Ухвала

від 27.05.2024 по справі 367/4812/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4812/24

Провадження №2-а/367/127/2024

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2024 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши подані до суду матеріали, вважаю, що вказана адміністративна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 222 КУпАП справи, про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При чому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальне звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.

Таким чином, вбачається, що належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Окрім того, за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

При цьому, за правилами абзацу 3 ч. 9 ст. 44 КАС України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Позовна заява надійшла до суду шляхом надіслання її на електронну адресу суду, доказів доставлення її копії разом з копіями доданих до неї документів до електронного кабінету відповідача не додано, при цьому доказів відсутності у відповідача електронного кабінету до позовної заяви також не надано.

Відтак, визначивши належного відповідача, позивач має надати докази доставлення її копії разом з копіями доданих до неї документів до електронного кабінету відповідача.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною восьмою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік об`єктів справляння судового збору. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви. Винятки з цього правила встановлені у частині другій цієї статті, у якій відсутня вказівка, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлені перелік осіб, що під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, також відсутня норма про звільнення від сплати судового збору особи, яка подала до суду позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на необхідність неоднакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Враховуючи викладене, посилання позивача на статтю 288 КУпАП як на підставу для звільнення від сплати судового збору є помилковим.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 169КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п.1 ч. 4ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.М.Третяк