ради №8-к від 22.01.2008 року була прийнята з 22.01.2008 року на посаду головного бухгалтера. Відповідно до наказу №135-к від 19.10.2015 року з 20.10.2015 року переведена на посаду заступника директора з економіки. 25.06.2021 року звільнена згідно зі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №8 від 25.06.2021 р.).

Між адміністрацієюі первинноюпрофспілковою організацієюКомунального виробничогопідприємства «Краматорськатепломережа» Краматорськоїміської ради затверджено Колективний договір реєстраційний №09-01/62 від 17.06.2008 року, який погоджений на конференції трудового колективу від 04 червня 2008 року.

Відповідно до п.2.4.9 Колективного договору «Темпи росту заробітної плати керівників, спеціалістів службовців збільшувати пропорційно росту заробітної плати робітників».

Адміністрацією спільно з профспілковим комітетом були розглянуті та прийнятті зміни до колективного договору про підвищення тарифних ставок і схем посадових окладів працівників з 01.12.2019 року, які були зареєстровані в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради відповідно до Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів за реєстраційним №06-18/192 від 10.12.2019 року.

В додатку №1 до протоколу №192 від 28.11.2019 року спільного засідання профкому та адміністрації КВП «Краматорська тепломережа» міськради посадовий оклад заступника директора з економіки встановлений на 15% нижче окладу керівника, тобто 15 280,00 грн.

Згідно з додатком №1 до протоколу №230 від 23.12.2020 року спільного засідання профкому та адміністрації КВП «Краматорська тепломережа» міськради з 01.12.2020 року збільшення розміру тарифної ставки робітника першого розряду та посадових окладів, у тому числі і заступника директора з економіки відбулося пропорційно росту прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто на 8 %. Посадовий оклад заступника директора з економіки встановлений у сумі 16502 грн.

Згідно листа Федерації роботодавців комунальної інфраструктури енергетики та житлово-комунального господарства України від 19.03.2024 року №19/03-24-048, Всеукраїнське об`єднання організації роботодавців «Федерації роботодавців комунальної інфраструктури енергетики та житлово-комунального господарства України» є репрезентативною стороною роботодавців в колективних переговорах на галузевому рівні в сфері житлово-комунального господарства та муніципальної інфраструктури.

Щодо Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (код за ЄДРПОУ 00131133), зазначили, що дане підприємство не є членом Федерації роботодавців ЖКГ України та не надало згоди на представництво його інтересів в галузевих угодах, які діяли з 2017 року по теперішній час.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно дост.22 Закону України «Про оплату праці», суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ч.3 ст.94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України"Прооплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.96 КЗпП України , системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Відповідно до ст.98 КЗпП України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду з даним позовом, тобто станом на 27 січня 2022 року, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що на підприємстві встановлена погодинно-преміальна система оплати праці. За основу організації оплати праці на підприємстві прийнята тарифна система оплати праці, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників (ст.2, ст. 6 Закону України «Про оплату праці»). Встановлення тарифних ставок та посадових окладів здійснюється на підприємстві з дотриманням статті 22 «Гарантії дотримання прав щодо оплати праці» Закону України «Про оплату праці», а саме: «Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами». Та, в період підвищення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, адміністрація підприємства спільно з профспілковим комітетом розглядали фінансову можливість проводити перерахунок тарифних ставок та посадових окладів.

Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що посадовий оклад директора згідно додаткової угоди від 30.11.2020 р. до контракту директора №6 від 01.06.2017 р. з 01.12.2020 року встановлений за рішенням Краматорської міської ради у сумі 34 667,45 грн. та те, що посадовий оклад директора не регулюється колективним договором, а встановлюється угодою між керівником підприємства та Краматорською міською радою.

Отже, в судовому засіданні безспірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , виконуючи обов`язкизаступника директораз економіки,керувала роботоюпланово-економічноговідділу,який бувбезпосередньо підпорядкованийїй згідноорганізаційній структуріКВП «Краматорськатепломережа» міськрадита виконуваввсі необхіднірозрахунки,оформлював відповіднідокументи щодопідвищення посадовихокладів татарифних ставокза погодженнямз ОСОБА_1 та директоромпідприємства.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 , працюючи на підприємстві, була згодна та не порушувала питання неправомірності досягнутих домовленостей між адміністрацією та профкомом підприємства щодо прийняття змін посадових окладів та тарифних ставок відповідно підвищенню прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Всі документи стосовно підвищення посадових окладів, були погоджені профспілковою організацією, та були внесені відповідні зміни щодо розмірів посадових окладів до колективного договору. Заступник директора з економіки ОСОБА_1 погоджувала накази про встановлення посадових окладів без зауважень.

Щодо обґрунтування своїх позовних вимог позивачем на нормах Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Об`єднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конференція роботодавців житлово-комунальної галузі України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, а також змінах та доповненнях до Галузевої угоди, зареєстрованими Міністерством соціальної політики України від 29.07.2019 року №13, то як встановлено в судовому засіданні КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради не є членом Федерації роботодавців ЖКГ України та не надало згоди на представництво його інтересів в галузевих угодах, які діяли з 2017 року по теперішній час.

Виходячи із вищевикладеного, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради заробітної плати у зв`язку з не донарахуванням посадового окладу у сумі 85 255,80 грн., оскільки з 01.12.2020 року збільшення розміру тарифної ставки робітника першого розряду та посадових окладів, у тому числі і заступника директора з економіки відбулося пропорційно росту прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто на 8 % та посадовий оклад заступника директора з економіки встановлений у сумі 16502 грн.

Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині надбавок за безперервний стаж роботи за період з 16 липня 2019 року по 25 червня 2021 року у сумі 60727,63 грн., то суд виходить з наступного.

Згідно додатку № 6 Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17.06.2008 року Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років, п. 5. «Порядок нарахування та джерело і період виплати надбавки за стаж роботи на підприємстві», джерелом виплати надбавки за стаж роботи на підприємстві є прибуток.

Судом встановлено, що з моменту підписання Колективного договору з 17.06.2008 року та по теперішній час виплата надбавки за безперервний стаж роботи персоналу підприємства не проводилася, підприємство не мало джерела (прибутку) для нарахування та виплати персоналу надбавки за безперервний стаж роботи, а тому позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо невиплати одноразової компенсації на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки за період з 2008 по 2021 рік в розмірі 127505,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно пункту 2.7. Колективного договору реєстраційний №09-01/62 від 17.06.2008 року «Соціальні пільги та гарантії, соціальне страхування, забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення та відпочинку працівників», встановлено, що сторони (адміністрація та профспілковий комітет) домовились спільно формувати, розподіляти кошти на соціальні, культурно-масові заходи та використовувати їх виходячи з пріоритетів та реальних фінансових можливостей підприємства. Всі накази по підприємству щодо виплат згідно п.2.7. Колективного договору були погоджені без зауважень заступником директора з економіки ОСОБА_1 та узгоджені з головою профспілкового комітету підприємства.

Судом встановлено, що оскільки виплата грошової компенсації робітникам на оздоровлення у зв`язку з наданням щорічної відпустки на підприємстві не є пріоритетною, тому з моменту підписання Колективного договору, з 17.06.2008 року та по теперішній час виплата компенсації працівникам підприємства на оздоровлення не проводилася.

З оглядуна вказанесуд вважає,що позовнівимоги ОСОБА_1 в цій частині не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З оглядуна вказанесуд вважає,що позовнівимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими на не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач на підставі ст.5Закону України«Про судовийзбір» звільнений від сплати судового збору, а в задоволені позовних вимог позивачу відмовлено, то на підставі ст.141ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 )до Комунальноговиробничого підприємства«Краматорська тепломережа»Краматорської міськоїради (84313,Донецька область,м.Краматорськ,вул.Олекси Тихого,2Б,ЄДРПОУ:00131133)про стягненняне нарахованоїта невиплаченоїзаробітної плативідмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.06.2024 року.

Суддя Л.П. Слюсар