Рішення

від 11.06.2024 по справі 320/18985/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року № 320/18985/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБАЙ» до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «БУДБАЙ» (далі також ТОВ «БУДБАЙ», позивач) із позовом до Київського міського центру зайнятості (далі також Київський МЦЗ, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 117 від 16 лютого 2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає відсутність обставин порушення ним вимог законодавства, встановлення яких стали підставою прийняття оскаржуваного рішення. крім того стверджує про порушення порядку прийняття такого рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій відповіді на відзив.

Відповідачем подано суду заперечення на таку відповідь позивача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2019 року Київським міським центром зайнятості видано ТОВ «БУДБАЙ» Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № 77674.

Листом від 11 січня 2022 року № 17-270/10-27/22 відповідачем повідомлено позивача про те, що відповідно до наказу № 16 від 11 січня 2022 року прийнято рішення про продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземця № 77674.

Листом від 17 лютого 2023 року № 12-769/10-27/23 позивача повідомлено, про те, що за результатами моніторингу сплати роботодавцем - ТОВ «БУДБАЙ» єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, здійсненого шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України, виявлено несплату за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем. Внаслідок цього, відповідно до пункту 10 частини 2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Київського міського центру зайнятості № 117 від 16 лютого 2023 року скасовано Дозвіл № 77674 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Абзацом 1, 2 частиною 4 статті 3 Закону України «Про зайнятість населення» (далі також - Закон № 5067-VI) визначено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено законами та/або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 17 частини 2 статті 22 Закону № 5067-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань видають роботодавцям дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів.

Таким чином, роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Як вже зазначалось, позивачу видано Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, громадянина ОСОБА_1 від 07 березня 2019 року № 77674 (копія письмового доказу наявна у матеріалах справи), на посаду «директор», строком дії на три роки.

Після отримання вищевказаного дозволу відповідно до частити 4 статті 42 Закону № 5067-VI роботодавцем надано копію укладеного трудового договору з іноземним працівником від 15.03.2019 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 4.1 Договору позивач зобов`язаний, за виконання обов`язків, передбачених цим договором, працівнику встановлюється заробітна плата у розмірі 4 200, 00 грн. на місяць. Із заробітної плати працівника роботодавцем будуть відраховуватись податки та збори, передбаченні чинним законодавством.

Згідно з абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», роботодавці зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Перелік підстав для скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства врегульовано вимогами статті 42-10 Закону № 5067-VI.

Відповідно до абзацу 1 пункту 10 частини 2 статті 42-10 Закону № 5067-VI дозвіл скасовується у разі несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 10 статті 42-10 Закону № 5067-VI передбачено, моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України.

Згідно із статтею 23 Закону № 5067-VI відповідач виконує покладені на нього функції та завдання у сфері зайнятості населення та трудової міграції через Єдину інформаційну-аналітичну систему (далі - ЄІАС) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в електронній формі на підставі договорів про обмін інформацією.

Форми та порядок надання інформації, яка формується Пенсійним фондом, визначені в положенні про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) затвердженого правлінням Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2014 року № 785/25562.

Надання інформації Пенсійним фондом України суб`єктам інформаційного обміну, яким є Державні центри зайнятості населення здійснюється на Центральному рівні за окремими протоколами, Інформаційний обмін між суб`єктами інформаційного обміну здійснюється в електронній формі з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису та засобів криптографічного захисту інформації, які відповідають вимогам до форматів криптографічних повідомлень, форматів структури, протоколів, алгоритмів та інтерфейсів, встановлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив інформаційний обмін даними з Пенсійним фондом України, за результатами здійсненого моніторингу щодо сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), встановлено, відсутність інформації про звітність роботодавця щодо працевлаштування та сплати єдиного соціального внеску за найманого працівника ОСОБА_2 , на застосування праці якого отримано Дозвіл № 77674 від 07 березня 2019 року.

Враховуючи відсутність в Єдиній інформаційно-аналітичній системі інформації про звітність роботодавця щодо працівника, Київським МЦЗ надіслано запит до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

У відповідь на такий запит, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, листом вих. № 2600-0704-8/24219 від 10 лютого 2023 року підтверджено відсутність інформації щодо сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вищевказаного іноземця.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску та подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, при використанні юридичними особами праці фізичних осіб Додаток 4 подається на загальних підставах. Якщо у суб`єкта господарювання є наймані особи, то подання Додатка 4 Звіту ЄСВ є обов`язковим незалежно від факту нарахування заробітної плати.

Таким чином, перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, призупинення трудового договору вказуються в обов`язковій звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» відповідно у Додатку 1 (до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1) (пункт 1 розділу IV) та Додатку 5 (до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5) (пункт 5 розділу IV ), та знаходить відображення у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, позивачем лише 26 березня 2023 року подано відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, податковий рахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, тобто після скасування відповідачем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства наказом № 117 від 16 лютого 2023 року починаючи з III кварталу 2022 року, в той час як іноземний працівник прийнятий на роботу згідно умов договору із 15 березня 2019 року.

Щодо питання порушення процедури прийняття оскаржуваного наказу, суд зазначає таке.

Законом України «Про зайнятість населення» передбачено, що інформація про скасування дозволу протягом двох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення оприлюднюється територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на його офіційному веб-сайті та надсилається роботодавцю засобами електронного зв`язку.

Тобто, Законом не передбачено надсилання наказу про скасування дозволу роботодавцю; Законом чітко регламентовано, що роботодавцю надсилається інформація про скасування дозволу.

Тому, відповідно до частини 3 статті 42-10 Закону № 5067-VI, з посиланням на відповідний наказ, позивача було проінформовано листом від 17 лютого 2023 року № 12-769/10-27/23.

Крім того, відповідно до наказу № 497 від 20 травня 2020 року про розподіл службових обов`язків (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на час відсутності директора Київського міського центру зайнятості заступник директора виконує обов`язки директора, що і обумовило підписання ним оскаржуваного рішення відповідача.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на відсутність інформації щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за особу відповідно до пункту 10 частини 2 статті 42-10 Закону № 5067-VI, суд вбачає, що відповідачем правомірно скасовано Дозвіл на застосування праці громадянина ОСОБА_1 від 07 березня 2019 року № 77674, виданого ТОВ «БУДБАЙ», а тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БУДБАЙ» (03110, місто Київ, вулиця Народна, будинок 27, квартира 2; код ЄДРПОУ 42851104) до Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-б; код ЄДРПОУ 03491091) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.