Рішення

від 12.06.2024 по справі 320/10345/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року справа №320/10345/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2020 №0210285404 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» штрафних санкцій у розмірі 13 575 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення підприємством терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами. Позивач зазначив, що в його діях відсутня ознака протиправності, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податкових кодексом України строки, тому не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2020 №0210285404 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» штрафних санкцій у розмірі 13 575 грн. 00 коп.

За результатом автоматизованого розподілу 27.10.2020 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13.02.2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/10345/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Частиною 14 ст. 31 КАС України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 адміністративну справу №320/10345/20 прийнято до провадження судді Парненко В.С., ухвалено здійснювати розглядати справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки позивачем було порушено строки реєстрації податкових накладних.

Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з доводами відповідача та підтримує свої позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.04.2020 року ТОВ «Віннер Фасіліті Менеджмент» отримало від Головного управління ДПС у Київській області акт про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЕРПН за період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 р. №1786/10-36-54-04/38679371 від 13.04.2020 року.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки, 05.05.2020 року позивач направив до відповідача заперечення за вих. № 0505-01.

20.05.2020 року Товариство отримало від відповідача відповідь про результати розгляду заперечення вих. № 16100/10/10-36-04-01-18 від 15.05.2020 року. У відповіді про розгляд заперечень висновки Акту щодо невчасної реєстрації ПН залишились без змін, відповідач зазначив, що за інформацію з офіційних джерел прийшов до висновків, що Товариство порушило строки реєстрації податкових накладних.

16.07.2020 року Товариство отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 26.06.2020 р. за № 0210285404, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» застосовано штрафні санкції у розмірі 13 575 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на зазначене податкове повідомлення- рішення.

22.09.2020 року Товариство отримало рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги вх. № 2209-01 від 22.09.2020 року. Вказаним рішенням Державна податкова служба України залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення, визнавши реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЕРПН за період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року несвоєчасною.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, ст. 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Пунктами 2, 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п. 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192, п. 200-1.3, 200-1.9 ст. 200-1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

З аналізу вказаних норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, позивач направив ПН № 1 (дата виписки 12.12.2019 р.) на реєстрацію 24.12.2019 року о 16:27, однак квитанцію про доставку та реєстрацію або відхилення від реєстрації ПН не отримав. Позивач повторно направив ПН № 1 на реєстрацію 09.01.2020 о 12:32 та отримав квитанцію №1 про реєстрацію ПН 09.01.2020 р. о 16:33.

Позивач направив ПН №2 (дата виписки 12.12.2019 р.) на реєстрацію 24.12.2019 року о 16:28, однак квитанцію про доставку та реєстрацію або відхилення від реєстрації ПН не отримав. Позивач повторно направив ПН № 2 на реєстрацію 09.01.2020 о 16:55 та отримав квитанцію №1 10.01.2020 р. о 8:52.

Позивач направив ПН №3 (дата виписки 12.12.2019 р.) на реєстрацію 24.12.2019 року о 16:29, однак квитанцію про доставку та реєстрацію або відхилення від реєстрації ПН не отримав. Позивач повторно направив ПН № 3 на реєстрацію 09.01.2020 о 16:55 та отримав квитанцію №1 10.01.2020 р. о 8:52.

Позивач направив ПН №4 (дата виписки 13.12.2019 р.) на реєстрацію 24.12.2019 року о 16:30, однак квитанцію про доставку та реєстрацію або відхилення від реєстрації ПН не отримав. Позивач повторно направив ПН № 4 на реєстрацію 09.01.2020 о 16:55 та отримав квитанцію №1 10.01.2020 р. о 8:52.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду роздруківку зашифрованих податкових накладних, протоколи відправки, а також квитанції контролюючого органу від 09.01.2020.

Суд зазначає, що від відповідача проти зазначених доказів заперечень не надходило.

Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вищезазначених норм права сформовано податкові накладні № 1, № 2, № 3, № 4 за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, накладено електронні цифрові підписи посадових осіб, здійснено шифрування податкової накладної та відправлено їх до податкового органу з дотриманням граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.12.2019 року о 16:27, 24.12.2019 року о 16:28, 24.12.2019 року о 16:29, 24.12.2019 року о 16:30.

Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 24.12.2019 протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних, така на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України вважається своєчасно зареєстрованою, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі згідно з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 22.11.2018 у справі № 813/815/18.

Також в період направлення вищевказаних податкових накладних на реєстрацію в електронному кабінеті платника податків було розміщено повідомлення про те, що електронні сервіси працюють не в повному обсязі у зв?язку із проведенням слідчих дій, що підтверджується скріншотом з електронного кабінету платників податків.

Пізніше в електронному кабінеті платника податків було розміщено повідомлення про те, що було відновлено роботи електронних сервісів, направлені податкові накладні будуть зареєстровані у перший операційний день та про незастосування штрафних санкцій, що підтверджується скріншотом з електронного кабінету платників податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що платник податків був позбавлений можливості вчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки ЄРПН та інші пов`язані сервіси, яким користується платник податків і адміністрування якого здійснює ДПС України, не працював належним чином.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п, 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, шо реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Тобто відповідальним за ведення ЄРПН є саме Державна податкова служба України.

Враховуючи презумпцію правомірності рішень платника податку на підставі п. 4.1.4 ст. 4 ПК України та принцип верховенства права відповідно до ст. 8, ч. 2 ст. 61 Конституції України зі сторони позивачем відповідно до чинних норм законодавства було здійснено всі необхідні дії для вчасної реєстрації податкових накладних, а несвоєчасна реєстрація виникла саме через некоректну роботу серверів, що і визнано ДПС самостійно в публічних джерелах (тобто є загальновизнаним фактом), а тому позивач не має нести відповідальність за некоректну роботу серверів ЄРПН або ЄРПН.

Така правова позиція також міститься у постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 14.02.2019 у справі № 809/1040/17.

Також відповідно до наказу № 557 від 06.06.2017 "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами" автор електронного документу зобов`язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі (стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦП, а контролюючий орган зобов`язаний забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку та забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора.

Таким чином, саме на ДФС покладений обов`язок забезпечувати приймання направлених платником податків накладних.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2020 №0210285404 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» штрафних санкцій у розмірі 13 575 грн. 00 коп. та його скасування.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4 204,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 204,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.06.2020 №0210285404 щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» штрафних санкцій у розмірі 13 575 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» (вул. Дачна, 5-А, офіс № 01217, с. Капітанівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08112, код ЄДРПОУ 38679371) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, 5-А, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.