Рішення

від 30.05.2024 по справі 363/5542/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.05.2024 Справа № 363/5542/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., представника позивача адвоката Дзюби А.В., представника відповідача адвоката Асатряна Т.Л. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Дзюби А.В. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, в якій позивач усунувши недоліки просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 грудня 2013 року серія та номер 3454 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо продажу земельної ділянки площею 0,18 га кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована в Київській області, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення для індивідуального садівництва, та застосувати правові наслідки недійсності правочину, а саме повернути у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована в Київській області, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення для індивідуального садівництва шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 шляхом внесення відповідного запису та повернути ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кошти у розмірі 115100,00 грн. у відповідних частинах. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 7 грудня 2013 року між ОСОБА_1 (далі Позивач або Продавець) та ОСОБА_2 (далі Відповідач 1 або Покупець 1), ОСОБА_3 (далі Відповідач 2 або Покупець 2) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі Оспорюваний договір). Відповідно до умов Оспорюваного договору Продавець передала, а Покупці прийняли у власність у таких частках Відповідач 1-1/3 (одну третю) частки та Відповідач 2 - 2/3 (дві треті) частки земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована в Київській області, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення для індивідуального садівництва (далі Земельна ділянка). Відповідно до Висновку про вартість земельної ділянки, виданого ТОВ «САБО КОНСАЛТИНГ» від 31.10.2013 року, ринкова вартість Земельної ділянки становила 115 100 (сто п`ятнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок. Пунктом 3 Оспорюваного договору визначено, що продаж Земельної ділянки вчиняється за 115 100 (сто п`ятнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок, які були сплачені Покупцями до укладання Оспорюваного договору. Поряд із цим, в цей же день - 7 грудня 2013 року, там же - в приміщенні де укладався Оспорюваний договір (нотаріальна контора приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 ) Відповідач 1 передав ОСОБА_5 90 000 доларів США, про що останнім на вимогу Відповідача 1 було складено відповідну розписку. Земельна ділянка, що була предметом Оспорюваного договору, знаходиться на березі озера в котеджному містечку «Балатон», забезпеченому всією необіхідною інфраструктурою: асфальтовані дороги, охорона, газо- та електропостачання, каналізація та водопостачання, телекомунікаційні мережі тощо. Ринкова ціна Земельної ділянки в грудні 2013 році складала 262800,00 - 370000,00 гривень, що підтверджується приєднаними до цієї позовної заяви консультаційними висновками про вартість. Позивач наполягає, що дійсною ціною відчуження Земельної ділянки, узгодженою сторонами, була сума 90 000 доларів США, що на момент укладання Оспорюваного договору відповідно до офіційного курсу НБУ від 06.12.2013 року 7,99 становило 719 100 (сімсот дев`ятнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок. Вказана ціна відповідає середнім цінам на землю в цьому регіоні та була справедливою. Зважаючи на прохання Відповідачів, з метою заниження витрат на сплату податків та зборів, пов`язаних із укладанням договору купівлі-продажу землі, сторонами в Оспорюваному договорі було зазначену ціну на рівні 115 100 (сто п`ятнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок, що абсолютно не відповідало дійсності та дійсним домовленостям Сторін. 10.06.2019 року Позивач була викликана до Вишгородського районного суду Київської області для допиту її в якості свідка у справі №363/222/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів. В судовому засіданні під час допиту вона дізналася, що предметом позовних вимог у цій справі було стягнення з її чоловіка грошової суми у розмірі 2 398 560 (два мільйони триста дев`яносто вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, які, як наполягав представник ОСОБА_2 , були сплачені ОСОБА_2 моєму чоловіку в якості авансу за земельну ділянку 0,18 га в котеджному містечку «Балатон». В той час як вона вважала, що кошти в сумі 90 000 доларів США, які Відповідач 1 передав ОСОБА_5 в її присутності під час укладання Оспорюваного договору, були платою за відчужену мною Земельну ділянку.Укладаючи Оспорюваний договір, Позивач вважала, що нею з Покупцями узгоджено ціну продажу Земельної ділянки у сумі 90 000 доларів США, вказану суму Відповідач 1 передав моєму чоловіку безпосередньо під час укладання Оспорюваного договору, про що останній склав відповідну розписку. Відчуження земельної ділянки за ціною, яка є нижчою ринкової вартості цієї землі більше ніж в 20 разів, аж ніяк не відповідає інтересам родини, а відтак, Позивач стверджує, що ніколи б не уклала цей договір за ціною у 115 100,00 гривень. Вважає, що в даному випадку Відповідачі по відношенню до неї та її чоловіка застосували обман, адже саме вони просили вказати в Оспорюваному договорі ціну 115 100,00 гривень, вказана сума фактично перерахована не була, натомість Відповідачем 1 було передано суму у 90 000 доларів США, саме Відповідач 1 наполягав на отриманні розписки на повну суму, сплачену Покупцями за Земельну ділянку і вимога про повернення цієї суми підтверджує той факт, що такі дії Відповідачів є заздалегідь спланованим обманом. Тож вимушена звернутись до суду з вимогою про визнання Опорюваного договору недійсним та застосування наслідків недійсності цього правочину.

Ухвалою судді від 28 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, на виконання вимог ухвал зазначені недоліки позивачем було усунуто.

02 червня 2022 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08 вересня 2022 року до суду від представника Відповідача 1 адвоката Войтович Л.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач, заперечує проти позову та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються незаконними, безпідставними та необґрунтованими належними доказами, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Посилання Позивача на дійсну ціну Оспорюваного договору 90 000 доларів США не відповідають дійсності, оскільки зазначений договір містить посилання на висновок про вартість земельної ділянки, в якому зазначена ринкова вартість земельної ділянки на момент продажу. При цьому саме Позивач замовила даний висновок про визначення вартості, уклала договір з оцінювачем та заплатила за його послуги. Пунктом 3 Оспорюваного договору визначено, що продаж Земельної ділянки вчиняється за 115100,00 грн., які були сплачені покупцями до укладення Оспорюваного договору. Зазначила, що 07 грудня 2013 року після укладання Оспорюваного договору чоловік Позивача розповів Відповідачу 1, що має ще земельну ділянку № НОМЕР_1 з виходом до води, яку він вирішив продати. Відповідач 1 повідомив ОСОБА_5 що вирішив придбати зазначену земельну ділянку та передав останньому грошові кошти в сумі 115100,00 грн., що підтверджується підписаною ОСОБА_5 розпискою. Зазначена земельна ділянка, яка мала бути продана в майбутньому Відповідачу 1, була свідомо розподілена чоловіком Позивача на дві менші земельні ділянки (0,10 га та 0,09 га із навмисним збільшенням загальної площі на 0,01 га за рахунок невідповідності берегової лінії. Тож твердження позивача, про те, що наявність розписки на суму 90 000 доларів США за земельну ділянку тієї ж площі, в тій самій місцевості є доказом того, що Відповідачі також вважали обґрунтованою ціну Оспорюваного договору на рівні 90 000 доларів США готові були її сплатити, також не відповідає дійсності. Оспорюваний договір не має жодного відношення до зазначеної розписки. Істотні умови даного дговору та розписки жодним чином не співпадають різні сторони, наслідки, земельна ділянка, ціна. Також Відповідачем 1 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Так за зазначає, що Оспорюваний договір укладено 07 грудня 2013 року, отже строк позовної давності закінчився 07.12.2016 року. Позивач не довела факту, що вона не знала про нібито введення її в оману ні у 2013 році (дата укладення Оспорюваного договору) ні у 2017 році (дата відкриття провадження у справі № 363/222/17), тож Відповідач 1 просить застосувати позовну давність у справі.

18 листопада 2022 року до суду від представника позивача адвоката Дзюби А.В. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзив на позов є необґрунтованим, таким, що не спростовує факти та докази, зазначені в позовній заяві. В свою чергу позов є правомірним, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі. Зазначила, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , за яку зазначає представник Відповідача 1 у відзиві на позов є земельною ділянкою кадастровий номер 3221886000:03:165:6875 загальною площею 0,2087 га, зареєстрована 22.11.2019 року та утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221886000:03:165:0754 загальною площею 0,1000 га, 3221886000:03:165:4161 загальною площею 0,0084 га, 3221886000:03:165:4168 загальною площею 0,0103 га, 3221886000:03:165:1515 загальною площею 0,0900 га, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 09.08.2022 року. Тож даний доказ спростовує посилання представника позивача. Крім того зазначила, що дивним є те, що Відповідачі за іншу аналогічну земельну ділянку були готові заплатити суму в 7 разів більше аніж ціна Оспорюваного договору та те, що у Відповідача 1 у вільному доступі в день укладення Оспорюваного договору була наявна сума у розмірі 90 000 доларів США, яку він передав, як оплату за майбутнім договором купівлі продажу земельної ділянки, якої станом на 07.12.2013 року навіть не було в наявності. Щодо посилань на пропуск Позивачем позовної давності, зазначила, що до дати Оспорюваного договору (07 грудня 2013 року) сторони прийшли згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому і щодо його ціни - 90 000 доларів США. На підтвердження зазначеного в той же день, Відповідач 1 передав її чоловіку 90 000 доларів США, про що останнім було складено відповідну розписку. Позивач була абсолютно впевнена у добропорядності Відповідачів та у тому, що всі домовленості виконані усіма сторонами. Про відкриття провадження у справі 363/222/17 та про предмет позову Позивач обізнана не була, так як не втручається у хід справ та господарську діяльність чоловіка. Про предмет зазначеного позову дізналась лише під час її допиту в якості свідка 10.06.2019 року. Отже до 10.06.2019 року Позивач не знала і не могла знати про її порушене право.

08 вересня 2022 року до суду від представника Відповідача 1 адвоката Войтович Л.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому просить застосувати позовну давність у справі та відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила що ОСОБА_5 , який є відповідачем у справі № 363/5542/21 є чоловіком позивача, тож твердження що Позивач нібито не знала про пред`явлення до чоловіка позову є абсурдним та не заслуховує на увагу. Сума Оспорюваного договору зазначена в цьому договорі, тож твердження представника Позивача щодо нібито дійсної ціни договору - 90 000 доларів США не відповідають дійсності та умовам договору.

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні 26 грудня 2023 року позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Пояснила, що в 2013 році у них з чоловіком ОСОБА_5 була земельна ділянка у котеджному містечку «Балатон», право власності на яку було оформлене на неї. В кінці 2013 року чоловік повідомив, що знайшовся покупець, який вже відав завдаток за цю земельну ділянку. В грудні цього року сторони зустрілись у нотаріуса та уклали Оспорюваний договір. З текстом угоди вона ознайомилась. Кошти передавали в доларах США, однак вона їх не перераховувала. Озвучувалась сума 90000 доларів США. Після отримання цих грошових коштів вона підписала договір, а її чоловік на прохання ОСОБА_2 написав розписку про отримання зазначених грошових коштів. В червні 2019 року чоловік повідомив, що її викликають до суду для допиту в якості свідка. Під час судового засідання вона дізналась, що їх з чоловіком обманули та тепер ОСОБА_2 через суд хоче повернути гроші за розпискою. Зазначила, що ніколи б не продавала вказану земельну ділянку за 115000,00 грн. В наступні судові засідання не з`явилась.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив, а також застосувати позовну давність.

Також з метою з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду явка відповідачів в судове засідання для дачі особистих пояснень була визнана судом обов`язковою, однак відповідачі в судове засідання не з`явились, особисті пояснення не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що у 2013 році до нього звернулись відповідачі, оскільки хотіли купити земельну ділянку у котеджному містечку « ОСОБА_6 ». Із наявних земельних ділянок відповідачі обрали земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3221886000:03:165:1198 та вони узгодили ціну цієї земельної ділянки - 90 000, 00 доларів США. Земельна ділянка була оформлена на дружину, тож Оспорюваний договір укладався з нею, а він надавав згоду як чоловік. У нотаріуса ОСОБА_2 попросив зазначити в договорі ціну по експертній оцінці, на що вони з дружиною погодились. Гроші в сумі 90 000, 00 доларів США були отримані ним від ОСОБА_2 не як аванс, а як оплата за Оспорюваним договором. Вказаний договір сторони виконали повністю. Зазначив, що надав спірну розписку на вимогу позивача на підтвердження розрахунків за земельну ділянку, для його власного заспокоєння та враховуючи дружні, теплі відносини, які існували між ними станом на грудень 2013 року. Пояснив також, що розписку писав він, а не його дружина, оскільки він веде фінансові справи родини, він вів перемовини з позивачем щодо продажу ділянки, він отримував гроші у позивача. Він, як чоловік продавця, дав свою згоду на укладення цього договору. Земельна ділянка, яка зазначена в розписці була відчужена на користь позивача за Оспорюваним договором, інших на праві власності земельних ділянок площею 0,18 га у с. Нові Петрівці, масив «Балатон» ні він, ні його дружина не мали. Стверджував, що не мав жодних домовленостей з позивачем про продаж йому ще якихось земельних ділянок, окрім тої, що була продана за договором від 07.12.2013 року.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 07.12.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О., згідно якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , а останні прийняли у власність у таких частках: ОСОБА_3 - 2/3 частки, ОСОБА_2 - 1/3 частку земельної ділянки площею 0, 18 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення якої для індивідуального садівництва, продаж вчинено за домовленістю сторін за 115 100, 00 гривень

Цього ж дня, 07.12.2013 року, ОСОБА_5 було складено розписку, згідно якої він отримав від ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 90 000, 00 доларів США за земельну ділянку 0,18 га в масиві «Балатон» с. Нові Петрівці.

Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, зокрема, спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання правочину недійсним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша стаття 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Отже, підставою для визнання правочину недійсним є введення однією стороною іншої сторони правочину в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладання, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

Відповідне положення міститься в постанові КЦС ВС від 10.03.2021 року у справі № 201/8412/18.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Із Оспорюваного договору вбачається, що сторони у справі, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину) уклали договір купівлі продажу, згідно з яким позивач передав у власність відповідачам, а відповідачі прийняли у власність у таких частках: ОСОБА_3 - 2/3 частки, ОСОБА_2 - 1/3 частку земельної ділянки площею 0, 18 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:1198, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Новопетрівська, цільове призначення якої для індивідуального садівництва.

Відповідно до умов Оспорюваного договору продаж Земельної ділянки вчинено за домовленістю сторін за 115 100, 00 гривень, які відповідачі передали позивачу до нотаріального посвідчення цього договору. Сторони підтвердили факт повного розрахунку за цим договором та відсутність з цього приводу один до одного будь-яких претензій.

Продаж Земельної ділянки за вказаною в договорі ціною була здійснена позивачем за згодою чоловіка.

Таким чином, під час укладення договору сторони узгодили основні умови, зокрема ціну продажу Земельної ділянки.

При нотаріальному посвідченні вказаного вище правочину позивач усвідомлювала значення своїх дій і керувала ними, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені вимоги закону, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання та нотаріального посвідчення Оспорюваного договору існували обставини, які мали істотне значення та щодо яких відповідач навмисно ввів її в оману, і обізнаність щодо яких позивача могла вплинути на вчинення нею спірного правочину.

При цьому щодо оспорювання позивачем зазначеного договору купівлі продажу в частині ціни земельної ділянки, зазначеної в договорі, суд відповідно до положень ч. 2 ст. 78 ЦПК України, ч.1 ст. 218 ЦК України не бере до уваги пояснення позивача та показання свідка в цій частині.

Долучений позивачем до позову констультативний висновок від 23.11.2021 року та висновок експерта за результатами проведення оціночно-земельної експертизи № 2208-051 від 23.08.2022 року щодо вартості Земельної ділянки на момент укладення Оспорюваного договору не є належним та достатнім доказом ціни цього договору, оскільки відповідно до п. 4 договору ринкова вартість Земельної ділянки була визначена Висновком про вартість земельної ділянки ТОВ «САБО КОНСАЛТИНГ» та складала 115100,00, сторони погодились з такою оцінкою та визначили саме таку ціну продажу земельної ділянки. Рекламна брошура котеджного містечка «Балатон» за вказаних обставин також не є належним та достатнім доказом ціни Осорюваного договору.

Підстав вважати, що зазначена позивачем розписка була написана ОСОБА_5 на підтвердження виконання умов Оспорюваного договору за встановлених судом обставин, не вбачається.

Обов`язок доказування наявності умислу у діях відповідача покладається саме на позивача.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, вбачаються необґрунтованими доводи позивача про введення її в оману щодо ціни продажу Земельної ділянки та у зв`язку із цим наявність підстав для визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу, оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири слід відмовити за недоведеністю.

З урахуванням положення статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачами відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору - відмовити.

Повне судове рішення складено 12 червня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна