печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25583/24-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002248 від 30.11.2023,
ВСТАНОВИВ:
05.06.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002248 від 30.11.2023, а саме, коштів, які знаходяться на депозитному рахунки НПУ в АТ «Укрексімбанк», які 12.07.2023 передані у кримінальному провадженні № 12022000000000707:
- кошти в іноземній валюті в сумі 529 880 доларів США, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Укрексімбанк»;
- кошти в іноземній валюті в сумі 13850 євро, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «Укрексімбанк»;
- кошти в національній валюті в сумі 95 790 гривень, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_3 , що відкритий у Державній казначейській службі України.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002248 від 30.11.2023 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Матеріали клопотання сторона обвинувачення обгрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до ГСУ Національної поліції України надійшли матеріали від ДСР НП України про те, що організована група осіб, використовуючи грошові кошти отримані з російської федерації, протягом 2020 - 2023 років здійснювали механізм легалізації (відмивання) грошових коштів та майна, одержаних від шахрайських дій, вчинених злочинним шляхом при здійсненні операцій з кредитування, через підконтрольні фінансові компанії та інвестиційні фонди (зокрема ТОВ «ФК «ІНВЕСТСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41225067). Одним з встановлених джерел фінансування є громадянин рф - ОСОБА_4 , (ИИН рф 910809919631).
Крім того, до ГСУ НП України надійшла заява від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про те що група осіб, діючи під виглядом надання послуг у сфері кредитування, а саме ТОВ «Інвестстандарт» в особі директора - ОСОБА_7 , та пов`язаними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , шляхом обману та зловживання довірою, уклавши договір позики від 13.05.2021, між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , та під виглядом стягнення іпотеки незаконно заволоділи земельними ділянками кадастровий номер: 3222485901:01:004:5058, 3222485901:01:004:5059, 3222485901:01:004:5060, 3222485901:01:004:5061, 3222485901:01:004:5062, 3222485901:01:004:5063, що розташовані у АДРЕСА_1 , зблокованим житловим будинком (заг площа 591,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5056, зблокованим житловим будинком (заг площа 590,0 кв.м) за адресою: АДРЕСА_3 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5052, земельними ділянками кадастровий номер: 3222485901:01:004:5052, 3222485901:01:004:5053, 3222485901:01:004:5056; 3222485901:01:004:5057, та уклавши договір позики від 13.05.2021, між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , та під виглядом стягнення іпотеки незаконно заволоділи земельними ділянками кадастровий номер: 3222485901:01:004:5067, 3222485901:01:004:5068, зблокованим житловим будинком (заг. площа 408,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_4 , на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:5067 та 3222485901:01:004:5068 чим заподіяно збитків потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Слідством встановлено, що особи діючи у складі групи з чітким розподілом ролей підшукують осіб з числа соціально не захищених верств населення, а саме людей з інвалідністю, ветеранів війни, людей похилого віку, пенсіонерів та людей які зловживають алкогольними напоями, входять до них в довіру та шляхом обману змушують підписувати ряд документів, а в деяких випадках підроблюють такі документи які в подальшому використовують для перереєстрації їх нерухомого майна на свою користь.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що особа, яка виступила джерелом фінансування - громадянин рф ОСОБА_4 , (ИИН рф 910809919631) в ході реалізації вказаної схеми, надав довіреності на право представляти свої інтереси на території України наступним громадянам:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Калинівка, Васильківського району, Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ватутіне, Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , факично проживає за адресою: АДРЕСА_8 .
Так, у кримінальному провадженні № 12022000000000707 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, яке скеровано до Подільського районного суду м. Києва, 12.07.2023 на депозитні рахунки Національної поліції України, відкриті в АТ «Укрсиббанк» передано кошти, вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які отримані в результаті вчинених кримінальних правопорушень.
Крім того, у кримінальному провадженні № 12023000000002248 розслідуються можливі кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , та згідно інформації ДСР НПУ, вказані особи планують вчинити дії, спрямовані на зняття арешту з вказаних коштів та в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд без відшкодування шкоди, завданої вчиненими кримінальними правопорушеннями.
09.05.2024 старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_21 майно, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_11 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, як предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на кошти, які знаходяться на депозитному рахунки НПУ в АТ «Укрексімбанк», які 12.07.2023 передані у кримінальному провадженні № 12022000000000707:
- кошти в іноземній валюті в сумі 529 880 доларів США, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Укрексімбанк»;
- кошти в іноземній валюті в сумі 13850 євро, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «Укрексімбанк»;
- кошти в національній валюті в сумі 95 790 гривень, зараховані на рахунок Національної поліції України № НОМЕР_3 , що відкритий у Державній казначейській службі України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119686643 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Литвинова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні