Ухвала

від 11.06.2024 по справі 200/3719/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні сплати судового збору,

зменшенні судового збору та у звільненні від його сплати

11 червня 2024 року Справа №200/3719/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, зменшення судового збору або про звільнення від його сплати, подане в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Ради адвокатів Донецької області про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені,

встановила:

10 червня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач, Відділення Фонду) до Ради адвокатів Донецької області (далі відповідач), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 07 червня 2024 року, в якому позивач просив:

- стягнути з Ради адвокатів Донецької області на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 123212,58 грн та пеню у розмірі 837,93 грн на р/р UA098999980313121230000005630, Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Позовна заява містить клопотання Відділення Фонду про відстрочення сплати судового збору за подання цього позову до вирішення справи по суті, або зменшення розміру судового збору, або звільнити від його сплати.

В обґрунтування цього клопотання позивач зазначив таке.

Для реалізації повноважень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передбачено відповідний обсяг фінансування за рахунок бюджетних коштів. Проте, у зв`язку з воєнним станом в державі, має місце значний дефіцит Державного бюджету України, що зумовлює недостатність коштів для сплати судового збору Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, попри те, що Фонд зобов`язаний виконувати вищезазначені функції.

Доказом відсутності достатніх коштів на рахунках Відділення Фонду за напрямком фінансування «Судовий збір» КЕКВ 2800 є виписка з рахунка.

За таких обставин на підставі ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) та п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674), оскільки предметом позову є захист соціальних та трудових прав, позивач просив задовольнити його клопотання.

Також позивач просив взяти до уваги ту обставину, що висновки Верховного Суду щодо відстрочення сплати судового збору для бюджетних організацій були сформульовані до введення воєнного стану, а тому не відображають реалій цього часу, зокрема щодо об`єктивної неможливості забезпечити належну життєдіяльність держави, в тому числі належне фінансове забезпечення функціонування державних органів.

На переконання позивача, у даному випадку ст. 133 КАС може бути застосована як самостійна процесуальна норма, яка дає право суду розглянути можливість відстрочення сплати судового збору за обставин, при яких суд може надати можливість державній організації забезпечити функції щодо соціального захисту особливо вразливої категорії громадян осіб з інвалідністю.

Розглядаючи це клопотання по суті, суд виходить з такого.

За приписами ч. 1 ст. 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674).

Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у ст. 8 Закону № 3674.

Так, ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 установлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Суд зауважує, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку осіб, які можуть бути звільненні від сплати судового збору або які мають право на його відстрочення (розстрочення) на підставі ст. 8 Закону № 3674.

Водночас звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 наведений висновок про те, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Висновок стосувався саме юридичної особи, (а не суб`єкта владних повноважень), і полягав в тому, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається з відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. Оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником з метою сплати судового збору, та причин, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних бюджетних призначень не є підставою для звільнення від сплати чи відстрочення такому суб`єкту сплати судового збору.

Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів також не може бути підставою для звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень, обмежене фінансування, відсутність коштів, призначених для сплати судового збору тощо не звільняють такого позивача від обов`язку своєчасно сплатити судовий збір.

У поданому клопотанні, крім посилання недостатність фінансування Відділення Фонду, викликаний режимом воєнного стану в Україні, позивач не зазначає про вжиті ним заходи, спрямовані на сплату судового збору. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки подані заявником докази, не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунки Відділення Фонду, призначені для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення такої сплати.

Окрім того, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Безпідставним є твердження позивача про те, що позов подано з метою захисту соціальних та трудових прав осіб з інвалідністю, оскільки предметом спору є стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Також суд відхиляє доводи позивача, які стосуються введення воєнного стану в Україні.

Воєнний стан безумовно випливає на діяльність держави в цілому. Водночас між неможливістю сплатити судовий забір і введенням воєнного стану має бути безпосередній, прямий причинний зв`язок. Однак Відділення Фонду не надало належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які, у взаємозв`язку із введенням воєнного стану, вплинули на роботу цього суб`єкта владних повноважень та перешкодили сплаті (унеможливили сплату) судового збору.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалах від 27 липня 2023 року у справі № 420/12939/22, від 18 липня 2023 року у справі № 420/24016/21 та інших, які були сформульовані з урахуванням факту введення в Україні воєнного стану.

Більш того, звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору з підстав, зазначених вище, може розцінюватися як порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед судом та як надання суб`єктам владних повноважень процесуальних переваг у доступі до суду у порівнянні з іншими суб`єктами фізичними та юридичними особами, які такий збір зобов`язані сплачувати.

До того ж Верховна Рада України, визначаючи коло суб`єктів, яким надані пільги зі сплати судового збору, не вважала за необхідне включити до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальних органів, про що свідчать положення ст. 5 Закону № 3674.

Крім того, варто зауважити, що доповнення до ст. 5 Закону № 3674, які передбачали звільнення від сплати судового збору суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, вносились і після введення в Україні воєнного стану, про що свідчать п. п. 25, 26, 27 ч. 1 ст. 5 цього Закону.

Сама по собі виписка з рахунка Відділення Фонду за 27 травня 2024 року за кодом КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не є достатнім доказом неспроможності позивача сплатити судовий збір. Тим більш, що вона відображає дані, які були актуальними за два тижні до подання позовної заяви, що мало місце 07 червня 2024 року.

До того ж за даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в період з 01 травня 2024 року по 11 червня 2024 року до суду надійшло щонайменше 142 позови Відділення Фонду про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Станом на 11 червня 2024 року за подання 53 позовів позивачем сплачений судовий збір в розмірі від 2422,40 грн до 24224,00 грн, що спростовує його твердження про відсутність можливості сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання Відділення Фонду слід відмовити.

Керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. ст. 2, 8, 132, 133, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання позивача Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, зменшення його розміру або про звільнення від його сплати відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко