Ухвала

від 11.06.2024 по справі 320/25747/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 червня 2024 року Київ № 320/25747/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.02.2024 звернувся засобами поштового зв`язку до суду з позовом до Управління поліції охорони в Київській області.

Просить зобов`язати Управління поліції охорони в Київській області здійснити позивачу виплату одноразової грошової допомоги в повному обсязі відповідно до підпункту «в» пункту 4 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію», а саме 70 розмірів прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, що становить 187880, 00 грн., згідно з розрахунком: 2684 грн. мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023; 2684 грн. х 70 розмірів=187880 грн.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу положень пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Судом установлено, що відповідно до прохальної частини позову, позивач просить суд зобов`язати Управління поліції охорони в Київській області здійснити позивачу виплату одноразової грошової допомоги в повному обсязі відповідно до підпункту «в» пункту 4 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію», а саме 70 розмірів прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, що становить 187880, 00 грн., згідно з розрахунком: 2684 грн. мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023; 2684 грн. х 70 розмірів=187880 грн.

Із позовної заяви та доданих до неї письмових доказів слідує, що вперше із заявою від 08.04.2021 про отримання одноразової грошової допомоги позивач звернувся до відповідача у квітні 2021 року (зареєстрована 14.04.2021), у відповідь на яку отримав відмову, оформлену листом відповідача від 16.04.2021.

У зв`язку із цим суд уважає, що про порушення своїх прав позивач дізнався, починаючи з дня отримання відповіді від 16.04.2021, тож шестимісячний строк звернення до суду обраховується з наступного дня, тобто з 17.04.2021.

Позивач у встановлений законом строк, починаючи з 17.04.2021, із позовом до суду не звернувся.

У зв`язку з повторним встановленням у червні 2023 року 3-ї групи інвалідності, позивачем було подано заяву до відповідача від 12.10.2023, у якій просив повторно прийняти на виконання документи для нарахування та виплати спірної ОГД, у відповідь на яку отримав відмову, викладену у листі від 31.10.2023 «Про повернення матеріалів».

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із урахуванням викладеного шестимісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з наступного дня, що йде за днем отримання ним першої спірної відмови, тобто з 17.04.2021 та закінчився 18.10.2021.

Із цим позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку лише 15.02.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому до позовної заяви не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

У той же час суд не визнає поважними причинами пропуску строку звернення до суду повторне звернення із заявою до відповідача, оскільки вперше про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 16.04.2021.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду, а із позовної заяви судом не встановлено поважних причин його пропуску.

Крім того, частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У порушення вказаних вимог, до позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача. Проте, позивачем приєднано докази на підтвердження надіслання копії позову відповідачу.

Суд констатує, що обов`язок щодо надання доказів надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів покладений частиною другою статті 161 Кодексу виключно на суб`єктів владних повноважень, до яких позивач у спірних правовідносинах не відноситься, оскільки звертається до суду за захистом своїх особистих прав як фізична особа.

Крім того, у силу приписів пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу, в позовній заяв зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Прохальна частина позову містить вимогу про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Частиною першою статті 5 Кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У той же час, у розумінні процесуального закону, передумовою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є встановлення наявності порушених прав позивача протиправними, на його думку, рішенням або діями чи бездіяльністю такого суб`єкта.

При цьому прохальна частини позову не містить вимоги про визнання протиправним або індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, або його дій чи бездіяльності по відношенню до позивача.

У порушення вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу, позовні вимоги відповідно до прохальної частини позову не відповідають способам судового захисту, передбачених статтею 5 Кодексу.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали;

- копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;

- позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду, без додатків), зокрема, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог статті 5 Кодексу, із урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСкрипка І.М.