Постанова

від 30.05.2024 по справі 280/8688/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2024 року м.Дніпросправа № 280/8688/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 280/8688/23 (суддя Садовий І.В., справа розглянута в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «Фірма «Демаркет Б-ХХ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство «Фірма «Демаркет Б-ХХ» (далі - позивач) звернулося до суду із позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (далі - відповідач) про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/900873/2 від 15.08.2023.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА209170/2023/002826 від 15.08.2023, оформлену Львівською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених Митним кодексом України, а відтак наявність у відповідача сумнівів стосовно цінової інформації ідентичних/подібних товарів не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару, а посадові особи відповідача не обґрунтували того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви у достовірності наданої інформації.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. Вказує, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України).

Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватне мале підприємство «ФІРМА «ДЕМАРКЕТ Б-ХХ» (код ЄДРПОУ 13634054) зареєстроване в якості юридичної особи за місцезнаходженням : 69081, м. Запоріжжя, вул. 8 БЕРЕЗНЯ, буд. 190 (а.с.63-64).

Між позивачем, як «покупець» та фірмою Piotr Sawkiewicz SKPLUS (Польща), як «продавець» укладено контракт №200721 від 20.07.2021, відповідно до якого продавець продає, а покупець покупає хімічну продукцію, кількість, якість, ціна, вартість, строки та умови постачання якої визначаються в додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною (а.с.20-22).

Відповідно до доповнення №1 від 30.12.2022 строк дії контракту №200721 продовжено до 31.12.2023 (а.с.23).

29.05.2023 між позивачем та продавцем - фірмою Piotr Sawkiewicz SKPLUS (Польща) був укладений додаток №13 до договору купівлі продажу (контракту) від 20.07.2021 №200721 (далі - додаток №13), відповідно до якого позивач придбав на умовах FCA-Kedzierzyn-Kozle, Польща, в редакції Інкотермс 2010 року, розчинник «Solvent Nitro» в обсязі 23 тонн за ціною 615 Євро за 1 тонну придбаваємої продукції, на загальну суму 14145,0 Євро (а.с.24).

Пунктом 2 додатку №13 передбачено строк поставки товару не пізніше 15.07.2023.

Відповідно до пункту 4 додатку №13 допуск на вагу поставки +/- 5%, остаточний розрахунок за контрактом провадиться за фактично поставлений товар.

Згідно із пунктом 12 додатку №13 умови оплати - 100% передплата.

На підставі умов контракту №200721 від 20.07.2021 та додатку 13 до нього продавцем на адресу позивача був виставлений рахунок на передплату №39/2023 від 30.05.2023 на суму 14145 Євро, виходячи з обсягу постачання 23 тонни та ціни 615 Євро за тонну (а.с.25).

Відповідно до наданого продавцем рахунку 31.05.2023 позивачем було сплачено передоплату у розмірі 14145 Євро, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті №61 (а.с.26).

Після завантаження товару в транспортний засіб, виходячи з фактичної ваги товару - 23.54 тонни, що відповідає пункту 4 додатку 13 до договору, покупцю був виставлений рахунок - фактура №218/2023 від 14.07.2023 на суму 14477,1 Євро, що відповідало добутку ваги товару і його вартості - 615 Євро за тонну. У вказаному рахунку зазначено про сплату 14145 Євро та необхідність доплати 332,1 Євро (а.с.27).

Транспортування товару здійснювалось перевізником на автомобілі державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що підтверджується автомобільною накладною CMR №125618 (а.с.28).

Вартість перевезення по території іноземних держав - 65372,96 грн відображена перевізником в довідці про транспортні витрати №14.07-01 від 14.07.2023 (а.с.31).

Для здійснення митного оформлення товару 17.07.2023 позивачем до відділу митного оформлення «Городок» було подано митну декларацію 23UA209170056397U4 по формі МД-2 довідковий №27142 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 659633,30грн, у тому числі вартість перевезення по території іноземних держав - 65372,96грн (тобто 682 євро за тонну товару) (а.с.9-10).

Відповідно до картки відмови №UA209170/2023/002660 позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із проведенням лабораторних досліджень, висновком СЛЕД ДМСУ 142000-3400-0166 від 27.07.2023, випуском у вільний обіг товару по тимчасовій МД та необхідністю внесення відповідної інформації у графи 44, 40 Митної декларації (а.с.11).

У зв`язку з викладеним позивачем була подана декларація 23UA209170056655U0 від 17.07.2023 по формі МД-2 довідковий №27151 (згідно графи 7 МД) з зазначенням ПДВ на суму товару та без акцизу, що відповідало коду УКТЗЕД ввозимого товару (а.с.12-13).

Відповідно до картки відмови UA209170/2023/002466 для випуску товару у вільний обіг позивачеві запропоновано оформити тимчасову декларацію за максимальними сумами митних платежів (а.с.14).

Задля уникнення вимушеної затримки вантажу позивач скористався своїм правом випустити товар під гарантії згідно зі статтею 260 МК України та провів митне очищення товару за тимчасовою декларацією №23UA209170056909U5 від 18.07.2023, сплативши акциз та податок на додану вартість за найбільшою ставкою митних платежів на підставі картки відмови UA209170/2023/002466 (а.с.15).

Після підтвердження експертною установою хімічного складу товару - розчинника складного органічного «Solvent Nitro» з урахуванням даного висновку позивачем була подана декларація 23UA209170061322U0 від 03.08.2023, відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 14477,10 Євро. Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість 660109,60грн згідно частини 10 статті 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків 594736,64 грн (14477,10 Євро * 41,0812 грн (курс Євро до гривні на день подання митної декларації) та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 65372,96 грн, інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було (а.с.16-17).

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України разом з митною декларацією позивачем був наданий пакет необхідних документів та додаткових документів:

- Сертифікат якості б/н від 14.07.2023;

- Пакувальний лист б/н від 14.07.2023;

- Рахунок-проформа (інвойс) № PRO 39/2023 від 30.05.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) №FV 218/2023 від 14.07.2023;

- Автотранспортна накладна №125618 від 14.07.2023;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №PL/MF/AS 0408074 від 14.07.2023;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209170056397U4.00 від 17.07.2023;

- Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3400-0166 від 27.07.2023;

- Картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002660 від 02.08.2023;

- Банківський платіжний документ що стосується товару №61 від 31,05.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №151 від 14.07.2023;

- Документ що підтверджує вартість перевезення №14.07-01 від 14.07.2023;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.12.2022;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Доповнення №13 від 29.05.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаним з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №200721 від 20.07.2021;

- Договір про надання послуг митного брокера №26/15 від 15.01.2015;

- Договір (контракт) про перевезення №290722 від 29.07.2022;

- Інші некласифіковані документи - картка безпеки б/н від 01.03.2021;

- Акт взяття проб (зразків) товарів б/н від 17.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL335010E0656403 від 14.07.2023.

03.08.2023 декларанту надійшов запит (повідомлення) від митниці, в якому зазначено про необхідність надати додаткові документи для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України, а саме зовнішньоекономічний договір (контракт)або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Разом із тим, повідомлено про можливість подання додаткових, наявних у декларанта документів для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.161).

На виконання вимог зазначеного запиту (повідомлення) позивачем були надані копії перелічених вище документів долучених до митної декларації та додатково лист Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 10.08.2023 №113/567 стосовно того, що ціна товару - розчинника, який був ввезений позивачем у липні 2023 року складає 615 Євро за тонну на умовах поставки FCA-Kedzierzyn-Kozle, Польща, в редакції Інкотермс 2010 року та висновок судового експерта ОСОБА_1 №23/1/421 від 08.08.2023 в якому зазначено, що ринкова вартість товару, який завозився позивачем по контракту 200721 від 20.07.2021 може складати від 672,79 до 684,124 Євро за тонну з урахуванням його доставки в Україну (а.с.45-61).

15.08.2023 відповідач повідомив позивача, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару, інші методи, окрім другорядного застосувати неможливо, а тому виходячи із наявної у відповідача інформації прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900873/2 від 15.08.2023 (а.с.7).

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2023/002826 (а.с.8).

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову митну декларацію по формі МД-2 №23UA209170065338U4, сплативши митні платежі згідно з заявленою вартістю та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю, визначеною відповідачем на загальну суму 80129,86грн, про що зазначено в графі 47 митної декларації (під кодом 55) (а.с.18).

Не погоджуючись з рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішенні відповідачем прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до частини 1 та 2 статті 51 МК України.

Так частинами 1 - 3 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16).

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості, а саме: за результатами проведеного опрацювання встановлено, що Рахунком фактурою №FV218/2023 від 14.07.2023 передбачено передоплату до 15.07.2023, проте наданий платіжний документ на суму 14145,00 Євро, а сума в інвойсі становить 14477,1 Євро. Інших платіжних документів не подано. Водночас, відповідно до договору на транспортне експедирування від 29.07.2022 №290722 передбачено заявку на перевезення, яка до митною оформлення не подана. Крім того, експедитору сплачуються експедиційні послуги, які не відображені в жодному документі.

Досліджуючи питання, що викликали у відповідача сумніви щодо правильності визначення митної вартості, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Матеріали справи містять Договір про надання послуг з перевезення вантажів та здійснення транспортно-експедиційного обслуговування транспортом в міжнародному сполученні №290722 від 29.07.2022, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 (а.с.29-30).

Пунктом 5.2 вказаного договору передбачено, що вартість перевезення вантажу зазначається в заявці, яка є невід`ємною частиною цього договору, згідно цін попередньо обумовлених сторонами.

Згідно з пунктом 5.4 оплата вартості перевезення вантажу здійснюється в гривнях на підставі рахунків-фактури протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання замовником оригіналів актів виконаних робіт та податкових накладних.

Так, 04.07.2023 позивачем було складено та направлено перевізнику транспортну заявку №32 на перевезення 17.07.2023 товару «розчиннику Solvent Nitro, ООН 1993, 3 клас АДР щільність при 20С: 856кг/м3-23 тн» за маршрутом м.Kedzierzyn-Kozle, Польща с.Запитів (Львівська обл.) м.Бориспіль Україна (а.с.33).

На виконання умов Договору про надання послуг з перевезення вантажів та здійснення транспортно-експедиційного обслуговування транспортом в міжнародному сполученні №290722 від 29.07.2022 перевізником було виставлено рахунок-фактуру №151 від 14.07.2023, у якому зокрема зазначено послугу «Транспортно-експедиційні послуги в міжнародному сполученні по території іноземних держав: м.Kedzierzyn-Kozle (Польща) МПП Краковець (Львівська обл.) а/м: АР5422ІН / АВ5427ХF» вартістю 65372,96грн. Вказаний документ надавався позивачем при митному оформленні товару (а.с.32).

Крім того, на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг позивачем як при митному оформленні так і до матеріалів справи надано оформлену перевізником довідку вих.№14.07-01 від 14.07.2023, відповідно до якої вартість транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні по перевезенню вантажу автотранспортним засобом з держ. номером АР5422ІН / АВ5427ХF по території іноземних держав від м.Kedzierzyn-Kozle (Польща) до МПП Краковець (Львівська обл. Україна) становить у сумі 65372,96грн (а.с.31).

У всіх вищенаведених документах відображено, що відповідно до умов Договору про надання послуг з перевезення вантажів та здійснення транспортно-експедиційного обслуговування транспортом в міжнародному сполученні №290722 від 29.07.2022 позивачу надавались саме послуги з транспортно-експедиційного обслуговування, а отже обумовлена сторонами вартість таких послуг включає у себе окрім послуг з перевезення також експедиційні послуги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем на обґрунтування витрат, понесених у зв`язку із транспортуванням товару, надано всі необхідні та наявні в нього документи, а отже доводи відповідача про відсутність документів на підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг є безпідставними та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.

Щодо твердження відповідача про відсутність підтвердження 100 відсоткової оплати, зазначеної у рахунку фактурі №FV218/2023 від 14.07.2023 суми у розмірі 14477,1 Євро та наявну розбіжність між сумою, зазначеною у рахунку фактурі №FV218/2023 від 14.07.2023 та передплаченою сумою відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №61 від 31.05.2023, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 29.05.2023 між позивачем та продавцем - фірмою Piotr Sawkiewicz SKPLUS (Польща) був укладений додаток №13 до договору купівлі продажу (контракту) від 20.07.2021 №200721, відповідно до якого позивач придбавав на умовах FCA -Kedzierzyn-Kozle, Польща, в редакції Інкотермс 2010 року, розчинник «Solvent Nitro» в обсязі 23 тонни за ціною 615 Євро за 1 тонну придбаваємої продукції, на загальну суму 14145,0 Євро (а.с.24).

Пунктом 2 додатку №13 передбачено строк поставки товару не пізніше 15.07.2023.

Відповідно до пункту 4 додатку №13 допуск на вагу поставки +/- 5%, остаточний розрахунок за контрактом провадиться за фактично поставлений товар.

Згідно із пунктом 12 додатку №13 умови оплати - 100% передплата.

На підставі умов контракту №200721 від 20.07.2021 та додатку №13 продавцем був виставлений рахунок на передплату №39/2023 від 30.05.2023 на суму 14145 Євро, виходячи з обсягу постачання 23 тонни та ціни 615 Євро за тонну (а.с.25).

Відповідно до наданого продавцем рахунку, 31.05.2023 позивачем було сплачено передоплату у розмірі 14145 Євро, що підтверджується копією платіжного доручення в іноземній валюті №61 (а.с.26).

Після завантаження товару в транспортний засіб, виходячи з фактичної ваги товару - 23.54 тонни, що відповідає пункту 4 додатку 13 до договору, покупцю був виставлений рахунок - фактура №218/2023 від 14.07.2023 на суму 14477,1 Євро, що відповідало добутку ваги товару і його вартості - 615 Євро за тону. У вказаному рахунку зазначено про сплату 14145 Євро та необхідність доплати 332,1 Євро (а.с.27).

Таким чином, розбіжність між сумою зазначеною у Рахунку фактурі №FV218/2023 від 14.07.2023 та передплаченою відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №61 від 31.05.2023 сумою зумовлена, зокрема, особливістю вантажу, адже пунктом 4 додатку №13 передбачений допуск на загальну вагу поставки (23тонни) +/- 5% та встановлено, що остаточний розрахунок за контрактом провадиться за фактично поставлений товар.

У постанові від 03.04.2018 у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Слід врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Таким чином, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Львівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт)або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частиною 3 статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості до Львівської митниці надані: Сертифікат якості б/н від 14.07.2023; Пакувальний лист б/н від 14.07.2023; Рахунок-проформа (інвойс) № PRO 39/2023 від 30.05.2023; Рахунок-фактура (інвойс) №FV 218/2023 від 14.07.2023; Автотранспортна накладна №125618 від 14.07.2023; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №PL/MF/AS 0408074 від 14.07.2023; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209170056397U4.00 від 17.07.2023; Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142000-3400-0166 від 27.07.2023; Картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/002660 від 02.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару №61 від 31,05.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №151 від 14.07.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення №14.07-01 від 14.07.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.12.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Доповнення №13 від 29.05.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаним з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №200721 від 20.07.2021; Договір про надання послуг митного брокера №26/15 від 15.01.2015; Договір (контракт) про перевезення №290722 від 29.07.2022; Інші некласифіковані документи - картка безпеки б/н від 01.03.2021; Акт взяття проб (зразків) товарів б/н від 17.07.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL335010E0656403 від 14.07.2023.

Крім того, на виконання вимог запиту (повідомлення) митниці від 03.08.2023 позивачем були додатково надані: лист Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 10.08.2023 №113/567 стосовно того, що ціна товару - розчинника, який був ввезений позивачем у липні 2023 року складає 615 Євро за тонну на умовах поставки FCA-Kedzierzyn-Kozle, Польща, в редакції Інкотермс 2010 року та висновок судового експерта ОСОБА_1 №23/1/421 від 08.08.2023 в якому зазначено, що ринкова вартість товару, який завозився позивачем по контракту 200721 від 20.07.2021 може складати від 672,79 до 684,124 Євро за тонну з урахуванням його доставки в Україну.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з частиною 4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Керуючись вимогами частини 2 статті 64 МК України відповідачем використано наявну в митниці інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку: 1096,90 євро/тонну товару, ніж заявлено декларантом - 682 євро/тонну.

Верховним Судом у Постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено наступне: «...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/900873/2 від 15.08.2023, у ньому зазначені лише номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару та не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов і не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Виходячи з наведеного, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Тобто, з наведеного вбачається, що відповідач не виконав обов`язку щодо доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 МК України.

В даному випадку, резервний метод визначення митної вартості застосовано відповідачем без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що митним органом оскаржені рішення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 280/8688/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак