34/180-06-4779А
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2006 р. Справа № 34/180-06-4779А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Величко Т.А.
суддів Бойко Л.І., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін
від позивача: Семенов В.І., Кравець Ю.І.
від відповідачів: Седлачек В.Є., Храмова Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі
на постанову господарського суду Одеської області від 19.07.2006р.
у справі №34/180-06-4779А
за позовом ВАТ „Одеський завод поршневих кілець”
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та УДК в Одеській області
про часткове скасування податкового повідомлення –рішення та стягнення 40706,78 грн.
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 19.07.06р. (суддя Фаєр Ю.Г.) задоволено позовні вимоги ВАТ „Одеський завод поршневих кілець”, скасовано податкове повідомлення –рішення СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області №000170131/0 від 9.08.05р. в частині нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, застосованих на підставі ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.04р. (із змінами та доповненнями) на суму 40706 грн. 78 коп., стягнуто суму 40706 грн. 78 коп. з державного бюджету України на користь ВАТ „Одеський завод поршневих кілець” через УДК в Одеській області.
Судове рішення мотивоване тим, що нараховані штрафні санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, застосовані на підставі ст.4 вказаного Закону, не є податковим зобов'язанням і норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до них не застосовуються. Оскільки вказана сума пені була перерахована позивачем до бюджету, то в зв'язку із скасуванням податкового повідомлення –рішення підлягає поверненню.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області просить її скасувати, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Доводи скаржника ґрунтуються на тому, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення був п.3 Указу Президента України „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27.06.99р. №734/99 та відповідно штрафні санкції на підставі п.2 ст.16 ДКМ України №15 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93р. застосовані до позивача правомірно, також правомірно нараховано позивачу штрафні санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД згідно ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, оскільки заборгованість в сумі 32663,67 дол. США, яка виникла за контрактом №002/03/04 від 15.12.03р., була погашена лише в березні 2005р.
Заслухавши доповідача, представника СДПІ, котрий підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, та представника ВАТ, котрий заперечував проти цього, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно контракту №002/03/04 від 15.12.03р. ВАТ „ОЗПК” експортувало продукцію на адресу ТОВ „Запчасть” (Росія).
Згідно п.5.2 контракту оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 90 днів з моменту її отримання. Термін надходження валютної виручки по експортній операції –15.12.03р., 17.11.04р., 23.01.05р. Валютна виручка надійшла на в/рахунок позивача:
- 14.02.05р. –992620,05 рос. руб.
- 2.03.05р. –2012834 рос. руб.
- 22.03.05р. –7 379,93 рос. руб.
Згідно додаткової угоди №1 до контракту №78 від 24.02.05р., сторони домовилися про те, що грошові кошти перераховані ВАТ „Запчасть” позивачу по контракту №78 від 24.02.05р. зараховуються в рахунок погашення заборгованості ВАТ „Запчасть” перед ВАТ „ОЗПК” по контракту №002/03/04 від 15.12.02р. в розмірі 7 379,93 рос. руб.
Сума неотриманої валютної виручки станом на 24.01.05р. складала 3012833,98 рос. руб.
27.01.05р. позивачем подано позов до господарського суду Одеської області на стягнення з ТОВ „Запчасть” (Росія) боргу в розмірі 32663,67 дол. США. Ухвалою господарського суду від 1.02.05р. порушено провадження у справі, а ухвалою від 22.03.05р. провадження у справі припинено в зв'язку з відмовою позивача від позову із-за надходження суми заборгованості на в/р підприємства.
Як зазначено в акті перевірки, у разі припинення провадження у господарській справі, терміни передбачені ст.1 і.2 даного Закону поновлюються та пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочки, включая період, на який ці терміни були зупинені.
При розрахунку пені СДПІ виходила з того, що попередніми актами перевірки пеня нараховувалася за період з 24.01.05р. по 1.02.05р. –в сумі 15407, 84 грн., а за даним актом нарахування здійсненні з 2.02.05р. по 14.02.05р. –в сумі 22255,77 грн.; з 15.02.05р. по 2.03.05р. –в сумі 18367,14 грн.; з 3.03.05 по 22.03.05р. –в сумі 83,87 грн.
Визнаючи нарахування пені за контрактом №002/03/04 від 15.12.03р. за вказаний період неправомірним, господарський суд послався на те, що у СДПІ були відсутні правові підстави для нарахування пені за період, коли господарським судом розглядалася справа №19/31-05-966, крім того, обов'язок юридичної особи щодо сплати штрафних санкцій згідно ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не належить до категорії „податкового зобов'язання”, ці штрафні санкції не є податковим зобов'язанням і відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення –рішення на підставі ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.
Відповідно до ст.4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, в редакції чинній на момент здійснення перевірки, складання акта та прийняття оспорюваного рішення відповідача, порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно –імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня не нараховується.
Прийняття господарським судом відмови від позову в зв'язку із добровільним задоволенням позовних вимог і припинення в зв'язку з цим провадження у справі, є позитивним вирішенням спору на користь позивача.
При цьому, датою прийняття судом позовної заяви є дата звернення резидента до господарського суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактом.
Як свідчать матеріали справи, СДПІ за попередніми перевірками по даному контракту нарахована пеня за період з 24.01.05р. по 1.02.05р., при тому, що позовна заява ВАТ „ОЗПК” подана 27.01.05р.
Господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для нарахування пені за період з 2.02.05р. і по 22.03.05р.
Правильним є також висновок суду про те, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по ЗУ „Про порядок розрахунків в іноземній валюті” є не податковим зобов'язанням, а тому прийняття податкового повідомлення –рішення на підставі Закону України №2181-ІІІ від 21.12.00, є неправомірним.
З урахуванням зазначеного, постанова господарського суду в даній справі відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки спростовуються викладеним.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,
колегія суддів ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 19.07.06р. у справі №34/180-06-4779А –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді : Л.І. Бойко
А.М. Жукова
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 119688 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Величко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні