33/206пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.12.07 р. Справа № 33/206пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Дебальцевський завод металургійного машинобудування” (представник до судового засідання не з'явився) до приватного підприємства „Герон” (представник Косенчук В.Ю., довіреність від 11.06.07 року), до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екопаливо” (представник до судового засідання не з'явився) та до товариства з обмеженою відповідальністю „Міленіум” (представник до судового засідання не з'явився), про визнання права товариства з обмеженою відповідальністю „Дебальцевський завод металургійного машинобудування” на оренду майна за договорами № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Дебальцевський завод металургійного машинобудування” (далі – Завод) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства „Герон” (далі – Підприємство), до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екопаливо” (далі – Фірма) та до товариства з обмеженою відповідальністю „Міленіум” (далі – Компанія) про визнання права Заводу на оплатне користування майном згідно договорів № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року. Позовні вимоги Заводу ґрунтуються на порушенні відповідачами речових прав Заводу, не зважаючи на те, що договори № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року не розірвані та не визнані недійсними у встановленому порядку.
Представник Заводу в судовому засіданні 20.06.07 року підтримав позовні вимоги та заявив клопотання про забезпечення позову шляхом надання необмеженого доступу Заводу до майну за договорами № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року, у тому числі забезпечення пропуску автотранспорту та забезпечення ввезення і вивезення продукції. До решти судових засідань представник позивача, так само як і представники Фірми та Компанії – не з'явилися, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання.
Представник відповідача Підприємства заперечив проти позову, вказуючи на те, що рішеннями господарського суду Донецької області у справах №№ 44/301пн-44/303пн договори № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року – визнано недійсними, тому позовні вимоги Заводу є цілком безпідставними.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Заводу не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Господарським судом Донецької області на теперішній час вже встановлено низку фактів, які мають вирішальне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема:
ь рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.07 року у справі № 44/301пн встановлено, що за договором оренди № 1ар/06 від 01.09.06 року Компанія передала Заводу у тимчасове оплатне користування (з 01.09.06 року до 01.12.07 року) 8 об'єктів нерухомості та 138 рухомих об'єктів виробничого призначення, розташованих в місті Дебальцеве по вулиці Октябрьській 84, водночас, через відсутність у Компанії прав власності та інших речових прав на вказане майно, а також через недотримання правил форми правочину договір оренди № 1ар/06 від 01.09.06 року є недійсним; судом також встановлено факт наявності у Підприємства права власності на майно, передане за договором оренди № 1ар/06 від 01.09.06 року;
ь рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.07 року у справі № 44/302пн встановлено, що за договором оренди № ЭК-08/09 від 02.09.06 року Фірма передала Заводу у тимчасове оплатне користування 18 об'єктів нерухомості, розташованих в місті Дебальцеве по вулиці Октябрьській 84, водночас, через відсутність у Фірми прав власності та інших речових прав на вказане майно, договір оренди № ЭК-08/09 від 02.09.06 року визнаний судом недійсним; судом також встановлено факт наявності у Підприємства права власності на майно, передане за договором оренди № ЭК-08/09 від 02.09.06 року;
ь рішенням господарського суду Донецької області від 09.11.07 року у справі № 44/303пн встановлено, що за договором оренди № ЭК-07/08 від 05.08.06 року Фірма передала Заводу у тимчасове оплатне користування 407 рухомих об'єктів виробничого призначення на кшталт верстатів, кранів, печей, обробного та допоміжного інструменту загальною вартістю 480'869,18 грн., водночас, через відсутність у Фірми прав власності та інших речових прав на вказане майно, договір оренди № ЭК-07/08 від 05.08.06 року визнаний судом недійсним; судом також встановлено факт наявності у Підприємства права власності на майно, передане за договором оренди № ЭК-07/08 від 05.08.06 року.
Означені судові рішення, по яких разом з іншими учасниками брали участь і сторони по справі № 33/206пн, набрали законної сили 28.09.07 та 20.11.07 року, тому встановлені ними факти не повинні доводитися знову при вирішенні справи № 33/206пн в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами процесу № 33/206пн факти, викладені у судових рішеннях у справах №№ 44/301пн, 44/302пн та 44/303пн – в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судових рішень у справах №№ 44/301пн, 44/302пн та 44/303пн.
Окрім того, у задоволенні клопотання Заводу про забезпечення позову відмовлено постановою Донецького апеляційного господарського суджу від 26.07.07 року у справі № 33/206пн.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що договори № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року є недійсними з моменту їх укладення – причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.
За наведених вище обставин та фактів суд вважає, що позовні вимоги Заводу, які ґрунтуються на чинності договорів № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року – є цілком безпідставними з доказової точки зору. Зокрема, недійсні правочини (у тому числі договори № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року) не тягнуть за собою жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю, як це визначено статтею 216 ЦК України. Аналогічні висновки зроблені і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 28.04.78 року № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, а також в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”.
Таким чином, суд поза всяким розумним сумнівом вважає, що недійсність договорів № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року позбавляє Завод законних прав на користування майном, зазначеним у змісті цих правочинів, а оскільки суду позивачем не приведено інших підстав для користування Заводом спірним майном, суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4, 22, 28, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Дебальцевський завод металургійного машинобудування” до приватного підприємства „Герон”, до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Екопаливо” та до товариства з обмеженою відповідальністю „Міленіум” про визнання права товариства з обмеженою відповідальністю „Дебальцевський завод металургійного машинобудування” на оренду майна за договорами № 1ар/06 від 01.09.06 року, № ЭК-07/08 від 05.08.06 року та № ЭК-08/09 від 02.09.06 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 5 примірниках:
1 –позивачу
2-4 –відповідачам
5 –господарському суду Донецької області
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2007 |
Оприлюднено | 14.12.2007 |
Номер документу | 1196915 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Мєзєнцев Є.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні