Рішення

від 12.06.2024 по справі 460/2400/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2024 року м. Рівне№460/2400/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус-стар" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус-стар» (даліпо тексту - ТОВ «Фокус-стар», позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4612 від 08.02.2024 та зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити ТОВ «Фокус-стар» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Рівненській області №21626 від 12.05.2023, ТОВ «Фокус-стар» безпідставно включено до ризикових платників податку на додану вартість на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у п.8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Не погоджуючись з вказаним рішенням, 29.01.2024 позивачем направлено на адресу ГУ ДПС у Рівненькій області повідомлення № 03/01-1 про виведення підприємства з «ризикових» з пакетом копій документів та описом діяльності товариства. Проте, за результатом розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято рішення від 08.02.2024 №4612, яким позивача повторно визнано таким що відповідає критеріям ризиковості платника податків. На переконання представника позивача, податковим органом надані пояснення та документи не були враховані. Представник позивача наголошує на тому, що всі ознаки ризиковості, які вказуються відповідачем в оскаржуваному рішенні спростовуються належним чином оформленими первинними документами та поясненнями, а оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків.

05.04.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення строків звернення на позовну заяву. Крім того, 16.04.2024 в межах строків звернення до суду визначених статтею 122 КАС України представником позивача подано заяву про зміну предмету позову. З урахуванням поданої заяви позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність ТОВ «ФОКУС СТАР» критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2024 №4612; зобов`язати Головного управління ДПС у Рівненській області виключити ТОВ «Фокус-стар» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 18.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк, відповідач відзив на адміністративний позов не надав. У зв`язку із чим, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України розгляд справи здійснено на підставі наявних матеріалів справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус-стар» (код ЄДРПОУ 44975548) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 16.02.2023.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 46.16 - Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності як: 45.31- Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.41- Оптова торгівля текстильними товарами.

З 01.03.2023 ТОВ «Фокус-стар» зареєстровано як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 449755417167.

Позивач зареєстрований за адресою: Україна, 33003, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Рівне, вул.Гайдамацька, будинок 2В.

Всі вищезазначені дані стосовно позивача є загальновідомими і загальнодоступними за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.

12.05.2023 Комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21626, яким прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

ТОВ «Фокус-стар» у зв`язку із вказаним рішенням подало до податкового органу пояснення за вихідним №03/01-1 від 29.01.2024 з долученими до нього документами, за наслідками розгляду яких Комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення відповідність/невідповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 08.02.2024 №4612, яким з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав того, що наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикової господарської діяльності ТОВ «Фокус-стар», а зокрема, за такими ознаками ведення ризикової діяльності як: відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності місць для їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

За таких умов, будучи незгідним з рішенням відповідача від 08.02.2024 №4612 позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" у 2018 році від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообіг,Про електронні довірчі послугита Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).

Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Як встановлено судом з досліджених доказів у справі, першочергово підставою для прийняття оскаржуваних рішень визначено таку податкову інформацію:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо) відповідно до поданих до контролюючих органів звітності;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

18 - керівник та/або посадова особа яка має право підпису, є особою яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

При цьому, як інформацію за якою встановлена відповідність платника податків критеріям ризиковості, відповідачем вказано операції з придбання за період з 17.04.2023 по 12.05.2023, за відповідними кодами згідно УКТЗЕД: 8526912090; 8708309198; 6202409000; 6403999600; 6302310000; 4303109040; 6403911800; 6201409000. (Рішення ГУ ДПС №21626 від 12.05.2023)

Будучи незгідним з прийнятим рішенням, 29.01.2024 позивачем направлено на адресу ГУ ДПС у Рівненькій області повідомлення № 03/01-1 про виведення підприємства з «ризикових» з пакетом копій документів та описом діяльності.

За результатом розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийнято нове рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.02.2024 №4612, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів.

У новому рішенні відповідачем змінено підстави для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості та зазначено наступні критерії:

03 відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо) відповідно до поданих до контролюючих органів звітності;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

При цьому, як інформацію за якою встановлена відповідність платника податків критеріям ризиковості, відповідачем повторно зазначено операції з придбання за період з 17.04.2023 по 12.05.2023, за аналогічними кодами згідно УКТЗЕД: 8526912090; 8708309198; 6202409000; 6403999600; 6302310000; 4303109040; 6403911800; 6201409000.

Додатково відповідачем зазначено, що платником податків не надано повного пакету документів передбаченого пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Наданими документами не спростовано факту проведення ризикової діяльності. Зокрема не надано первинних документів, що підтверджують наявність складських приміщень, які відповідають кількості придбаних товарів та дають можливість зберігати придбані ТМЦ; розрахункові документи; інвентаризаційні описи(акти) на зберігання. Надано не в повному обсязі документи щодо завантаження/розвантаження придбаних товарів.

Стосовно посилання ГУ ДПС у Рівненській області на те, що у позивача відсутні необхідні умови та/або обсяги матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів суд вважає за необхідне зазначити наступне:

З досліджених у справі доказів, судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності ТОВ «ФОКУС-СТАР» використовує орендовані приміщення, зокрема:

офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в до укладеного договору оренди нежитлового приміщення від 04.12.2023 року з ФОП « ОСОБА_1 ». Приміщення на умовах цього Договору надається Орендарю в оренду з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Приміщення до 04.12.2024 року;

складські приміщення за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 311, приміщення, відповідно до укладеного договору оренди № 58/2023-о від 15.04.2023 з ФІНАНСОВО-ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕЛЕКТРОН-ЛІЗИНГ" - ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ПРАТ "КОНЦЕРН-ЕЛЕКТРОН", згідно умов договору Орендодавець надає орендарю в оплатне користування нежитлове приміщення: (кімната №6) загальною площею 170,8 кв.м. (сто двадцять сім квадратних метрів), що знаходиться на 1-му поверсі в будівлі «ПРОМБАЗА РСУ» літ. «У-2» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 311 (надалі - "приміщення"), а "орендар" сплачує "Орендарю" орендну плату, передбачену розділом 2 цього договору;

приміщення за адресою: Львівська обл.., Городоцький р-н, с. Вовчухи, вул. Зелена, 205, згідно договору оренди № 1/04-жа від 03.04.2023 з ФОП ОСОБА_2 , загальною площею орендованого Об`єкта 250 кв. м. Об`єкт належить Орендодавцю на праві приватної власності. Об`єкт оренди немає недоліків на момент передачі, що можуть перешкоджати його ефективному використанню.

З метою ведення підприємницької діяльності та отримання прибутку, підприємством укладено низку договорів:

договір поставки № 14/04/2 від 14.04.2023р. з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ВЕЛИЧ», згідно якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець прийняти його і оплатити на умовах цього договору;

у квітні 2023 року ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ВЕЛИЧ» було реалізовано товар ТОВ «ФОКУС-СТАР». Факт поставки товару засвідчується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними. Факт оплати платіжними дорученнями;

договір поставки № 28/04.23 від 28.04.2023 р. з ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН», Оплата за даним Договором може здійснюється за домовленістю сторін, згідно виставленого Покупцю рахунку, або шляхом 100% авансового платежу на банківський рахунок Постачальника, або протягом шести місяців з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню Товару, який підлягає оплаті в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У травні 2023 року ТОВ «ВСЕ ПРОДАКШН» було реалізовано товар ТОВ «ФОКУС-СТАР». Факт поставки товару засвідчується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними. Факт оплати платіжними дорученнями;

договір поставки № 14/04/1 від 14.04.2023 року з ТОВ «ПРОМИСЛОВИЙ ШЛЯХ», згідно умов договору ТОВ «ПРОМИСЛОВИЙ ШЛЯХ» реалізувало товар ТОВ «ФОКУС-СТАР».Факт поставки товару засвідчується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними. Факт оплати платіжними дорученнями.

договір поставки № 15/05-д від 15.05.2023 р з ТОВ «ВІНТАЖ ПРАЙМ», Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії цього Договору продукцію, (надалі Товар та/або Продукція). Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії Товару, які поставляються згідно цього Договору та становлять його невід`ємну частину. Фінансово господарських операцій зі вказаним контрагентом не відбулися.

Для перевезення товару ТОВ «ФОКУС-СТАР» уклало договір про надання транспортно-експедиційних послуг із ТОВ «ТРАНСГРУП ПРОЕКТ». Даний Договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Сторонами цього Договору щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та за кордоном.

За цим Договором Виконавець зобов`язується своєчасно доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення (згідно з товарно-транспортною накладною) відповідно до поданих Замовником заявок, і видачі його, уповноваженій на одержання вантажу, особі, а Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю плату за перевезення вантажу.

Що стосується посилання ГУ ДПС у Рівненській області на те, що позивачем здійснюється накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (п.11), суд зазначає, що ні у оскаржуваних рішеннях, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем 1 не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача.

Вказані обставини відповідачем в судовому порядку належними та допустимими доказами не спростовано.

Відповідно до п.44 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Однак, відповідач не надав оцінку поданим позивачем документам, що свідчить про формальний підхід відповідача при прийнятті спірного рішення та більше стосується реалізації податковим органом такої своєї контрольної функції як проведення перевірок.

З вказаного слідує, що розгляд і прийняття регіональною комісією рішення щодо відповідності позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку було здійснено за самостійною ініціативою податкового органу при відсутності для цього підстав, визначених Порядком №1165, тобто без встановлення факту складення та/або подання позивачем для реєстрації в Реєстрі конкретної податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації.

Аналізуючи оскаржуване рішення, яке було прийнято відповідачем за наслідками подання позивачем пояснень та документів на їх підтвердження, вбачається, що відповідач також не стверджує про конкретну податкову накладну/розрахунок коригування, які б подавав на реєстрацію до ЄРПН позивач і які б давали підстави податковому органу приймати рішення про ризиковість платника податку.

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган, формулюючи висновок про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, має оцінювати ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з урахуванням наявної податкової інформації.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165. Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Згідно з Додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Варто зазначити, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 (справа №340/1098/20).

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. Суд звертає увагу на те, що податкова інформація наявна у контролюючого органу щодо сумніву у порядку організації та ведення господарської діяльності та високий розмір націнки та товари, які реалізовував суб`єкт господарювання, є лише припущенням, яке саме по собі не може свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

З приводу ж наведених у оскаржуваному рішенні тверджень відповідача, то суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про нереальність чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Відповідачем не надано суду доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, а також доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів при прийнятті оскаржуваного рішення.

Рішення №4612 від 08.02.2024 не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій звітності платника податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували інформацію про факти порушення податкового законодавства позивачем.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 по справі №340/474/20, від 05.01.2021 по справі №640/10988/20, від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 та від 20.01.2022 по справі №160/2840/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції наголошує, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, яка стала для нього підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суду не надав, як не представив і результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку №1165 при прийнятті Комісією відповідача спірного рішення.

Суд зауважує, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону, а тому припущення щодо недостатності трудових ресурсів для здійснення певної господарської операції мало бути доведено відповідачем належними і допустимими доказами, але у даній справі відповідачем не було надано суду таких доказів.

З приводу твердження відповідача про ненадання йому позивачем в повному обсязі документів щодо придбання будматеріалів, регістрів бухгалтерського обліку, розрахункових документів, первинних документів щодо транспортування, то суд зауважує, що вказана інформація, наведена в оскаржуваному рішенні безвідносно до конкретної господарської операції позивача, зазначеної у поданій ним для реєстрації податковій накладній, що відповідно ставить позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, матеріали справи свідчать, що позивачем було надано податковому органу ряд документів на підтвердження реальності його господарської діяльності, наявності штату, необхідного обладнання та його забезпечення, а саме: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, оборотно-сальдові відомості, акти звірок, журнали-ордери і відомості по рахунках 361 та 631, банківські виписки та інші. Поряд з цим, результатів проведеної перевірки поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в них, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) відповідачем суду не повідомлено та матеріали справи не містять. Натомість, долучені позивачем до позовної заяви первинні документи спростовують твердження відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

За таких умов, за результатом повного та всебічного розгляду матеріалів справи, суд приходить до висновку, що податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків, а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача, відповідач не довів ризиковість господарської операції позивача за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про які зазначено у певній податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Крім того, суд звертає увагу про те, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Суд також звертає увагу на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних податкового органу про ТОВ «Фокус-плюс»" як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.

При цьому суд враховує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі.

Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на нього додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень впливає на ділову репутацію позивача, адже контрагенти позивача будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово економічному стані платника.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Приписами ч.2ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Фокус-Стар" критеріям ризиковості платника податку №4612 від 08.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити ТОВ «Фокус-плюс» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку також слід задовольнити.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1ст.2 КАС України).

Відповідно достатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Фокус-плюс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволення повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір відповідно до платіжної інструкції № 2 від 13.03.2024 у розмірі 6056,00 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 6056,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус-стар" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №4612 від 08.02.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокус-стар" (ідентифікаційний код юридичної особи 44975548) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус-стар" витрати по сплаті судового збору в сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 червня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокус-стар" (вул. Гайдамацька, 2В,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33003, ЄДРПОУ/РНОКПП 44975548)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Д.П. Зозуля